Кучма перейшов у наступ
Четвер, 1 березня 2001, 21:54
"Безліч міліціонерів навалилися на хлопців. І хопали, кидали у воронки, а намети завантажили в "КАМАЗи", які були підігнані спеціально для цього. Міліціонери били учасників акції ногами, виривали у них державні прапори, кидали обличчям на землю".
Так, зі слів одного з очевидців, діяла українська міліція під час ліквідації у Києві наметового містечка учасників акції протесту "Україна без Кучми". Близько 40 осіб було затримано. Частина з них вже з'явилися перед судом за обвинуваченням у невиконанні розпоряджень правоохоронних органів. Декілька тижнів влада мирилася з пікетами опозиції, і ось тепер наметове містечко знесене. Видно, президент України Леонід Кучма перейшов в наступ.
У четвер вранці за всіма правилами військового мистецтва правоохоронні органи ліквідували в центрі Києва наметове містечко учасників акції протесту "Україна без Кучми". Наш кореспондент Олександр Савицкий розповідає про події сьогоднішнього дня у Києві:
Зі слів співголови акції "Україна без Кучми" Юрія Луценка, міліція атакувала наметове містечко о 8.45 за київським часом. Один з очевидців подій голова партії "Уна-унсо" Андрій Шкиль стверджує, що 50 жителів наметового містечка були атаковані перевершуючими силами міліції: "За нашими підрахунками, було задіяно до 2000 представників міліції плюс невідома кількість осіб у цивільному. Все сталося вмить. Акція була добре продумана і підготовлена. Ми чекали атаку о 7 ранки, але міліція почекала, коли розійдуться депутати парламенту, і тільки після цього ліквідувала наметове містечко". Зі слів лідерів акції "Україна без Кучми" всі арештовані були розвезені по різних райвідділах міліції Києва.
Один з опозиційних депутатів Юрій Кармазін негайно прибув до Печерського райвідділу міліції, щоб звільнити привезених туди учасників акції. "Вони знаходилися в клітці для затриманих. Там було 13 чоловіків і 1 жінка. Все - в одній клітці. На 2 з них розірваний одяг. Ніхто з міліціонерів документально не зафіксував, що вони чинили опір при затриманні", - заявив Юрій Кармазін. З його слів, основою для розгону акції було невідоме йому судове рішення. "Неначе б то увечері відбувся якийсь суд в Старокиївському районному суді і неначе б він ухвалив рішення намети прибрати. Ні я, ні представники моєї партії цього рішення не бачили", - говорить Юрій Кармазін.
Його колега по парламенту соціаліст Вадим Місюра спробував дати правове визначення цьому рішенню суду: "Я не чекав, що суд може застосувати такі речі як таємне засідання. Навіть в 37-ом року засідали трійки, а зараз виходить, що судить одна єдина людина". Кажучи про причини такої поведінки влади, Вадим Місюра зробив наступне припущення: "Це початок диктатури. Вони зрозуміли, що окрім як силовим способом закрити рот опозиції просто не вдасться".
Співголовуючий акції протесту Юрій Луценко заявив, що він упевнений в швидкій відставці силових міністрів, і висловив готовність опозиції до переговорів з владою. "Ми кожний раз говорили, що ми готові сісти за стіл переговорів. Наметове містечко і всі ці вуличні акції - це вимушені кроки, оскільки у нас в країні навіть не визнається існування опозиції. І, проте, ми готові до цивілізованих переговорів з владою, якщо будуть відсторонені голова служби безпеки і міністр внутрішніх справ. Тоді ми зможемо вести розмову з президентом про необхідність зміни влади на Україні", - сказав Юрій Луценко.
Ситуація в області дотримання прав людини в Україні не раз викликала критику країн Заходу і міжнародних організацій. На останній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в січні в Страсбурзі її учасники в ході надзвичайного засідання висловили глибоку стурбованість станом справ в Україні. Серйозність проблеми відзначається і в опублікованій на цьому тижні щорічній доповіді держдепартаменту США про положення прав людини в світі у минулому році. Подробиці в повідомленні нашого нью-йоркського кореспондента Юрія Дулерайна:
У щорічному звіті держдепартаменту Україні присвячене 23 сторінки убористого тексту. Це ціла брошура, де мова йде про вбивства бізнесменів і політичних діячів, журналістів, що критикували можновладців, про корупцію, про самоуправство органів правопорядку і т.д. Окремий розділ доповіді присвячений переслідуванню і тиску на незалежну пресу з боку влади. У доповіді говориться, що жодне з гучних вбивств минулих років не було розкрито урядовими органами. Зокрема, залишилися нерозкритими такі злочини, як вбивство в 1999 році шефа охорона незалежної телевізійної станції СТБ, вбивство в тому ж році голови регіонального арбітражного суду Бориса Віхрова і директори міської телестанції Ігоря Бондаря в Одесі. Перерахований ряд випадків вбивств з явно політичним підтекстом. Доповідь держдепартаменту зазначає, що хоч тортури заборонені Конституцією України, насправді міліція і тюремники регулярно вдаються до тортур. Новодяться конкретні випадки, зокрема, побиття циган Закарпатської області. Описуються традиції насильства і знущань над новобранцями в Збройних силах України. Спеціальний розділ присвячений умовам утримання в місцях попереднього затримання. Підкреслюється, що умови ці антигуманні, не відповідають мінімальним вимогам міжнародних стандартів. Наприклад, в слідчій в'язниці у Києві, розрахованій на 2800 чоловік, міститься 3500. Смертність у в'язницях утроє перевищує смертність серед іншого населення. Серед позитивних явищ відзначається відсутність политв'язнів.
Дати оцінку діям української влади я попросив експерта з питань зовнішньої політики фракції німецької Вільної демократичної партії Ульріха Ірмера. Буквально днями він в складі делегації депутатів бундестага побував у Києві, зустрічався з представниками влади і опозиції. У інтерв'ю нашої радіостанції він піддав різкій критиці дії української міліції, що ліквідувала сьогодні у Києві наметове містечко учасників акції протесту "Україна без Кучми":
"Я вважаю реакцію влади неадекватної ситуації і непотрібною. Це свідчить лише про невпевненість президента – якщо він вважає за необхідне застосування сили проти мирних демонстрантів".
Протягом кількох тижнів влада мирилася з пікетами противників президента. Тепер наметове містечко знесене. Чи означає це, що Леонід Кучма перейшов в наступ проти опозиції?
"Схоже на те. Але як я вже сказав, на мою думку, це неадекватна реакція. Демонстранти поводилися мирно. І справа президента - спокійно відноситися до того, що є люди, які не згодні з його політикою і які висловлюють свою думку в ході вуличних маніфестацій. Наскільки я знаю, в ході акцій протестів не було безладдя, вони проходили мирно. Тому я не вважаю дії влади розумними".
Наскільки такі дії української влади сумісні із запевненнями Києва про прагнення інтегрувати країну в європейські структури?
"Жодним чином не сумісні. Тим більше, що свобода слова в Україні знаходиться під загрозою. У ході недавніх переговорів у Києві в тому числі і з президентом країни наша делегація особливу увагу звернула на ті проблеми, з якими зіткнулася радіостанція "Континент", що ретранслює передачі "Німецької хвилі" і "Бі-Бі-Сі". Влада відмовляє цій радіостанції в продовженні ліцензії. Президент Кучма заявив нам, що "Німецька хвиля", зрозуміло, може отримати свою власну ліцензію. Це питання лише необхідно погодити. Але як би там не було, сьогодні на Україні відбуваються масові порушення свободи слова."
Як Захід і особливо Німеччина можуть відреагувати на порушення прав людини в Україні? На цьому тижні критика була висловлена з боку держдепартаменту США, однак тільки критикувати, вочевидь, не досить...
"У рамках Парламентської асамблеї Ради Європи існує спеціальний контрольний комітет, який займається виключно проблемами України. Цей комітет підготував спеціальну доповідь, яка була заслуханий на сесії ПАРЄ. У ньому, зокрема, міститься вимога всебічного розслідування справи убитого журналіста Гонгадзе. Якщо ми вважатимемо, що київська влада не збирається розслідувати цю справу дійсно повно, то в Раді Європи можуть бути прийняті відповідні заходи, наприклад, розглянуте питання про членство України в цій організації".
У разі погіршення ситуації з дотриманням прав людини на Україні, чи є можливість застосування санкцій по відношенню до Києва?
"Звичайно, є можливість економічних санкцій. Однак для початку я б спробував вплинути на Україну іншим способом, а саме, викласти нашу позицію і дати зрозуміти Києву, що такі двері в Європу перед нею не відкриються".
Така думка експерта з питань зовнішньої політики фракції ВДП в німецькому бундестазі Ульріха Ірмера.
Так, зі слів одного з очевидців, діяла українська міліція під час ліквідації у Києві наметового містечка учасників акції протесту "Україна без Кучми". Близько 40 осіб було затримано. Частина з них вже з'явилися перед судом за обвинуваченням у невиконанні розпоряджень правоохоронних органів. Декілька тижнів влада мирилася з пікетами опозиції, і ось тепер наметове містечко знесене. Видно, президент України Леонід Кучма перейшов в наступ.
У четвер вранці за всіма правилами військового мистецтва правоохоронні органи ліквідували в центрі Києва наметове містечко учасників акції протесту "Україна без Кучми". Наш кореспондент Олександр Савицкий розповідає про події сьогоднішнього дня у Києві:
Зі слів співголови акції "Україна без Кучми" Юрія Луценка, міліція атакувала наметове містечко о 8.45 за київським часом. Один з очевидців подій голова партії "Уна-унсо" Андрій Шкиль стверджує, що 50 жителів наметового містечка були атаковані перевершуючими силами міліції: "За нашими підрахунками, було задіяно до 2000 представників міліції плюс невідома кількість осіб у цивільному. Все сталося вмить. Акція була добре продумана і підготовлена. Ми чекали атаку о 7 ранки, але міліція почекала, коли розійдуться депутати парламенту, і тільки після цього ліквідувала наметове містечко". Зі слів лідерів акції "Україна без Кучми" всі арештовані були розвезені по різних райвідділах міліції Києва.
Один з опозиційних депутатів Юрій Кармазін негайно прибув до Печерського райвідділу міліції, щоб звільнити привезених туди учасників акції. "Вони знаходилися в клітці для затриманих. Там було 13 чоловіків і 1 жінка. Все - в одній клітці. На 2 з них розірваний одяг. Ніхто з міліціонерів документально не зафіксував, що вони чинили опір при затриманні", - заявив Юрій Кармазін. З його слів, основою для розгону акції було невідоме йому судове рішення. "Неначе б то увечері відбувся якийсь суд в Старокиївському районному суді і неначе б він ухвалив рішення намети прибрати. Ні я, ні представники моєї партії цього рішення не бачили", - говорить Юрій Кармазін.
Його колега по парламенту соціаліст Вадим Місюра спробував дати правове визначення цьому рішенню суду: "Я не чекав, що суд може застосувати такі речі як таємне засідання. Навіть в 37-ом року засідали трійки, а зараз виходить, що судить одна єдина людина". Кажучи про причини такої поведінки влади, Вадим Місюра зробив наступне припущення: "Це початок диктатури. Вони зрозуміли, що окрім як силовим способом закрити рот опозиції просто не вдасться".
Співголовуючий акції протесту Юрій Луценко заявив, що він упевнений в швидкій відставці силових міністрів, і висловив готовність опозиції до переговорів з владою. "Ми кожний раз говорили, що ми готові сісти за стіл переговорів. Наметове містечко і всі ці вуличні акції - це вимушені кроки, оскільки у нас в країні навіть не визнається існування опозиції. І, проте, ми готові до цивілізованих переговорів з владою, якщо будуть відсторонені голова служби безпеки і міністр внутрішніх справ. Тоді ми зможемо вести розмову з президентом про необхідність зміни влади на Україні", - сказав Юрій Луценко.
Ситуація в області дотримання прав людини в Україні не раз викликала критику країн Заходу і міжнародних організацій. На останній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в січні в Страсбурзі її учасники в ході надзвичайного засідання висловили глибоку стурбованість станом справ в Україні. Серйозність проблеми відзначається і в опублікованій на цьому тижні щорічній доповіді держдепартаменту США про положення прав людини в світі у минулому році. Подробиці в повідомленні нашого нью-йоркського кореспондента Юрія Дулерайна:
У щорічному звіті держдепартаменту Україні присвячене 23 сторінки убористого тексту. Це ціла брошура, де мова йде про вбивства бізнесменів і політичних діячів, журналістів, що критикували можновладців, про корупцію, про самоуправство органів правопорядку і т.д. Окремий розділ доповіді присвячений переслідуванню і тиску на незалежну пресу з боку влади. У доповіді говориться, що жодне з гучних вбивств минулих років не було розкрито урядовими органами. Зокрема, залишилися нерозкритими такі злочини, як вбивство в 1999 році шефа охорона незалежної телевізійної станції СТБ, вбивство в тому ж році голови регіонального арбітражного суду Бориса Віхрова і директори міської телестанції Ігоря Бондаря в Одесі. Перерахований ряд випадків вбивств з явно політичним підтекстом. Доповідь держдепартаменту зазначає, що хоч тортури заборонені Конституцією України, насправді міліція і тюремники регулярно вдаються до тортур. Новодяться конкретні випадки, зокрема, побиття циган Закарпатської області. Описуються традиції насильства і знущань над новобранцями в Збройних силах України. Спеціальний розділ присвячений умовам утримання в місцях попереднього затримання. Підкреслюється, що умови ці антигуманні, не відповідають мінімальним вимогам міжнародних стандартів. Наприклад, в слідчій в'язниці у Києві, розрахованій на 2800 чоловік, міститься 3500. Смертність у в'язницях утроє перевищує смертність серед іншого населення. Серед позитивних явищ відзначається відсутність политв'язнів.
Дати оцінку діям української влади я попросив експерта з питань зовнішньої політики фракції німецької Вільної демократичної партії Ульріха Ірмера. Буквально днями він в складі делегації депутатів бундестага побував у Києві, зустрічався з представниками влади і опозиції. У інтерв'ю нашої радіостанції він піддав різкій критиці дії української міліції, що ліквідувала сьогодні у Києві наметове містечко учасників акції протесту "Україна без Кучми":
"Я вважаю реакцію влади неадекватної ситуації і непотрібною. Це свідчить лише про невпевненість президента – якщо він вважає за необхідне застосування сили проти мирних демонстрантів".
Протягом кількох тижнів влада мирилася з пікетами противників президента. Тепер наметове містечко знесене. Чи означає це, що Леонід Кучма перейшов в наступ проти опозиції?
"Схоже на те. Але як я вже сказав, на мою думку, це неадекватна реакція. Демонстранти поводилися мирно. І справа президента - спокійно відноситися до того, що є люди, які не згодні з його політикою і які висловлюють свою думку в ході вуличних маніфестацій. Наскільки я знаю, в ході акцій протестів не було безладдя, вони проходили мирно. Тому я не вважаю дії влади розумними".
Наскільки такі дії української влади сумісні із запевненнями Києва про прагнення інтегрувати країну в європейські структури?
"Жодним чином не сумісні. Тим більше, що свобода слова в Україні знаходиться під загрозою. У ході недавніх переговорів у Києві в тому числі і з президентом країни наша делегація особливу увагу звернула на ті проблеми, з якими зіткнулася радіостанція "Континент", що ретранслює передачі "Німецької хвилі" і "Бі-Бі-Сі". Влада відмовляє цій радіостанції в продовженні ліцензії. Президент Кучма заявив нам, що "Німецька хвиля", зрозуміло, може отримати свою власну ліцензію. Це питання лише необхідно погодити. Але як би там не було, сьогодні на Україні відбуваються масові порушення свободи слова."
Як Захід і особливо Німеччина можуть відреагувати на порушення прав людини в Україні? На цьому тижні критика була висловлена з боку держдепартаменту США, однак тільки критикувати, вочевидь, не досить...
"У рамках Парламентської асамблеї Ради Європи існує спеціальний контрольний комітет, який займається виключно проблемами України. Цей комітет підготував спеціальну доповідь, яка була заслуханий на сесії ПАРЄ. У ньому, зокрема, міститься вимога всебічного розслідування справи убитого журналіста Гонгадзе. Якщо ми вважатимемо, що київська влада не збирається розслідувати цю справу дійсно повно, то в Раді Європи можуть бути прийняті відповідні заходи, наприклад, розглянуте питання про членство України в цій організації".
У разі погіршення ситуації з дотриманням прав людини на Україні, чи є можливість застосування санкцій по відношенню до Києва?
"Звичайно, є можливість економічних санкцій. Однак для початку я б спробував вплинути на Україну іншим способом, а саме, викласти нашу позицію і дати зрозуміти Києву, що такі двері в Європу перед нею не відкриються".
Така думка експерта з питань зовнішньої політики фракції ВДП в німецькому бундестазі Ульріха Ірмера.
