Угода, за якою Україна мала б врегулювати сфери політичного та економічного життя відповідно до європейських стандартів, і почати активно виходити на європейські ринки, буде заморожена, вважають експерти. Від наслідків впровадження договору могли б виграти широкі верстви українських споживачів, які б, у результаті, отримали доступ до більш якісних товарів та послуг за нижчою ціною.
"Від цього найбільші вигоди мали б отримати не власники великих підприємств, яким довелося б багато чого змінювати, а найбільше отримали б споживачі, які зараз змушені переплачувати за недуже якісний товар", - сказав науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. "Але ті, хто звикли працювати у штучних, сприятливих для себе умовах – їм ця угода невигідна".
Чесність виборів, судова реформа, вибіркове правосуддя, нагальні внутрішні реформи – так представники сімох українських аналітичних організацій, які протягом року досліджували угоду про асоціацію з ЄС, окреслили причини того, чому Європа поки що не буде її підписувати.
Двостороннє підписання та реалізація взятих на себе зобов’язань, зачепила б інтереси великого бізнесу, який має сильне лобі у владі, а також інтереси самих високопосадовців, сказав експерт з питань євроінтеграції Вадим Трюхан.
Забезпечення послідовного розвитку країни аж до інтеграції з ЄС, наклало б низку зобов’язання на того, хто буде очолювати країну: підтримувати засади демократії, забезпечувати свободу ЗМІ та доступ до суду, а також гарантувати наявність та дотримання законів.
"Зараз складається враження, що у нас дві країни - одна для влади, одна для людей. Відмова від благ для влади непосильна", - сказав Трюхан. "У нас вибіркове правосуддя - жодне правомірне рішення не приймається без вказівки зверху".
Попри те, що зараз скоріше політичні причини стали бар’єром для підписання угоди, більша її частина все ж регулює економічне співробітництво України з країнами Заходу. Одним з обов’язкових пунктів співробітництва, визначено зняття ввізного мита. За словами керівника Центру економічних досліджень Вероніки Мовчан, це б трохи підтримало економіку, але значно важливіше – підтримка мирної конкуренції.
"Через десятиріччя після набуття чинності договору, українське бізнес-середовище максимально наблизилося б до європейського. Були б зняті технічні бар’єри для - це добре для тих, хто вже зараз експортує в Європу, але ті, хто зараз керується українськими стандартами товарів – для них це був би виклик", - сказала Мовчан.
Експерт визнає, що, в першу чергу, угода означає підвищення конкуренції, але в той же час, якщо сховатися від конкуренції з Європи, то вона обов’язково прийде з Росії. Визнаючи такі перспективи, навіть представники великого бізнесу починають підтримувати перспективу вільної торгівлі з ЄС. Навіть більше – прозорі правила ведення бізнесу можуть стати для багатьох олігархів-власників великих компаній, методом захисту своєї власності. Інакше, вони ризикують завжди залежати від того, хто при владі.
"Якби було повне небажання бізнесу, то не було б п’ятирічного співробітництва, ми б і досі гралися, як в Росії", - сказав Сушко.
Експерти говорять, що затягувати підписання договору невигідно ні Україні, ні Європейському Союзу. Для перших це означатиме подальшу нестабільність інтеграційних векторів: від Росії до Європи, а це позначиться на бізнес та політичному середовищі. Європі затягування також невигідно, адже означатиме політичну кризу всього "східного партнерства".
Тим часом, у понеділок взявся до роботи новопризначений глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Під час свого виступу перед журналістами, він назвав чесні вибори визначальним фактором для міжнародної репутації Києва, а свободу слова - одним із засобів боротьби з корупцією.
Коментуючи сьогоднішній стан стосунків України та ЄС, експерти вказують на безпрецедентний факт, коли і досі не визначена дата наступного саміту Україна-ЄС, який за графіком мав відбутися восени.
Facebook
Twitter
Вконтакте
