Телебачення, як засіб особистої гігієни Кучми

Недільним вечором телеканали нарешті прорвало. Те, що в буденні дні хоч якось стримувалося рамками інформаційних програм, наприкінці тижня потоком прорваної каналізації вилилося з блакитних екранів на непідготовану публіку.

Перегляд "аналітичних" передач "Факти: день сьомий" і "Епіцентр" - заняття суперзахоплююче. Бо після сеансів викриття наступає дуже чітке розуміння процесів, які почалися в головах людей, раніше званих "олігархами". Головні висновки, які лежать на поверхні – український ерзац-олігархат, як і раніше, готовий служити Кучмі, але йому дуже хочеться крові силовиків.

Паралельний перегляд трудів "аналітиків" дозволяє дуже легко порівняти прийоми пропаганди, запропоновані "провідними" журналістами загальнонаціональних каналів. Правда, в цьому всьому є і негативний момент – не дуже приємно отримати проти ночі повноцінну порцію лайна.

фото part.org.ua

Послідовники Геббельса на телеканалі ICTV віддали темі Гонгадзегейт хвилин 80, який переплюнув навіть "7 днів". У студії "помаранчового" телебачення побували всі "Три К", тільки замість традиційного перебивання один одного, панове Княжицький, Куліков і Кисельов по черзі виходили до народу. Подавалося це під закуску в формі сюжетів. І якщо останні хоч десь могли претендувати на об'єктивність і просто людську порядність, то бесіди в студії… Загалом, зовсім вже "абарзели".

Погравшись з темою російських політтехнологів, які зовсім не збиралися у зв'язці з пінчуківцями робити у Таращі провокації, зірки "помаранчевого" каналу вирішили повідомити громадян, що тему політичного скандалу в Україні розкручують тільки чаморошні інтернет-видання. За підрахунками Княжицкого, цим промишляє антиукраїнський сайт Украина.ru і комуністично-чорносотенна Правда.ru. На батьківщині скандалу цю тему розвивають їх аналоги на кшалт "Української правди".

Стоп, а ось це вже гра не за правилами. "Чисті", без індексів "в Україні", російські газети до нас не приходять, а тому вводити людей в оману не добре. Може, у ICTV не вистачає грошей на підписку газет в друкованому вигляді, але все провідні російські газети можна і в Інтернеті прочитати. Якщо пам'ять не зраджує, про "Гонгадзегейт" і аудіовідеокомпромат писали і "Коммерсант" (між іншим, не "Піонерська правда", а перше легальне непартійне видання в СРСР), і "Сегодня" Гусинського, і "Независимая" через день згадує, висуваючи, між іншим, безглузді гіпотези про причетність до скандалу шефа "помаранчевих" пана Пінчука, і "Время новостей", і "Московськие новости". Або "Гардіан", "Дейлі телеграф", "Крісчен сайенс монітор" і "Нью-Йорк Таймс" – це, також, напевно, для ICTV не газети. Видно, у ICTV немає можливості і супутникову антену встановити, щоб російські канали ловити.

Але у НТВ і ОРТ також сайти є, позаходите, подивіться, що і як. І BBC, RFE/RL, DW, VOA - це вам не матюки, які ви в четвер на всю країну несли, а радіостанції. І, уявляєте, вони також кажуть, що є така держава, Україна, і там пропав журналіст, і підозрюють в цьому тамтешнього президента. А говорити, що скандальчик масштабом не вдався, і при цьому знаючи, що поза Інтернетом перебуває 99% українців – це вже дезинформація.

Ну та годі. Ексклюзив ваяти якось треба, ну і вирішили гліби павловські українського розфасування взяти коментар про законність прослуховування президента, який "абарзєвшего" журналіста пропонує чеченцям віддати і впливових людей в країні жидами обзива. Підключили московські зв'язки Кисельова, вибрали рупором Генріха Падву, відомого російського адвоката, який, як стверджує той же Кисельов, не йде на політичні компроміси. Мовляв, ось тобі, глядаче, погляд з боку (точніше - з шинку, де і записувалося інтерв'ю).

Що розповів Падва, довго фантазувати не треба - "це обурливий факт", і підслухувати Мельниченко міг тільки після дозволу суду. Тему моралі співробітника служби охорони українського "гаранта" російський адвокат також упустити не міг: "Якщо ти проти президента, обраного народом, значить, ти проти народу". Зрадник, загалом.

В одному, правда, прокол вийшов – працює Генріх Падва адвокатом однієї неабиякої особи, екс-президента федерації боксу Росії, якого деякі кличуть "Толя Бик", деякі "Челентано", а за паспортом – Анатолій Биков. Красноярський кримінальний авторитет, який свого часу контролював місцеву алюмінієву галузь і планував підім'яти під себе весь Красноярський край. Зараз, щоправда, звинувачують його у відмиванні грошей і вбивстві. Одним словом, підпсував собі таким клієнтом пан Падва мундир адвокатський. Але про це вирішили в ефірі не говорити.

Ще одна брехня з вуст "помаранчевих" – те, що перед зникненням Гонгадзе "Українська правда" мала 200-250 відвідувачів на день. Шановні, якщо вам не важко, зайдіть, подивіться в статистику, адже у вас на каналі знайдеться підключений до Інтернету комп'ютер, раз ви сайти Украина.ru і Правда.ru читаєте. Якщо не вмієте – інформуємо. За даними українських лічильників 12 вересня на сайті було 3 тисячі відвідувачів.

Проведення прямих аналогій зі зникненням Георгія і оператора ОРТ Завадського в Білорусі – взагалі, хіт сезону. Але знову не до кінця розкололися ICTVшники. А то сказали б, що провину за те, що відбувається в сусідній державі, взяв на себе товариш Лукашенко, який працює у них президентом. Де-де, а в фінальних сценах у нас сценарії розходяться.

Шалені радощі спричиняє прагнення панів з ICTV дізнатися всю правду до кінця. Особливо їх непокоїть мовчання прокуратури і закритість справи від громадськості. Правда, претензії ці жодного разу чомусь не розповсюджувалися на Службу безпеки України. Звідки є висновок, що Андрій Деркач і Леонід Деркач є випадкові знайомі зі схожими прізвищами.

Переглянувши помаранчевих товаришів, канал Волкова з "Епіцентром" можна було дивитися зі спокійною душею. І, найнесподіваніше, Піховшек сам здивував досить стриманою тональністю гіпнозу "а ля Анатолій Кашпіровський". Хвилин двадцять Марчук розповідав, що касета з зізнанням полковника МВС про проведення спецоперації проти Черновіла, була дурною підробкою таємничих партнерів секретаря РНБОУ в роки, коли той був головним опонентом Кучми. І на цьому справжні викриття припинилися і набули форми фарсу. Незрозуміло, навмисно чи ні, але Піховшек декілька разів відверто сфолив проти офіційної лінії Банкової.

Найяскравіше місце в передачі – абсолютний ідіотизм ситуації, коли покликаний рятувати, б'є ще больніше. Олег Писаренко, заступник начальника служби охорони президента заявляє в інтерв'ю "Епіцентру", що Мельниченко ближче ніж на 50 метрів до Кучми не наближався. А перед цим йшла чудова нарізка кадрів, де через спину "гаранта" виглядає всміхнена фізіономія головного героя, що документував Леоніда Даниловича.

Як послухаєш Писаренко, так Мельниченко не мав відношення до охорони Кучми, а займався тим, що… перевіряв, чи немає в головному кабінеті країни жуків і всяких інших шпигунських пристроїв. Взагалі клініка - краще б Мельниченка назвали особистим охоронцем, який ніколи не бував у "гаранта" в покоях. А так виходить, що той якраз з регулярністю раз на три дні обстежував всі закутки кучмовських палат.

Але далі – взагалі шедевр. По-перше, диктофон не міг бути прикріплений до дивану "гаранта" тому, що кожний ранок під ним пилососом проводить скромна робітниця швабри і совка прибиральниця Віра Григоріївна, а вона б змогла розкрити змову проти "батька". "Але навіть якщо Мельниченко дійсно здійснив це – записав Кучму – то своїми діями він кинув тінь на порядних офіцерів зі служби охорони", - засмутився через зіпсований імідж колег Писаренко. А те, що в країною керує підозрюваний у вбивстві – якщо дійсно Мельниченко записав реальні розмови – службі охорони до одного місця.

В кінці Піховшек, щоб не зійти за нескромного, все ж таки виразив стурбованість відсутністю новин про долю Георгія Гонгадзе. Трудівники за ідею торжества помаранчового кольору такими питаннями публіку вирішили не засмучувати. Бо дуже нелогічними тоді вийдуть їх аналітичні опуси. А "7 днів" цього разу дивитися не хотілося – захисні функції організму включилися…