СДПУ(о) vs Ющенко: новий фронт війни?
Вівторок, 21 листопада 2000, 15:48
Приватизація - нова тема, через яку уряд Ющенка та СДПУ(о) будуть буцати одне одного. Об'єднані соціал-демократи, фактично, звинуватили Кабмін в непрофесіоналізмі та корупції при продажу найбільшого металургійного заводу країни.
СДПУ(о) разом з однойменною парламентською фракцією називає "недалекоглядною" позицію Кабінету міністрів. На думку ес-деків, короткозорість уряду виявилася тоді, коли Кабмін звернувся до Кучми з проханням накласти вето на закон про особливості приватизації Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Об'єднані соціал-демократи переконані, що такі рекомендації уряду продиктовані "або суто фіскальними причинами, або лобіюванням інтересів конкретних сторонніх покупців", цитує заяву СДПУ(о) агентство Інтерфакс-Україна.
Закон про особливості приватизації комбінату імені Ілліча був ухвалений Верховною Радою 2 листопада, і він передбачає безпрецедентну пільгу одному з претендентів – трудовому колективу, об'єднаному в ЗАТ "Ілліч-Сталь". Згідно з законом, розробником якого спершу був Матвієнков із "Відродження регіонів", а потім комітет з економічно політики, очолюваний Костусєвим з "Трудової України", ЗАТ наділяється "пріоритетним правом на придбання контрольного пакету акцій". Крім цього, ЗАТ отримує розстрочку при оплаті. Сам трудовий колектив озброївся добротними аргументами - мовляв, це ми вивели завод на рекорди виробництва і прибутку, нам ним і володіти. Звичайно, в приватизації можуть взяти участь й інші претенденти, але навряд чи хтось сунеться в боротьбу, де очевидна недобросовістна конкуренція.
Тому Ющенко звернувся до Кучми з пропозицією накласти вето на даний закон. Позиція уряду також зрозуміла - "особлива" приватизація комбінату імені Ілліча стане прецедентом. Створення тепличних умов для одного з претендентів буде приводом для будь-якого директора стратегічного заводу, який піде під приватизацію, взяти на озброєння логіку маріупольців. Мовляв, чому їм можна, а нам ні. Також в уряді вважають, що через це постраждає міжнародний імідж України - саме напередодні супер-приватизації в 2001 році.
Цікавий навіть сам факт появи цієї заяви - з таким же успіхом Ющенко міг би порадити СДПУ(о) звільнити керівника закарпатського відділення партії або не лізти в Социнтерн. Також зрозуміло, що своєю заявою СДПУ(о) вже нічого не змінить, тому що доля приватизації підприємства зараз у руках Кучми. Однак у випадку, якщо гарант вето не накладе і закон підпише, ес-деки можуть сміливо говорити, що вони і президента приватизували.
Що ще дивує - це тон заяви, неначе під ним стоїть не підпис керівника партії, а як мінімум секретаря ради безпеки або керівника СБУ. Ес-деки "застерігають (!) Кабінет міністрів від непродуманих кроків, які не тільки призведуть до загострення соціальних проблем в регіоні, але й зашкодять інтересам держави загалом".
СДПУ(о) разом з однойменною парламентською фракцією називає "недалекоглядною" позицію Кабінету міністрів. На думку ес-деків, короткозорість уряду виявилася тоді, коли Кабмін звернувся до Кучми з проханням накласти вето на закон про особливості приватизації Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Об'єднані соціал-демократи переконані, що такі рекомендації уряду продиктовані "або суто фіскальними причинами, або лобіюванням інтересів конкретних сторонніх покупців", цитує заяву СДПУ(о) агентство Інтерфакс-Україна.
Закон про особливості приватизації комбінату імені Ілліча був ухвалений Верховною Радою 2 листопада, і він передбачає безпрецедентну пільгу одному з претендентів – трудовому колективу, об'єднаному в ЗАТ "Ілліч-Сталь". Згідно з законом, розробником якого спершу був Матвієнков із "Відродження регіонів", а потім комітет з економічно політики, очолюваний Костусєвим з "Трудової України", ЗАТ наділяється "пріоритетним правом на придбання контрольного пакету акцій". Крім цього, ЗАТ отримує розстрочку при оплаті. Сам трудовий колектив озброївся добротними аргументами - мовляв, це ми вивели завод на рекорди виробництва і прибутку, нам ним і володіти. Звичайно, в приватизації можуть взяти участь й інші претенденти, але навряд чи хтось сунеться в боротьбу, де очевидна недобросовістна конкуренція.
Тому Ющенко звернувся до Кучми з пропозицією накласти вето на даний закон. Позиція уряду також зрозуміла - "особлива" приватизація комбінату імені Ілліча стане прецедентом. Створення тепличних умов для одного з претендентів буде приводом для будь-якого директора стратегічного заводу, який піде під приватизацію, взяти на озброєння логіку маріупольців. Мовляв, чому їм можна, а нам ні. Також в уряді вважають, що через це постраждає міжнародний імідж України - саме напередодні супер-приватизації в 2001 році.
Цікавий навіть сам факт появи цієї заяви - з таким же успіхом Ющенко міг би порадити СДПУ(о) звільнити керівника закарпатського відділення партії або не лізти в Социнтерн. Також зрозуміло, що своєю заявою СДПУ(о) вже нічого не змінить, тому що доля приватизації підприємства зараз у руках Кучми. Однак у випадку, якщо гарант вето не накладе і закон підпише, ес-деки можуть сміливо говорити, що вони і президента приватизували.
Що ще дивує - це тон заяви, неначе під ним стоїть не підпис керівника партії, а як мінімум секретаря ради безпеки або керівника СБУ. Ес-деки "застерігають (!) Кабінет міністрів від непродуманих кроків, які не тільки призведуть до загострення соціальних проблем в регіоні, але й зашкодять інтересам держави загалом".
