Кому заважає журналіст Гонгадзе?
Четвер, 5 жовтня 2000, 13:33
Викриття професора Стріхи можуть перекинути результати всеукраїнського референдуму
Пройшло вже півмісяця з дня зникнення керівника опозиційної українській владі Інтернет-газети "Українська правда" Георгія Гонгадзе. За цей час всупереч прямому наказу президента Леоніда Кучми "знайти і розібратися" правоохоронні органи України поки не змогли назвати жодної зрозумілої причини цієї сумної події.
Міліція розробляє як мінімум чотири версії, в тому числі і зв'язує викрадення з профдіяльністю журналіста. За фактом злочину порушено кримінальну справу за статтею 94 Карного кодексу України - "навмисне вбивство". Міліція стверджує, що тільки така стаття дасть їм можливість провести оперативно-слідчі заходи в повному обсязі.
Однак з часом, підтверджуючи безсилля правоохоронних органів, в їх діях і, особливо, в публічних заявах все відвертіше простежується прагнення вивести викрадення журналіста з політичної площини на чисто побутову.
Стараннями слідчих перед публікою з'явилися дивні свідки, які стверджували, що бачили того, що пропав, наступного дня після зникнення. Причому він начебто пив пиво і володів величезною сумою грошей. З'явилося навіть припущення, що Гонгадзе, що має досвід бойових дій у грузино-абхазькому конфлікті, міг поїхати воювати у Чечню на боці бойовиків.
Останньою подією в процесі деполітизації "справи Гонгадзе" цілком може бути і зрив 28 вересня цього року прямого телемосту українських журналістів з депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЕ) у Страсбурзі. Він повинен був відбутися у Києві в самому престижному бізнес-центрі і був присвячений проблемі свободи слова на Україні.
Однак за півгодини до його початку невідомий подзвонив до міліції і повідомив, що замінував чотири поверхи багатоповерхової будівлі. Сапери евакуйовували всіх мешканців хмарочосу і декілька годин обшукували всі поверхи.
Ніяких бомб і мін не було знайдено, а депутати, яких, за їх же словами, дуже цікавила "справу Гонгадзе", назвали дивний збіг телемосту з псевдомінуванням будівлі "провокацією з політичним підтекстом". Вони пообіцяли включити вивчення стану зі свободою слова в Україні у загальний моніторинг політичної ситуації в країні. Для цього в Україну, можливо, незабаром прибуде спеціальна делегація ПАРЕ.
Оскільки депутатів ПАРЕ цікавить затіяна конституційна реформа на Україні, то багато хто у Києві висловив припущення про те, що ж могло так налякати "терориста", якщо за ним стоять прихильники згаданої реформи. А також те, що було і залишається дуже небажаним для озвучення у Раді Європи.
Вся справа в тому, що за п'ять днів до свого зникнення Гонгадзе опублікував в своїй газеті статтю доктора фізико-математичних наук Максима Стріхи, який ознайомився з підписними листами на підтримку всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року, що послужив поштовхом до зміни Конституції.
Як відомо, ідею референдуму своїми підписами підтримали 4 млн. громадян України. Підписних листів з їх паспортними даними, особистими підписами і адресами до цього ніхто у Києві не бачив, а Стрісі вдалося перевірити декілька таких листів на одній з виборчих дільниць Львова у присутності секретаря місцевої міськради В.Білоуса. Те, що виявив і обнародував активний вчений, вражає. М.Стріха у своїй статті вимушений був заздалегідь вибачатися і робити відповідні пропуски в іменах "підписантів". Справа в тому, що ці імена і прізвища були "сконструйовані" з самих гірших зразків ненормативної лексики.
До цього можна додати тільки те, що М.Стріха, з його слів, разом з активістами дев'яти львівських обласних парторганізацій звертався з офіційним листом до Генеральної прокуратури України ще влітку цього року і вимагав порушити кримінальну справу за фактом виявлення згаданих вище "ініціативних громадян", але ніякої реакції з Києва не було. Зате 12 липня цього року, нагадаємо, 251 депутат українського парламенту проголосував за початок конституційної реформи відповідно до результатів референдуму.
Однак якщо такі документально підтверджені "підписи" громадян з такими екзотичними іменами попадуть до рук депутатів ПАРЕ, ті навряд чи погодяться з конституційною обґрунтованістю реформи, що проводиться.
Публікація цих даних, зрозуміло, в очах європейців ставить під сумнів і сам референдум, і реформу за його результатами. Врятувати ж ситуацію для влади може тільки те, що за українськими законами підписні листи можуть бути знищені через півроку після проведення референдуму, і термін цей вже на підході.
Насторожує і той факт, що у згаданому листі Генпрокуратурі львівські політики відкрито зв'язують фальсифікацію підготовки референдуму з партією Демократичний союз, якою керує депутат парламенту і один з самих близьких до президента Леоніда Кучми олігархів Олександр Волков.
Після публікації статті М.Стріхи і іншого компрометуючого матеріалу про А.Волкова, той не пустив Гонгадзе на свою публічну прес-конференцію. Через два дні журналіст зник, а А.Волков пообіцяв, що прикладе усіх сил, щоб його знайти.
Пройшло вже півмісяця з дня зникнення керівника опозиційної українській владі Інтернет-газети "Українська правда" Георгія Гонгадзе. За цей час всупереч прямому наказу президента Леоніда Кучми "знайти і розібратися" правоохоронні органи України поки не змогли назвати жодної зрозумілої причини цієї сумної події.
Міліція розробляє як мінімум чотири версії, в тому числі і зв'язує викрадення з профдіяльністю журналіста. За фактом злочину порушено кримінальну справу за статтею 94 Карного кодексу України - "навмисне вбивство". Міліція стверджує, що тільки така стаття дасть їм можливість провести оперативно-слідчі заходи в повному обсязі.
Однак з часом, підтверджуючи безсилля правоохоронних органів, в їх діях і, особливо, в публічних заявах все відвертіше простежується прагнення вивести викрадення журналіста з політичної площини на чисто побутову.
Стараннями слідчих перед публікою з'явилися дивні свідки, які стверджували, що бачили того, що пропав, наступного дня після зникнення. Причому він начебто пив пиво і володів величезною сумою грошей. З'явилося навіть припущення, що Гонгадзе, що має досвід бойових дій у грузино-абхазькому конфлікті, міг поїхати воювати у Чечню на боці бойовиків.
Останньою подією в процесі деполітизації "справи Гонгадзе" цілком може бути і зрив 28 вересня цього року прямого телемосту українських журналістів з депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЕ) у Страсбурзі. Він повинен був відбутися у Києві в самому престижному бізнес-центрі і був присвячений проблемі свободи слова на Україні.
Однак за півгодини до його початку невідомий подзвонив до міліції і повідомив, що замінував чотири поверхи багатоповерхової будівлі. Сапери евакуйовували всіх мешканців хмарочосу і декілька годин обшукували всі поверхи.
Ніяких бомб і мін не було знайдено, а депутати, яких, за їх же словами, дуже цікавила "справу Гонгадзе", назвали дивний збіг телемосту з псевдомінуванням будівлі "провокацією з політичним підтекстом". Вони пообіцяли включити вивчення стану зі свободою слова в Україні у загальний моніторинг політичної ситуації в країні. Для цього в Україну, можливо, незабаром прибуде спеціальна делегація ПАРЕ.
Оскільки депутатів ПАРЕ цікавить затіяна конституційна реформа на Україні, то багато хто у Києві висловив припущення про те, що ж могло так налякати "терориста", якщо за ним стоять прихильники згаданої реформи. А також те, що було і залишається дуже небажаним для озвучення у Раді Європи.
Вся справа в тому, що за п'ять днів до свого зникнення Гонгадзе опублікував в своїй газеті статтю доктора фізико-математичних наук Максима Стріхи, який ознайомився з підписними листами на підтримку всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року, що послужив поштовхом до зміни Конституції.
Як відомо, ідею референдуму своїми підписами підтримали 4 млн. громадян України. Підписних листів з їх паспортними даними, особистими підписами і адресами до цього ніхто у Києві не бачив, а Стрісі вдалося перевірити декілька таких листів на одній з виборчих дільниць Львова у присутності секретаря місцевої міськради В.Білоуса. Те, що виявив і обнародував активний вчений, вражає. М.Стріха у своїй статті вимушений був заздалегідь вибачатися і робити відповідні пропуски в іменах "підписантів". Справа в тому, що ці імена і прізвища були "сконструйовані" з самих гірших зразків ненормативної лексики.
До цього можна додати тільки те, що М.Стріха, з його слів, разом з активістами дев'яти львівських обласних парторганізацій звертався з офіційним листом до Генеральної прокуратури України ще влітку цього року і вимагав порушити кримінальну справу за фактом виявлення згаданих вище "ініціативних громадян", але ніякої реакції з Києва не було. Зате 12 липня цього року, нагадаємо, 251 депутат українського парламенту проголосував за початок конституційної реформи відповідно до результатів референдуму.
Однак якщо такі документально підтверджені "підписи" громадян з такими екзотичними іменами попадуть до рук депутатів ПАРЕ, ті навряд чи погодяться з конституційною обґрунтованістю реформи, що проводиться.
Публікація цих даних, зрозуміло, в очах європейців ставить під сумнів і сам референдум, і реформу за його результатами. Врятувати ж ситуацію для влади може тільки те, що за українськими законами підписні листи можуть бути знищені через півроку після проведення референдуму, і термін цей вже на підході.
Насторожує і той факт, що у згаданому листі Генпрокуратурі львівські політики відкрито зв'язують фальсифікацію підготовки референдуму з партією Демократичний союз, якою керує депутат парламенту і один з самих близьких до президента Леоніда Кучми олігархів Олександр Волков.
Після публікації статті М.Стріхи і іншого компрометуючого матеріалу про А.Волкова, той не пустив Гонгадзе на свою публічну прес-конференцію. Через два дні журналіст зник, а А.Волков пообіцяв, що прикладе усіх сил, щоб його знайти.
