Провідні журналісти України вимагають персональної відповідальності міністра внутрішніх справ та Генерального прокурора за розкриття обставин зникнення Георгія Гонгадзе
Вівторок, 19 вересня 2000, 13:56
english version
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРИВОДУ ЗНИКНЕННЯ ЖУРНАЛІСТА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ ТА СИТУАЦІЇ, ЩО СКЛАЛАСЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ
Шановний пане Президенте!
Шановні народні депутати!
16 вересня 2000 року за нез'ясованих обставин зник відомий опозиційний журналіст, керівник проекту української Інтернет-газети "Українська правда" Георгій Гонгадзе.
Попри те, що правоохоронні органи роблять багато для з'ясування обставин зникнення і пошуку журналіста, доля Георгія досі залишається невідомою.
Ситуація із зникненням Георгія викликає в нас, журналістів, серйозне занепокоєння та тривогу. Ми обурені тим, що за часів незалежності України жоден резонансний злочин проти журналістів не був розкритий до кінця. Згадаймо лише Вадима Бойка, Петра Шевченка, Бориса Дерев'янка.
Щоразу у відповідь на запитання щодо розслідування цих злочинів ми отримували відповідь: "Слідство триває", "Ситуація під контролем", "Злочин ось-ось буде розкрито"...
Відсутність результатів розслідування резонансних злочинів щодо журналістів дає нам підстави стверджувати, що нікого, крім журналістів, доля наших колег всерйоз не цікавить. Найбільш небезпечним у цій ситуації є те, що головною версією в усіх випадках була професійна діяльність політичних журналістів.
Кожен з нас відчуває, що дедалі важче стає виконувати свої професійні обов'язки – об'єктивно інформувати суспільство про події, що відбуваються в Україні. До речі, експерти поважних міжнародних організацій неодноразово констатували порушення свободи слова в Україні. Майже кожному з нас, політичних журналістів, доводилося стикатись з тиском.
І Георгій Гонгадзе неодноразово стикався з обмеженням доступу до інформації, зазнавав прямого тиску і навіть погроз. Свідченням цього є його неодноразові звернення до правоохоронних органів, які й досі залишилися без належної відповіді.
Ми наголошуємо, що тиск на Георгія посилився після опублікування ним низки жорстких матеріалів та виступів, у яких він критикував певні дії високих посадових осіб та так званих олігархів.
Саме тому більшість журналістів, політиків та громадських діячів вважають найбільш ймовірною політичну версію зникнення журналіста.
Жахливо, що на десятому році розбудови демократичної держави саме політичне підґрунтя зникнення Георгія стає версією номер один.
Загрозлива тенденція нерозкриття злочинів проти журналістів змушує нас вимагати персональної відповідальності міністра внутрішніх справ Кравченка Ю.Ф. та Генерального прокурора України Потебенька М.О. за розкриття обставин зникнення Георгія Гонгадзе та всіх злочинів, скоєних проти журналістів.
Ми вимагаємо створення нормальних умов для виконання професійних журналістських обов'язків. Ми, журналісти, що підписали цього листа, свідомі того, що те, що сталося з Георгієм учора, завтра може статися з кожним із нас.
Ми віримо, що Георгій живий і що його буде знайдено!
Київ, 19 вересня 2000 року
Під цим зверненням підписалося більше 80 провідних українських журналістів
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРИВОДУ ЗНИКНЕННЯ ЖУРНАЛІСТА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ ТА СИТУАЦІЇ, ЩО СКЛАЛАСЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ
Шановний пане Президенте!
Шановні народні депутати!
16 вересня 2000 року за нез'ясованих обставин зник відомий опозиційний журналіст, керівник проекту української Інтернет-газети "Українська правда" Георгій Гонгадзе.
Попри те, що правоохоронні органи роблять багато для з'ясування обставин зникнення і пошуку журналіста, доля Георгія досі залишається невідомою.
Ситуація із зникненням Георгія викликає в нас, журналістів, серйозне занепокоєння та тривогу. Ми обурені тим, що за часів незалежності України жоден резонансний злочин проти журналістів не був розкритий до кінця. Згадаймо лише Вадима Бойка, Петра Шевченка, Бориса Дерев'янка.
Щоразу у відповідь на запитання щодо розслідування цих злочинів ми отримували відповідь: "Слідство триває", "Ситуація під контролем", "Злочин ось-ось буде розкрито"...
Відсутність результатів розслідування резонансних злочинів щодо журналістів дає нам підстави стверджувати, що нікого, крім журналістів, доля наших колег всерйоз не цікавить. Найбільш небезпечним у цій ситуації є те, що головною версією в усіх випадках була професійна діяльність політичних журналістів.
Кожен з нас відчуває, що дедалі важче стає виконувати свої професійні обов'язки – об'єктивно інформувати суспільство про події, що відбуваються в Україні. До речі, експерти поважних міжнародних організацій неодноразово констатували порушення свободи слова в Україні. Майже кожному з нас, політичних журналістів, доводилося стикатись з тиском.
І Георгій Гонгадзе неодноразово стикався з обмеженням доступу до інформації, зазнавав прямого тиску і навіть погроз. Свідченням цього є його неодноразові звернення до правоохоронних органів, які й досі залишилися без належної відповіді.
Ми наголошуємо, що тиск на Георгія посилився після опублікування ним низки жорстких матеріалів та виступів, у яких він критикував певні дії високих посадових осіб та так званих олігархів.
Саме тому більшість журналістів, політиків та громадських діячів вважають найбільш ймовірною політичну версію зникнення журналіста.
Жахливо, що на десятому році розбудови демократичної держави саме політичне підґрунтя зникнення Георгія стає версією номер один.
Загрозлива тенденція нерозкриття злочинів проти журналістів змушує нас вимагати персональної відповідальності міністра внутрішніх справ Кравченка Ю.Ф. та Генерального прокурора України Потебенька М.О. за розкриття обставин зникнення Георгія Гонгадзе та всіх злочинів, скоєних проти журналістів.
Ми вимагаємо створення нормальних умов для виконання професійних журналістських обов'язків. Ми, журналісти, що підписали цього листа, свідомі того, що те, що сталося з Георгієм учора, завтра може статися з кожним із нас.
Ми віримо, що Георгій живий і що його буде знайдено!
Київ, 19 вересня 2000 року
Під цим зверненням підписалося більше 80 провідних українських журналістів
