Країна "страху та терору"
Епізод другий
Четвер, 25 січня 2001, 14:35
Глава парламентської делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи Борис Олійник вважає, що ситуація в Україні не настільки погана. В деяких країнах і не те буває - наприклад, парламент розстрілюють, і нічого. "Подвійні стандарти і загальний цинізм" панує в світі, і події в Україні - це тільки "загальне відображення падіння рівня моралі в світі", заявив Олійник на засіданні ПАРЄ.
Пряма трансляція на сайті ПАРЄ дозволяє стежити за обговоренням питання про свободу слова в Україні в прямому ефірі.
Виступ Олійника був найстриманішим. Він виступав на захист. Йому, наприклад, не подобається формулювання "зловживання влади". Олійник пропонує замінити це словосполучення на "зловживання певними корумпованими елементами, які проникли у виконавчу владу".
Олиіник також вважає, що потрібно більш обережно ставитися до рекомендації країнам ЄС відмовитися від видачі Мельниченка Україні. Він пропонує зробити відповідний висновок тільки після отримання висновків з експертизи плівки.
Виступаючі від ПАРЄ висловлюються в досить жорсткому дусі. "Справа Гонгадзе - це тільки верхівка айсбергу", - повторювали вони. Анджей Урбанчик демонструючи "Білу книгу", в якій на 200 сторінках викладені випадки тиску на журналістів в Україні. "Більшість офіційних осіб в Україні звикли бачити ЗМІ, як предмет державного контролю… Свобода слова в Україні під загрозою".
Сергій Головатий виступив доброю англійською мовою і повністю підтримав рекомендації моніторингового комітету з українського питання. "Скільки матерів після того, що трапилось, вчитимуть своїх синів бути чесними журналістами? Скільки ще журналістів мають повторити долю Гонгадзе?", - задав він риторичне питання і завершив свій виступ під аплодисменти.
Позицію влади в ПАРЄ фактично виклав представник НДП Олег Зарубинський. Хоч ситуація зі свободою слова в Україні і "не ідеальна", "повне ототожнення справи Гонгадзе з ситуацією зі свободою слова в Україні не зовсім вірно". Оскільки слідство розглядає декілька версій, а так виходить, що ще до його завершення вірною версією вважається тільки версія, пов'язана з професійною діяльністю Гії.
Зарубинському не сподобався вислів "показні зусилля влади" у розслідуванні, оскільки міліція, переконаний він, вживала дійсно дуже активних заходів по пошуку Гонгадзе.
Зарубинський був єдиним, хто заявив, що в Україні немає "атмосфери терору і страху щодо ЗМІ". Ось вийдуть же величезними тиражами опозиційні "Сільські вісті", "Комуніст" і "Товариш"! "Нормально" працюють жорстко опозиційні до влади журналісти. (Пам'ятайте таку репризу Жванецького: "Нормально, Григорій? Отлічно, Костянтин!")
Ще один "більшовик" від СДПУ(о) Василь Костицький спеціально розділив проблему на саме справу Гонгадзе і справу плівок, які поширені спеціально начебто для "дискредитації президента Кучми". Ми, каже Костицький, готові передати плівки Мельниченка для незалежної закордонної експертизи, але її результати "можуть використовуватися в суді тільки за умов дотримання норм законодавства України". А це означає, що вони взагалі не будуть братися до уваги. Але про це Костицький умовчав.
Ось такий подвійний стандарт в окремо взятій українській делегації.
Пряма трансляція на сайті ПАРЄ дозволяє стежити за обговоренням питання про свободу слова в Україні в прямому ефірі.
Виступ Олійника був найстриманішим. Він виступав на захист. Йому, наприклад, не подобається формулювання "зловживання влади". Олійник пропонує замінити це словосполучення на "зловживання певними корумпованими елементами, які проникли у виконавчу владу".
Олиіник також вважає, що потрібно більш обережно ставитися до рекомендації країнам ЄС відмовитися від видачі Мельниченка Україні. Він пропонує зробити відповідний висновок тільки після отримання висновків з експертизи плівки.
Виступаючі від ПАРЄ висловлюються в досить жорсткому дусі. "Справа Гонгадзе - це тільки верхівка айсбергу", - повторювали вони. Анджей Урбанчик демонструючи "Білу книгу", в якій на 200 сторінках викладені випадки тиску на журналістів в Україні. "Більшість офіційних осіб в Україні звикли бачити ЗМІ, як предмет державного контролю… Свобода слова в Україні під загрозою".
Сергій Головатий виступив доброю англійською мовою і повністю підтримав рекомендації моніторингового комітету з українського питання. "Скільки матерів після того, що трапилось, вчитимуть своїх синів бути чесними журналістами? Скільки ще журналістів мають повторити долю Гонгадзе?", - задав він риторичне питання і завершив свій виступ під аплодисменти.
Позицію влади в ПАРЄ фактично виклав представник НДП Олег Зарубинський. Хоч ситуація зі свободою слова в Україні і "не ідеальна", "повне ототожнення справи Гонгадзе з ситуацією зі свободою слова в Україні не зовсім вірно". Оскільки слідство розглядає декілька версій, а так виходить, що ще до його завершення вірною версією вважається тільки версія, пов'язана з професійною діяльністю Гії.
Зарубинському не сподобався вислів "показні зусилля влади" у розслідуванні, оскільки міліція, переконаний він, вживала дійсно дуже активних заходів по пошуку Гонгадзе.
Зарубинський був єдиним, хто заявив, що в Україні немає "атмосфери терору і страху щодо ЗМІ". Ось вийдуть же величезними тиражами опозиційні "Сільські вісті", "Комуніст" і "Товариш"! "Нормально" працюють жорстко опозиційні до влади журналісти. (Пам'ятайте таку репризу Жванецького: "Нормально, Григорій? Отлічно, Костянтин!")
Ще один "більшовик" від СДПУ(о) Василь Костицький спеціально розділив проблему на саме справу Гонгадзе і справу плівок, які поширені спеціально начебто для "дискредитації президента Кучми". Ми, каже Костицький, готові передати плівки Мельниченка для незалежної закордонної експертизи, але її результати "можуть використовуватися в суді тільки за умов дотримання норм законодавства України". А це означає, що вони взагалі не будуть братися до уваги. Але про це Костицький умовчав.
Ось такий подвійний стандарт в окремо взятій українській делегації.