ФБР проти Дмитра Фірташа: політика чи корупція?

30 квітня у Відні, де Дмитро Фірташ перебуває під підпискою про невиїзд, відбудеться суд, який дозволить або заборонить його екстрадицію до США. У Сполучених Штатах на Фірташа чекає суд за звинуваченням у корупції. Згідно з матеріалами кримінальної справи, яку розслідували зокрема і спецагенти ФБР, український мільярдер та його спільники отримали дозвіл на видобуток титанових руд в Індії за допомогою хабарів на загальну суму у 18,5 мільйонів доларів.

Дмитро Фірташ відкидає всі звинувачення. У розмові з DW бізнесмен заявив, що кримінальна справа проти нього ініційована Сполученими Штатами, щоби "прибрати його з України". "Багато хто в Україні не хоче, щоб я був в країні. Зокрема, через мою позицію щодо війни. Це було очевидно політичне рішення", - зазначив Фірташ під час розмови, яка відбулася у Відні у березні. На політичні мотиви у відповідь на запит DW вказав і адвокат олігарха, колишній міністр юстиції Австрії Дітер Бемдорфер.

Політична складова

Щоправда, аргументи на користь політичної мотивації процесу український мільярдер наводить щоразу інші. В інтерв'ю австрійському виданню Krone він торік заявив, що "потрапив між двох вогнів у протистоянні між США і Росією". Фірташ дивується: чому його заарештували лише в березні 2014 року, якщо розслідування справи проти нього було звершене ще влітку 2013-го? "Я відтоді щонайменше п'ять разів був у Відні", - зазначив бізнесмен у розмові з Krone.

Ордер на арешт Фірташа та інших підозрюваних, вочевидь, надійшов до правоохоронних органів усіх країн, з якими у США підписані угоди про екстрадицію, у перших числах березня минулого року. Адже ще 25 лютого Фірташ безперешкодно побував у Лондоні і, як повідомляла очолювана ним Федерація роботодавців України, навіть зустрічався з представниками британського МЗС. Однак вже 12 березня мільярдер був заарештований у Відні. Арешт відбувся за лічені дні до невизнаного референдуму щодо від'єднання Криму від України.

"Заручник" у протистоянні з Путіним?

Заставу за Фірташа заплатив бізнесмен з оточення Путіна, який грошима підтримує і улюблений спорт господаря Кремля - дзюдо

Чимало оглядачів висловлюють припущення, що арешт олігарха, який має тісні зв'язки з оточенням російського президента Володимира Путіна, слід розглядати саме у контексті протистояння Вашингтона і Москви, яке розпочалося після анексії Криму. Зокрема, таку версію у розмові з DW висловив російсько-американський експерт з енергетичних питань Михайло Корчемкін. Він переконаний, що Фірташ може у США виступити свідком у справі проти оточення Путіна, пов'язаній з корупцією у газовій сфері.

Коли Дмитро Фірташ опинився у скруті, його московські друзі не залишилися осторонь. 125 мільйонів євро застави за олігарха перерахував Василь Анісімов - друг Аркадія Ротенберга, довіреної особи Путіна і фігуранта санкційних списків США і ЄС. Саме Ротенберг довірив мільярдеру Анісімову почесну місію - на посаді голови Федерації дзюдо Росії розвивати улюблений спорт Путіна, у тому числі власним коштом.

Анісімов запевнив DW, що застава за Фірташа була комерційною. "Позика була надана виключно на бізнес-засадах з урахуванням високої відсоткової ставки", - зазначив впливовий російський бізнесмен. За його словами, він ніколи до того не мав спільних проектів з Дмитром Фірташем.

Титанові копальні Фірташа мали постати на узбережжі Біскайської затоки

Не лише політика?

Угода Дмитра Фірташа щодо розробки титанових родовищ в індійському штаті Андра Прадеш, яка стала підставою для обвинувачень у корупції, також тісно пов'язана з російськими партнерами. 2005 року Фірташ налагодив контакт з індійськими можновладцями за допомогою Джуґендри Сінґха Раґава. Випускник Московського університету дружби народів після навчання залишився у російській столиці і займався торгівлею рідкісними металами, у тому числі титаном. Компанія Раґава Stork, яка представляє і провідних російських виробників титану, виступила партнером українського олігарха в індійській угоді.

Фірташ на той момент був новачком у титановому бізнесі. 2004 року він взяв в оренду два гірничо-збагачувальних комбінати у Житомирській області і викупив частку у державному "Кримському титані". Така експансія стала можливою завдяки швидкому притоку капіталу, який Дмитро Фірташ отримав у газовому бізнесі. Починаючи від 2003 року, його компанія EuralTransGas, згідно із домовленістю між "Газпромом" і "Нафтогазом", стала єдиним постачальником туркменського газу в Україну. Таким чином компанія зі статутним капіталом у 12 тисяч доларів, зареєстрована в угорському селі, розпочала бізнес обсягом у сотні мільйонів доларів на рік.

EuralTransGas став першим великим спільним проектом Дмитра Фірташа і угорського підприємця Андраша Кноппа. Потім були ще більші, у тому числі одіозний газовий посередник "Росукренерго", в якому партнером Фірташа і Кноппа вже виступив "Газпром". Не виключено, тут зіграли роль зв'язки Кноппа. За інформацією низки ЗМІ, Кнопп свого часу був представником "Газпрому" в Угорщині. Тепер Кнопп і Фірташ - головні фігуранти "титанової" кримінальної справи в США.

Представляючи інтереси Фірташа, як випливає з матеріалів кримінальної справи, Кнопп з 2005 року домовлявся з індійськими посадовцями про ліцензії на видобуток титану у штаті Андра Прадеш, пропонуючи їм хабарі. Офіційно інвестором виступала зареєстрована у Швейцарії компанія Bothli Trade, яка раніше вже діяла у газовому бізнесі в інтересах EuralTransGas. Зокрема, на Bothli Trade були оформлені кілька контрактів на постачання газу до Угорщини.

Ще навіть не розпочавши видобуток титану в Індії, як стверджують американські слідчі, Кнопп намагався в інтересах Фірташа домовитись про постачання титану одній з компаній у Чикаго. Вочевидь, йдеться про найбільшого споживача цього металу - авіабудівну компанію Boeing. Саме плани постачати продукцію до США і стали одним з головних аргументів для американських слідчих, взятися за розслідування "титанової" справи Фірташа. У Boeing відмовилися коментувати ситуацію.

Справа на півмільярда

Згідно з угодою з Andra Pradesh Mineral Dev. Corporation (APMDC), державною компанією, яка є розпорядником надр штату Андра Прадеш, підписаною 24 серпня 2006 року, Bothli Trade отримала право видобувати титанові руди на площі у понад вісім тисяч гектарів. Компанія Фірташа зобов'язалася вкласти у розробку родовищ від 15 до 20 мільйонів доларів, побудувавши гірничо-збагачувальний комбінат. При цьому щорічний дохід з продажу титанових руд, як зазначено у матеріалах кримінальної справи у США, прогнозувався на рівні півмільярда доларів. Підрахунки американських слідчих включають, зокрема, оцінки запланованих обсягів продажу титану компанії Boeing.

За останні роки Індію сколихнула ціла низка корупційних скандалів, пов´язаних з дозволами на видобуток корисних копалин

Згідно з контрактом з APMDC, який є у розпорядженні DW, Bothli отримувала частку в 74 відсотки в статутному капіталі спільного зі штатом Андра Прадеш підприємства. Компанія також взяла на себе зобов'язання вкладати 0,5 відсотка від прибутків родовищ на соціальні проекти в регіонах видобутку. Дозвіл на розробку родовищ було видано без тендеру, повідомили DW у APMDC. "Умови контракту були набагато вигіднішими для Bothli, ніж для APMDC і штату Андра Прадеш", - зазначив у розмові з DW К.В. Рамана, представник корпорації APMDC у районі Вісакхапатнам, в якому мало розроблятися одне з родовищ в рамках угоди з Bothli.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, угода стала можливою завдяки підкупу прем'єр-міністра штату Андра Прадеш Раджасекхари Редді через його довірену особу Рамачандру Рао. Нині Рао, депутат верхньої палати парламенту Індії від штату Андра Прадеш, є одним із обвинувачених у справі. Утім, місцеві суди заблокували його видачу Сполученим Штатам.

Рао у відповідь на запит DW запевнив, що не мав жодного стосунку до надання Bothli дозволу на видобуток титанових руд. Натомість Group DF Дмитра Фірташа, до структур якої входить Bothli, та партнери бізнесмена з компанії Stork не відповіли на запитання редакції.

Після виборів рік тому у штаті Андра Прадеш змінилася влада. Контракт з Фірташем було розірвано

Провал індійського проекту

Труднощі з реалізацією амбітних планів Дмитра Фірташа в Індії почалися після того, як Раджасекхара Редді 2009 року загинув, розбившись на гелікоптері. Поки при владі у штаті залишалися соратники популярного у народі Редді, проблеми вдавалося вирішувати. Зокрема, коли 2011 року один з керівників APMDC заявив, що контракт з Bothli суперечить інтересам штату, уряд звільнив його і перевів на іншу роботу. 2014 року партія Редді програла вибори до парламенту штату. А восени минулого року новий уряд розірвав угоду з Bothli.

"Тепер ми хочемо провести прозорий тендер, залучити до нього низку великих міжнародних компаній. Наші родовища мають великий потенціал, йдеться про найкращі родовища, які в нас є", - зазначив представник APMDC К.В. Рамана. Новий уряд штату сподівається отримати після повторного конкурсу більш вигідні умови і більші надходження в бюджет.

Ашутош Мішра з індійського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency International називає надрокористування однією з найбільш корумпованих сфер в Індії. "Люди в Індії вимагають більшої прозорості в цих питаннях. Після низки великих корупційних скандалів, зокрема, щодо видобутку вугілля, центральний уряд був вимушений вдатися до дій", - розповів Мішра у розмові з DW. Тепер, за його словами, переглядається низка проектів, затверджених раніше на невигідних для держави умовах. Сьогодні всі нові великі проекти в Індії затверджуються виключно за результатом тендеру, зазначив представник Transparency International.

Титанові неприємності Фірташа

Тим часом, після зміни влади в Україні, Дмитро Фірташ втратив низку титанових активів і на батьківщині. Восени минулого року, коли в Індії саме було розірвано угоду з Bothli, уряд Арсенія Яценюка відмовився продовжувати Фірташу оренду двох великих титанових родовищ на Житомирщині. Утім, крах титанової імперії - наразі не найбільша проблема олігарха. Адже 30 квітня на нього чекає суд щодо екстрадиції до США. Якщо Фірташа передадуть в руки американського правосуддя, йому в разі доведення його вини в суді загрожують декілька десятків років тюрми і конфіскація всіх бізнес-активів.

DW