Скандали навколо президента загрожують українській демократії
Понеділок, 19 лютого 2001, 18:35
Scandals Enveloping Leader Threaten Ukraine Democracy
Влада коливаються як вийти з ситуації з обвинуваченнями Кучми
Український президент Леонід Кучма, який довгий час демонстрував себе в якості головного захисника демократії в країні, зараз зіткнувся з обвинуваченнями, що він нічого спільного з цим не має.
Його опоненти звинувачують його в замовленні на викрадення і вбивство зухвалого журналіста, заохоченні вибуху проти свого політичного опонента, загрозах в'язницею керівникам на місцях, які не дадуть досить голосів за нього, і в тому, що він знав про крадіжку $100 мільйонів бюджетних коштів.
Скандал, який Кучма називає "абсурдом" і "божевіллям", коштував йому контроля над парламентом, і вивів тисячі протестуючих на вулиці цієї столиці, яка являє собою суміш дзвіниць 11 віку і утилітарних будівль радянської ери.
Конфронтація почалася у критичний для десятирічної демократії України момент. Цей час може визначити, чи дійсно Україна, яка за своїми розмірами приблизно дорівнює Франції і має 47 мільйонів населення, насправді є диктаторською країною Радянського зразка, як сусідня Білорусь.
Цей час також визначить, чи повернеться Україна до Заходу, як, згідно із словами Кучми, він сподівається, або повернеться назад на російську орбіту. Україна, яка розташувалася на Чорному морі південо-західніше Росії, проголосила свою незалежність після розпаду СССР в 1991 році.
Уряд, здається, коливається тим часом, щоб спробувати зам'яти скандал, навіть якщо для цього доведеться придушити критику, або спробувати взнати всю правду, навіть якщо для цього доведеться змістити президента. США і європейські організації кажуть про зростаючу збентеженність з приводу дій Кучмовської прокуратури щодо розслідування зникнення 31-літнього Георгія Гонгадзе, чиє тіло було знайдено у листопаді. "У нас немає ясності в тому, як вони мають намір, фактично, просуватися вперед", говорить один з високих західних дипломатів.
У інтерв'ю тривалістю в годину Кучма наполягав, що він більше ніж хто-небудь хоче взнати, хто обезголовив Гонгадзе, облив його тіло кислотою і поховав у неглибокій могилі в лісі за межами Києва. Кучма говорить, що записи, на яких чутно як він замовляє викрадення Гонгадзе - підробка, хоч і визнає, що його охоронник міг таємно записувати деякі з його розмов.
"Тільки уявіть собі цю абсурдну ситуацію, коли президент телефонує кільком міністрам, і дає їм накази знищити журналіста", говорить 63-літній Кучма, який до того, як пішов в політику, керував радянським ракетним заводом і ратував за демократію і ринкові реформи. Він став прем'єром у 1992 і у 1994 - президентом. У 1999 він був переобраний.
"Це завдало удару не тільки по моєму іміджу, це ударило мене в серце. Я думаю, на моєму серці з'явилися нові зарубини. Мене критикували все моє життя, включаючи весь мій президентський термін, як дуже м'яку людину. Я особисто собі не дозволяю робити щось, що може бути розтлумачено як грубість і різкість. Але, не дивлячись на це, кажуть, що я замовив замах на журналіста".
Кучма прогнозує, що він справиться з "політичним шоу", відновить контроль над парламентом і поступово продовжить свої про-ринкові реформи.
Він відкидає протестуючих, які вимагають його відставки у наметовому містечку на центральній вулиці міста, як тих, кому завжди погано. "Прості люди, вони працюють", - говорить він, нахилившись вперед на білому парчевому дивані перед низьким круглим дерев'яним столом в кутку кімнати президента для прийомів. "Нехай собі там сидять, якщо Богу завгодно".
У його десятирічній політичній кар'єрі законодавця, прем'єр-міністра і президента, говорить Кучма, він ніколи не розганяв протестуючих або давив на критиків і ніколи не стане цього робити. У той же час, за його словами, він не здасться вимогам опонентів звільнити прокурора і інших вищих силових керівників. Якщо він це зробить, говорить він, силові міністерства втратять здатність функціонувати і "прості люди втратять віру в країну, у владу. І тоді, напевно, знайдуться люди, які прийдуть і попросять залізної руки у сусідньої держави", ймовірно, натякаючи, що Україна може продовжувати піддаватися російському впливу.
У той же час деякі західні оглядачі кажуть, що жорстка позиція Кучми не більше ніж стратегія, і вона може послужити йому добру службу.
Політолог Володимир Полохало, головний редактор журналу "Політічна думка" говорить, що багато хто з українців дуже мало знають про політику і дуже поглиблені у свої щоденні проблеми, щоб підіймати крик про мертвого журналіста. Протести 5 тисяч можна ігнорувати, говорить він, 100 тисяч - ця вже інша справа.
"Я шокований заявами", - говорить він. "Багато хто з моїх колег шоковані. Але частина суспільства, яка шокована, не стала критичною масою. Суспільство слабке, залякане і не здатне на самостійний протест. Кожний думає тільки про те, як вижити. Більшість людей думають так: "Ми не хочемо, щоб було гірше".
Пробудження громадськості, напевно, єдиний виклик для опонентів Кучми. Вони розділені філософськими відмінностями і відсутністю єдиного харізматичного лідера. Навіть якби їм вдалося набрати досить голосів для імпічменту, закон не дає чіткого механізму цієї процедури.
Микола Томенко, який очолює Інститут політики у Києві, переконаний, що на Кучму будуть чинити тиск, щоб вони поступився частиною повноважень парламенту.
Томенко говорить, що з 450 депутатів парламенту, він нарахував 163 тих, хто підтримує Кучму, 180 тих, хто готів проголосувати за імпічмент і близько 100, які можуть голосувати і так і інакше.
"Те, що буде з президентом, в більшій мірі залежить від того, як будуть голосувати ці люди. А це залежатиме від того, які кроки зробить президент".
Досі розслідування прокуратурою України справи Гонгадзе оцінювалася всіма як з рук геть погане. Група "Репортерів без кордонів" у своїй доповіді минулого місяця заявила, що прокурор проводив розслідування "з єдиною метою - відвести відповідальність за цей випадок від керівництва країни".
Для розслідування справи Гонгадзе був створений парламентський комітет. Але в нього дуже обмежені повноваження, і його голова Олександр Лавринович сказав в інтерв'ю, що він не може розпочати визначення автентичності плівок доти, поки не матиме у своєму розпорядженні оригінали. Він також говорить, що ситуація настільки політично ризикована, що краще б він ніколи не погоджувався очолювати цю комісію. "Фактично, у мене абсолютно немає ніякої підтримки", говорить він.
Для деяких кращою надією став намір Ради Європи розібратися в ситуації. РЄ погодилась оприлюднити результати незалежного дослідження записів, організованої Міжнародним інститутом преси, що базується в Відні, і Freedom House. Згідно РЄ, інститут має в своєму розпорядженні оригінали записів. Київський науково-дослідний інститут, який досліджував копії записів, заявляє, що не може ідентифікувати голоси тих, що говорили через погану якість запису.
Кучма говорить, що буде вітати будь-яку зарубіжну допомогу. "Ми відкриті. Ми не намагаємося що-небудь приховати", говорить він.
Мати Гонгадзе, 58-літня Леся, також вітає запит про допомогу. Але вона чекає іншого результату. Вона зрозуміла, що розслідування смерті його сина почалося тільки після того, як прокурор попросив її підписати не відповаючий дійсності пункт про те, що її син мав великі борги, коли пропав у вересні.
"Я переконана, що це правда - те, що на плівках", сказала вона в інтерв'ю у наповненій людьми квартирі її подруги. "Сьогодні мій син, а завтра це може статися з кожним. Саме тому я повинна взнати правду. Я повинна йти до кінця".
Влада коливаються як вийти з ситуації з обвинуваченнями Кучми
Український президент Леонід Кучма, який довгий час демонстрував себе в якості головного захисника демократії в країні, зараз зіткнувся з обвинуваченнями, що він нічого спільного з цим не має.
Його опоненти звинувачують його в замовленні на викрадення і вбивство зухвалого журналіста, заохоченні вибуху проти свого політичного опонента, загрозах в'язницею керівникам на місцях, які не дадуть досить голосів за нього, і в тому, що він знав про крадіжку $100 мільйонів бюджетних коштів.
Скандал, який Кучма називає "абсурдом" і "божевіллям", коштував йому контроля над парламентом, і вивів тисячі протестуючих на вулиці цієї столиці, яка являє собою суміш дзвіниць 11 віку і утилітарних будівль радянської ери.
Конфронтація почалася у критичний для десятирічної демократії України момент. Цей час може визначити, чи дійсно Україна, яка за своїми розмірами приблизно дорівнює Франції і має 47 мільйонів населення, насправді є диктаторською країною Радянського зразка, як сусідня Білорусь.
Цей час також визначить, чи повернеться Україна до Заходу, як, згідно із словами Кучми, він сподівається, або повернеться назад на російську орбіту. Україна, яка розташувалася на Чорному морі південо-західніше Росії, проголосила свою незалежність після розпаду СССР в 1991 році.
Уряд, здається, коливається тим часом, щоб спробувати зам'яти скандал, навіть якщо для цього доведеться придушити критику, або спробувати взнати всю правду, навіть якщо для цього доведеться змістити президента. США і європейські організації кажуть про зростаючу збентеженність з приводу дій Кучмовської прокуратури щодо розслідування зникнення 31-літнього Георгія Гонгадзе, чиє тіло було знайдено у листопаді. "У нас немає ясності в тому, як вони мають намір, фактично, просуватися вперед", говорить один з високих західних дипломатів.
У інтерв'ю тривалістю в годину Кучма наполягав, що він більше ніж хто-небудь хоче взнати, хто обезголовив Гонгадзе, облив його тіло кислотою і поховав у неглибокій могилі в лісі за межами Києва. Кучма говорить, що записи, на яких чутно як він замовляє викрадення Гонгадзе - підробка, хоч і визнає, що його охоронник міг таємно записувати деякі з його розмов.
"Тільки уявіть собі цю абсурдну ситуацію, коли президент телефонує кільком міністрам, і дає їм накази знищити журналіста", говорить 63-літній Кучма, який до того, як пішов в політику, керував радянським ракетним заводом і ратував за демократію і ринкові реформи. Він став прем'єром у 1992 і у 1994 - президентом. У 1999 він був переобраний.
"Це завдало удару не тільки по моєму іміджу, це ударило мене в серце. Я думаю, на моєму серці з'явилися нові зарубини. Мене критикували все моє життя, включаючи весь мій президентський термін, як дуже м'яку людину. Я особисто собі не дозволяю робити щось, що може бути розтлумачено як грубість і різкість. Але, не дивлячись на це, кажуть, що я замовив замах на журналіста".
Кучма прогнозує, що він справиться з "політичним шоу", відновить контроль над парламентом і поступово продовжить свої про-ринкові реформи.
Він відкидає протестуючих, які вимагають його відставки у наметовому містечку на центральній вулиці міста, як тих, кому завжди погано. "Прості люди, вони працюють", - говорить він, нахилившись вперед на білому парчевому дивані перед низьким круглим дерев'яним столом в кутку кімнати президента для прийомів. "Нехай собі там сидять, якщо Богу завгодно".
У його десятирічній політичній кар'єрі законодавця, прем'єр-міністра і президента, говорить Кучма, він ніколи не розганяв протестуючих або давив на критиків і ніколи не стане цього робити. У той же час, за його словами, він не здасться вимогам опонентів звільнити прокурора і інших вищих силових керівників. Якщо він це зробить, говорить він, силові міністерства втратять здатність функціонувати і "прості люди втратять віру в країну, у владу. І тоді, напевно, знайдуться люди, які прийдуть і попросять залізної руки у сусідньої держави", ймовірно, натякаючи, що Україна може продовжувати піддаватися російському впливу.
У той же час деякі західні оглядачі кажуть, що жорстка позиція Кучми не більше ніж стратегія, і вона може послужити йому добру службу.
Політолог Володимир Полохало, головний редактор журналу "Політічна думка" говорить, що багато хто з українців дуже мало знають про політику і дуже поглиблені у свої щоденні проблеми, щоб підіймати крик про мертвого журналіста. Протести 5 тисяч можна ігнорувати, говорить він, 100 тисяч - ця вже інша справа.
"Я шокований заявами", - говорить він. "Багато хто з моїх колег шоковані. Але частина суспільства, яка шокована, не стала критичною масою. Суспільство слабке, залякане і не здатне на самостійний протест. Кожний думає тільки про те, як вижити. Більшість людей думають так: "Ми не хочемо, щоб було гірше".
Пробудження громадськості, напевно, єдиний виклик для опонентів Кучми. Вони розділені філософськими відмінностями і відсутністю єдиного харізматичного лідера. Навіть якби їм вдалося набрати досить голосів для імпічменту, закон не дає чіткого механізму цієї процедури.
Микола Томенко, який очолює Інститут політики у Києві, переконаний, що на Кучму будуть чинити тиск, щоб вони поступився частиною повноважень парламенту.
Томенко говорить, що з 450 депутатів парламенту, він нарахував 163 тих, хто підтримує Кучму, 180 тих, хто готів проголосувати за імпічмент і близько 100, які можуть голосувати і так і інакше.
"Те, що буде з президентом, в більшій мірі залежить від того, як будуть голосувати ці люди. А це залежатиме від того, які кроки зробить президент".
Досі розслідування прокуратурою України справи Гонгадзе оцінювалася всіма як з рук геть погане. Група "Репортерів без кордонів" у своїй доповіді минулого місяця заявила, що прокурор проводив розслідування "з єдиною метою - відвести відповідальність за цей випадок від керівництва країни".
Для розслідування справи Гонгадзе був створений парламентський комітет. Але в нього дуже обмежені повноваження, і його голова Олександр Лавринович сказав в інтерв'ю, що він не може розпочати визначення автентичності плівок доти, поки не матиме у своєму розпорядженні оригінали. Він також говорить, що ситуація настільки політично ризикована, що краще б він ніколи не погоджувався очолювати цю комісію. "Фактично, у мене абсолютно немає ніякої підтримки", говорить він.
Для деяких кращою надією став намір Ради Європи розібратися в ситуації. РЄ погодилась оприлюднити результати незалежного дослідження записів, організованої Міжнародним інститутом преси, що базується в Відні, і Freedom House. Згідно РЄ, інститут має в своєму розпорядженні оригінали записів. Київський науково-дослідний інститут, який досліджував копії записів, заявляє, що не може ідентифікувати голоси тих, що говорили через погану якість запису.
Кучма говорить, що буде вітати будь-яку зарубіжну допомогу. "Ми відкриті. Ми не намагаємося що-небудь приховати", говорить він.
Мати Гонгадзе, 58-літня Леся, також вітає запит про допомогу. Але вона чекає іншого результату. Вона зрозуміла, що розслідування смерті його сина почалося тільки після того, як прокурор попросив її підписати не відповаючий дійсності пункт про те, що її син мав великі борги, коли пропав у вересні.
"Я переконана, що це правда - те, що на плівках", сказала вона в інтерв'ю у наповненій людьми квартирі її подруги. "Сьогодні мій син, а завтра це може статися з кожним. Саме тому я повинна взнати правду. Я повинна йти до кінця".
