В Україні переосмислюють День перемоги

День перемоги для українців як і раніше залишається великим святом. 9 травня в Україні вихідний. Цього дня традиційно будуть і офіційне покладання квітів до Могили Невідомого Солдата, і нагороди та медалі, й урочисті промови, і солдатська каша, і "сто грамів фронтових" за тих, хто не повернувся. "Низький уклін" і "Дякуємо за вашу перемогу!" напевно почує кожен ветеран з тих небагатьох, котрі ще залишились живими.

Однак, незважаючи на це, ставлення людей в Україні до подій 70-річної давнини помітно змінилося: замість бравурного оспівування ролі СРСР у перемозі в Другій світовій війні дедалі частіше люди говорять, яку ціну за це заплатили саме українці. За даними Інституту історії української національної академії наук, жертви України в тій війні склали від восьми до десяти мільйонів людей. Саме тому вперше в Україні офіційно указом президента Петра Порошенка заснований День пам'яті та примирення. Його відзначають 8 травня, як і в інших європейських країнах.

Інакше, ніж у Росії

"Дух того, що буде в Україні 8 та 9 травня, відрізнятиметься від того, що відбуватиметься в Росії, де намагаються використовувати пам'ять про війну, як якийсь культ війни. У нас не буде військових парадів, мілітаризму. Ми хочемо згадати всіх - і тих, хто загинув, і тих, хто залишився живим", - говорить голова Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович. Він зазначає, що в Україні акцент з країни-переможиці на країну-жертву змінився лише зараз, оскільки українці тільки тепер починають усвідомлювати, що в 1945-му році перемогли лише німецький нацизм, але ще довгий час боролися з іншим тоталітарним режимом - комуністичним, який приніс Україні колосальні людські та ресурсні жертви.

"У СРСР замовчувалася вся правда про роль України в Другій світовій війні та її жертви", - наголосив історик Іван Патриляк. На фото: солдати вермахту на вулицях Києва - вересень, 1941.

Сприяли переосмисленню масові протести на Майдані, російська анексія Криму і війна на Донбасі, де Росія відіграє не останню роль, вважає Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За його словами, до цього процес переосмислення історії в країні йшов, але дуже повільно, а ці події стали каталізатором.

"В Україні йшла війна пам'яті. Історики досліджували документи, показували, що в СРСР замовчувалася вся правда про роль України в Другій світовій війні та її жертви. Але українське суспільство не сприймало цього, тому що всі жили фактично в російському інформаційному полі, в якому все це спростовується ", - каже історик. Він зазначає, що більшість українців до цього часу сприймало історію так, як було вигідно Росії. "А тепер українці засумнівалися, може все це було брехнею, як те, що зараз робить російська пропаганда щодо України, коли розповідає, що в нас тут їдять або розпинають дітей та подібний абсурд", - сказав Іван Патриляк в інтерв'ю DW.

За словами науковця, слідуючи догмам радянської історіографії, в Україні довго замовчувалися масштабність бойових дій на її території, факти жорсткого і часто невиправданого переслідування українців та національних меншин, яких звинувачували в колабораціонізмі, демонізували дії українського підпілля, зокрема Української повстанської армії.

Анексія Росією Криму та війна на Донбасі сприяли переосмисленню історії в Україні. На фото: руйнування поблизу Донецька

"Радянське бачення історії і її трактування, яке було в Україні перші п'ятнадцять років незалежності вже не підходить сучасному українському суспільству. Люди хочуть подивитися на цю війну набагато глибше, на роль і місце українців і України в цілому, як інтегральної частини Європи", - переконаний історик Іван Патриляк .

Нові символи

Педагог молодшої школи Київської інженерної гімназії Алла Хмеловська на уроці праці зі своїми третьокласниками зробила квітки маку, щоб 8 та 9 травня діти причепили на лацкан піджака такий символ пам'яті.

"Цей мак ми з дітьми одягнемо в пам'ять жертв у Першій і Другій світових війнах, а також шануючи тих, хто зараз гине на сході країни, захищаючи Україну. Я пояснила дітям, що це символ пам'яті та примирення в деяких європейських країнах. Цей символізм дітям більш зрозумілий, ніж георгіївська стрічка, адже мак як кривавий слід від кулі. Це викликає у дітей справжні емоції, і, я сподіваюся, вони розуміють, якими страшними можуть бути війни ", - зазначає Алла Хмеловська.

Хмеловська: "Цей мак ми з дітьми одягнемо в пам'ять жертв у Першій і Другій світових війнах, а також шануючи тих, хто зараз гине на сході України"

"Георгіївська стрічка", зведена сучасною російською пропагандою в розряд "сакрального" символу, в Україні зараз чітко асоціюється з сепаратистським рухом. Тим не менш, багато жителів сходу й півдня країни продовжують бути заручниками цієї пропагандистської міфологеми, кажуть українські історики. "Українська держава законодавчо взяло на себе зобов'язання підтримувати всіх тих, хто постраждав тоді й зараз, які б символи вони не носили на своїх піджаках. І це розбиває всю російську пропаганду вщент", - підкреслює глава Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович.

Примирення суспільства

Щоб примирити українське суспільство і показати, що історія це не привід для чвар, а загальна спадщина, і що жертву минулих поколінь шанують і поважають у незалежній Україні, група волонтерів зняли до Дня перемоги серію тематичних соціальних роликів. Вони розповідають історію двох поколінь, які знаходять спільну мову, на ґрунті любові до батьківщини й обов'язку щодо її захисту. У центрі оповідання - ветерани, яким дзвонять їхні онуки, солдат української армії та медсестра з військового госпіталю.

Ці діалоги набагато краще, ніж політична риторика, показують справжнє ставлення сучасних українців до Другої світової війни, впевнений Олександр Смирнов, директор креативного агентства TABASCO, яке спільно з продакшеном Limelite Studio та громадською організацією "Інформаційний опір" реалізували цей проект своїми силами, без будь-якої фінансової підтримки з боку держави.

У 1945-му році перемогли лише німецький нацизм, але ще довгий час боролися з іншим тоталітарним режимом - комуністичним, зауважив історик Володимир В'ятрович

"Це те, що ми переживаємо особисто. Зараз важливо продемонструвати свою толерантність і взаєморозуміння, побудувати суспільний діалог, щоб люди, незалежно якою мовою вони розмовляють і як ставляться до радянського минулого, щоб вони чули одне одного", - поділився своїми думками з DW Олександр Смирнов.

Режисером роликів став відомий ізраїльський режисер Елі Свердлов. У зйомках брали участь колишні радянські актори - зокрема Володимир Талашко, виконавець ролі старшого лейтенанта Сергія Скворцова в радянському фільмі "В бій ідуть одні старики".

"Щороку перед 9 травня тема війни і ролі колишніх радянських республік у перемозі тієї війни загострюється. Росія намагається спекулювати на цьому, приватизуючи перемогу і при цьому замовчуючи, яку ціну за цю перемогу заплатила Україна. Ми хочемо дати інший сигнал суспільству, що подвиги ветеранів не забуті. Ми шануємо їх і нам зараз головне зберегти нашу країну", - говорить представник громадського об'єднання "Інформаційний опір" Олексій Копитько.

Соціальні ролики зараз демонструються на загальнонаціональних та регіональних каналах по всій Україні. За даними "Інформаційного опору", в інтернеті на каналі YouTube їх подивилося більше двох мільйонів людей, інформацію про цей соціальний проект прочитало близько 8 мільйонів користувачів соцмереж і третина з них - користувачі в Росії.

DW