Каліфорнійське життя Лазаренка

Містечко Новато. Двадцять кілометрів від Сан-Франциско. За цими воротами офіційно мешкає резидент Каліфорнії і громадянин України, чиє ім’я складно вимовляти його сусідам, - Павло Іванович Лазаренко. Від стороннього ока це місце ховає парк та по-американськи сувора засторога: приватна власність.

Центральний вхід до маєтку Лазаренків

Вісімнадцять акрів. Будинок на сорок одну кімнату. П’ять басейнів. Орли над головою. Олені, які вибігають прямо на дорогу. Мрія естета, який хоче заховатися від людей. Цей маєток колись орендував Едді Мерфі. Родина Лазаренків придбала його через посередників за сім мільйонів доларів. Сума велика навіть за каліфорнійськими масштабами. Тим більше для загадкового українця із зарплатою двісті п’ятдесят доларів на місяць. Про маєток першою написала Стейсі Фінз, журналістка газети "Сан-Франциско Кроникл".

Стейсі Фiнз, журналіст: Той факт, що це колишній прем'єр і могутній політик, який приїхав у наші краї тратити гроші, вірогідно, нечесно зароблені, - це була соковата історія для сторінки про багатих та знаменитих.

Єдине місце, звідки можна зняти маєток Лазаренків

Зараз маєток Лазаренка схожий на фортецю. Сусіди про господарів нічого не знають. Переговорний пристрій на воротах відключений. З ознак життя всередині видно шланг - недавно поливали газони. Номер телефону можна знайти лише у поліцейській базі даних. Трубку бере двадцятиоднорічний син екс-прем’єра - Олександр. Від зустрічі відмовляється. Каже, що його родина не вірить українським журналістам. І взагалі - українцям.

Господар помешкання буде вдома не скоро. Вже два роки Лазаренко-старший живе всього за тридцять кілометрів - у в’язниці із делікатною назвою - Дублінська федеральна виправна установа. Тут він чекає на суд.

Дублінська в'язниця

Кажуть, ніде у Каліфорнії сонце не сідає так красиво, як тут - у Сан-Франциско. Саме тут заходить зоря Павла Лазаренка. Принаймні, світить не так яскраво, як колись в Україні. Це місто зараз зводиться для нього до цього хмарочосу на Голден Гейт Авеню. В ньому - офіс федерального прокурора, ФБР і суд. Тут рябить від камер та кодованих замків. Однак справу Лазаренка в може проглянути будь-хто. Досить назвати номер - двісті вісімдесят чотири. До мене її не брали кілька місяців. П’ять томів. Кара небесна для перекладачів - документи з України, Росії, Швейцарії і навіть Антигуа.

Один із паспортів екс-прем'єра

Тут багато цікавого і неприємного про українську владу. Це копії всіх десяти паспортів Лазаренка, за жодним з яких в’їжджати до США не можна було. А це - звинувачення, висунуте екс-прем’єру Америкою - тридцять один епізод відмивання грошей.

Льюїс Шеллі, експерт: Багато з цих грошей - від нафтового та газового бізнесу. В Україні вони ніколи не були. Осідали на закордонних рахунках. Такі контракти міг влаштовувати лише той, хто контролював цей сегмент економіки.

В Америці екс-прем’єра звинувачують у відмиванні через місцеві банки більш ніж ста мільйонів брудних доларів. Сам Лазаренко наполягає, що він - жертва української влади і хоче стати першим за багато років українцем, що отримав у Штатах політичний притулок.

П'ять томів справи Лазаренка

За кожен злочинний епізод Лазаренкові світить двадцять років в’язниці. Плюс конфіскація маєтка. Слідчі кажуть, головна перешкода - необдумані дії Києва, який поливає Лазаренка брудом, не чекаючи суду. Адвокатам екс-прем’єра це дозволяє говорити, що він - жертва режиму. Джим Мейкар - колишній захисник Лазаренка коментує для програми "Вікно в Америку".

Джим Мейкар, адвокат: Рада Європи та американський Держдепартамент визнали, що в Україні правосуддя немає. Ось чому Лазаренко доб'ється політичного притулку.

Адвокати екс-прем’єра успішно користуються тим, що американська судова система – заплутана і не піддається політичному впливу, в чому зараз може переконатися росіянин Павло Бородін. Справа Лазаренка не просунулася далі пред’явлення звинувачення. У грудні він взагалі відмовився свідчити. Політичний підсумок скупий: в Америці поменшало бажаючих допомагати грошима Україні. Про самого Лазаренка у місті трамваїв, сексуальних меншин та радянських емігрантів майже забули. Із Сан-Франциско - Андрій Шевченко, "Новий канал".