Бюджетна криза у США загрожує світовій економіці

Після того, як у щотижневій телепромові до нації президент США закликав "покінчити з фарсом", міністр оборони США Чак Хейгел у Вашингтоні пообіцяв, що з понеділка, 7 жовтня, більшість із 400 тисяч співробітників оборонного відомства США повернуться до роботи.

Перш за все це стосується цивільних співробітників, чия діяльність, за словами очільника Пентагону, сприяє моралі, благополуччю та готовності до дій збройних сил. Більш точних даних Хейгел не надав, однак пояснив, що "кількість відпускників, яким відшкодують заробітну плату, суттєво зменшиться, однак повністю не усунеться", цитує американського міністра агенція dpa.

Незважаючи на ці обнадійливі заяви, бюджетна криза у США, що триває понад тиждень, уже встигла зашкодити міжнародній фінансовій архітектурі.

Тема євро - другорядна

Наступного тижня у Вашингтоні має відбутися осіннє спільне засідання представників Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Цього разу європейські учасники засідання можуть зітхнути з полегшенням, адже на зустрічі представників 188 країн ітиметься не стільки про проблеми Єврозони, скільки про бюджетну кризу в США.

Непевність щодо заблокованого американського бюджету та підвішеність питання про розмір держборгу точно не сприяють ситуації, пояснила у четвер, 3 жовтня, голова Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристин Лагард. За її словами, запроваджені в США фінансові обмеження діяльності урядових установ уже самі по собі спричинили економічну шкоду.

Якщо ще й Конгресові не вдасться вчасно ухвалити рішення про підвищення розміру держборгу, ситуація погіршиться ще більше. Адже відсутність цього рішення зашкодить не тільки американській економіці, а й негативно вплине на світову економіку, переконана Лагард.

Хмари над кредитоспроможністю США

Якщо граничний рівень держборгу США, що нині становить майже 16,7 трильйонів доларів, не вдасться вчасно підвищити, найбільша економіка світу формально стане неплатоспроможною. Оскільки США щодня утворюють боргів на два мільярди доларів, "день Д" можна вирахувати доволі точно: 17 жовтня 2013 року, адже саме у цей день Конгрес має ухвалити очікуване рішення.

Економісти взагалі відмовляються говорити по те, що може статися. Міжнародні фінансові ринки опиняться у колапсі, курс долара впаде нижче нижчого, власне, як і курс американських боргових держоблігацій. Рейтингові агентства будуть змушені автоматично знизити показники кредитоспроможності США нижче задовільного рівня, коли вартість держоблігацій вважається втратною.

І той факт, що при цьому американські держоблігації фактично не забезпечуватимуться, - ще півбіди, оскільки Федеральна резервна система США (ФРС) акцептує в рамках її так званої "неконвенційної" грошової політики як уявно забезпечені, так і втратні (збиткові) цінні папери.

Однак ті ж пенсійні фонди, які зобов'язані тримати облігації на рівні ААА (тобто "максимально кредитоспроможний"), зіткнуться з величезними проблемами.

Обережно, вихід!

До речі, "неконвенційна" грошова політика ФРС США стане другою важливою темою на спільному засіданні МВФ та СБ.

Як саме без втрат виборсатися з екстремально низьких процентних ставок? "Відмова від політики "дешевих грошей" повинна здійснюватися вельми обережно", - каже Кристин Лагард, адже повернення до традиційної грошової політики матиме вплив на всі ринки світу.

Небезпека нових бульбашок

Навесні глава ФРС США Бен Бернанке заявив, що про відмову від політики низьких процентних ставок таки варто подумати, чим викликав реакцію з точністю до навпаки: з країн, що розвиваються, почався масовий відтік капіталу, а їхня національна валюта опинилася під ще більшою загрозою. Тож, не дивно, що Лагард у справах "стратегії виходу" нині вимагає обережності, точності та прозорості.

Те, що політика "дешевих грошей" колись повинна закінчитися, зрозуміло всім. Однак чим довше на це чекати, тим більшою є небезпека, що на ринках нерухомості та товарообороту виникнуть і луснуть нові мильні бульбашки - і глобальна фінансова економічна криза запалає з новою силою.