Працевлаштування в Україні екс-президента Польщі та сина віце-президента США стало сенсацією. Чим цікава іменитим особам маловідома українська компанія Burisma, можна лише здогадуватись.
Новина про приєднання до ради директорів газового холдингу Burisma Holdings Ltd. Гантера Байдена - сина віце-президента США Джо Байдена викликала чималий резонанс як в українській та західній, так і особливо в російській пресі. Загальну зацікавленість змінами у верхівці компанії викликає і той факт, що Байден став уже третім американцем у раді директорів компанії. Після приходу до Burisma в жовтні минулого року Алана Аптера, призначеного на посаду голови ради директорів, до компанії приєднався також Девон Арчер. Останній, згідно з повідомленням газети Wall Street Journal, відомий своїми зв’язками з пасинком держсекретаря США Джона Керрі Кристофером Гайнцом – у студентські часи вони ділили одну кімнату, після чого заснували спільний бізнес.
А розповсюджена у середу, 14 травня, інформація офісу колишнього президента Польщі Олександра Квасневського про те, що у раді директорів Burisma з січня цього року працює також і він, загальний інтерес до компанії лише підігріла. "Мені зрозумілий інтерес російських ЗМІ до цієї події, однак я нічого екстраординарного в цьому не бачу. Я знаю багато компаній в США, у яких працюють українці, а також багато компаній в Україні, в яких працюють американці", - каже в коментарі DW Олександр Сіренко з української консалтингової компанії UPECO.
Схожої думки дотримується і директор Центру дослідження енергетики (EIRCenter) Олександр Харченко. Він впевнений, що залучення іменитих спеціалістів до компанії "може бути хорошим вибором – з точки зору захисту інтересів, до того ж я не думаю, що це дає підставу говорити про якісь зовнішні ризики", - каже експерт у коментарі DW.
Екс-президент Польщі, член ради директорів Burisma Holdings Олександр Квасневський
Спекуляції навколо власників
Хто контролює активи зареєстрованої на Кіпрі Burisma, донедавно було, здається, відомо всім. І Харченко, і Сіренко в один голос говорять про те, що холдинг пов'язували з міністром екології в останньому уряді Азарова Миколою Злочевським. Та, за словами Харченка, "велика кількість американців у раді директорів свідчить про те, що Злочевський встиг його продати". "Звичайно, відслідкувати зміни бенефіціарів дуже важко", - каже він, але зазначає, що різка зміна верхівки компанії може про це свідчити.
Восени 2013 року змінився не лише склад ради директорів Burisma, але й менеджмент компанії. І новий менеджмент на чолі з гендиректором Леонідом Петуховим, який довгий час працював у компанії "Гео Альянс", яку, за загальною інформацією в медіа, пов'язують з українським олігархом Віктором Пінчуком, може, за словами Харченка, свідчити і про потенційного нового власника Burisma. Пов'язані з Віктором Пінчуком компанії, за словами експерта, виринають також і в трудових біографіях інших топ-менеджерів холдингу.
Та підтвердити подібні припущення поки що не вдалося. У Burisma на запити DW не відреагували, а відслідкувати зв’язки неформальних груп українських олігархів із тією чи іншою компанією почасти майже неможливо через відсутність формальної компанії управління активами, а також здебільшого надто довгий ланцюг компаній, які ведуть до "контрольного центру" і зареєстровані переважно в офшорних зонах. Варто лише зазначити, що офіційні джерела й досі вказують на Миколу Злочевського як власника холдингу – про це ідеться, зокрема, в офіційному повідомлені офісу Квасневського, розповсюдженому через його сторінку у Facebook.
Стрімке зростання
Однозначним на сьогодні є той факт, що газовидобувні компанії Burisma, найбільшою з яких, за інформацію ЗМІ та експертів, є "Еска-Північ", за останні роки й навіть місяці демонструють неабияке зростання обсягів видобутого газу. За словами Геннадія Кобаля з консалтингового центру "Ньюфек", за перший квартал 2014 року видобуток газу потужностями "Еска-Північ" зріс удвічі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. "Газовидобувний бізнес в Україні дуже ефективний. Продавати газ сьогодні можна за ціною близько 430 доларів США за кубометр – це дуже багато. Ми можемо оцінювати прогнозовану виручку лише однієї компанії "Еска-Північ" за рік у 300 мільйонів доларів", - каже Кобаль у розмові з DW.
Однак обсяги видобутку газу приватними компаніями в Україні залишаються відносно невеликими. На всі приватні компанії у березні 2014 року припадало лише близько 12 відсотків загального видобутку "блакитного палива" в Україні, весь інший газ в країні видобувають компанії, підконтрольні державі.
Стратегічний скепсис
Burisma на цьому ринку є безумовно дуже потужним гравцем, але у загальному обсягу газовидобування ці потужності не мають стратегічного значення, кажуть експерти. "З одного боку, вони говорять про великі плани, про збільшення видобутку, збільшення бізнесу, але з іншого боку, якщо сказати, що це може швидко стратегічно вплинути на розвиток ринку, то це буде неправда", - каже Харченко. Такої ж думки дотримується і Кобаль. "Нічого швидко в нафтогазовій галузі не відбувається. На розподіл однієї земельної ділянки може піти два роки. Продовження ліцензій, винаймання бурової установки – все це відбувається дуже повільно", - каже він.
Що стосується перспектив саме компаній з холдингу Burisma, то експерти підтверджують: ділянки, які їм дозволено розробляти, дійсно мають великий потенціал. "Вони змогли отримати собі дозволи на дуже хороші ділянки, і якщо у бізнес інвестувати, то видобуток можна дійсно збільшити дуже суттєво", - каже Кобаль. Та водночас він додає, що про плани на лідерство на приватному ринку газовидобутку України останнім часом заявляли, як мінімум п’ять компаній. Однієї з них, за словами експерта, сьогодні фактично вже не існує. А це свідчить про те, що ринок мінливий, а отже робити однозначні прогнози його розвитку просто неможливо.
Facebook
Twitter
Вконтакте
