Звістка про призначення екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі губернатором Одеської області спровокувала в Москві нову хвилю обговорення майбутнього самопроголошеної Придністровської Молдовської республіки (ПМР). Минулого разу про українське вторгнення в Придністров'я в навколокремлівських колах почали розпускати чутки після того, як 21 травня Верховна Рада більшістю голосів денонсувала угоду 1995 року про транзит російських військових через територію України в Молдову.
Тепер Саакашвілі. Лояльні до Кремля російські коментатори відразу заговорили про те, що його відправили в Одеську область "розморозити" придністровський конфлікт і повторити досвід війни в Південній Осетії. Російські експерти і дружні їм політики в Придністров'ї та в Україні одноголосно повторюють продиктовані з Кремля пропагандистські тези: Придністров'я вже місяць у блокаді, а там, нібито, 160 тисяч російських громадян, яких треба захищати.
Іван Преображенський - політолог, постійний учасник німецько-російського форуму "Петербурзький діалог" і російсько-польського експертного дискусійного клубу PL-RU
Причини для розмороження
Багато російських аналітиків щиро впевнені в тому, що йдеться про пряму загрозу життю і безпеці громадян Росії. І це, напевно, правда. Питання в тому, навіщо тоді Москві розігрівати цей заморожений конфлікт, не готуючи одночасно армію? Але ж і вона, якщо у Придністров'ї щось трапиться, не зможе оперативно допомогти регіону. Причин кілька. Перша - це боротьба за владу кланів всередині Придністров'я і їх московських покровителів. Для зміни влади в ПМР треба спочатку ґрунтовно розгойдати ситуацію.
Друга - самопіар окремих російських керівників, зокрема, віце-прем'єра Дмитра Рогозіна. Його участь у святкуванні 9 травня торік у Тирасполі закінчилося довгими спробами повернутися до Москви, оскільки жодна з межуючих з Придністров'ям країн не хотіла пускати до свого повітряного простору літак "підсанкційного" політика. Тепер Рогозін рекламує себе на тлі кризи, проводячи 1 червня телеміст з Тирасполем, присвячений відкриттю в столиці Придністров'я трьох дитячих садків.
Третя причина: прагнення "партії війни" в Москві довести, що не вона спровокувала блокаду Придністров'я. Мовляв, ми не винні, "розморожування конфлікту" початково планувалося "ворогами Росії".
Але головна і стратегічна причина: це бажання скувати неясною загрозою всі сили в регіоні, включаючи Євросоюз, членом якого є сусідня з Молдовою Румунія. В ідеалі Кремль не відмовився б зіштовхнути в Придністров'ї інтереси України та ЄС. І, зрозуміло, відвернути увагу від Донбасу так само, як захоплення Слов'янська відволікло всіх від приєднання Криму до Росії.
Від Придністров'я до ...
Провокування на провокацію - старий, але від того не менш ефективний прийом. Україна боїться удару в тил з боку Придністров'я і встановлює на кордоні із самопроголошеною республікою наметові містечка з військовими? Відмінно. Ми готові оборонятися, відповідають їй у Тирасполі. А московські коментатори додають: захищаючи наших співгромадян у Придністров'ї, ми готові дійти до Одеси.
Не дарма ж у московських політичних колах поширюються чутки про швидке введення "миротворців" в Придністров'я, а прес-секретар президента Дмитро Пєсков попереджає, що Володимир Путін може використовувати право застосування військової сили за кордоном. Несподівано анонсоване спікером Валентиною Матвієнко позачергове засідання Ради Федерації нібито взагалі можуть присвятити визнанню Росією Придністров'я.
Наслідки "розмороження" конфлікту
Залишилося тільки спровокувати якогось недосвідченого українського солдата на застосування вогнепальної зброї в зоні конфлікту, і можна вважати Придністров'я "розмороженим". Захвилюється Гагаузія, де нещодавно обрали проросійську керівницю. Тоді "придністровській армії" нескладно буде приступити до "активної оборони" вже не тільки в напрямку України, а й Молдови.
В ЄС будуть роздратовані тим, що українська влада допустила розширення конфлікту. Можливо, Кремлю навіть вдасться переконати багатьох європейських політиків у тому, що треба припинити підтримку уряду в Києві.
Але навіть якщо цього не вийде, головні цілі будуть досягнуті. У Євросоюзі продовжить накопичуватися втома від нерозв'язної української кризи. Придністров'я, де багато оборонних заводів, отримає моральне право на новий виток мілітаризації. А це надовго завадить реалізації проектів з інтеграції Молдови з ЄС. Зрештою, Україна опиниться затиснутою між воюючими бойовиками з Придністров'я (з одного боку) та "ЛНР" та "ДНР" (з іншого), що різко підвищить можливості Росії впливати на внутрішньоукраїнську політику.
Ну, а те, що тисячі російських громадян у Придністров'ї через посилення блокади змушені будуть затягнути паски, стратегів "русского мира" не хвилює - діди в постолах воювали.
Facebook
Twitter
Вконтакте
