Гімн Автономної Республіки Грача, що коштує 150 тисяч
Вівторок, 12 вересня 2000, 18:47
Як заявив перший і, як це вже очевидно, головний виконавець цього видатного твору Юрій Богатіков, який, дещо сфальшививши, продемонстрував у вівторок журналістам офіційну пісню Криму, – це поки що “риба”, а не гімн. А щоб він став повноцінним твором, у нього треба вкласти 150 тисяч гривень. Саме стільки Верховна Рада автономії розпорядилася виділити на створення головної пісні Автономної Республіки Крим.
Нагадаю, що музику до гімну написав кілька років тому всесвітньо відомій композитор-кримчанин Алемдар Караманов. А у вівторок спеціальна комісія Верховної Ради Криму підвела підсумки конкурсу і затвердила текст кримського гімну. Переможницею стала маловідома аматорська поетеса Ольга Голубєва, яка цілком випадково виявилася (!) дружиною міністра культури автономії Михайла Голубєва. Втім, конкурс проводився чесно-пречесно. За словами комуніста Леоніда Грача, настільки чесно, що навіть з етичних причин з конкурсної комісії вивели комуніста Михайла Голубєва. Правда, там ще трохи залишилося комуністів: власне голова комісії Л.Грач, Ю.Богатіков, який, як сам зізнався, має спільний бізнес-проект з поетесою, голова Товариства російської культури Володимир Казарін, член президії ВР Криму Ганна Саєнко, а також російський письменник Олександр Домбровський і головний редактор “Крымской правды” Михайло Бахарєв, офіційно попереджений кілька років тому прокурором Криму за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Своєрідним підтвердженням чесності та об’єктивності рішення також може служити відсутність в конкурсній комісії жодного живого представника української і кримськотатарської культур. Можливо тому на конкурс надійшли тільки російські варіанти гімну багатонаціонального і полікультурного Криму.
Згідно з кошторисом, підготовленим Міністерством культури Криму (де міністром, нагадаю, комуніст М.Голубєв, чоловік тепер вже відомої поетеси О.Голубєвої), автори гімну мали б отримати по 18,9 тисяч гривень авторського гонорару. А от його виконавець – комуніст і давній друг Л.Грача Юрій Богатіков міг розраховувати на 24,8 тисяч. Правда, того ж дня підступна Рада Міністрів автономії відмовилася затвердити цей кошторис, рекомендувавши його доопрацювати. А доопрацьовувати, окрім гонорарів, є що. Наприклад, навіть дилетанти у цій справі зможуть підказати, де можна зробити набагато дешевшим випуск аудіокасет (в кошторисі вартість однієї – 10 грв.!) і компакт-дисків (20 грв. – і це без авторського гонорару і затрат на аудіозапис!).
Тепер відповідне рішення по гімну має ухвалити Верховна Рада автономії. Однак знаючи розклад сил у місцевому парламенті, можна бути впевненим, що чергова політична іграшка Леоніда Грача набере цілком конкретних та офіційних обрисів. Втім, кому іграшка, а кому – реальні гроші. У вівторок на прес-конференції спікер місцевого парламенту заявив, що визначення з текстом гімну – “ще один крок в напрямку становлення кримської автономії”. Автономії, що вже має на своєму гербі крилатого пса, а на прапорі – кольори російського триколора.
Тут слід згадати останню заяву Леоніда Грача про те, що лише російська ідея може врятувати Крим, а тому: “Нам слід виходити з того, що ідея російської історії, російської культури мусить отримати в Криму розвиток, бути інтегруючою та економічно багатовекторною”. Зрештою, любов кримського спікера до атрибутики влади давно відома. А от старий (з початку 90-х) лозунг “Грач –птиця россійская”, витягнутий із самого низу грачевої політскрині – це новий елемент у поведінці кримського спікера. Його активна публічна проросійська риторика на тлі його ж різких антимеджлісівських заяв дозволяє говорити про спроби розширити свою соціальну і політичну базу. Інакше кажучи, якщо комуніст-інтернаціоналіст (формально) Леонід Грач починає експлуатувати ідеї російських націоналістів – або ж справи у нього кепські, або ж “доктор політичних інтриг” готує щось грандіозне, за кримськими масштабами, звичайно.
Нагадаю, що музику до гімну написав кілька років тому всесвітньо відомій композитор-кримчанин Алемдар Караманов. А у вівторок спеціальна комісія Верховної Ради Криму підвела підсумки конкурсу і затвердила текст кримського гімну. Переможницею стала маловідома аматорська поетеса Ольга Голубєва, яка цілком випадково виявилася (!) дружиною міністра культури автономії Михайла Голубєва. Втім, конкурс проводився чесно-пречесно. За словами комуніста Леоніда Грача, настільки чесно, що навіть з етичних причин з конкурсної комісії вивели комуніста Михайла Голубєва. Правда, там ще трохи залишилося комуністів: власне голова комісії Л.Грач, Ю.Богатіков, який, як сам зізнався, має спільний бізнес-проект з поетесою, голова Товариства російської культури Володимир Казарін, член президії ВР Криму Ганна Саєнко, а також російський письменник Олександр Домбровський і головний редактор “Крымской правды” Михайло Бахарєв, офіційно попереджений кілька років тому прокурором Криму за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Своєрідним підтвердженням чесності та об’єктивності рішення також може служити відсутність в конкурсній комісії жодного живого представника української і кримськотатарської культур. Можливо тому на конкурс надійшли тільки російські варіанти гімну багатонаціонального і полікультурного Криму.
Згідно з кошторисом, підготовленим Міністерством культури Криму (де міністром, нагадаю, комуніст М.Голубєв, чоловік тепер вже відомої поетеси О.Голубєвої), автори гімну мали б отримати по 18,9 тисяч гривень авторського гонорару. А от його виконавець – комуніст і давній друг Л.Грача Юрій Богатіков міг розраховувати на 24,8 тисяч. Правда, того ж дня підступна Рада Міністрів автономії відмовилася затвердити цей кошторис, рекомендувавши його доопрацювати. А доопрацьовувати, окрім гонорарів, є що. Наприклад, навіть дилетанти у цій справі зможуть підказати, де можна зробити набагато дешевшим випуск аудіокасет (в кошторисі вартість однієї – 10 грв.!) і компакт-дисків (20 грв. – і це без авторського гонорару і затрат на аудіозапис!).
Тепер відповідне рішення по гімну має ухвалити Верховна Рада автономії. Однак знаючи розклад сил у місцевому парламенті, можна бути впевненим, що чергова політична іграшка Леоніда Грача набере цілком конкретних та офіційних обрисів. Втім, кому іграшка, а кому – реальні гроші. У вівторок на прес-конференції спікер місцевого парламенту заявив, що визначення з текстом гімну – “ще один крок в напрямку становлення кримської автономії”. Автономії, що вже має на своєму гербі крилатого пса, а на прапорі – кольори російського триколора.
Тут слід згадати останню заяву Леоніда Грача про те, що лише російська ідея може врятувати Крим, а тому: “Нам слід виходити з того, що ідея російської історії, російської культури мусить отримати в Криму розвиток, бути інтегруючою та економічно багатовекторною”. Зрештою, любов кримського спікера до атрибутики влади давно відома. А от старий (з початку 90-х) лозунг “Грач –птиця россійская”, витягнутий із самого низу грачевої політскрині – це новий елемент у поведінці кримського спікера. Його активна публічна проросійська риторика на тлі його ж різких антимеджлісівських заяв дозволяє говорити про спроби розширити свою соціальну і політичну базу. Інакше кажучи, якщо комуніст-інтернаціоналіст (формально) Леонід Грач починає експлуатувати ідеї російських націоналістів – або ж справи у нього кепські, або ж “доктор політичних інтриг” готує щось грандіозне, за кримськими масштабами, звичайно.
