Скромна чарівність не-олігарха
Вівторок, 26 грудня 2000, 13:08
Волков сказав нарешті те, від чого оточення Кучми відхрещувалося і боялося як буревісника політичної кризи. "Нещодавні голосування показують, що парламентська більшість розколота", - заявив учорашній фаворит "гаранта".
Олександр Волков в інтерв'ю улюбленому виданні українських політиків "Независимой газете" намагався виглядати впевненим і всезнаючим. "У мене чудові відносини з президентом. Я з ним зустрічаюся практично щодня", - говорить про свої взаємовідносина з Кучмою головний відповідальний за відродження регіонів. Примітно, що сказано це в самий розпал чуток про те, як стараннями Литвина Волков до Кучмі останній час майже не ходив.
"Ми підтримували, підтримуємо і будемо підтримувати главу держави, якого обрав український народ", - говорить Волков про останні події в країні. "Жодна група не відійшла від Леоніда Кучми, усе це зі сфери міфології, яка кимось нав'язується ", - відповідає лідер "Відродження регіонів" на розмови про те, що плівки Мороза пішли в життя після того, як олігархи розлютилися на "гаранта". "У Медведчука і Пінчука також, наскільки я можу судити, нормальні ділові і людські взаємовідносини з президентом".
За тим, що коїлось у грудні в парламенті, Волков бачить спроби лівого реваншу. А з цими силами,як він вважає, узгодження позицій практично неможливо. "Все інше вирішувано", - заявив депутат, який знаходить спільні точки дотику навіть із "Батьківщиною". "Нам є що їм запропонувати. У всякому разі, домовлятися з ними можна. Подивиться на результати голосування у Верховної Раді: по ключовим, принциповим питанням розбіжності мінімальні. Особисто мені Тимошенко нічого поганого не зробила і зробити не могла - в енергетичному секторі в мене інтересів немає".
Та й узагалі, Волков розповів, що він не олігарх. Таким, у його уявлі, є великі бізнесмени, що роблять вплив на владу і володіють засобами масової інформації. "Свою кар'єру бізнесмена я закінчив ще в 1994 році, - стверджує Волков. - Але, очевидно, комусь вигідно поширювати чутки про мою "олігархічність". Хотілося б тільки, щоб ці мої доброзичливці, не здатні до відкритої політичної боротьби, повідомили про те, власником яких "заводів, газет, пароплавів" є Волков. Мені теж буде цікаво про це дізнатися".
"Покажіть мені рахунки конкретно Волкова Олександра Михайловича! Те, що пишуть, - не більш ніж пусті домисли. Чи є в мене влада? Я ніколи не працював у Кабміні. У мене ніколи не було важелів впливу, наявних у виконавчої влади, не було того горезвісного адміністративного ресурсу..." А про лобістську діяльність він розповідає як про природну складову частину своєї "діяльності як законодавця". Захистом же інтересів заради чиїх би то ні було кишень депутат не займається: "Назвіть хоч один приклад продажу, скажімо, заводу, "продавленого" Волковим за чиїмось замовленням".
Крім того, що Волков не-олігарх, ще можна дізнатися, що він людина гуманна і не буде судитися з Чарльзом Кловером, автором скандального матеріалу, що вийшов зимою цього року в "Файненшл таймс". Тоді Волкова назвали серед трьох магнатів, яких США рекомендували Кучмі усунути від себе поділі після президентських виборів. "Я звернувся до своїх адвокатів, і ми направили від мого імені лист у газету "Файненшл таймс", де я обгрунтував свою позицію й аргументовано довів, що опублікована стаття - абсолютна неправда". Але на епістолярний твір Волкову дотепер не відповіли. "Мені адвокати рекомендують: "Не потрібно виправдуватися. За що? Може, Кловер спеціально пішов на скандал, це ж цікаво - судитися на Україні із самим Волковим. Досвід Березовського показує, що можна виграти такий процес. Але, по суті, це нічого не змінить". І в Росії, і в Україні склалася парадоксальна ситуація: чим більше виправдуєшся, тим скоріше подумають: "Ага, виходить, щось є, раз так сильно виправдується". Менталітет, на жаль, у нас такий, так нас виховали. А західні журналісти цим користуються і розглядають Україну як зручний полігон для наробітку власного іміджу".
З того, що "парламентська більшість розколота", Волков також трагедії не робить: "Та й раніш воно не було єдиним щодо уряду". "Коли більшість тільки створювалася, я відразу сказав: хочу, щоб ніхто не мав ілюзій. Більшість - ситуативна і тому в різних обставинах буде поводитися по-різному. Мої слова виявилися пророцтво. Наша фракція першою запропонувала кандидатуру Ющенка на посаду прем'єр-міністра, але, за моїм глибоким переконанням, ще на стадії формування уряду він зробив принципову помилку". "Ми відчули, що у певному сенсі нас зрадили", - розповів Волков "Независимой" про почуття після призначення Тимошенко. "Чи то сніг на голову, чи то холодний душ, чи то обухом по голові", - складна реакція лідера "Відродження регіонів" на появу Юлії Володимирівни, яка, згадаємо, "особисто мені нічого поганого не зробила".
Тепер же, як вважає Волков, олігархи живуть в уряді. "У Кабінеті міністрів дійсно є досить заможні люди. Вони ні з ким не радяться, приймають самостійні рішення і намагаються тим, кого вони самі називають "олігархами", за допомогою закулісних інтриг "скрутити голови". Зрозуміло, не для того щоб у такий спосіб щось "розчистити" або "освітлити" в економіці та політиці, а просто переймаючись власними інтересами".
Однак усі їхні спроби гнути свою лінію на найвищому рівні приречені: "Я не знаю в нашій країні жодної людини, яка змусила б президента прийняти хоч якісь рішення мимо його волі".
Олександр Волков в інтерв'ю улюбленому виданні українських політиків "Независимой газете" намагався виглядати впевненим і всезнаючим. "У мене чудові відносини з президентом. Я з ним зустрічаюся практично щодня", - говорить про свої взаємовідносина з Кучмою головний відповідальний за відродження регіонів. Примітно, що сказано це в самий розпал чуток про те, як стараннями Литвина Волков до Кучмі останній час майже не ходив.
"Ми підтримували, підтримуємо і будемо підтримувати главу держави, якого обрав український народ", - говорить Волков про останні події в країні. "Жодна група не відійшла від Леоніда Кучми, усе це зі сфери міфології, яка кимось нав'язується ", - відповідає лідер "Відродження регіонів" на розмови про те, що плівки Мороза пішли в життя після того, як олігархи розлютилися на "гаранта". "У Медведчука і Пінчука також, наскільки я можу судити, нормальні ділові і людські взаємовідносини з президентом".
За тим, що коїлось у грудні в парламенті, Волков бачить спроби лівого реваншу. А з цими силами,як він вважає, узгодження позицій практично неможливо. "Все інше вирішувано", - заявив депутат, який знаходить спільні точки дотику навіть із "Батьківщиною". "Нам є що їм запропонувати. У всякому разі, домовлятися з ними можна. Подивиться на результати голосування у Верховної Раді: по ключовим, принциповим питанням розбіжності мінімальні. Особисто мені Тимошенко нічого поганого не зробила і зробити не могла - в енергетичному секторі в мене інтересів немає".
Та й узагалі, Волков розповів, що він не олігарх. Таким, у його уявлі, є великі бізнесмени, що роблять вплив на владу і володіють засобами масової інформації. "Свою кар'єру бізнесмена я закінчив ще в 1994 році, - стверджує Волков. - Але, очевидно, комусь вигідно поширювати чутки про мою "олігархічність". Хотілося б тільки, щоб ці мої доброзичливці, не здатні до відкритої політичної боротьби, повідомили про те, власником яких "заводів, газет, пароплавів" є Волков. Мені теж буде цікаво про це дізнатися".
"Покажіть мені рахунки конкретно Волкова Олександра Михайловича! Те, що пишуть, - не більш ніж пусті домисли. Чи є в мене влада? Я ніколи не працював у Кабміні. У мене ніколи не було важелів впливу, наявних у виконавчої влади, не було того горезвісного адміністративного ресурсу..." А про лобістську діяльність він розповідає як про природну складову частину своєї "діяльності як законодавця". Захистом же інтересів заради чиїх би то ні було кишень депутат не займається: "Назвіть хоч один приклад продажу, скажімо, заводу, "продавленого" Волковим за чиїмось замовленням".
Крім того, що Волков не-олігарх, ще можна дізнатися, що він людина гуманна і не буде судитися з Чарльзом Кловером, автором скандального матеріалу, що вийшов зимою цього року в "Файненшл таймс". Тоді Волкова назвали серед трьох магнатів, яких США рекомендували Кучмі усунути від себе поділі після президентських виборів. "Я звернувся до своїх адвокатів, і ми направили від мого імені лист у газету "Файненшл таймс", де я обгрунтував свою позицію й аргументовано довів, що опублікована стаття - абсолютна неправда". Але на епістолярний твір Волкову дотепер не відповіли. "Мені адвокати рекомендують: "Не потрібно виправдуватися. За що? Може, Кловер спеціально пішов на скандал, це ж цікаво - судитися на Україні із самим Волковим. Досвід Березовського показує, що можна виграти такий процес. Але, по суті, це нічого не змінить". І в Росії, і в Україні склалася парадоксальна ситуація: чим більше виправдуєшся, тим скоріше подумають: "Ага, виходить, щось є, раз так сильно виправдується". Менталітет, на жаль, у нас такий, так нас виховали. А західні журналісти цим користуються і розглядають Україну як зручний полігон для наробітку власного іміджу".
З того, що "парламентська більшість розколота", Волков також трагедії не робить: "Та й раніш воно не було єдиним щодо уряду". "Коли більшість тільки створювалася, я відразу сказав: хочу, щоб ніхто не мав ілюзій. Більшість - ситуативна і тому в різних обставинах буде поводитися по-різному. Мої слова виявилися пророцтво. Наша фракція першою запропонувала кандидатуру Ющенка на посаду прем'єр-міністра, але, за моїм глибоким переконанням, ще на стадії формування уряду він зробив принципову помилку". "Ми відчули, що у певному сенсі нас зрадили", - розповів Волков "Независимой" про почуття після призначення Тимошенко. "Чи то сніг на голову, чи то холодний душ, чи то обухом по голові", - складна реакція лідера "Відродження регіонів" на появу Юлії Володимирівни, яка, згадаємо, "особисто мені нічого поганого не зробила".
Тепер же, як вважає Волков, олігархи живуть в уряді. "У Кабінеті міністрів дійсно є досить заможні люди. Вони ні з ким не радяться, приймають самостійні рішення і намагаються тим, кого вони самі називають "олігархами", за допомогою закулісних інтриг "скрутити голови". Зрозуміло, не для того щоб у такий спосіб щось "розчистити" або "освітлити" в економіці та політиці, а просто переймаючись власними інтересами".
Однак усі їхні спроби гнути свою лінію на найвищому рівні приречені: "Я не знаю в нашій країні жодної людини, яка змусила б президента прийняти хоч якісь рішення мимо його волі".