Трудова повинність - спокуса для зловживань

Розслаблене життя в Україні з огляду на агресивну політику Москви відносно Києва, судячи з усього, остаточно пішло в історію. Аби підвищити обороноздатність країни, нинішнє українське керівництво намагається підвищити ефективність функціонування держави також за надзвичайних обставин. Так, цього тижня уряд ухвалив зміни до Порядку залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану.

Йдеться про працю задля забезпечення обороноздатності держави, ліквідацію наслідків надзвичайного, техногенного чи військового характеру. Як-то: розбір завалів, розчищення колій, автомобільних доріг, будівництво захисних споруд, забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій, будівництво інженерних споруд спеціального призначення, ремонт і будівництво житлових приміщень, зокрема для розквартирування військових. І це далеко не повний перелік.

Підміна понять?

Деякі експерти застерігають, однак, перед можливою підміною понять і недосконалість нововведень, які пізніше залишають можливість і для зловживань. В останніх змінах до Порядку залучення громадян до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану уряд використав термін "трудова повинність", якого до цього не було, й пояснив його таким чином: "Це короткостроковий трудовий обов’язок на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер (…) і не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок".

У розмові з DW юрист Леонід Тарасенко звернув увагу на те, що в самому тексті поняття "військовий стан" замінили "військовим часом і мобілізацією". "Припускаю, що підміна понять не є даремною, - каже Тарасенко. - Швидше за все, уряд готує люфт для залучення додаткової робочої сили без запровадження надзвичайного стану. Адже для відновлення інфраструктури східного регіону потрібно буде дуже багато робочих рук, а не лише коштів".

Тарасенко нагадав, що законом "Про правовий режим воєнного стану" та Конституцією України справді передбачено "трудову повинність", роботи без згоди особи. Але лише за умови офіційного запровадження спеціального режиму на території всієї країни: військового або надзвичайного стану, уточнив юрист. Тарасенко не виключає, що завдяки новим змінам тепер навіть у разі запровадження військового стану лише в окремих регіонах країни держава зможе формувати робітничі загони з інших регіонів. "Однозначно, що на сході не вистачатиме робочої сили, а законом не передбачено механізму залучення громадян, якщо стан запроваджено на окремих її територіях. Тому цілком можлива загальноукраїнська трудова мобілізація".

Розширено перелік осіб

У змінах урядовці також розширили перелік осіб, яких можна буде залучати до суспільно корисних робіт. Раніше дозволялось залучати безробітних працездатного віку, осіб зайнятих в особистому селянському господарстві, працівників підприємств, які не виконують мобілізаційних завдань, студентів, учнів і слухачів професійно-технічних училищ, урядовців. Тепер до цих категорій додали ще громадян, що самі забезпечують себе зайнятістю, тобто підприємців.

Хоча категорії і виписано, але механізмів залучення не прописано, каже юрист Громадської об’єднання "Сила людей" Оксана Жолнович. "Скажімо, легко залучити безробітних. У разі відмови - зняти з обліку, позбавити виплат, але як мобілізувати студентів, як змусити підприємця попрацювати для держави, як компенсувати його втрати". Юрист переконана, що постанова є дуже неоднозначною і суперечливою.

Як платитимуть?

Приміром, постанова нерозривно пов’язана з Кодексом законів про працю, але цим же ж законом "Про працю" обумовлено, що особу можна перевести на іншу роботу без її згоди лише на один місяць. Оплата мусить відбуватися теж згідно з законом "Про працю", де вказано, що платити треба не менше середньої зарплати робітника на попередньому місці роботи. "А як платитиме держава програмісту, який копає рови, а його зарплата була більше десяти тисяч", - риторично запитує юрист.

Перелік визначених робіт теж викликає у юристів багато запитань. Серед іншого передбачено, наприклад, "надання допомоги інвалідам, дітям, які не можуть самостійно протидіяти несприятливим факторам воєнного характеру". Але у постанові не вказано, про яку саме допомогу йдеться. Жолнович застерігає, що через брак конкретики й трактування може бути різним. "Якщо уряд не внесе роз’яснень, а формуватиме загони на "примусові роботи", як це нині відбувається з частковою мобілізацією, то цілком можливий соціальний вибух", - припускає Жолнович.

Юрист Громадського об’єднання "Сила людей" не виключає, що ці зміни до "порядку залучення", прийняті з розрахунком на правовий нігілізм населення. "Якщо особа знає свої права, - каже Жолнович, - то ніхто не зможе її залучити до трудової повинності, тим більше, коли військовий стан офіційно не запроваджено".

DW