Слід Волкова у Бельгії
Понеділок, 5 лютого 2001, 13:18
Журналісти нового інтернет-видання МаоМаgazine.be в грудні 2000 опублікували у відомому бельгійському журналі "Гумо" власне журналістське розслідування, і зібрала всі відомі відомості про діяльність Олександра Волкова в Бельгії.
MaoMagazine стверджує, що за даними слідчих з Брюсселя, за три роки через рахунки Волкова пройшло близько 15 мільйонів доларів. Певна частина прийшла з його української компанії Subito, інша частина прийшла від підставних осіб і фальшивих компаній Бориса Бірштейна, голови колись скандально відомої транснаціональної фірми "Сеабеко". Значна частина грошей не затримувалася в Бельгії, а зникала в офшорах та сумнівних банках Східної Європи.
Як все починалося
У Ваасланді, неподалік від Антверпена, Волков і його водій-помічник Патрік Схреурс керують мережею з відмивання грошей, яка все ще діє. Через цю мережу Волков переправив мільйони доларів на рахунки декількох офшорних компаній.
У грудні 1993 в Сінт-Ніклаасе була заснована компанія VDS Trading за адресою Grote Martkt 50. Засновники – Волков, на той час організатор контактів і контрактів, радник і фінансист, скажімо приватна довірена особа у сумнівних справах Леоніда Кучми та два корисних бельгійця: Марк ван Дале, дилер потриманих автомобілів, і Патрік Схреурс, водій гоночних автомобілів, який колись був власником компанії з перевезень.
Ван Дале і Схреурс зустрілися і познайомилися з Волковим на початку дев'яностих у Києві, коли бельгійці всюди, де можна, нишпорили в пошуках прибуткових справ. Ван Дале представили Волкову представники бельгійського посольства під час перебування в Україні офіційної торгової місії. Волков хотів зайнятися імпортом машин, і Марк ван Дале був саме тією людиною, яка знала про це все. А оскільки Волков був зацікавлений в поставках джинсовий одягу, він запросив до співпраці Схреурса. В останнього були добрі контакти з італійським виробником джинсів Rifle, який декілька років був спонсором Схреурса в гонках.
Офіційна мета бельгійської компанії VDS і української компанії Белур, заснованої тими ж трьома добродіями, був експорт і імпорт товарів тривалого користування та ширпотребу. Це було новим - поєднання потриманих BMW та Мерседесів і джинсів. Волков все ще має магазин джинсовий одягу в центрі Києва Rifle. Фактично VDS експортував машини, джинси і навіть олівці в Київ, але трохи пізніше стало зрозуміло, що у Волкова інші наміри з приводу своєї компанії в Ваасланді: відмивання сумнівних грошей.
"Це все та ж стара історія з багатими людьми з колишнього Радянського блоку", - говорить бельгійський поліцейський, який займається розслідуваннями справ цілого ряду східних бізнесменів. "Вони хочуть непомітно перемістити брудні гроші в Західну Європу. Спочатку вони представляють себе як поважного бізнесмена в якій-небудь західній країні. Потім вони контактують з декількома місцевими маріонетками і організовують свою першу компанію, як базову, і використовують її банківські рахунки, як димар, для перших пачок брудних грошей на Захід. Ця перша компанія незмінно слугує для забезпечення особистих потреб, вони використовують її для купівлі дорогих будинків, фантастичних апартаментів, великих машин і мобільних телефонів. І вони використовують кредитні картки компанії для оплати покупок в найдорожчих магазинах".
"А потім створюється все більше компаній, все більше грошей тече по банківських рахунках. Потік брудних грошей спрямовується зі Сходу. Мільйони доларів - їх власні, їх друзів і колег - проходять через їх рахунки і відразу ж відсилаються у всіх напрямах: рахунки в зарубіжних банках, які добре захищення, офшори та податкові раї у всьому світі. Вони намагаються приховати цей потік за якоюсь легальною ширмою: офіційна торгівля їх компаній. Але не треба писати дисертації з економіки, щоб побачити, що ці компанії не спроможні генерувати такий об'єм грошей, займаючись цим "легальним" бізнесом. Дійсно, великі гроші надходять від чого завгодно, надходять від їх розгалуженої, частіше за все кримінальної діяльності в колишніх радянських країнах".
Через Схреурса і бухгалтера Данні ван Гассен з Сінт-Ніклааса Волков увійшов до офісу Кредитбанку в Мельселе і Женераль Банке (зараз Фортіс Банк) в Сінт-Ніклаасе. Тут Волков відкрив безліч особистих рахунків і рахунків для своєї компанії. Тріо Волков-Схреурс-Ван Дале не викликало ніякої підозри у Женераль Банка, оскільки Ван Гассен був довіреною особою цього банку.
"Але ділер по продажу машин Марк ван Дале незабаром зрозумів, що у VDS відбувається щось підозріле", - повідомило журнал джерело, яке мало тісний контакт з цією справою. "Волков приїхав в Бельгію. Він часто зупинявся в Хрест Готелі в Антверпені (зараз цей готель перейменований в Холідей Інн) або в Крістал Палас Готелі в Ваасмунстері. Його водій Схреурс возив його разом з перекладачем (Віктор Ластовицький) в банк. Ван Дале також часто літав в Київ і дуже скоро Волков попросив його взяти з собою в Бельгію велику суму грошей готівкою. Ван Дале зробив те, про що його просив Волков. Він думав, що нічого страшного в цьому немає. "У кожній компанії люди мають справу з чорним налом, бізнес є бізнес", - міркував він.
"Але через рік, коли побачив рахунки VDS, він почав хвилюватися. Він побачив безліч грошей - сотні тисяч доларів, - які були переведені з України на валютні рахунки VDS в Женераль Банк. Ван Дале зажадав пояснень: він хотів знати на що переводилися ці гроші, звідки і куди вони поступили. Але він не отримав ніякого пояснення. Це спричинило грубу суперечку з Волковим, його українським помічником Юрієм Назаренко і Схреурсом, і хтось навіть підсунув пістолет під ніс Ван Дале. Ван Дале вигнали і наступного дня він навіть не зміг попасти в свій офіс в VDS: Вони поміняли всі замки".
Ван Дале хотів забрати назад свої гроші, які він інвестував в VDS Trading і гроші, які він позичив Схреурсу. У квітні 1994 він направив скаргу до прокуратури в Дендермонді, де він згадав і про загрозу життю. Схреурс і Волков відреагували якимось документом, який мав довести, що Ван Дале отримав кредит в 400 тисяч доларів від Волкова, який так йому і не віддав. Волков і Схреурс також звинуватили Ван Дале в крадіжці перших прибутків від продажу джинсів. Прокуратура Дендермонді нічого не зробила, файл досі там лежить. Навколо справи VDS - тиша.
Офшори Волкова
Пістолети і чорні долари - Схреурс дуже добре знав, що робить, але він не тримався на відстані від Волкова і його діяльності. Оскільки Ван Дале подав скаргу, а реєстраційні книги були конфісковані, Волков не міг більше використати цю компанію для своїх секретних переказів. Йому потрібні були нові структури - офшорні компанії. Перша з них з'являється в 1994 році: Universal Marketing Systems, заснована на британському острові Джерсі. Потім були п'ять інших: Carrington Investment Company і Global Marketing Corporation, (Сейшелли), Voyager Marketing Associates, (Британські Віргінські острови), Spencer Investments Ltd (Mauritius) і Grosvenor Consultancy Services, (Багами).
Ніхто ніколи не з’ясовував, хто надав Волкову можливість створити цю структуру по відмиванню грошей. Є підозра, що це було зроблено банком, з якими у Волкова і Схреурса були дуже хороші стосунки.
У квітні 1995 вони організували нову компанію в Антверпені, цього разу без Ван Дале: VNV International. Компанія була заснована більше Алею Волковою (дружиною), Юрієм Назаренко і Віктором Ластовицьким. Схреурс не ввійшов до числа засновників, але первинна офіційна адреса компанії була Krijgsbaan 366 у Звейндрехті, де досі розміщується його маленька компанія BVBA Patrick Schreurs.
Через рік, компанія, як здавалося, так і не розпочавши своєї діяльності, померла: без реєстрації в комерційному регістрі і без номера податку на додану вартість. Але в 1996, коли Схреурс став керівником цієї компанії, все змінилося.
Коли журналісти звернулися до Схреурса за поясненнями, він спробував їх запевнити, що Волков і його дружина не мають нічого спільного з VNV.
"VNV - моя компанія", - сказав він. І коли журналісти сказали, що не вірять йому, він згорнув дискусію, відповівши, що не так то вже й важливо, чия це компанія. Насправді, важливо: Схреурс не більш ніж підставна особа, і VNV явно належить Волкову. Початковий капітал VNV, який становить 15 мільйонів бельгійських франків. надійшов на рахунок Женераль Банку через рахунки Universal Marketing Systems, (Джерсі), одну з волковських офшорних компаній. Волков особисто підписав трансфер.
Оскільки компанія дозволяла Волкову купувати машини і нерухомість в Бельгії, то він негайно купив цілу флотилію дорогих машин: важкі Мерседеси, Audi TT, Rolls Royce Silver Shadow і Bentley Azure: унікальний автомобіль з відкидним верхом, який коштує більше мільйона франків.
Він також використав VNV для купівлі комплексу приміщень в Мельселе з плавальним басейном, гаражем, сховищем і виставочним приміщенням для машин. Комплекс, який також став базою для VNV, оцінюється в десятки мільйонів бельгійських франків. Волков купив його в травні 1996 р. офіційно за 20.250.000 BEF через два офшори: Carrington Investment і Voyager Marketing Associates. Цей будинок став його резиденцією, де він зупиняється під час його поїздок до Бельгії і де приймає своїх гостей.
Тим часом він продовжував відкривати нові банківські рахунки для себе, VNV і його офшорів: в Женераль Банку, Bank Brussel Lambert, Citibank і його улюбленому банку: Kredietbank в Мельселе. І гроші продовжували текти в Бельгію.
Вже в 1994, коли Ван Дале подав скаргу на Волкова і його друзів у відділі правосуддя в Дендермонді, він розповів суддям про відмивання грошей через VDS Trading. Однак, ніхто з суддів в Дендермонді не робив яких-небудь спроб для того, щоб з'ясувати, чому український політик створює компанії в Бельгії і переводить мільйони доларів через їх рахунки.
Початок розслідування
Бельгійське правосуддя відкрило очі тільки тоді, коли в Бельгію в 1997 році з Швейцарії прибув судовий слідчий Зекін.
У 1997 женевський судовий слідчий Жорж Зекін взявся за розслідування справи сумнівновідомого російського мафіозі Сергія Михайлова, який був арештований в швейцарському аеропорту. Михайлов, колишній московський борець з Москви - більше відомий під кличкою Михась - до цього довгий час жив у висококласній резиденції в Борексі.
Під час розслідування у справі Михайлова, Зекін виявив трансакції між фірмою Fearnley Inc., яка, як вважав Зекін, належала Михайлову і бельгійськими рахунками Волкова.
Зекін приїхав до Бельгії для продовження свого розслідування. Йому вдалося дізнатися, що Fearnley Inc. належала не Михайлову, а родичу Бориса Бірштейна, Евсі Шнайдеру. Бірштейн, той, який був радянським, а нині є ізраїльський підданий, вже під слідством в Бельгії декілька років. Бельгійське правосуддя в Антверпені підозрює його у відмиванні грошей і досліджує його грошові операції. У зв'язку з розслідуванням справ цих двох важкоатлетів російської мафії, Бельгія стала значним учасником в швейцарському розслідуванні.
Бірштейн прибув до Бельгії в 1994 році, після того, як втік зі Швейцарії, де поліція зайнялася його бізнесом і його раптовим нез'ясовним збагаченням. Він знайшов притулок в діамантових кварталах Антверпена і заснував ряд компаній в сумнівновідомому хмарочосі на вулиці Де Кейзерлей в Антверпені. Цей хмарочос став "гарячою точкою" для темних осіб зі Сходу. Михайлов, який через деякий час також взнав мальовничість Антверпена, теж отримав компанію в тому ж приміщенні. Більш того, він в Швейцарії використовував машину з бельгійською ліцензією і підроблений бельгійський паспорт.
Нарешті, завдяки Зекіну, бельгійське правосуддя почало робити те, що давно повинне було зробити. Прокуратура в Брюсселі почала розслідування фінансової діяльності Волкова по відмиванню грошей. Нотабене: тільки по Волкову, не по Схреурсу, VDS або VNV. Ніхто в Брюссельському Палаці правосуддя не в змозі це пояснити. Вони просто забули включити Схреурса в розслідування, оскільки розслідування і так було досить складним.
Початок кінця?
Судячи за даними MaoMagazine, Волков віддає перевагу високому класу і хорошому життю. Кожного раз, коли він приїжджав до Бельгії на своєму літаку - Mystere Falcon 20, дуже рідка модель - він витрачав величезні суми на коштовності, панчохи, краватки, ресторани, готелі, подорожі до Євродіснею і візити до Канади, Швейцарії, Монако, Великобританії. За півтора року він витратив в Бельгії більше ніж 30 мільйонів франків.
Тим часом в Україні режим Кучми робив все, щоб заблокувати розслідування по Волкову. Офіційні запити з Бельгії залишалися або без відповіді, або з недоречною відповіддю. Слідча комісія, яка хотіла приїхати в Україну так і не отримала візи на в'їзд. Вся ця історія роздратовувала Волкова, тому що йому все важче було подорожувати по Західній Європі.
У 1998 Волков погодився приїхати до Бельгії на допит, в поліцію Брюсселя. Він відкидав яку-небудь причетність до брудних або злочинних грошей. Всі гроші, які проходили через його бельгійські рахунки, були ідеально легальні, сказав він. Вони поступали від продажу вугілля Молдові, оскільки, як стверджує Волков, було більш вигідно платити за вугілля в Бельгії, а не в Молдові, а тільки потім відправити гроші в Україну.
Дуже симпатична історія, але одна маленька деталь не відповідає істині: гроші з Молдови, які приходили на рахунки Волкова, не відправлялися назад в Україну, а зникали в інших частинах світу. Бельгійська поліція це вже знала. Ніяких проблем, сказав Волков, коли поліція показала йому докази, через декілька тижнів він приїде і привезе з собою всі документи, які доведуть його правоту. Це було більше двох років тому. Відтоді Волков більше не показується в Бельгії.
Розслідування справи Волкова завершила суддя з Брюсселя Коллет Кальоварт. Під час розслідування все майно Волкова в Бельгії було конфісковано - гроші (150 мільйонів бельгійських франків), що залишилися на банківських рахунках і все майно компанії VNV (комплекс приміщень і 11 дорогих машин). Швидше за все, Волков буде засуджений за відмивання грошей.
Тим часом свій інтерес до Волкова проявило правосуддя Німеччини. У 1999 кримінальна поліція Німеччини у Вісбадені подала запит до бельгійського суду про судову допомогу в справі Волкова.
Схреурс і Марк ван Дале обидва відмовляються давати коментарі про свої стосунки з Волковим. Ван Дале, який з 1995 року має магазин з продажу машин "Деу" в Сінт-Ніколасе, відповідає коротко. Він говорить, що афера коштувала йому багато грошей і справа, що стосується його, закрита. Він із подивом відреагував на інформацію, що VDS Trading все ще існує.
Схреурс діє так, неначе нічого і не відбувається. Він говорить: "Я міг би написати книгу про містера Волкова. Але не буду. Моя дружина проти цього і мій адвокат говорить, що це було б дурницею. Якби я заговорив, я б розповів про бельгійське правосуддя і всі неправильні речі, які вони допускали стосовно містера Волкова. Я б сказав те, про що б потім пожалкував. Я дуже добре знаю містера Волкова. Він буде виправданий. Він хороша людина. Він - президент України". (Коментар журналістів, які нагадують, що президент України Леонід Кучма). Схреурс: "Ні, містер Волков справжній президент".
Скажи мені, хто твій друг
Схреурс і Волков - два чобота пара. До речі, бельгійська поліція розповіла журналістам більше - Схреурс працював водієм Бірштейна і польського відмивателя грошей та горілчаного короля Рікардо Фанкині (він відсидів у в'язниці Антверпена 4 роки); у нього були тісні зв'язки з авторитетом мафії Борисом Нейфельдом, який зараз сидить у в'язниці в США за торгівлю наркотиками. Більш того, Схреурс також допомагав Михайлову в купівлі машин.
Після публікації цієї статті в Бельгії Схреурс надіслав одному з журналістів приховану загрозу. Хоч він і не звинувачується бельгійським правосуддям, він може втратити чимало, саме як гонщик. Спонсори гонок не люблять погану репутацію і не хочуть фінансувати людей, які працюють з східними відмивачами грошей. Крім того, через свою гоночну діяльність Схреурсу вдалося познайомитися з досить багатьма зірками бельгійського телебачення, які також займаються гонками. Було б краще, якщо такі люди надалі думали довше і ретельніше перш ніж зв'язатися ще раз з Схреурсом.
P.S. Редакція УП декілька разів намагалася зв'язатися з самим Олександром Волковим, для того, щоб підтвердити або спростувати інформацію, яка наведена в журналі. Однак, протягом декількох тижнів Волков так і не відреагував. Через свого помічника він тільки передав, що має намір подати в суд на бельгійське видання. Таким чином, Волков має намір довести свою правоту. Шкода, що пан Волков уникає публічної дискусії.
MaoMagazine стверджує, що за даними слідчих з Брюсселя, за три роки через рахунки Волкова пройшло близько 15 мільйонів доларів. Певна частина прийшла з його української компанії Subito, інша частина прийшла від підставних осіб і фальшивих компаній Бориса Бірштейна, голови колись скандально відомої транснаціональної фірми "Сеабеко". Значна частина грошей не затримувалася в Бельгії, а зникала в офшорах та сумнівних банках Східної Європи.
Як все починалося
У Ваасланді, неподалік від Антверпена, Волков і його водій-помічник Патрік Схреурс керують мережею з відмивання грошей, яка все ще діє. Через цю мережу Волков переправив мільйони доларів на рахунки декількох офшорних компаній.
У грудні 1993 в Сінт-Ніклаасе була заснована компанія VDS Trading за адресою Grote Martkt 50. Засновники – Волков, на той час організатор контактів і контрактів, радник і фінансист, скажімо приватна довірена особа у сумнівних справах Леоніда Кучми та два корисних бельгійця: Марк ван Дале, дилер потриманих автомобілів, і Патрік Схреурс, водій гоночних автомобілів, який колись був власником компанії з перевезень.
Ван Дале і Схреурс зустрілися і познайомилися з Волковим на початку дев'яностих у Києві, коли бельгійці всюди, де можна, нишпорили в пошуках прибуткових справ. Ван Дале представили Волкову представники бельгійського посольства під час перебування в Україні офіційної торгової місії. Волков хотів зайнятися імпортом машин, і Марк ван Дале був саме тією людиною, яка знала про це все. А оскільки Волков був зацікавлений в поставках джинсовий одягу, він запросив до співпраці Схреурса. В останнього були добрі контакти з італійським виробником джинсів Rifle, який декілька років був спонсором Схреурса в гонках.
Офіційна мета бельгійської компанії VDS і української компанії Белур, заснованої тими ж трьома добродіями, був експорт і імпорт товарів тривалого користування та ширпотребу. Це було новим - поєднання потриманих BMW та Мерседесів і джинсів. Волков все ще має магазин джинсовий одягу в центрі Києва Rifle. Фактично VDS експортував машини, джинси і навіть олівці в Київ, але трохи пізніше стало зрозуміло, що у Волкова інші наміри з приводу своєї компанії в Ваасланді: відмивання сумнівних грошей.
"Це все та ж стара історія з багатими людьми з колишнього Радянського блоку", - говорить бельгійський поліцейський, який займається розслідуваннями справ цілого ряду східних бізнесменів. "Вони хочуть непомітно перемістити брудні гроші в Західну Європу. Спочатку вони представляють себе як поважного бізнесмена в якій-небудь західній країні. Потім вони контактують з декількома місцевими маріонетками і організовують свою першу компанію, як базову, і використовують її банківські рахунки, як димар, для перших пачок брудних грошей на Захід. Ця перша компанія незмінно слугує для забезпечення особистих потреб, вони використовують її для купівлі дорогих будинків, фантастичних апартаментів, великих машин і мобільних телефонів. І вони використовують кредитні картки компанії для оплати покупок в найдорожчих магазинах".
"А потім створюється все більше компаній, все більше грошей тече по банківських рахунках. Потік брудних грошей спрямовується зі Сходу. Мільйони доларів - їх власні, їх друзів і колег - проходять через їх рахунки і відразу ж відсилаються у всіх напрямах: рахунки в зарубіжних банках, які добре захищення, офшори та податкові раї у всьому світі. Вони намагаються приховати цей потік за якоюсь легальною ширмою: офіційна торгівля їх компаній. Але не треба писати дисертації з економіки, щоб побачити, що ці компанії не спроможні генерувати такий об'єм грошей, займаючись цим "легальним" бізнесом. Дійсно, великі гроші надходять від чого завгодно, надходять від їх розгалуженої, частіше за все кримінальної діяльності в колишніх радянських країнах".
Через Схреурса і бухгалтера Данні ван Гассен з Сінт-Ніклааса Волков увійшов до офісу Кредитбанку в Мельселе і Женераль Банке (зараз Фортіс Банк) в Сінт-Ніклаасе. Тут Волков відкрив безліч особистих рахунків і рахунків для своєї компанії. Тріо Волков-Схреурс-Ван Дале не викликало ніякої підозри у Женераль Банка, оскільки Ван Гассен був довіреною особою цього банку.
"Але ділер по продажу машин Марк ван Дале незабаром зрозумів, що у VDS відбувається щось підозріле", - повідомило журнал джерело, яке мало тісний контакт з цією справою. "Волков приїхав в Бельгію. Він часто зупинявся в Хрест Готелі в Антверпені (зараз цей готель перейменований в Холідей Інн) або в Крістал Палас Готелі в Ваасмунстері. Його водій Схреурс возив його разом з перекладачем (Віктор Ластовицький) в банк. Ван Дале також часто літав в Київ і дуже скоро Волков попросив його взяти з собою в Бельгію велику суму грошей готівкою. Ван Дале зробив те, про що його просив Волков. Він думав, що нічого страшного в цьому немає. "У кожній компанії люди мають справу з чорним налом, бізнес є бізнес", - міркував він.
"Але через рік, коли побачив рахунки VDS, він почав хвилюватися. Він побачив безліч грошей - сотні тисяч доларів, - які були переведені з України на валютні рахунки VDS в Женераль Банк. Ван Дале зажадав пояснень: він хотів знати на що переводилися ці гроші, звідки і куди вони поступили. Але він не отримав ніякого пояснення. Це спричинило грубу суперечку з Волковим, його українським помічником Юрієм Назаренко і Схреурсом, і хтось навіть підсунув пістолет під ніс Ван Дале. Ван Дале вигнали і наступного дня він навіть не зміг попасти в свій офіс в VDS: Вони поміняли всі замки".
Ван Дале хотів забрати назад свої гроші, які він інвестував в VDS Trading і гроші, які він позичив Схреурсу. У квітні 1994 він направив скаргу до прокуратури в Дендермонді, де він згадав і про загрозу життю. Схреурс і Волков відреагували якимось документом, який мав довести, що Ван Дале отримав кредит в 400 тисяч доларів від Волкова, який так йому і не віддав. Волков і Схреурс також звинуватили Ван Дале в крадіжці перших прибутків від продажу джинсів. Прокуратура Дендермонді нічого не зробила, файл досі там лежить. Навколо справи VDS - тиша.
Офшори Волкова
Пістолети і чорні долари - Схреурс дуже добре знав, що робить, але він не тримався на відстані від Волкова і його діяльності. Оскільки Ван Дале подав скаргу, а реєстраційні книги були конфісковані, Волков не міг більше використати цю компанію для своїх секретних переказів. Йому потрібні були нові структури - офшорні компанії. Перша з них з'являється в 1994 році: Universal Marketing Systems, заснована на британському острові Джерсі. Потім були п'ять інших: Carrington Investment Company і Global Marketing Corporation, (Сейшелли), Voyager Marketing Associates, (Британські Віргінські острови), Spencer Investments Ltd (Mauritius) і Grosvenor Consultancy Services, (Багами).
Ніхто ніколи не з’ясовував, хто надав Волкову можливість створити цю структуру по відмиванню грошей. Є підозра, що це було зроблено банком, з якими у Волкова і Схреурса були дуже хороші стосунки.
У квітні 1995 вони організували нову компанію в Антверпені, цього разу без Ван Дале: VNV International. Компанія була заснована більше Алею Волковою (дружиною), Юрієм Назаренко і Віктором Ластовицьким. Схреурс не ввійшов до числа засновників, але первинна офіційна адреса компанії була Krijgsbaan 366 у Звейндрехті, де досі розміщується його маленька компанія BVBA Patrick Schreurs.
Через рік, компанія, як здавалося, так і не розпочавши своєї діяльності, померла: без реєстрації в комерційному регістрі і без номера податку на додану вартість. Але в 1996, коли Схреурс став керівником цієї компанії, все змінилося.
Коли журналісти звернулися до Схреурса за поясненнями, він спробував їх запевнити, що Волков і його дружина не мають нічого спільного з VNV.
"VNV - моя компанія", - сказав він. І коли журналісти сказали, що не вірять йому, він згорнув дискусію, відповівши, що не так то вже й важливо, чия це компанія. Насправді, важливо: Схреурс не більш ніж підставна особа, і VNV явно належить Волкову. Початковий капітал VNV, який становить 15 мільйонів бельгійських франків. надійшов на рахунок Женераль Банку через рахунки Universal Marketing Systems, (Джерсі), одну з волковських офшорних компаній. Волков особисто підписав трансфер.
Оскільки компанія дозволяла Волкову купувати машини і нерухомість в Бельгії, то він негайно купив цілу флотилію дорогих машин: важкі Мерседеси, Audi TT, Rolls Royce Silver Shadow і Bentley Azure: унікальний автомобіль з відкидним верхом, який коштує більше мільйона франків.
Він також використав VNV для купівлі комплексу приміщень в Мельселе з плавальним басейном, гаражем, сховищем і виставочним приміщенням для машин. Комплекс, який також став базою для VNV, оцінюється в десятки мільйонів бельгійських франків. Волков купив його в травні 1996 р. офіційно за 20.250.000 BEF через два офшори: Carrington Investment і Voyager Marketing Associates. Цей будинок став його резиденцією, де він зупиняється під час його поїздок до Бельгії і де приймає своїх гостей.
Тим часом він продовжував відкривати нові банківські рахунки для себе, VNV і його офшорів: в Женераль Банку, Bank Brussel Lambert, Citibank і його улюбленому банку: Kredietbank в Мельселе. І гроші продовжували текти в Бельгію.
Вже в 1994, коли Ван Дале подав скаргу на Волкова і його друзів у відділі правосуддя в Дендермонді, він розповів суддям про відмивання грошей через VDS Trading. Однак, ніхто з суддів в Дендермонді не робив яких-небудь спроб для того, щоб з'ясувати, чому український політик створює компанії в Бельгії і переводить мільйони доларів через їх рахунки.
Початок розслідування
Бельгійське правосуддя відкрило очі тільки тоді, коли в Бельгію в 1997 році з Швейцарії прибув судовий слідчий Зекін.
У 1997 женевський судовий слідчий Жорж Зекін взявся за розслідування справи сумнівновідомого російського мафіозі Сергія Михайлова, який був арештований в швейцарському аеропорту. Михайлов, колишній московський борець з Москви - більше відомий під кличкою Михась - до цього довгий час жив у висококласній резиденції в Борексі.
Під час розслідування у справі Михайлова, Зекін виявив трансакції між фірмою Fearnley Inc., яка, як вважав Зекін, належала Михайлову і бельгійськими рахунками Волкова.
Зекін приїхав до Бельгії для продовження свого розслідування. Йому вдалося дізнатися, що Fearnley Inc. належала не Михайлову, а родичу Бориса Бірштейна, Евсі Шнайдеру. Бірштейн, той, який був радянським, а нині є ізраїльський підданий, вже під слідством в Бельгії декілька років. Бельгійське правосуддя в Антверпені підозрює його у відмиванні грошей і досліджує його грошові операції. У зв'язку з розслідуванням справ цих двох важкоатлетів російської мафії, Бельгія стала значним учасником в швейцарському розслідуванні.
Бірштейн прибув до Бельгії в 1994 році, після того, як втік зі Швейцарії, де поліція зайнялася його бізнесом і його раптовим нез'ясовним збагаченням. Він знайшов притулок в діамантових кварталах Антверпена і заснував ряд компаній в сумнівновідомому хмарочосі на вулиці Де Кейзерлей в Антверпені. Цей хмарочос став "гарячою точкою" для темних осіб зі Сходу. Михайлов, який через деякий час також взнав мальовничість Антверпена, теж отримав компанію в тому ж приміщенні. Більш того, він в Швейцарії використовував машину з бельгійською ліцензією і підроблений бельгійський паспорт.
Нарешті, завдяки Зекіну, бельгійське правосуддя почало робити те, що давно повинне було зробити. Прокуратура в Брюсселі почала розслідування фінансової діяльності Волкова по відмиванню грошей. Нотабене: тільки по Волкову, не по Схреурсу, VDS або VNV. Ніхто в Брюссельському Палаці правосуддя не в змозі це пояснити. Вони просто забули включити Схреурса в розслідування, оскільки розслідування і так було досить складним.
Початок кінця?
Судячи за даними MaoMagazine, Волков віддає перевагу високому класу і хорошому життю. Кожного раз, коли він приїжджав до Бельгії на своєму літаку - Mystere Falcon 20, дуже рідка модель - він витрачав величезні суми на коштовності, панчохи, краватки, ресторани, готелі, подорожі до Євродіснею і візити до Канади, Швейцарії, Монако, Великобританії. За півтора року він витратив в Бельгії більше ніж 30 мільйонів франків.
Тим часом в Україні режим Кучми робив все, щоб заблокувати розслідування по Волкову. Офіційні запити з Бельгії залишалися або без відповіді, або з недоречною відповіддю. Слідча комісія, яка хотіла приїхати в Україну так і не отримала візи на в'їзд. Вся ця історія роздратовувала Волкова, тому що йому все важче було подорожувати по Західній Європі.
У 1998 Волков погодився приїхати до Бельгії на допит, в поліцію Брюсселя. Він відкидав яку-небудь причетність до брудних або злочинних грошей. Всі гроші, які проходили через його бельгійські рахунки, були ідеально легальні, сказав він. Вони поступали від продажу вугілля Молдові, оскільки, як стверджує Волков, було більш вигідно платити за вугілля в Бельгії, а не в Молдові, а тільки потім відправити гроші в Україну.
Дуже симпатична історія, але одна маленька деталь не відповідає істині: гроші з Молдови, які приходили на рахунки Волкова, не відправлялися назад в Україну, а зникали в інших частинах світу. Бельгійська поліція це вже знала. Ніяких проблем, сказав Волков, коли поліція показала йому докази, через декілька тижнів він приїде і привезе з собою всі документи, які доведуть його правоту. Це було більше двох років тому. Відтоді Волков більше не показується в Бельгії.
Розслідування справи Волкова завершила суддя з Брюсселя Коллет Кальоварт. Під час розслідування все майно Волкова в Бельгії було конфісковано - гроші (150 мільйонів бельгійських франків), що залишилися на банківських рахунках і все майно компанії VNV (комплекс приміщень і 11 дорогих машин). Швидше за все, Волков буде засуджений за відмивання грошей.
Тим часом свій інтерес до Волкова проявило правосуддя Німеччини. У 1999 кримінальна поліція Німеччини у Вісбадені подала запит до бельгійського суду про судову допомогу в справі Волкова.
Схреурс і Марк ван Дале обидва відмовляються давати коментарі про свої стосунки з Волковим. Ван Дале, який з 1995 року має магазин з продажу машин "Деу" в Сінт-Ніколасе, відповідає коротко. Він говорить, що афера коштувала йому багато грошей і справа, що стосується його, закрита. Він із подивом відреагував на інформацію, що VDS Trading все ще існує.
Схреурс діє так, неначе нічого і не відбувається. Він говорить: "Я міг би написати книгу про містера Волкова. Але не буду. Моя дружина проти цього і мій адвокат говорить, що це було б дурницею. Якби я заговорив, я б розповів про бельгійське правосуддя і всі неправильні речі, які вони допускали стосовно містера Волкова. Я б сказав те, про що б потім пожалкував. Я дуже добре знаю містера Волкова. Він буде виправданий. Він хороша людина. Він - президент України". (Коментар журналістів, які нагадують, що президент України Леонід Кучма). Схреурс: "Ні, містер Волков справжній президент".
Скажи мені, хто твій друг
Схреурс і Волков - два чобота пара. До речі, бельгійська поліція розповіла журналістам більше - Схреурс працював водієм Бірштейна і польського відмивателя грошей та горілчаного короля Рікардо Фанкині (він відсидів у в'язниці Антверпена 4 роки); у нього були тісні зв'язки з авторитетом мафії Борисом Нейфельдом, який зараз сидить у в'язниці в США за торгівлю наркотиками. Більш того, Схреурс також допомагав Михайлову в купівлі машин.
Після публікації цієї статті в Бельгії Схреурс надіслав одному з журналістів приховану загрозу. Хоч він і не звинувачується бельгійським правосуддям, він може втратити чимало, саме як гонщик. Спонсори гонок не люблять погану репутацію і не хочуть фінансувати людей, які працюють з східними відмивачами грошей. Крім того, через свою гоночну діяльність Схреурсу вдалося познайомитися з досить багатьма зірками бельгійського телебачення, які також займаються гонками. Було б краще, якщо такі люди надалі думали довше і ретельніше перш ніж зв'язатися ще раз з Схреурсом.
P.S. Редакція УП декілька разів намагалася зв'язатися з самим Олександром Волковим, для того, щоб підтвердити або спростувати інформацію, яка наведена в журналі. Однак, протягом декількох тижнів Волков так і не відреагував. Через свого помічника він тільки передав, що має намір подати в суд на бельгійське видання. Таким чином, Волков має намір довести свою правоту. Шкода, що пан Волков уникає публічної дискусії.
