Країною прокотилося свято жовтня
Вівторок, 7 листопада 2000, 11:20
Не дивлячись на мерзотну осінню негоду, частина киян все ж таки зібралася на святкування 7 листопада - близько 2,5 тисяч чоловік взяли участь у демонстрації і мітингу лівих сил в столиці з нагоди 83-й річниці Жовтневої революції.
Свято почалося традиційно - у стін легендарного заводу "Арсенал". Під мрякою, з революційними пісні у виконанні духового оркестру демонстранти пройшли колоною повз парламент і Кабінет міністрів і зібралися на мітинг на Європейській площі біля "Українського дому", який для цих людей назавжди залишиться музеєм імені Леніна. На чолі колони несли транспарант із написом "Да здравствует Великая Октябрьская социалистическая революция!".
Як завжди багато прапорів Компартії, Соцпартії, Селянської партії України, Всеукраїнського союзу трудящих, союзів радянських і українських офіцерів, лозунгів і транспарантів, в основному, революційного змісту: "Нет - распродаже земли, росту цен на продукы, нет власти, которая строит рай на наших костях", "Вся власть Советам!".
У президії мітингу на Європейській площі, що розмістилася на сходах "Українського будинку" - керівники КПУ Петро Симоненко, Соцпартії Олександр Мороз, СелПУ Сергій Довгань, а також окремі ліві народні депутати, повідомляє Інтерфакс-Україна.
До речі, напередодні Старокиївський суд Києва видав спеціальне рішення про те, де і як ліві можуть відзначати своє свято, яке вперше в цьому році стало робочим днем.
Суд постановив "встановити для Київського міського комітету Комуністичної партії України, виконкому Всеукраїнського союзу робітників, Київської організації Республіканської християнської партії обмеження в частині місця і часі реалізації права мати намір мирно, без зброї, провести збори, мітинги, походи і демонстрації".
Комуністам заборонили провести демонстрацію за обраним ними маршрутом: Європейська площа - Хрещатик - Бессарабська площа і мітинг на Майдані Незалежності.
В офіційному рішенні суду говориться, що обмеження реалізації права на проведення мітингів і демонстрацій згідно ст. 39 Конституції України "може встановлюватися судом згідно із законом і тільки в інтересах національної безпеки і громадського порядку - з метою запобігання безладдю і злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей".
День Великої Жовтневої революції відзначають не тільки у Києві. На Західній Україні, в Луцьку цього дня мають намір мітингувати як ліві, так і праві сили. При цьому опоненти мають намір мітингувати по різні боки площі, розділяти ідеологічних противників буде посилений наряд співробітників правоохоронних органів.
Напередодні на урочистих зборах, на які зібралися близько 250 немолодих комуністів, порядок забезпечував взвод внутрішніх військ і 5 посилених нарядів міліції. Тоді обійшлося без інцидентів.
У Львові біля 200 активістів праворадикальної Соціал-національної партії провели мітинг протесту проти злочинів комунізму на тому самому місці, де раніше традиційно збиралися ліві - біля монументу Слави воїнів Радянської армії. Зібралися для того, щоб спалити опудало Леніна і червоний прапор.
Нечисленні ліві, усього близько 100 чоловік проводять мітинг напроти Львівської обладміністрації. Для того щоб обидві групи не побилися, порядок забезпечують в загальній складності більше за тисячи співробітників міліції.
У Харкові в акції протесту, присвяченій річниці Жовтневої революції, взяли участь більше 500 чоловік. Учасники акції пройшли ходою головною вулицею міста, Сумською, до будівлі облдержадміністрації, де і провели мітинг.
Митингуючи вимагають від "президента України і Верховної Ради відновити святковий день 7-е листопада, як день боротьби за солідарність усього трудового народу; поліпшити умови життя народу, піднявши мінімальну зарплату до 250 грн., а пенсію до 118 грн.".
Оратори звинуватили власті в тому, що 7 листопада на багатьох підприємствах міста почали видавати зарплату, "щоб відвернути трудящих від свята". Саме цим, а також дощовою погодою, на думку виступаючих, пояснюється нечисленність акцій протесту, які чекали побачити на площі 7-8 тисяч своїх прихильників.
У Дніпропетровську, де традиційно сильні ліві настрої, перед будівлею оперного театру мітингували більше 1,5 тисячи чоловік, серед яких практично не було молодих людей. Заклики все ті ж - протест проти "високих цін на хліб і інші продукти харчування, підвищення тарифів на житло, комунальні послуги і проїзд в міському транспорті, торгівлі землею, антинародної кримінальної влади". Лозунги: "Наша сила в згуртуванні і єдності", "Бабушкинський район з вами", "Симоненко - в президенти", "Наша влада - радянська", "ПСПУ з народом!".
Традиційно святково і урочисто відзначили 7 листопада у Сімферополі. Близько 3, 5 тисяч зібралися на площі Леніна і зажадали від Верховної Ради України "негайного відновлення державного статусу свята і оголошення 7-го листопада святковим неробочим днем".
"Скасування державного свята, довершене більшістю Верховної Ради України, ми розцінюємо як нерозумний і вкрай аморальний факт морального вандалізму щодо наших співвітчизників, що зберігають глибокі почуття патріотизму і вдячну пам'ять до великих діянь наших предків", - говориться у резолюції мітингу.
Як завжди, на площі рябіли червоні знамена, портрети Леніна, Сталіна, Енгельса, а також плакати "Геть антинародний режим Кучми", "Режим президента геноцид над народом", "Відродимо єдину Радянську соціалістичну батьківщину", "Трудящим - радянську владу, суспільству - соціалізм, Україні - добровільний союз рівноправних братських народів".
Традиційно мітинг почався з виконання гімну Радянського Союзу, який заспівував голова Верховної Ради Криму перший секретар кримського рескому КПУ Леонід Грач, а завершився виконанням "Інтернаціоналу". Трохи пізніше він заявив, що рішення українських депутатів про скасування державного статусу свята 7 листопада є "блюзнірським рішенням", за яке проголосували "дуже жалюгідна і убога купка тих, хто уявляє себе обранцями народу".
"Річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції - це наше історичне свято, це наше генетичне свято, бо ми народилися в тій країні, яка утворилася завдяки цьому святу", - сказав він.
У Севастополі на площі Нахімова зібрався чотиритисячний мітинг, який крім економічних лозунгів, висунув вимогу "забезпечити вступ України і Криму до Союзу Росії і Білорусії з метою інтеграції братських слов'янських народів", відмовитися від курсу втягування України в НАТО, надати російській мові статус державної. Супроводжував цю дійство духовий оркестр Чорноморського флоту РФ.
Усього за даними міліції, політичні сили лівого напрямку планували провести у 288 населених пунктах України 444 масових заходи за участю близько 270 тис. чоловік. У забезпеченні безпеки тих, що мітингують, брали участь біля 15 тис. міліціонерів.
 Відео "Нового каналу" |
Як завжди багато прапорів Компартії, Соцпартії, Селянської партії України, Всеукраїнського союзу трудящих, союзів радянських і українських офіцерів, лозунгів і транспарантів, в основному, революційного змісту: "Нет - распродаже земли, росту цен на продукы, нет власти, которая строит рай на наших костях", "Вся власть Советам!".
У президії мітингу на Європейській площі, що розмістилася на сходах "Українського будинку" - керівники КПУ Петро Симоненко, Соцпартії Олександр Мороз, СелПУ Сергій Довгань, а також окремі ліві народні депутати, повідомляє Інтерфакс-Україна.
До речі, напередодні Старокиївський суд Києва видав спеціальне рішення про те, де і як ліві можуть відзначати своє свято, яке вперше в цьому році стало робочим днем.
Суд постановив "встановити для Київського міського комітету Комуністичної партії України, виконкому Всеукраїнського союзу робітників, Київської організації Республіканської християнської партії обмеження в частині місця і часі реалізації права мати намір мирно, без зброї, провести збори, мітинги, походи і демонстрації".
Комуністам заборонили провести демонстрацію за обраним ними маршрутом: Європейська площа - Хрещатик - Бессарабська площа і мітинг на Майдані Незалежності.
В офіційному рішенні суду говориться, що обмеження реалізації права на проведення мітингів і демонстрацій згідно ст. 39 Конституції України "може встановлюватися судом згідно із законом і тільки в інтересах національної безпеки і громадського порядку - з метою запобігання безладдю і злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей".
День Великої Жовтневої революції відзначають не тільки у Києві. На Західній Україні, в Луцьку цього дня мають намір мітингувати як ліві, так і праві сили. При цьому опоненти мають намір мітингувати по різні боки площі, розділяти ідеологічних противників буде посилений наряд співробітників правоохоронних органів.
Напередодні на урочистих зборах, на які зібралися близько 250 немолодих комуністів, порядок забезпечував взвод внутрішніх військ і 5 посилених нарядів міліції. Тоді обійшлося без інцидентів.
У Львові біля 200 активістів праворадикальної Соціал-національної партії провели мітинг протесту проти злочинів комунізму на тому самому місці, де раніше традиційно збиралися ліві - біля монументу Слави воїнів Радянської армії. Зібралися для того, щоб спалити опудало Леніна і червоний прапор.
Нечисленні ліві, усього близько 100 чоловік проводять мітинг напроти Львівської обладміністрації. Для того щоб обидві групи не побилися, порядок забезпечують в загальній складності більше за тисячи співробітників міліції.
У Харкові в акції протесту, присвяченій річниці Жовтневої революції, взяли участь більше 500 чоловік. Учасники акції пройшли ходою головною вулицею міста, Сумською, до будівлі облдержадміністрації, де і провели мітинг.
Митингуючи вимагають від "президента України і Верховної Ради відновити святковий день 7-е листопада, як день боротьби за солідарність усього трудового народу; поліпшити умови життя народу, піднявши мінімальну зарплату до 250 грн., а пенсію до 118 грн.".
Оратори звинуватили власті в тому, що 7 листопада на багатьох підприємствах міста почали видавати зарплату, "щоб відвернути трудящих від свята". Саме цим, а також дощовою погодою, на думку виступаючих, пояснюється нечисленність акцій протесту, які чекали побачити на площі 7-8 тисяч своїх прихильників.
У Дніпропетровську, де традиційно сильні ліві настрої, перед будівлею оперного театру мітингували більше 1,5 тисячи чоловік, серед яких практично не було молодих людей. Заклики все ті ж - протест проти "високих цін на хліб і інші продукти харчування, підвищення тарифів на житло, комунальні послуги і проїзд в міському транспорті, торгівлі землею, антинародної кримінальної влади". Лозунги: "Наша сила в згуртуванні і єдності", "Бабушкинський район з вами", "Симоненко - в президенти", "Наша влада - радянська", "ПСПУ з народом!".
Традиційно святково і урочисто відзначили 7 листопада у Сімферополі. Близько 3, 5 тисяч зібралися на площі Леніна і зажадали від Верховної Ради України "негайного відновлення державного статусу свята і оголошення 7-го листопада святковим неробочим днем".
"Скасування державного свята, довершене більшістю Верховної Ради України, ми розцінюємо як нерозумний і вкрай аморальний факт морального вандалізму щодо наших співвітчизників, що зберігають глибокі почуття патріотизму і вдячну пам'ять до великих діянь наших предків", - говориться у резолюції мітингу.
Як завжди, на площі рябіли червоні знамена, портрети Леніна, Сталіна, Енгельса, а також плакати "Геть антинародний режим Кучми", "Режим президента геноцид над народом", "Відродимо єдину Радянську соціалістичну батьківщину", "Трудящим - радянську владу, суспільству - соціалізм, Україні - добровільний союз рівноправних братських народів".
Традиційно мітинг почався з виконання гімну Радянського Союзу, який заспівував голова Верховної Ради Криму перший секретар кримського рескому КПУ Леонід Грач, а завершився виконанням "Інтернаціоналу". Трохи пізніше він заявив, що рішення українських депутатів про скасування державного статусу свята 7 листопада є "блюзнірським рішенням", за яке проголосували "дуже жалюгідна і убога купка тих, хто уявляє себе обранцями народу".
"Річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції - це наше історичне свято, це наше генетичне свято, бо ми народилися в тій країні, яка утворилася завдяки цьому святу", - сказав він.
У Севастополі на площі Нахімова зібрався чотиритисячний мітинг, який крім економічних лозунгів, висунув вимогу "забезпечити вступ України і Криму до Союзу Росії і Білорусії з метою інтеграції братських слов'янських народів", відмовитися від курсу втягування України в НАТО, надати російській мові статус державної. Супроводжував цю дійство духовий оркестр Чорноморського флоту РФ.
Усього за даними міліції, політичні сили лівого напрямку планували провести у 288 населених пунктах України 444 масових заходи за участю близько 270 тис. чоловік. У забезпеченні безпеки тих, що мітингують, брали участь біля 15 тис. міліціонерів.
