"Громадське телебачення": ґрунтовна підготовка до старту

"Громадське телебачення", ініційоване групою незалежних журналістів, незабаром проведе свій перший прямий ефір. Його засновники запевняють, що закладають підґрунтя системи, яка працюватиме багато років.

Про заснування "Громадського телебачення" в Україні команда незалежних журналістів заявила ще в червні.

Через півроку ініціатори проекту вже можуть поділитися першими успіхами, а також першим продуктом. П'ятого листопада почав працювати оновлений сайтпроекту.

Поки що на ньому з'являється приблизно по одному відео на день - доступні для перегляду також кілька інтерв’ю із українськими митцями.

"В українському медіапросторі дуже бракує облич, - пояснює вибір формату одна з ініціаторок проекту Наталя Гуменюк. - Завжди говорять одні й ті ж 15 осіб, хоча в Україні набагато більше людей, яких варто слухати".

Невдовзі перший прямий ефір

"22 листопада "Громадське" готує свій перший прямий ефір", - анонсував у розмові з DW голова Програмної ради та один із засновників проекту Роман Скрипін. Далі: телемарафони у прямому інтернет-ефірі, присвячені саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі та виборам у п’яти проблемних округах.

"Але це вже відбуватиметься з іншого приміщення, де ми створюємо Media Hub (виробничий центр. - Ред.) разом з колегами із "Центру UA", "Української правди" та "Громадського радіо", - розповідає журналіст.

У цьому новому приміщенні дані проекти працюватимуть під одним дахом, матимуть спільний прес-центр та навчальний майданчик, де проводитимуться тренінги для журналістів.

Окрім сусідства передбачене і партнерство, розповідає Роман Скрипін: "Українська правда" ретранслюватиме продукт "Громадського телебачення" так само, як вона ретранслює продукт "Громадського радіо". Також ми будемо використовувати їхні кадрові ресурси для отримання інформації".

Об'єднання спільнот

"Перші продукти будуть інформаційними, але не виключно політичними, - відзначає Наталя Гуменюк. - Українське життя - це не тільки кабінети й кулуарна політика. Інформаційний продукт повинен залучати все, що відбувається - це і культура, і мистецтво, і соціальні проблеми".

За її словами, журналісти проекту прагнуть зробити в Україні дискусію "якіснішою, по суті та із ширшим колом учасників".

За спостереженням Гуменюк, українське суспільство дуже розрізнене, а окремі спільноти живуть наче в паралельних світах.

"Ця розрізненість послаблює кожного. Я дивилася, як це відбувається в інших країнах. І всюди є якесь медіа, яке ці спільноти об’єднує", - відзначає журналістка-міжнародниця. Вона прагне, аби в Україні таким майданчиком стало "Громадське телебачення", "де можна говорити з іншими, заходити на іншу територію, обмінюватися думками, не залишатися у своїх кутках".

Ґрунтовне планування

У листопаді команда також презентувала напрацьовану стратегію розвитку на перший рік та подальші два-п’ять років існування і визначила, які програми планує виробляти. "За останні чотири-п'ять місяців ми пройшли доволі довгий і непростий шлях - для журналістів незвичний", - вважає Гуменюк.

За її словами, журналісти закладали "основи системи, яка би працювала багато років".

Окрім плану розвитку було створено й бізнес-план. На стратегічних сесіях за допомогою українських соціологів визначали цільову аудиторію.

Також ініціатори "Громадського телебачення" прописували редакційні принципи та статут. "З мого досвіду скажу: дуже мало ініціатив можуть таким похвалитися", - запевняє журналістка.

Грант, пожертви і подаровані стільці

Знайшлися й перші кошти на проект. Техніку вдалося купити завдяки донорській допомозі Посольства США в Україні, розповідає Роман Скрипін.

"Решту техніки і меблі купили, завдячуючи допомозі українських громадян, з пожертв", - розповідає він. Тоді як стільці та деяке офісне приладдя проекту подарували майбутні глядачі, котрі відгукнулися на оголошення у Facebook.

"Ми сподіваємося забезпечувати себе фінансово в майбутньому і більше розраховуємо на українських громадян та український бізнес", - запевняє Скрипін. Водночас, як підкреслила Гуменюк, "Громадське телебачення" націлене "не на отримання прибутку, а на якісне функціонування".

"Якісна журналістика ніде у світі не є прибутковою", - каже вона. Та й задіяні журналісти, за словами Гуменюк, поки що не заробляють на цьому проекті грошей, розглядаючи його як старт-ап.

Одна з цілей - легалізація

Однією із стратегічних цілей "Громадського телебачення" на найближчі п’ять років є законодавча легалізація.

Однак, імовірно, що паралельно до ініціативи журналістів українська влада почне створювати інший канал: законопроект "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" очікує другого читання у Верховній Раді.

"Мій особистий прогноз - це буде просто зміна вивіски, - каже Скрипін. - Про це нам говорить досвід Молдови, частково Польщі, країн колишнього СРСР, коли під вивіскою "громадське" або "суспільне" створюється канал, який обслуговує інтереси держави".

На його думку, питання інституційного фінансування з боку держави треба вирішувати через дискусію - щоб унеможливити залежність такого каналу від політики та бізнесу. Журналісти переконані, що проект, який вони створюють, зможе трансформуватися у громадський канал.

"Ми готові будемо за певних умов віддати державі цей тендітний механізм, головне, щоб вона його не зламала, як нерозумна дитина", - запевняє Скрипін.