Санкції проти України можуть оформити до кінця лютого

Deutsche Welle: Пане Протасевич, завтра на голосування Європарламенту буде винесена резолюція по Україні. Якою буде її тональність?

Яцек Протасевич: Тон резолюції буде, безсумнівно, жорстким. Він відбиватиме розчарування Європарламенту розвитком політичної ситуації в Україні.

Але я хочу наголосити: ми розчаровані не рішенням української влади не підписувати угоду про асоціацію з ЄС (оскільки офіційний Київ мав законне право ухвалити таке рішення). Наше розчарування спричинене використанням надмірної сили проти мирних демонстрантів Майдану і браком доброї волі з боку представників влади знайти компромісний вихід з внутрішньополітичної кризи, у якій наразі перебуває Україна.

Як Європарламент збирається переконати українську владу йти на взаємоприйнятні компроміси?

Головний месидж резолюції міститься у пункті 13. У ньому Європарламент закликає європейські інституції вжити негайних заходів, включно з дипломатичним тиском, застосуванням персоналізованих візових обмежень та замороженням закордонних капіталів та власності тих українських офіційних осіб, законодавців та олігархів, які особисто відповідальні за розгортання насилля та смерть учасників протестів.

Ми також закликаємо звернути увагу на факти ухиляння від сплати податків, відмивання грошей українськими компаніями та бізнесменами через європейські банки.

Яким чином і коли механізм санкцій, про який йдеться у резолюції, може бути запущено в дію?

Після ухвалення резолюції нам потрібно кілька тижнів для того, щоб Рада міністрів закордонних справ ЄС прийняла відповідне рішення. Воно має бути прийняте одноголосно.

Чи вже склав ЄС список "претендентів" на санкції?

Після ухвалення резолюції такий список буде підготовлено дипломатичними колами Євросоюзу та країн-членів ЄС. Його буде обговорено на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, а остаточне рішення, радше за все, буде прийняте до кінця лютого.

Чи вірите ви у готовність української влади провести прозоре розслідування випадків порушення прав людини щодо учасників Майдану?

Так, вірю. Я також переконаний, що політичний компроміс в Україні може бути знайдений. І однією зі складових цього компромісу буде проведення відкритого розслідування, яке призведе до покарання тих, хто відповідальний за застосування надмірної сили з боку міліції проти учасників протестів.

Тобто ви вважаєте, що український уряд готовий незалежно і чесно розслідувати сам свої власні дії?

Я гадаю, що ці рішення не приймалися на найвищому керівному рівні. Тому треба з’ясувати, хто за них особисто відповідає і звідки йшла порада вдатися до брутальних насильницьких дій проти демонстрантів: з Києва чи з якогось іншого міста.

Як ви оцінюєте заяву українських дипломатів щодо підтримки учасників Майдану, яка стрімко доповнюється новими підписами?

Це чіткий знак того, що несподіване рішення уряду відмовитися від зближення з ЄС і застосувати силу проти людей, які висловили незгоду з цим рішенням, не тільки підірвали довіру простих українців, а й офіційних представників влади. Тобто брак розуміння політики українського уряду глибше, ніж усі думали.

Це також повинно братися до уваги президентом та урядом, оскільки тепер видно, що не лише опозиція чи жителі Західної України, але й навіть ті, хто формально зобов’язаний відстоювати урядову лінію, не сприймають офіційної державної політики.

Відомо, що ЄС та МВФ розробляють план фінансової допомоги Україні. Чи вже було озвучено конкретні суми, умови та терміни її надання?

Поки що рано говорити про конкретні суми, оскільки це буде предметом переговорів між новим українським урядом, МВФ та ЄС. Але я можу вас запевнити, що ніяких грошей чи фінансової допомоги не буде надано, якщо Україна не розпочне реальних економічних реформ.

Українська економіка повинна бути ефективною і змінити свою структуру. Фінансова підтримка надається не для того, щоб її розпорошили, а для того, щоб вона принесла вигоду для економіки. Вона повинна бути використана так, як колись у Польщі, Угорщині чи Чехії, коли вона принесла великі позитивні зміни для цих країн та їхніх громадян.

Спочатку економічні реформи просувалися доволі болюче, але згодом їхні результати стали очевидними і вражаючими. 25 років тому рівень ВВП у Польщі і в Україні був майже однаковими. Але після того, як дві країни пішли різними шляхами розвитку, польський ВВП зріс утричі, порівняно з українським.

Ще однією з головних умов надання фінансової допомоги Україні буде і запровадження політичних реформ, які гарантуватимуть стабільність політичного режиму і верховенство права в державі.