"Празький Майдан" проти проросійського уряду

Недільного полудня під дзиґарями, як завжди, гурт гостей чеської столиці. Чекають на небачене видовисько. Але не менший гурт і неподалік, біля пам’ятника Яна Гуса, де стоїть маленький намет, запнутий українським синьо-жовтим прапором.

Чеський рух "Празький Майдан" проводить свою щотижневу акцію на підтримку України і водночас на протест проти байдужого ставлення чеської влади до російської агресії. І в натовпі, і перед мікрофоном лунає як чеська, так і вкраїнська мова. Аж ось перед мікрофон стає худорлявий чоловік у шкіряній куртці і промовляє чистісінькою російською, але зміст ним мовленого так само чистісінько український.

Павло Коршиков втік з Росії, щойно почалося становлення путніського режиму. Сьогодні він у Празі протестує проти антиукраїнської агресії Кремля

З Росії Путіна до Чехії Гавла

Уже кілька місяців щосуботи і щонеділі виходить на Старомак, як кажуть пражани, 46-річний Павло Коршиков. Росіянин, сибіряк, він уболіває за долю України і не може погодитися з промосковською позицією чеського президента, чеського прем’єр-міністра та деяких інших чеських політиків, які вдають, що Росія не є агресором, а Україна не є жертвою. Не може погодитися й тому, що віднедавна Чехія стала його, Павла Коршикова, другою батьківщиною. Сибірський математик, програміст, він з початком путінської епохи зрозумів, що з демократією покінчено, що путінська Росія невпинно перетворюється на репресивну державу.

Тоді і опинився Коршиков у Чехії, де у нього були друзі. Працював за фахом і не ліз в політику. До осені 2013-го, уточнює найвідоміший у Празі проукраїнський росіянин. Восени Коршиков стажувався в Іспанії і там довідався, що коїться на київському Майдані. Зацікавився. Схотів подивитися на власні очі. У Києві був на Різдво. Нині пригадує, що його найбільше вразило: "Українці на Майдані дискутували, співали, молилися й чекали, що той Янукович почує їхні голоси, а дочекалися кийків й пострілів у спину...".

"Уряд зраджує Україну"

Вернувши до Праги, колишній сибіряк побачив, що й тут, на Старомаку, з’явився "Празький Майдан". Співпраця почалася з того, що Павло Коршиков запропонував празьким майданівцям свої гучномовці. А далі було чимало спільних заходів. У Павловому гаражі виготовляли плакати і транспаранти, мітингували проти продажу Росії французьких "Містралів" і, звичайно ж, виходили по вихідних на Старомнєстський майдан і напинали "майданівські" намети.

"Виходитимемо доти, – каже нетиповий празький росіянин, – доки чеський уряд не зрозуміє, що він зраджує Україну". У чому, на думку Павла Коршикова та його товаришів з чеського проукраїнського руху, полягає зрада? "Та хоча б і в тому, – пояснює він, – що найвищі представники чеської політичної еліти – президент Мілош Земан, прем’єр-міністр Богуслав Соботка, міністр закордонних справ Любоимр Заоралек – уперто твердять, що на сході України маємо не російсько-українську війну, а війну громадянську, що на українських теренах нема російських військ".

Далі Павло Коршиков згадує геть промосковську промову Земана на конференції "Діалог цивілізацій", яку організували друзі Путіна і на яку чеський президент приїхав їхнім коштом, згадує, як опирався Богуслав Соботка прийняттю останніх протиросійських санкцій.

Путін - головний персонаж майданівських плакатів

"Відповіді влади поки немає

Підпис Павла Коршикова стоїть під листом "Празького Майдану", що його надіслано главі уряду Богуславу Соботкові. Вимога підписантів: "Захистіть Україну!". "Чехія, яка на цілий світ славиться своєю зброєю, постачає її курдам. А чому не українцям?", – риторично запитує наш співрозмовник.

Виглядає, що його запитання так і залишиться риторичним, бо глава чеського уряду, який досі не спромігся відповісти на листа празьких майданівців, заявив днями: "Нашу допомогу Україні зброєю можна було б сприйняти на даному етапі (під час "перемир’я" на Донбасі. – Ред.) як спробу поглибити певною мірою російсько-український конфлікт".

"А чи змінилося за ті кілька місяців, що існує "Празький Майдан", ставлення типових празьких росіян до України? "Важко сказати, – замислюється Павел. – Більшість росіян, з якими я спілкуюся, уникає цієї теми. Не хочуть говорити. Гадаю, що і "неохота" то є позитивна ознака. Коли в неділю, п’ятого жовтня, ми йшли походом від Старомаку до палацу, в якому працює чеський Кабінет міністрів, минули російський антимайданівський пікет. Стояв він під гаслом "Прага – це не Київ!".

DW