Війна церков триває
Четвер, 24 серпня 2000, 19:18
Вільний вхід громадян на територію заповідника "Києво-Печерська Лавра" заборонено до 1 вересня. Про це повідомив у четвер біля Лаври представник адміністрації заповідника, посилаючись на розпорядження дирекції. За його словами, заборону введено у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, передає Інтерфакс-Україна.
Зрозуміло, що ця заборона насправді пов'язана з пікетуванням, яке відбулось у День незалежності біля стін Лаври з протестами УПЦ Київського патріархату, та партій і громадських організації, які її підтримують.
Успенський собор, збудований у 1073-78 році, є головним монастирським храмом Києво-Печерської Лаври. Розписи собору датовані 1083-89 роками. У 13-14 сторіччях під час нашестя храм не раз руйнувався, але його знову відбудовували. Збереглися гравюри 1661 і 1693 років, які свідчать про зміни у перебудові Успенського собору. Великі реставраційні роботи проведені у 1723-29 роках. З давніх часів Успенський собор був усипальницею київських князів, литовських і українських, а пізніше і російських магнатів, вищого духовенства. У роки Радянської влади Успенський собор було перетворено на музей. У період окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками 3 листопада 1941 собор був висаджений. Відновлення собору почалося у 1998 році.
Довідка Інтерфакс-Україна.
У четвер три тисячі осіб протестували біля стін заповідника проти освячення Свято-Успенського собору представниками УПЦ Московського патріархату. Пройти на територію Лаври протестуючі не мали змоги, оскільки усі входи перекриті міліцією вже кілька днів. З натовпу періодично звучали антимосковські гасла. Присутні кореспонденти відмітили наявність червоно-чорних прапорів УНА, гасла "Геть московську церкву з України!".
Як і було намічено, церемонія освячення собору відбулась о 12 годині і тривала лише півгодини. Як повідомили УП експерти з релігійних питань, неможливо провести освячення в такий короткий термін згідно з усіма канонами церкви. Вони роблять висновок, що цього разу церемонія носила формальний характер.
На освяченні, як і очікувалось, був присутній президент Леонід Кучма, який під'їхав до заповідника з чорного входу і не мав змоги побачити протестуючих. Окрім президента були присутні голова парламенту Іван Плющ, перший віце-прем'єр Юрій Єхануров (Ющенка немає у Києві) та міський голова Києва Олександр Омельченко.
Президент держави, як завжди, видав набір традиційних фраз про духовність і важливість релігії для України. Але від нього очікували інших заяв, і він, хоч і стримано, сказав: "Ми будемо протидіяти будь-яким спекуляціям навколо церкви, розпалювання ворожнечі, непримиренності на релігійному та іншому ґрунті". Президент зазначив з жалем, що про це доводиться говорити на цьому святі, оскільки "знаходяться люди і сили, здатні нагнітати напругу навіть навколо таких святинь". Він знову не назвав конкретних імен. Леонід Кучма, як і всі останні роки, маневрує між непримиренними ворогами: митрополитом Володимиром (УПЦ МП) і Філаретом (УПЦ КП).
Як стало відомо УП, до останнього часу прихильники УПЦ Київського Патріархату планували більш гучні акції. Але в останній момент, чи то під тиском з адміністрації президента, чи то переконавшись у тому, що президент все одно стане на їх бік у подальших своїх кроках, вони загальмували хід подій.
На "ексклюзивному" святі Володимира і промосковської церкви Кучма все ж сказав неприємні для митрополита слова: "Не ставлю під сумнів наміри тих, хто прагне об'єднання православ'я в Україні, створення єдиної Помісної православної церкви. Але всім нам не повинно бути байдуже, як відбувається об'єднавчий процес, які при цьому використовуються засоби".
В той час, коли промовлялись ці слова, біля центрального входу ситуація не змінювалась - кількість людей постійно зростала, кожного, хто виходив з території Лаври натовп зустрічав свистом та галасом. Міліція зробила все, щоб не допустити бійки. Тим більше, що, як стало відомо УП, ще в середу ввечері на найвищому рівні не було прийняте остаточне рішення про освячення собору, ймовірно ще не знали, наскільки далеко готові зайти опоненти УПЦ Московського патріархату.
Цього разу міліція не потрапила в безвихідну ситуацію, як у 96 році, у чорний вівторок на Софіївському майдані. Тодішня трагедія сталася буквально за кілька днів після призначення Юрія Кравченка міністром внутрішніх справ, але ніяк не позначилась на його подальшій кар'єрі. Цього разу він не міг допустити чогось подібного, враховуючи його політичні амбіції і далекоглядні плани.
Люди, що мітингували біля Лаври, розішлись за деякий час після того, як освячення відбулось. Представники правих партій, ймовірно, поїхали вшанувати пам'ять В'ячеслава Чорновола. А голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан перед присутніми заявив про намір його організації кожної неділі о 10.00 починати акцію пікетування Києво-Печерської Лаври, якщо у четвер Свято-Успенський собор не буде освячено представниками 3-х основних гілок українського православ'я.
А на самій церемонії освячення мер Києва Олександр Омельченко демонстрував дива дипломатії. Він зазначив, що Успенський собор разом з раніше відкритим Михайлівським златоверхим "помножить сили українського народу за для відродження своєї землі". Нагадаємо, що Михайлівський собор у травні цього року освячував Філарет, глава УПЦ Київського патріархату.
Все відбулось без зайвих ексцесів і не додало очок жодній зі сторін у цьому конфлікті. Всі готують нові плани і ходи, і єдине, що можна сказати, - процес змін неминучий, оскільки такою, як сьогодні, ситуація вже не зможе довго залишатись.
Розробляє нову стратегію і влада. Хоча на словах керівники держави дистанціюються від церковних проблем. "Влада не має права втручатись у справи церкви!", - ця цитата з успіхом може належати і Кучмі, і Ющенку, і Плющу, і багатьом іншим. Але насправді вони ( і президент в першу чергу) ніколи не відмовляться від можливості впливати на церкву, яка за Конституцією, до речі, відокремлена від держави.
Зрозуміло, що ця заборона насправді пов'язана з пікетуванням, яке відбулось у День незалежності біля стін Лаври з протестами УПЦ Київського патріархату, та партій і громадських організації, які її підтримують.
Успенський собор, збудований у 1073-78 році, є головним монастирським храмом Києво-Печерської Лаври. Розписи собору датовані 1083-89 роками. У 13-14 сторіччях під час нашестя храм не раз руйнувався, але його знову відбудовували. Збереглися гравюри 1661 і 1693 років, які свідчать про зміни у перебудові Успенського собору. Великі реставраційні роботи проведені у 1723-29 роках. З давніх часів Успенський собор був усипальницею київських князів, литовських і українських, а пізніше і російських магнатів, вищого духовенства. У роки Радянської влади Успенський собор було перетворено на музей. У період окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками 3 листопада 1941 собор був висаджений. Відновлення собору почалося у 1998 році.
Довідка Інтерфакс-Україна.
У четвер три тисячі осіб протестували біля стін заповідника проти освячення Свято-Успенського собору представниками УПЦ Московського патріархату. Пройти на територію Лаври протестуючі не мали змоги, оскільки усі входи перекриті міліцією вже кілька днів. З натовпу періодично звучали антимосковські гасла. Присутні кореспонденти відмітили наявність червоно-чорних прапорів УНА, гасла "Геть московську церкву з України!".
Як і було намічено, церемонія освячення собору відбулась о 12 годині і тривала лише півгодини. Як повідомили УП експерти з релігійних питань, неможливо провести освячення в такий короткий термін згідно з усіма канонами церкви. Вони роблять висновок, що цього разу церемонія носила формальний характер.
На освяченні, як і очікувалось, був присутній президент Леонід Кучма, який під'їхав до заповідника з чорного входу і не мав змоги побачити протестуючих. Окрім президента були присутні голова парламенту Іван Плющ, перший віце-прем'єр Юрій Єхануров (Ющенка немає у Києві) та міський голова Києва Олександр Омельченко.
Президент держави, як завжди, видав набір традиційних фраз про духовність і важливість релігії для України. Але від нього очікували інших заяв, і він, хоч і стримано, сказав: "Ми будемо протидіяти будь-яким спекуляціям навколо церкви, розпалювання ворожнечі, непримиренності на релігійному та іншому ґрунті". Президент зазначив з жалем, що про це доводиться говорити на цьому святі, оскільки "знаходяться люди і сили, здатні нагнітати напругу навіть навколо таких святинь". Він знову не назвав конкретних імен. Леонід Кучма, як і всі останні роки, маневрує між непримиренними ворогами: митрополитом Володимиром (УПЦ МП) і Філаретом (УПЦ КП).
Як стало відомо УП, до останнього часу прихильники УПЦ Київського Патріархату планували більш гучні акції. Але в останній момент, чи то під тиском з адміністрації президента, чи то переконавшись у тому, що президент все одно стане на їх бік у подальших своїх кроках, вони загальмували хід подій.
На "ексклюзивному" святі Володимира і промосковської церкви Кучма все ж сказав неприємні для митрополита слова: "Не ставлю під сумнів наміри тих, хто прагне об'єднання православ'я в Україні, створення єдиної Помісної православної церкви. Але всім нам не повинно бути байдуже, як відбувається об'єднавчий процес, які при цьому використовуються засоби".
В той час, коли промовлялись ці слова, біля центрального входу ситуація не змінювалась - кількість людей постійно зростала, кожного, хто виходив з території Лаври натовп зустрічав свистом та галасом. Міліція зробила все, щоб не допустити бійки. Тим більше, що, як стало відомо УП, ще в середу ввечері на найвищому рівні не було прийняте остаточне рішення про освячення собору, ймовірно ще не знали, наскільки далеко готові зайти опоненти УПЦ Московського патріархату.
Цього разу міліція не потрапила в безвихідну ситуацію, як у 96 році, у чорний вівторок на Софіївському майдані. Тодішня трагедія сталася буквально за кілька днів після призначення Юрія Кравченка міністром внутрішніх справ, але ніяк не позначилась на його подальшій кар'єрі. Цього разу він не міг допустити чогось подібного, враховуючи його політичні амбіції і далекоглядні плани.
Люди, що мітингували біля Лаври, розішлись за деякий час після того, як освячення відбулось. Представники правих партій, ймовірно, поїхали вшанувати пам'ять В'ячеслава Чорновола. А голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан перед присутніми заявив про намір його організації кожної неділі о 10.00 починати акцію пікетування Києво-Печерської Лаври, якщо у четвер Свято-Успенський собор не буде освячено представниками 3-х основних гілок українського православ'я.
А на самій церемонії освячення мер Києва Олександр Омельченко демонстрував дива дипломатії. Він зазначив, що Успенський собор разом з раніше відкритим Михайлівським златоверхим "помножить сили українського народу за для відродження своєї землі". Нагадаємо, що Михайлівський собор у травні цього року освячував Філарет, глава УПЦ Київського патріархату.
Все відбулось без зайвих ексцесів і не додало очок жодній зі сторін у цьому конфлікті. Всі готують нові плани і ходи, і єдине, що можна сказати, - процес змін неминучий, оскільки такою, як сьогодні, ситуація вже не зможе довго залишатись.
Розробляє нову стратегію і влада. Хоча на словах керівники держави дистанціюються від церковних проблем. "Влада не має права втручатись у справи церкви!", - ця цитата з успіхом може належати і Кучмі, і Ющенку, і Плющу, і багатьом іншим. Але насправді вони ( і президент в першу чергу) ніколи не відмовляться від можливості впливати на церкву, яка за Конституцією, до речі, відокремлена від держави.
