Дорога декомунізація: за півроку Україна має позбавитися слідів радянської доби

Шість місяців дали законодавці місцевій владі в регіонах на виконання вимог пакету законів з декомунізації. За цей час всі міста, села, вулиці, в назвах яких є прізвища чи псевдоніми керівників компартії, радянських органів держбезпеки, вождів СРСР, та назви, пов’язані з Жовтневою революцією тощо, необхідно перейменувати. Якщо місцева влада саботуватиме виконання, то перейменуванням займатиметься облдержадміністрація. На це законом відведено ще три місяці. Закони набули чинності 21 травня, тож до 21 лютого перейменування та знесення всіх символів радянського минулого в Україні має бути закінчено.

Український інститут національної пам’яті вже розпочав формувати інформаційну базу найменувань, пов’язаних із символікою комуністичного тоталітарного режиму, їхніх історичних назв і пропозицій їх перейменування. Це стосується назв областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів. "Зараз ми складаємо списки того, що саме треба буде перейменувати в Україні. Точно треба буде звалити 1200 пам’ятників Леніну. Поки що визначений перелік міст, назви яких мають бути змінені. Всього їх 24. Скільки інших населених пунктів і вулиць має бути перейменовано визначимо трохи згодом", - розповів в інтерв’ю Deutsche Welle голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. Саме він та його відомство були одними з ініціаторів ухвалення законів про декомунізацію в Україні, тому ця інституція частково відповідатиме за їхнє виконання.

Ухвалити не означає виконати

Однак експерти не виключають, що, як і переважна частина законодавства в Україні, закони про декомунізацію не будуть виконані в повному обсязі. "У нас заборонено пити пиво на вулицях, але ж більшість п’є. Думаю, що не всі будуть виконувати декомунізаціні закони, особливо у східних регіонах", - вважає провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф Кураса НАН України, історик Владислав Гриневич.

В Українському інституті національної пам’яті теж готові до того, що в деяких регіонах буде саботаж щодо виконання законів з декомунізації. Там визнають, що подекуди місцева влада, яка була вибрана за часів Януковича, за шаленого адміністративного тиску тодішньої Партії регіонів, зараз не дуже охоче починає роботу з декомунізації. Водночас Володимир В'ятрович сподівається, що місцеві вибори, які мають пройти в Україні восени, змінять ставлення регіональної влади до спроби позбутися радянського минулого. "Місцеві вибори активізують цей процес, адже суспільний запит на історичну інвентаризацію є", - впевнений Володимир В' ятрович.

Зі вступом в силу декомунізаційних законів під забороною опинилися не лише топоніми радянського періоду, а й використання символів комуністичного режиму. Зокрема за носіння футболки з серпом і молотом і зображенням лідерів СРСР, публічне використання плакатів з їхніми цитатами, прапору, за виконання гімну СРСР тепер в Україні можна потрапити до в’язниці на 5 років. При цьому не заборонено використовувати радянську символіку в експозиціях музеїв, тематичних виставках, матеріалах освітнього і наукового характеру та під час історичних реконструкцій.

В Міністерстві внутрішніх справ України поки не знають, як застосовувати на практиці ці закони. "Це ж треба буде півкраїни пересаджати. Треба будувати більше в’язниць", - відбувся жартом співробітник прес-служби МВС на запитання Deutsche Welle, чи затримуватимуть тепер українські міліціонери тих, хто ходить у футболках з радянськими серпом та молотом. У прес-службі МВС повідомили, що будуть ще розробляти внутрішні інструкції, як діяти правоохоронцям у таких ситуаціях.

Водночас історики наголошують, що головне - почати процес позбавлення від всього радянського. "Не так важливо, щоб завтра все було перейменовано, головне, що Україна рве зі своїм колоніальним минулим. Це стратегічно потрібна акція", - вважає Владислав Гриневич.

Гроші і фобії

Скільки треба грошей, аби реалізувати масштабний проект з декомунізації в Україні, поки ніхто не підрахував, оскільки місцеві територіальні громади повинні спочатку визначитися, як і що перейменовуватимуть і скільки на це витрачатимуть. Експерт Асоціації міст України Олександр Слобожан зауважує, що гроші на позбавлення привидів радянського минулого місцеві громади за потреби знайдуть. Хоча у місцевих бюджетах і немає запланованих на це витрат, оскільки бюджети ухвалювалися ще наприкінці минулого року, але кошти місцева влада може взяти з видатків на житлово-комунальне господарство та благоустрій чи залучити позабюджетні ресурси та спонсорську допомогу.

"Якщо буде бажання, то гроші знайти можна. Кошти на благоустрій закладені у тарифах на комунальні послуги. Їх можна використати на зміну табличок з назвами вулиць. У містах це не проблема ", - прокоментував DW Олександр Слобожан. Разом з тим він зауважив: якщо на перейменування населених пунктів потрібно буде більше коштів, то місцева влада проситиме виділити допомогу з держбюджету.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович переконаний, що саме фінансовими питаннями найбільше лякають українців противники декомунізації. "Розказують, що потрібно людям буде витрачати гроші на зміну документів тощо. Наголошую, що змінювати нічого не потрібно. Всі документи права власності залишаються чинними, а нові видаватимуть вже з новими адресами", - зазначив Володимир В'ятрович.

DW