Інтриги та скандали в Україні
Субота, 20 січня 2001, 15:31
Одна з найбільших країн Європи заплуталася в страшному скандалі, який може заморозити реформи, загрожувати незалежності і повернути її назад в орбіту Росії.
Який би варіант не виявився правдою - простий або складний, обидва вони вражають і непокоять. Проста версія може виглядати приблизно так: президент України і його вище оточення – брудні головорізи, які розробили план вбивства журналіста, який не залишає їх у спокої. Охоронник записав їх розмови, втік за кордон і передав окремі моменти опозиції. Зараз влада відбивається, намагаючись потопити новонароджені реформи і в обмін на підтримку готові передати свою прибуткову енергопоставляючу систему Росії.
Це найпростіша версія подій останніх декількох місяців, яка, однак, відкидається обвинуваченими. Для тих, хто любить деталі скандалу - в політичних колах України зустрічаються інші пояснення: зарубіжні країни – Росія, США або Ізраїль (що вам більше до смаку), або олігархи, або політичні опоненти стоять за цими подіями. У тому числі і за вбивством і навіть підслуховуванням розмов або підробкою касет, щоб очорнити ім'я президента і відсторонити його від влади.
Все це має значення, оскільки Україна така велика і така слаба. Після Росії ця найбільша держава в Східній Європі, з населенням майже 52 мільйона. Якщо вона знову попаде в орбіту Кремля, наприклад, як сусідня Білорусь і інші колишні радянські республіки, це призведе до відтворення російської регіональної супердержави. Якщо ж Україна зможе укріпити свою незалежність, демократію і слаборазвинуту ринкову економіку, це дасть Європейському Союзу (і НАТО, з яким, дратуючи Росію, вона має привілейовану угоду) процвітаючого і стабільного східного сусіда, а не банкрута, який загрожує проникненням злочинності, хвороб і тисячами нелегальних імігрантів. Це буде також цінним прикладом для самої Росії.
Минулого року все переплуталося. Президент Леонід Кучма стає все більш дружнім по відношенню до Росії Володимира Путіна. Російські компанії швидко розібрали найдобірніші та прибуткові шматки української економіки, такі як алюмінієва промисловість, по негодящих цінах; уряд так само радіє з цього приводу, як і президент. Громадська думка слаба, корупція шаленіє, преса покірна.
Але були і проблиски гарних новин. Україні вдалося провести переговори з приводу міжнародних боргів, збільшивши свої валютні резерви, скоротивши рівень річної інфляції з 377% п'ять років тому до близько 20% минулого року. І, здається, економіка країни виросла на 6% в 2000 році.
Це здорово здивувало всіх, хто переймається, в тому числі й МВФ, який передбачав 2%. Насправді, країна зараз зростає так швидко, як Росія (7% минулого року), хоч Україна зіткнулася з більш жорсткими умовами. У неї дуже мало власних енергоносіїв, велика частина їх надходить з Росії. І тоді як рубль упав на 75% в 1998, українська валюта падає поступово.
Так що ж пішло в неправильному напрямі?
Нинішній скандал обертається навколо трьох наборів фактів. Перший – зникнення у вересні журналіста грузинського походження Георгія Гонгадзе. Розчленоване тіло було знайдене декілька тижнів опісля. Близькі кажуть, що це тіло журналіста. Тільки на минулому тижні влада неохоче погодилися з цим.
Друге. Колишній член президентської служби безпеки Микола Мельниченко оприлюднив касети з голосами, схожими на голоси Кучми й інших поважних українців, які обговорюють у виключно соковитих і брудних виразах незаконні рішення багатьох проблем, включаючи, очевидно, й усунення Гонгадзе.
Третє. І без того дуже погані відносини між президентською адміністрацією і урядом різко погіршилися. Віце-прем'єр Юлія Тимошенко зіткнулася з кримінальним обвинуваченнями за афери з податками, контрабанду і фальсифікацію. Це пов'язано з її попереднім бізнесом в газовій промисловості, яку, як сама ж говорить, вона зараз реформує.
Інша частина уряду знаходиться також під тиском. Відстріл з боку президентських людей, серед іншого, змусив піти у відставку міністра закордонних справ. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Ющенко, в якому більшість з спостерігачів бачать надію на майбутнє України, знаходиться під постійними атаками. У той же час Кучма домовився з Путіним, що для російських компаній полегшать купівлю українських енергетичних компаній.
Що відбувається насправді, і як всі три саги пов'язані одна з одною, поки не ясно. Чому був убитий Гонгадзе? Він не був важливим журналістом. Чому навколо такий галас, коли, на жаль, журналістів вбивають в Україні майже кожний місяць? Що з касетами, вони реальні або підроблені? Хто записав (чи підробив) їх? І для чого? Хто допоміг Мельниченку сховатися? Чи не є кримінальне переслідування Тимошенко слідством її повстання проти корумпованих олігархів, наближених до президентської адміністрації, як вона наполягає? Або воно проводиться через якусь іншу причину?
Що здається неправдоподібним, так це те, що молодший офіцер охорони мав можливість писати сотні часів конфіденційних розмов, просто розістивши магнітофон під диваном, як говорить сам Мельниченко. Також здається малоймовірним, щоб іноземний уряд виявився замішаним в цю ескападу, хоч деякі зазвичай серйозно мислячі українці вірять, що Америка прагне замінити Кучму на Ющенка. Єдине грунтовне свідчення цьому те, що україномовна служба радіо Свобода, яка фінансується американським урядом, була дуже вороже настроєна по відношенню до Кучми, приділяючи великий ефірний час Мельниченку. Простим і більш правдоподібним є таке пояснення – президентська команда в Ніксонівському стилі зробила касети для внутрішнього користування, і хтось потім украв або продав їх.
У будь-якому випадку, скандал здорово приголомшив Кучму і його команду. Але він не збив їх з ніг і нині здається, що скандал затихне. Громадські протести, які вимагають справедливості в справі Гонгадзе, потроху випустили пару, частково завдяки діям міліції проти демонстрантів. ЗМІ, які в більшій частині контролюються пропрезидентськими олігархами, підкидають сумнів у плівках і мотивах людей, які їх використовують. Президентські люди організували альтернативні демонстрації, які в більшій мірі складалися з державних службовців, що брали участь без ентузіазму.
Все це може помінятися, якщо Мельниченко випустить більш небезпечні касети. Вони, як він заявляє, містять прямі свідоцтва корупції у вищих ешелонах влади, однак Кучма, колишній директор заводу, здається, уміє боротися, коли справа доходить до скандалу. Один з кланів, наближених до його адміністрації, може отримати перевагу в ситуації, витіснивши своїх суперників або навіть поставивши свою людину на чолі. Реформісти і друзі України на Заході сподіваються, що Ющенко згодом стане президентом. Нинішній скандал може збільшити його шанси, як, проте, і розбити надії на те, що він прийде до влади.
Занепокоєння викликають паралелі з сусідньої Білорусією, в якій за останні п'ять років більш-менш демократична політична система була згорнута і стиснута до напівзабуття параноїдальним президентом і його багатим і владним оточенням. Їх прикриттям служать гарячі зв'язки з Кремлем.
Який би варіант не виявився правдою - простий або складний, обидва вони вражають і непокоять. Проста версія може виглядати приблизно так: президент України і його вище оточення – брудні головорізи, які розробили план вбивства журналіста, який не залишає їх у спокої. Охоронник записав їх розмови, втік за кордон і передав окремі моменти опозиції. Зараз влада відбивається, намагаючись потопити новонароджені реформи і в обмін на підтримку готові передати свою прибуткову енергопоставляючу систему Росії.
Це найпростіша версія подій останніх декількох місяців, яка, однак, відкидається обвинуваченими. Для тих, хто любить деталі скандалу - в політичних колах України зустрічаються інші пояснення: зарубіжні країни – Росія, США або Ізраїль (що вам більше до смаку), або олігархи, або політичні опоненти стоять за цими подіями. У тому числі і за вбивством і навіть підслуховуванням розмов або підробкою касет, щоб очорнити ім'я президента і відсторонити його від влади.
Все це має значення, оскільки Україна така велика і така слаба. Після Росії ця найбільша держава в Східній Європі, з населенням майже 52 мільйона. Якщо вона знову попаде в орбіту Кремля, наприклад, як сусідня Білорусь і інші колишні радянські республіки, це призведе до відтворення російської регіональної супердержави. Якщо ж Україна зможе укріпити свою незалежність, демократію і слаборазвинуту ринкову економіку, це дасть Європейському Союзу (і НАТО, з яким, дратуючи Росію, вона має привілейовану угоду) процвітаючого і стабільного східного сусіда, а не банкрута, який загрожує проникненням злочинності, хвороб і тисячами нелегальних імігрантів. Це буде також цінним прикладом для самої Росії.
Минулого року все переплуталося. Президент Леонід Кучма стає все більш дружнім по відношенню до Росії Володимира Путіна. Російські компанії швидко розібрали найдобірніші та прибуткові шматки української економіки, такі як алюмінієва промисловість, по негодящих цінах; уряд так само радіє з цього приводу, як і президент. Громадська думка слаба, корупція шаленіє, преса покірна.
Але були і проблиски гарних новин. Україні вдалося провести переговори з приводу міжнародних боргів, збільшивши свої валютні резерви, скоротивши рівень річної інфляції з 377% п'ять років тому до близько 20% минулого року. І, здається, економіка країни виросла на 6% в 2000 році.
Це здорово здивувало всіх, хто переймається, в тому числі й МВФ, який передбачав 2%. Насправді, країна зараз зростає так швидко, як Росія (7% минулого року), хоч Україна зіткнулася з більш жорсткими умовами. У неї дуже мало власних енергоносіїв, велика частина їх надходить з Росії. І тоді як рубль упав на 75% в 1998, українська валюта падає поступово.
Так що ж пішло в неправильному напрямі?
Нинішній скандал обертається навколо трьох наборів фактів. Перший – зникнення у вересні журналіста грузинського походження Георгія Гонгадзе. Розчленоване тіло було знайдене декілька тижнів опісля. Близькі кажуть, що це тіло журналіста. Тільки на минулому тижні влада неохоче погодилися з цим.
Друге. Колишній член президентської служби безпеки Микола Мельниченко оприлюднив касети з голосами, схожими на голоси Кучми й інших поважних українців, які обговорюють у виключно соковитих і брудних виразах незаконні рішення багатьох проблем, включаючи, очевидно, й усунення Гонгадзе.
Третє. І без того дуже погані відносини між президентською адміністрацією і урядом різко погіршилися. Віце-прем'єр Юлія Тимошенко зіткнулася з кримінальним обвинуваченнями за афери з податками, контрабанду і фальсифікацію. Це пов'язано з її попереднім бізнесом в газовій промисловості, яку, як сама ж говорить, вона зараз реформує.
Інша частина уряду знаходиться також під тиском. Відстріл з боку президентських людей, серед іншого, змусив піти у відставку міністра закордонних справ. Зокрема, прем'єр-міністр Віктор Ющенко, в якому більшість з спостерігачів бачать надію на майбутнє України, знаходиться під постійними атаками. У той же час Кучма домовився з Путіним, що для російських компаній полегшать купівлю українських енергетичних компаній.
Що відбувається насправді, і як всі три саги пов'язані одна з одною, поки не ясно. Чому був убитий Гонгадзе? Він не був важливим журналістом. Чому навколо такий галас, коли, на жаль, журналістів вбивають в Україні майже кожний місяць? Що з касетами, вони реальні або підроблені? Хто записав (чи підробив) їх? І для чого? Хто допоміг Мельниченку сховатися? Чи не є кримінальне переслідування Тимошенко слідством її повстання проти корумпованих олігархів, наближених до президентської адміністрації, як вона наполягає? Або воно проводиться через якусь іншу причину?
Що здається неправдоподібним, так це те, що молодший офіцер охорони мав можливість писати сотні часів конфіденційних розмов, просто розістивши магнітофон під диваном, як говорить сам Мельниченко. Також здається малоймовірним, щоб іноземний уряд виявився замішаним в цю ескападу, хоч деякі зазвичай серйозно мислячі українці вірять, що Америка прагне замінити Кучму на Ющенка. Єдине грунтовне свідчення цьому те, що україномовна служба радіо Свобода, яка фінансується американським урядом, була дуже вороже настроєна по відношенню до Кучми, приділяючи великий ефірний час Мельниченку. Простим і більш правдоподібним є таке пояснення – президентська команда в Ніксонівському стилі зробила касети для внутрішнього користування, і хтось потім украв або продав їх.
У будь-якому випадку, скандал здорово приголомшив Кучму і його команду. Але він не збив їх з ніг і нині здається, що скандал затихне. Громадські протести, які вимагають справедливості в справі Гонгадзе, потроху випустили пару, частково завдяки діям міліції проти демонстрантів. ЗМІ, які в більшій частині контролюються пропрезидентськими олігархами, підкидають сумнів у плівках і мотивах людей, які їх використовують. Президентські люди організували альтернативні демонстрації, які в більшій мірі складалися з державних службовців, що брали участь без ентузіазму.
Все це може помінятися, якщо Мельниченко випустить більш небезпечні касети. Вони, як він заявляє, містять прямі свідоцтва корупції у вищих ешелонах влади, однак Кучма, колишній директор заводу, здається, уміє боротися, коли справа доходить до скандалу. Один з кланів, наближених до його адміністрації, може отримати перевагу в ситуації, витіснивши своїх суперників або навіть поставивши свою людину на чолі. Реформісти і друзі України на Заході сподіваються, що Ющенко згодом стане президентом. Нинішній скандал може збільшити його шанси, як, проте, і розбити надії на те, що він прийде до влади.
Занепокоєння викликають паралелі з сусідньої Білорусією, в якій за останні п'ять років більш-менш демократична політична система була згорнута і стиснута до напівзабуття параноїдальним президентом і його багатим і владним оточенням. Їх прикриттям служать гарячі зв'язки з Кремлем.
