Діалог Києва з ЄС завмер до виборів

У Євросоюзі напряму повязують розвиток діалогу з Києвом від здатності влади провести чесні та відкриті вибори. Водночас загалом єврочиновники скептичні щодо позитивної динаміки у відносинах з Києвом.

Понад п’ять тисяч міжнародних спостерігачів, які згодом мають оцінити демократичність та вільність волевиявлення українців, уже акредитовані в Україні. За результатами цих спостережень Євросоюз складе алгоритм подальшої двосторонньої співпраці з Києвом. Але вже зараз у ЄС занепокоєні підготовкою до голосування й проведенням виборчої кампанії. Про це говорили європейські дипломати та експерти на засіданні Німецького економічного клубу, яке відбулося цього тижня в українській столиці.

Серед питань, які найбільше бентежать європейську спільноту, - проблеми зі свободою ЗМІ, зокрема обмежена можливість перегляду опозиційних та незалежних телеканалів. "Вибори в Україні та інших європейських країнах мають суттєву різницю. У Європі головне питання кого обирають, в Україні - як вибирають", - сказав керівник політичної секції представництва ЄС в Україні Ганнес Шрайбер. За його словами, європейська спільнота дуже сподівається, що хоча б за процедурою ці вибори були подібні до процесу волевиявлення українців 2006 та 2010 років. Тоді міжнародні спостерігачі визнали українські вибори чесними і демократичними.

Зараз представники ЄС констатують, що в Україні є тиск на кандидатів, підкуп виборців, нечесна агітація та непорозуміння з представництвом опозиційних партій у виборчих комісіях. "Клімат недовіри таки є. Визначаючи черговість партій у виборчому бюлетені ЦВК поставила "Батьківщину" під номером 19, а Партія регіонів отримала двадцятий номер. Очевидно коли людина захоче проголосувати за одну партію, а недобачить і помилиться, то її бюлетень буде зіпсований. Хоча у ЦВК запевняють, що все чесно відповідно до процедури", - зазначила постійний заступник посла Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

Європейські представники підкреслюють, що головними критеріями для продовження плідної співпраці офіційного Києва з Брюсселем є проведення демократичних виборів, реальні реформи у сфері юстиції, звільнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка з ув’язнення.

Разом з тим український експерт, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко впевнений: чим більше європейські політики чинитимуть тиск на українського президента щодо звільнення із в’язниці опозиційних лідерів, тим довше чекатимуть на позитивний результат. "Європейці ніяк не збагнуть, що це - психологія Януковича. Він хоче здаватися сильним і не поступитися, коли на нього тиснуть", - вважає Фесенко.

Керівник представництва Фонду Генріха Белля в Україні Кирило Савін також вважає, що представникам Євросоюзу варто "зберігати холодні голови" щодо України й не поспішати з ідеями про санкції, якщо висунуті умови не будуть виконані. "Це означає, що ЄС вже не визнає результатів виборів, як це було в Білорусі. Це шлях ізоляції, який негативно впливає на двосторонні відносини", - впевнений Савін.

Угода про асоціацію й вибори

Про застосування санкцій щодо офіційного Києва в Брюсселі поки ніхто офіційно не заявляв. Але й, схоже, поки що особливо ніхто не поспішає з розширенням відносин з нею. України нема в списку найбільших економічних партнерів ЄС. Адже лише 0,7 відсотка від всього європейського ринку припадає на торгівлю з Україною, зазначили представники Євросоюзу.

Разом з тим європейці не проти дати українцям більший доступ на цей ринок підписавши Угоду про асоціацію. "Багато країн платять за такий доступ. Україні ми даємо це безкоштовно. В Україні у нас не тільки економічні інтереси. Ми хочемо стабільність у цьому регіоні, але ви мусите розділяти наші цінності. Важко підписати угоду без цього", - каже Шрайбер та наголошує, що підписання Угоди про асоціацію залежатиме від результатів українських парламентських виборів.