Смерть "від президента України"
Четвер, 22 березня 2001, 14:02
У одному з українських дитячих будинків від голоду з початку цього року померло 16 вихованців. Їх трупи відвозили на автомобілі швидкої допомоги, який подарував Президент Леонід Кучма.
Півголі, брудні діти зустрічають незнайомих їм людей, з криками, хватають їх за руки. У приміщенні відчувається різкий неприємний запах. З висохшими ногами і роздутими животами, лежать замотані в брудну білизну зовсім безнадійні два близнюки. Їх тіла обсипані хворобою. Вони вже не вимовляють звуків і мовчки чекають своєї смерті, щоб потім бути відвезеними до районного моргу на автомобілі швидкої допомоги з написом "Від Президента України". Таких дітей в середині лютого нараховувалося в дитбудинку 10 чоловік. У дніпропетровській пресі його похрестили "Островом добра і милосердя".
Худий, зігнутий, нерівно підстрижений, в одязі на декілька розмірів більше, до того ж зношеному, на прохання чергової няні йде на кухню, щоб отримати чергову порцію їжі на всю групу. В одній руці - буханець хліба, а у другій піввідра молока. І все це - на двадцять чоловік.
Верхньодніпровск - маленьке українське містечко Дніпропетровської області - батьківщина Першого секретаря Комуністичної партії України Володимира Щербицького, який перебував на цьому посту з 1972 року. У декількох кілометрах від районного центра, на одному з дніпровських островів знаходиться село Мішурін Ріг. Саме тут розташувався один з декількох в Дніпропетровській області дитячих будинків-інтернатів спеціалізованого типу для дітей з вродженими неврологічними захворюваннями. Діти-сироти, а також малюки, від яких відмовилися батьки, потрапляють сюди з діагнозами: церебральний параліч, епілепсія, імбецильність, дебілізм. Всі вони потребують особливого догляду.
Донедавна цим закладом керував громадянський чоловік племінниці українського Президента Леоніда Кучми Юрій Сірко, носій славетного козацького прізвища. Сама племінниця Лариса Казацька до своєї смерті в кінці минулого року займала посаду головного бухгалтера Верхнедніпровського району. Саме вона завдяки своєму сімейному положенню мала великий вплив на все обласне керівництво. Це давало їй право розпоряджатися бюджетними грошима, що надходять на фінансування дитячого будинку-інтернату на свій розсуд. Як і інші подібні заклади, Мішурінорогський дитбудинок фінансується слабо. Зі слів колишнього заступника директора Олександра Пойди, уряд щомісяця виділяє 10 тис. гривень (біля 50 тис. гривень) на харчування ще 57 тис. гривень (290 тис. грн.) на медикаменти. На такі гроші надзвичайно важко повністю забезпечити жителів дитбудинку. Але навіть вони використовувалися не за призначенням.
Крім того, дирекція дитбудинку ретельно приховує інформацію про дійсні причини смертних випадків. Кореспонденту вдалося дізнатися приголомшуючі факти від працівників інтернату, які заради власної безпеки представитися відмовилися. Так, нині в списках дитбудинку з 127 чоловік, за даними 1996 року, реєструється тільки 96. Дітям, які померли від недоїдання, районні патологоанатоми цинічно вносили в свідоцтва про смерть непрадиві причини, вказуючи, як правило, на ті захворювання, які приводять до раптової смерті. Очевидно, вони сподівалися на те, що, згідно з медичною статистикою, люди з природженими психічними захворюваннями не доживають до тридцяти років. Хоч побачене примусить засумніватися в цьому будь-яку розсудливу людину. Керівництво дитбудинку в особі Юрія Сірко не могло не знати про те, що відбувається в стінах інтернату. Цим самим воно прирікало самих найбільш соціально незахищених громадян країни на голодну смерть.
Насправді високу турботу проявляли до дітей не тільки директор, але і дружина Президента Леоніда Кучми, пані Людмила, яка очолює Добродійний фонд під месіанською назвою "Дружина Президента - дітям України". Ніби то є так, що гроші з фонду йшли не дітям України, а дітям "сім'ї Кучми". Очевидці підтверджують наявність в квартирі Сірко і Казацької відеотехніки, подарованої дружиною Президента дитячому будинку. До того ж, Олександр Пойда повідомив, що на призначені для дитячого харчування кошти закуповувалися ковбаси, благородна риба і спиртні напої, в той час як в дитячому раціоні харчування була відсутня навіть картопля. Кухар Лілія Біла подала меню, перелік блюд в якому не відповідав нормам дитячого харчування. Дітям доводилося задовольнятися баландою, третьосортними макаронними виробами, розведеним водою молоком. Вказані в меню м'ясні блюда насправді або були відсутній, або виготовлялися із зіпсованого м'яса. У літній період небайдужі кухарі приносили з дому кабачки, використовуючи їх замість картоплі. У той час як на дітдомівські гроші "місцеві князьки" проводили розважальні заходи з приводу і без приводу, від сусідньої будівлі швидка допомога вивозила дітей, які померли голодною смертю. На подарованому під час президентської кампанії 1999 року автомобілі красувався напис "Від Президента України".
Адже за світовими стандартами, рівень розвитку держави визначають за його відношенням до інвалідів, особливо до інвалідів дитинства. Україна сміливо може "пишатися " таким рівнем соціального забезпечення - 30 мертвих дітей. І це тільки окремий випадок, а скільки їх, невідомих? Не сумнівайтеся, українські власті вміло заметуть сліди. Тим більше з такими "бригадами швидкого реагування", як українське державне телебачення. Щоб захистити і без того заплямовану репутацію української влади від поширення резонансної інформації, воно вмить виїхало на місце події і показало в ефірі прикрашене життя дитячого будинку. Глядачі побачили відремонтований на швидку руку корпус, переповнений продуктами склад, дітей, які зовні перевтілилися, які в камеру державного телеканалу УТ-1 завчено повторювали, що вони хочуть не хліба, а м'ячик. На жаль, серед них не було тих десяти вихованців, які знаходяться в критичному стані. Їх напередодні вивезли до психіатричного відділення районної лікарні, доступ до якої суворо обмежений. Навіщо ж влада їх ховає?
Чому вже нове керівництво Мішурінорогського дитячого будинку заборонило знімати на території закладу шведським журналістам, після того, як інформація про голодну смерть дітей була розголошена українським журналістом? Навіть незважаючи на те, що влада форсованими методами замела сліди: зробила ремонт, а головний доказ своїх злочинів - 10 напівживих від виснаження дітей - сховала за високою огорожею психіатричного відділення районної лікарні. До речі, за нашою інформацією, лікарі, під чиєю опікою на даний момент знаходяться напівмертві діти, побоюються, що тепер провина за можливу смерть ляже на них. Під тиском місцевої влади вони вимушено поставили свої підписи під довідкою, яка спростовує інформацію про критичний стан вихованців інтернату, який був викликаний недоїданням.
Завзято виправдовуючись вже не тільки перед українською громадськістю, але і перед представниками іноземного ЗМІ (інформація про високу смертність в дитбудинку з'явилася в 20-х числах лютого також і в польській "Газеті Виборчій"), влада забрехалася. Нещодавно прокурор Дніпропетровської області Володимир Шуба в інтерв'ю тижневику "Влада і Політика", що видається про-Кучмівським журналом "Президент", підтвердив нашу інформацію про існування автомобіля швидкої допомоги, подарованого Президентом Кучмою під час президентської кампанії 1999 року. "У зв'язку з відсутністю іншого транспорту, автомобіль швидкої допомоги також використали для перевезення померлих на цвинтар", - сказав Володимир Шуба пропрезидентському тижневику.
Тижневик "Влада і Політика", як і державне телебачення, ні разу не сказали, що інформація про дитячі смерті неправдива, але вони всіма способами захищають честь президента, його родичів, які відбирали жалюгідні крихітки у хворих дітей, а ті вмирали з голоду. Цей ЗМІ, як і представник Уповноваженої у правах людини в Україні Ніни Карпачової, яка виїжджала до дитбудинку нещодавно, але не побувала в психушці, де вмирають діти, також стоїть на сторожі режиму, а не прав дітей.
Півголі, брудні діти зустрічають незнайомих їм людей, з криками, хватають їх за руки. У приміщенні відчувається різкий неприємний запах. З висохшими ногами і роздутими животами, лежать замотані в брудну білизну зовсім безнадійні два близнюки. Їх тіла обсипані хворобою. Вони вже не вимовляють звуків і мовчки чекають своєї смерті, щоб потім бути відвезеними до районного моргу на автомобілі швидкої допомоги з написом "Від Президента України". Таких дітей в середині лютого нараховувалося в дитбудинку 10 чоловік. У дніпропетровській пресі його похрестили "Островом добра і милосердя".
Худий, зігнутий, нерівно підстрижений, в одязі на декілька розмірів більше, до того ж зношеному, на прохання чергової няні йде на кухню, щоб отримати чергову порцію їжі на всю групу. В одній руці - буханець хліба, а у другій піввідра молока. І все це - на двадцять чоловік.
Верхньодніпровск - маленьке українське містечко Дніпропетровської області - батьківщина Першого секретаря Комуністичної партії України Володимира Щербицького, який перебував на цьому посту з 1972 року. У декількох кілометрах від районного центра, на одному з дніпровських островів знаходиться село Мішурін Ріг. Саме тут розташувався один з декількох в Дніпропетровській області дитячих будинків-інтернатів спеціалізованого типу для дітей з вродженими неврологічними захворюваннями. Діти-сироти, а також малюки, від яких відмовилися батьки, потрапляють сюди з діагнозами: церебральний параліч, епілепсія, імбецильність, дебілізм. Всі вони потребують особливого догляду.
Донедавна цим закладом керував громадянський чоловік племінниці українського Президента Леоніда Кучми Юрій Сірко, носій славетного козацького прізвища. Сама племінниця Лариса Казацька до своєї смерті в кінці минулого року займала посаду головного бухгалтера Верхнедніпровського району. Саме вона завдяки своєму сімейному положенню мала великий вплив на все обласне керівництво. Це давало їй право розпоряджатися бюджетними грошима, що надходять на фінансування дитячого будинку-інтернату на свій розсуд. Як і інші подібні заклади, Мішурінорогський дитбудинок фінансується слабо. Зі слів колишнього заступника директора Олександра Пойди, уряд щомісяця виділяє 10 тис. гривень (біля 50 тис. гривень) на харчування ще 57 тис. гривень (290 тис. грн.) на медикаменти. На такі гроші надзвичайно важко повністю забезпечити жителів дитбудинку. Але навіть вони використовувалися не за призначенням.
Крім того, дирекція дитбудинку ретельно приховує інформацію про дійсні причини смертних випадків. Кореспонденту вдалося дізнатися приголомшуючі факти від працівників інтернату, які заради власної безпеки представитися відмовилися. Так, нині в списках дитбудинку з 127 чоловік, за даними 1996 року, реєструється тільки 96. Дітям, які померли від недоїдання, районні патологоанатоми цинічно вносили в свідоцтва про смерть непрадиві причини, вказуючи, як правило, на ті захворювання, які приводять до раптової смерті. Очевидно, вони сподівалися на те, що, згідно з медичною статистикою, люди з природженими психічними захворюваннями не доживають до тридцяти років. Хоч побачене примусить засумніватися в цьому будь-яку розсудливу людину. Керівництво дитбудинку в особі Юрія Сірко не могло не знати про те, що відбувається в стінах інтернату. Цим самим воно прирікало самих найбільш соціально незахищених громадян країни на голодну смерть.
Насправді високу турботу проявляли до дітей не тільки директор, але і дружина Президента Леоніда Кучми, пані Людмила, яка очолює Добродійний фонд під месіанською назвою "Дружина Президента - дітям України". Ніби то є так, що гроші з фонду йшли не дітям України, а дітям "сім'ї Кучми". Очевидці підтверджують наявність в квартирі Сірко і Казацької відеотехніки, подарованої дружиною Президента дитячому будинку. До того ж, Олександр Пойда повідомив, що на призначені для дитячого харчування кошти закуповувалися ковбаси, благородна риба і спиртні напої, в той час як в дитячому раціоні харчування була відсутня навіть картопля. Кухар Лілія Біла подала меню, перелік блюд в якому не відповідав нормам дитячого харчування. Дітям доводилося задовольнятися баландою, третьосортними макаронними виробами, розведеним водою молоком. Вказані в меню м'ясні блюда насправді або були відсутній, або виготовлялися із зіпсованого м'яса. У літній період небайдужі кухарі приносили з дому кабачки, використовуючи їх замість картоплі. У той час як на дітдомівські гроші "місцеві князьки" проводили розважальні заходи з приводу і без приводу, від сусідньої будівлі швидка допомога вивозила дітей, які померли голодною смертю. На подарованому під час президентської кампанії 1999 року автомобілі красувався напис "Від Президента України".
Адже за світовими стандартами, рівень розвитку держави визначають за його відношенням до інвалідів, особливо до інвалідів дитинства. Україна сміливо може "пишатися " таким рівнем соціального забезпечення - 30 мертвих дітей. І це тільки окремий випадок, а скільки їх, невідомих? Не сумнівайтеся, українські власті вміло заметуть сліди. Тим більше з такими "бригадами швидкого реагування", як українське державне телебачення. Щоб захистити і без того заплямовану репутацію української влади від поширення резонансної інформації, воно вмить виїхало на місце події і показало в ефірі прикрашене життя дитячого будинку. Глядачі побачили відремонтований на швидку руку корпус, переповнений продуктами склад, дітей, які зовні перевтілилися, які в камеру державного телеканалу УТ-1 завчено повторювали, що вони хочуть не хліба, а м'ячик. На жаль, серед них не було тих десяти вихованців, які знаходяться в критичному стані. Їх напередодні вивезли до психіатричного відділення районної лікарні, доступ до якої суворо обмежений. Навіщо ж влада їх ховає?
Чому вже нове керівництво Мішурінорогського дитячого будинку заборонило знімати на території закладу шведським журналістам, після того, як інформація про голодну смерть дітей була розголошена українським журналістом? Навіть незважаючи на те, що влада форсованими методами замела сліди: зробила ремонт, а головний доказ своїх злочинів - 10 напівживих від виснаження дітей - сховала за високою огорожею психіатричного відділення районної лікарні. До речі, за нашою інформацією, лікарі, під чиєю опікою на даний момент знаходяться напівмертві діти, побоюються, що тепер провина за можливу смерть ляже на них. Під тиском місцевої влади вони вимушено поставили свої підписи під довідкою, яка спростовує інформацію про критичний стан вихованців інтернату, який був викликаний недоїданням.
Завзято виправдовуючись вже не тільки перед українською громадськістю, але і перед представниками іноземного ЗМІ (інформація про високу смертність в дитбудинку з'явилася в 20-х числах лютого також і в польській "Газеті Виборчій"), влада забрехалася. Нещодавно прокурор Дніпропетровської області Володимир Шуба в інтерв'ю тижневику "Влада і Політика", що видається про-Кучмівським журналом "Президент", підтвердив нашу інформацію про існування автомобіля швидкої допомоги, подарованого Президентом Кучмою під час президентської кампанії 1999 року. "У зв'язку з відсутністю іншого транспорту, автомобіль швидкої допомоги також використали для перевезення померлих на цвинтар", - сказав Володимир Шуба пропрезидентському тижневику.
Тижневик "Влада і Політика", як і державне телебачення, ні разу не сказали, що інформація про дитячі смерті неправдива, але вони всіма способами захищають честь президента, його родичів, які відбирали жалюгідні крихітки у хворих дітей, а ті вмирали з голоду. Цей ЗМІ, як і представник Уповноваженої у правах людини в Україні Ніни Карпачової, яка виїжджала до дитбудинку нещодавно, але не побувала в психушці, де вмирають діти, також стоїть на сторожі режиму, а не прав дітей.
