Лікарняні каси як проміжний етап страхової медицини?

Українці добровільно об’єднуються, аби здешевити лікування. На допомогу малозабезпеченим приходять так звані "лікарняні каси".

Чи можна вважати таку ініціативу кроком у напрямку страхової медицини?

Міф про безкоштовну медицину в Україні одразу розвіюється, як тільки пересічний українець потрапляє до державного лікувального закладу. З огляду на обмежене державне фінансування медичної галузі пацієнтам доводиться платити буквально за всі ліки.

Не обходиться візит до лікарні і без майже обов’язкової "подяки" лікарю, бажано в грошовому еквіваленті…

Аби хоча б частково змінити ситуацію чи принаймні здешевити лікування у випадках захворювання, в Україні подекуди започаткували так звані "лікарняні каси". Це добровільні об’єднання, побудовані на принципі солідарності. За 20-30 гривень щомісячного внеску член такого об’єднання може розраховувати на отримання у період захворювання безкоштовних ліків, що прописав лікар. Зараз в Україні налічується понад 200 таких об’єднань у більшості регіонів країни.

Серед пеншопрохідців були каси у Житомирській та Полтавській областях. Так, наприклад, Житомирська лікарняна каса налічує близько 200 тисяч членів, працюючи вже 13 років. За приблизними підрахунками Асоціації працівників лікарняних кас, близько мільйона українців є членами об’єднань.

Не визнана державою "солідарність"

У розмові з DW заступник директора Галицької лікарняної каси Андрій Тимків зауважує, що серед медиків наразі немає повного розуміння позитивної ролі таких об’єднань. "Проблема у тому, що медики не доносять інформацію до хворого про існування лікарняних кас, кас взаємодопомоги. А ще ми не відчуваємо підтримку з боку держави, жодного законодавчого закріплення. Нам і надалі доводиться працювати у статусі благодійної організації", - скаржиться Тимків. Говорячи про Галицьку лікарняну касу, він зазначає, що її членами є здебільшого працівники підприємств, з якими укладено договори, та пенсіонери.

Кожна з лікарняних кас має своїх лікарів-експертів, які перевіряють доцільність призначених медикаментів у рецепті, і тільки після цього хворий може отримати виписані ліки безкоштовно. Утім, за рахунок каси можна лікувати далеко не всі захворювання. Їх список у кілька разів коротший за список захворювань, що не передбачені договором. Приміром, не можна розраховувати на допомогу при лікуванні грипу, туберкульозу, новоутворень, венеричних захворювань, при вакцинації, у випадку виробничих травм тощо. До того ж особа має бути членом об’єднання не менше трьох місяців.

Недовіра через брак контролю

Саме з огляду на досить вузький спектр запропонованих послуг, а також брак довіри до таких об'єднань, лікарняні каси не можна порівнювати зі страховою медициною, переконаний юрист Олег Мицик.

"Сама ідея такої солідарності – непогана, але немає гарантії, що у нас це не перетвориться у зловживання. Переважно так і стається. Прикладом цьому є ситуація з кредитними спілками.

Діяльність таких груп взаємодопомоги законодавчо не прописано: немає детального механізму контролю та відповідальності, все на довірі. А спокуса зловживань дуже велика", - пояснює адвокат Мицик. Він переконаний, що справедливого розподілу коштів у таких об’єднаннях не буде, завжди знайдуться незадоволені, а у засновників залишається можливість лобіювати свій інтерес.

Треба тільки врегулювати?

"Медичне страхування в Україні вже діє", - запевнив в інтерв’ю DW голова Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. "Для чого тренуватися ходити на руках, якщо ногами швидше", - наводить порівняння Сердюк, говорячи про лікарняні каси як перехідний етап до страхової медицини.

За його словами, жодна з кас не виконує місії з повним набором інструментарію, яку може виконати страхова компанія. "Є прекрасний досвід страхових компаній, які за 40-50 гривень в місяць масово страхують сотні тисяч людей", - додає голова Ради. Державі тільки треба запровадити стандарти, атрибути страхування, щоб бізнесові запити українських страховиків не складали 30-40 відсотків, як то є нині, а, скажімо, 4 відсотки, за прикладом Польщі, додає Сердюк.

Спектр послуг, які на сьогодні пропонують страхові компанії дійсно є значно ширшим.

Принаймні особа може отримати допомогу чи обстеження в приватних медичних закладах з якісним обладнанням, що не передбачено договором лікарняних кас, пояснюють експерти. Щоправда, пропозиції страхових компанії є більш привабливими для людей із середнім та високим статком.

А лікарняні каси зрештою зосереджені на вузькій цільовій аудиторії малозабезпечених, для яких послуги страхових компаній є просто недоступними.