Зустріч мерзотників із негідникамиДо підсумків зустрічі інтернет провайдерів і держави
П'ятниця, 30 червня 2000, 20:32
Спільна нарада чиновників та інтернет-провайдерів, яка відбулася в Кончі Заспі під Києвом, все ніяк не завершиться. Хоча вона відбулася ще на початку місяця (9-11 червня), і учасники були явно зацікавлені у тому, щоб не виносити процес дискусії під час наради "на вулицю". І за якихось там 20 днів після наради, організатори зібралися духом і розказали народу, про що вони там радилися, оголосивши результати дискусії та основні питання, які обговорювалися.
Cама нарада називалася "Держава та Інтернет", і проходила за участі провідних кампаній, що надають послуги Інтернету та високопосадових представників держави - адміністрації президента, Верховної Ради, Ради національної безпеки та оборони, Кабміну, Держкомзв'язку, СБУ, Міноборони, Мінекономіки та Державного комітету інформполітики. Як видно з посад, збіговисько було досить солідне, і, не дивлячись на шалений поступ демократії та свободи слова в нашій країні, жодних журналістів туди не пускали.
Як пояснив таку політику один з організаторів Сергій Азаров (Lucky Net), просто два суб'єкти ринку вирішили вперше зустрітися і обговорити власні проблеми. "Нам преса була непотрібна," - заявив він на прес-конференції за результатами наради у п'ятницю, - преса завжди викривляє факти, крім того - учасники сприймають її, як аудиторію, як антураж, і ведуть себе неадекватно". Як приклад неадекватності висвітлення подій пресою пан Азаров навів фразу, яка з'явилася в одній з редакторських статей газети "Бізнес", і передувала рубриці, серед матеріалів якої була і стаття з висвітленням цієї наради.
Фраза звучала так - "зустріч мерзотників з негідниками". Не дивлячись на всілякі там заперечення журналіста з цієї газети, що фраза не стосувалася власне цієї наради, пан Азаров сприйняв фразу на власний рахунок, образився і у цій позиції був непохитний.
Тим не менше, на "секретній" нараді, виявляється, учасники обговорювали спільні проблеми, в тому числі - політики держави стосовно Інтернет, забезпечення інформаційної безпеки, моніторингу та фільтрації протиправної інформації, інформаційні та технічні аспекти ведення доменних імен в зоні .UA, а також ліцензування.
Забули лише запросити контент-провайдерів, тобто ту ж УП, "UAToday", а також всіх тих, заради кого користувачі власне і ходять в Інтернет. Чомусь обидві сторони таємної зустрічі вирішили запропонувати свої правила гри, зовсім не враховуючи третьої не менш важливої сторони. Тому і говорили про проблему в аспекті захисту прав держави.
З представників держави в загальних рисах інтернет-технологій розібрався прес-секретар президента Олександр Мартиненко, принаймні, щодо впливу держави на них. Так, за його словами, зараз основні проблеми це уникнення конфлікту на ринку Інтернету, сприяння розвитку мережі та створення нормативно-правової бази на урядовому рівні для регулювання цього процесу.
Представник уряду - Віктор Лисицький - заявив, що над концепцією цього законодавства працюватиме Євген Уткін ("Квазар-Мікро"). Після створення концепції буде проведено експертизу, її розглянуть на урядовій комісії. "І не може такого статися, щоб ми не знайшли спільної мови," - додав Лисицький.
Впевненість Лисицького чомусь не породжує сумнівів. Можливо, тому, що на більшість вузьких спеціалізованих запитань (щодо ліцензування, створення електронних підписів та забезпечення електронних платежів) урядовий секретар відповідав запитаннями до журналістів типу "а от ви як би зробили?" та розповідями про те, як зручно користуватися електронною скринькою. Чим демонстрував неабияку обізнаність у проблемі та компетентність у галузі.
А можливо тому, що виконавець держзамовлення - пан Уткін, як стверджують компетентні фахівці, наближається до почесного звання монополіста в галузі комп'ютерної техніки, оскільки очолювана ним "Квазар-Мікро" єдина на національних теренах виробляє комплектуючі самостійно. Представництва фірми існують у всіх регіонах держави.
Саме кропіткою працею Євгена Уткіна обладнані кабінети вищих органів влади. Лише обладнання Кабміну, за оцінками наших аналітиків, дозволило цьому екземпляру національного виробника заробити кілька мільйонів доларів. За цією ж неперевіреною інформацією, пан Уткін вже давно намагається прикласти свою натруджену в галузі електронних технологій правицю до владного джерела. І ось його мрії починають здійснюватися.
Як неодноразово твердили представники компаній інтернет-провайдерів, на нараді державці "спровокували" їх на створення Асоціації так би мовити, для захисту прав та власних інтересів. Ще в 1993 році самі провайдери намагалися створити подібну Асоціацію самостійно, але її життя було недовгим. "Тоді Асоціація благополучно вмерла, і можливо, в цьому і була її функція", - якось без особливого оптимізму славив нове утворення Іван Пєтухов (Адамант).
Тепер же Асоціація існуватиме, і це без сумніву, - хресним батьком її виступила держава. Звичайно ж, керувати однією групою набагато легше, ніж великою кількістю провайдерів-одинаків. Але вища суспільна ціль створення Асоціації була не лише в цьому.
Як необачно проговорився на прес-конференції урядовий секретар Віктор Лисицький, треба, щоб президент вніс законопроект про Інтернет в Україні до парламенту з познакою "першочерговий", і щоб парламент затвердив цей законопроект найближчим часом. Але президент не вніс закону як першочергового. Він його зовсім ще не вніс. І от якби неурядові організації звернулися з проханням про першочерговість та необхідність прийняття оцього закону, було би зовсім непогано. Чому б цього не зробити Асоціації?
В той же час, преса вже писала, що влада має наміри проштовхнути у цьому законі систему контролю Інтернету СОРМ, яка діє зараз у Росії. Але без підтримки провайдерів ця система не діятиме - не важливо, чи добровільна ця підтримка, чи ні. Фактично, виглядатиме так, що провайдери, для отримання ліцензії, повинні за власні кошти закупити технічне забезпечення цієї програми, а також взяти на ставку оператора, що працюватиме з цим обладнанням, простими словами - "СБУ-шника". І лише тоді вони зможуть працювати на легальних засадах. Звичайно, вартість цієї програми контролю є не дешевою, тому дозволити собі ліцензію зможуть лише більші, а отже й багатші, провайдери. Таким чином, менших провайдерів такі умови просто вб'ють.
Словом, за кваліфікованого визначення аналітиків УП, "нагнула" держава провайдерів. І нічого дивного в тому, що журналістів на цей процес не запросили. А декларативні лозунги про захист українських інтересів в Інтернеті, проблеми авторського права та особливості українського ринку учасники розказували народові майже дві години поспіль. І свідчили, що зі всіх основних питань наради створено робочі групи, які поки-що висновків не виробили, але натхненно працюють. І це символічно.
Cама нарада називалася "Держава та Інтернет", і проходила за участі провідних кампаній, що надають послуги Інтернету та високопосадових представників держави - адміністрації президента, Верховної Ради, Ради національної безпеки та оборони, Кабміну, Держкомзв'язку, СБУ, Міноборони, Мінекономіки та Державного комітету інформполітики. Як видно з посад, збіговисько було досить солідне, і, не дивлячись на шалений поступ демократії та свободи слова в нашій країні, жодних журналістів туди не пускали.
Як пояснив таку політику один з організаторів Сергій Азаров (Lucky Net), просто два суб'єкти ринку вирішили вперше зустрітися і обговорити власні проблеми. "Нам преса була непотрібна," - заявив він на прес-конференції за результатами наради у п'ятницю, - преса завжди викривляє факти, крім того - учасники сприймають її, як аудиторію, як антураж, і ведуть себе неадекватно". Як приклад неадекватності висвітлення подій пресою пан Азаров навів фразу, яка з'явилася в одній з редакторських статей газети "Бізнес", і передувала рубриці, серед матеріалів якої була і стаття з висвітленням цієї наради.
Фраза звучала так - "зустріч мерзотників з негідниками". Не дивлячись на всілякі там заперечення журналіста з цієї газети, що фраза не стосувалася власне цієї наради, пан Азаров сприйняв фразу на власний рахунок, образився і у цій позиції був непохитний.
Тим не менше, на "секретній" нараді, виявляється, учасники обговорювали спільні проблеми, в тому числі - політики держави стосовно Інтернет, забезпечення інформаційної безпеки, моніторингу та фільтрації протиправної інформації, інформаційні та технічні аспекти ведення доменних імен в зоні .UA, а також ліцензування.
Забули лише запросити контент-провайдерів, тобто ту ж УП, "UAToday", а також всіх тих, заради кого користувачі власне і ходять в Інтернет. Чомусь обидві сторони таємної зустрічі вирішили запропонувати свої правила гри, зовсім не враховуючи третьої не менш важливої сторони. Тому і говорили про проблему в аспекті захисту прав держави.
З представників держави в загальних рисах інтернет-технологій розібрався прес-секретар президента Олександр Мартиненко, принаймні, щодо впливу держави на них. Так, за його словами, зараз основні проблеми це уникнення конфлікту на ринку Інтернету, сприяння розвитку мережі та створення нормативно-правової бази на урядовому рівні для регулювання цього процесу.
Представник уряду - Віктор Лисицький - заявив, що над концепцією цього законодавства працюватиме Євген Уткін ("Квазар-Мікро"). Після створення концепції буде проведено експертизу, її розглянуть на урядовій комісії. "І не може такого статися, щоб ми не знайшли спільної мови," - додав Лисицький.
Впевненість Лисицького чомусь не породжує сумнівів. Можливо, тому, що на більшість вузьких спеціалізованих запитань (щодо ліцензування, створення електронних підписів та забезпечення електронних платежів) урядовий секретар відповідав запитаннями до журналістів типу "а от ви як би зробили?" та розповідями про те, як зручно користуватися електронною скринькою. Чим демонстрував неабияку обізнаність у проблемі та компетентність у галузі.
А можливо тому, що виконавець держзамовлення - пан Уткін, як стверджують компетентні фахівці, наближається до почесного звання монополіста в галузі комп'ютерної техніки, оскільки очолювана ним "Квазар-Мікро" єдина на національних теренах виробляє комплектуючі самостійно. Представництва фірми існують у всіх регіонах держави.
Саме кропіткою працею Євгена Уткіна обладнані кабінети вищих органів влади. Лише обладнання Кабміну, за оцінками наших аналітиків, дозволило цьому екземпляру національного виробника заробити кілька мільйонів доларів. За цією ж неперевіреною інформацією, пан Уткін вже давно намагається прикласти свою натруджену в галузі електронних технологій правицю до владного джерела. І ось його мрії починають здійснюватися.
Як неодноразово твердили представники компаній інтернет-провайдерів, на нараді державці "спровокували" їх на створення Асоціації так би мовити, для захисту прав та власних інтересів. Ще в 1993 році самі провайдери намагалися створити подібну Асоціацію самостійно, але її життя було недовгим. "Тоді Асоціація благополучно вмерла, і можливо, в цьому і була її функція", - якось без особливого оптимізму славив нове утворення Іван Пєтухов (Адамант).
Тепер же Асоціація існуватиме, і це без сумніву, - хресним батьком її виступила держава. Звичайно ж, керувати однією групою набагато легше, ніж великою кількістю провайдерів-одинаків. Але вища суспільна ціль створення Асоціації була не лише в цьому.
Як необачно проговорився на прес-конференції урядовий секретар Віктор Лисицький, треба, щоб президент вніс законопроект про Інтернет в Україні до парламенту з познакою "першочерговий", і щоб парламент затвердив цей законопроект найближчим часом. Але президент не вніс закону як першочергового. Він його зовсім ще не вніс. І от якби неурядові організації звернулися з проханням про першочерговість та необхідність прийняття оцього закону, було би зовсім непогано. Чому б цього не зробити Асоціації?
В той же час, преса вже писала, що влада має наміри проштовхнути у цьому законі систему контролю Інтернету СОРМ, яка діє зараз у Росії. Але без підтримки провайдерів ця система не діятиме - не важливо, чи добровільна ця підтримка, чи ні. Фактично, виглядатиме так, що провайдери, для отримання ліцензії, повинні за власні кошти закупити технічне забезпечення цієї програми, а також взяти на ставку оператора, що працюватиме з цим обладнанням, простими словами - "СБУ-шника". І лише тоді вони зможуть працювати на легальних засадах. Звичайно, вартість цієї програми контролю є не дешевою, тому дозволити собі ліцензію зможуть лише більші, а отже й багатші, провайдери. Таким чином, менших провайдерів такі умови просто вб'ють.
Словом, за кваліфікованого визначення аналітиків УП, "нагнула" держава провайдерів. І нічого дивного в тому, що журналістів на цей процес не запросили. А декларативні лозунги про захист українських інтересів в Інтернеті, проблеми авторського права та особливості українського ринку учасники розказували народові майже дві години поспіль. І свідчили, що зі всіх основних питань наради створено робочі групи, які поки-що висновків не виробили, але натхненно працюють. І це символічно.
