Леонід Чунгачгук - "гарант" жовтоблакитних
Вбивчі перспективи України
Четвер, 22 лютого 2001, 18:43
Кучма немов досвідчений вождь червоношкірих намагатиметься зібрати скальпи найактивніших і перспективних ворогів-опозиціонерів, і тим самим зацементує своє положення. Актуальні для України проблеми при цьому будуть забуті. А реформам наказано чекати до 2004 року. Такі нові реалії очима політологів.
Шеф-редактор і просто редактор журналу "Політична думка" відповідно Володимир Полохало та Олександр Дергачов намалювали найпохмурішу картину майбутнього розвитку України серед усіх сценаріїв, що з'являлися останніми тижнями. Патріотам не Банкової, а країни в цілому, пора хапатися за голову.
У нинішній ситуації Кучма "може стабілізувати своє положення, але не зможе вирішити жодного насущного для України питання", вважає Дергачов. Сьогоднішня трагедія України "не персональна, хоча і персоніфікована", оскільки ані офіційна влада, ані опозиція не можуть працювати безпосередньо на майбутнє України, а вирішуватимуть задачі, що виникнули внаслідок нераціонального використання влади і дефіциту реформ, як передає Інтерфакс-Україна, додав Дергачов.
Політолог не залишає Банковій простору для маневрів – в останні роки відбувалася "надконцентрація влади" у межах президентської гілки, причому вона "у більшій мірі працювала сама на себе, відсторонившися від рішення практичних задач, що стояли перед нацією і якими займався уряд із жалюгідними залишками повноважень".
"Сьогодні ця влада починає просто захищатися і вести політичну боротьбу, що не має нічого спільного з національними перспективами", - немов вирок звучать слова, які від сторонніх спостерігачів у Києві не прийнято чути.
Вирішити конфлікт у рамках діючої правової системи зараз неможливо, тому що немає законів, продовжив дивувати "конструктивну частину" суспільства Дергачов. А західні експертизи, які влада визнавати не буде, визначатимуть позицію Заходу і стануть козирем опозиції.
Володимир Полохало прогнозує "повільну опозиційну політичну боротьбу" до наступних парламентських виборів. При цьому, Кучма "частково скальпує" перспективних опозиціонерів і перешкодить появі союзів опозиції з частиною олігархів. Також максимально задіють "ресурс регіональної еліти". Паралельно й опозиція буде збільшувати свій потенціал, а моментом істини стануть парламентські вибори.
Однак можливий і "репресивний варіант", за якого Кучма і компанія "симбіозно застосує скальпель, батіг і пряник". І за такого розвитку подій Україна відкотиться мінімум на 10 років назад від тих демократичних цінностей, що проголосив Кучма у своїй інавгураційній промові, відзначив Полохало.
Ну а поки пристрасті будуть розігріватися, у найближчі 3,5 роки - до наступних президентських виборів - в Україні "буде не до реформ", запевнив Дергачов.
P.S. З підтвердженням деяких прогнозів політологів виступив Плющ: для опозиції існує єдиний правовий шлях - парламентські вибори в 2002 році. "Нехай приводять своїх депутатів у парламент і формують більшість", сказав він. Ну а поки кризи немає - і більшість не постраждає, навіть якщо з нього вийде "Батьківщіна".
Шеф-редактор і просто редактор журналу "Політична думка" відповідно Володимир Полохало та Олександр Дергачов намалювали найпохмурішу картину майбутнього розвитку України серед усіх сценаріїв, що з'являлися останніми тижнями. Патріотам не Банкової, а країни в цілому, пора хапатися за голову.
У нинішній ситуації Кучма "може стабілізувати своє положення, але не зможе вирішити жодного насущного для України питання", вважає Дергачов. Сьогоднішня трагедія України "не персональна, хоча і персоніфікована", оскільки ані офіційна влада, ані опозиція не можуть працювати безпосередньо на майбутнє України, а вирішуватимуть задачі, що виникнули внаслідок нераціонального використання влади і дефіциту реформ, як передає Інтерфакс-Україна, додав Дергачов.
Політолог не залишає Банковій простору для маневрів – в останні роки відбувалася "надконцентрація влади" у межах президентської гілки, причому вона "у більшій мірі працювала сама на себе, відсторонившися від рішення практичних задач, що стояли перед нацією і якими займався уряд із жалюгідними залишками повноважень".
"Сьогодні ця влада починає просто захищатися і вести політичну боротьбу, що не має нічого спільного з національними перспективами", - немов вирок звучать слова, які від сторонніх спостерігачів у Києві не прийнято чути.
Вирішити конфлікт у рамках діючої правової системи зараз неможливо, тому що немає законів, продовжив дивувати "конструктивну частину" суспільства Дергачов. А західні експертизи, які влада визнавати не буде, визначатимуть позицію Заходу і стануть козирем опозиції.
Володимир Полохало прогнозує "повільну опозиційну політичну боротьбу" до наступних парламентських виборів. При цьому, Кучма "частково скальпує" перспективних опозиціонерів і перешкодить появі союзів опозиції з частиною олігархів. Також максимально задіють "ресурс регіональної еліти". Паралельно й опозиція буде збільшувати свій потенціал, а моментом істини стануть парламентські вибори.
Однак можливий і "репресивний варіант", за якого Кучма і компанія "симбіозно застосує скальпель, батіг і пряник". І за такого розвитку подій Україна відкотиться мінімум на 10 років назад від тих демократичних цінностей, що проголосив Кучма у своїй інавгураційній промові, відзначив Полохало.
Ну а поки пристрасті будуть розігріватися, у найближчі 3,5 роки - до наступних президентських виборів - в Україні "буде не до реформ", запевнив Дергачов.
P.S. З підтвердженням деяких прогнозів політологів виступив Плющ: для опозиції існує єдиний правовий шлях - парламентські вибори в 2002 році. "Нехай приводять своїх депутатів у парламент і формують більшість", сказав він. Ну а поки кризи немає - і більшість не постраждає, навіть якщо з нього вийде "Батьківщіна".
