Німецькі прапорці на подвір’ї: новий патріотизм завдяки футбольній ейфорії
Арне Ліхтерберг, Захар Бутирський _ Середа, 27 червня 2012, 15:26
Версія для друку
Коментарі
4
Спалахи патріотичної ейфорії охоплюють Німеччину кожні два роки під час великих футбольних турнірів. Так почалося з чемпіонатом світу 2006 року у ФРН. Однак дехто вбачає в цьому зародки нового націоналізму.
Німецькі прапорці на подвір'ях та на вікнах, пристрасні співи національного гімну із рукою біля серця, чорно-червоно-золоті розфарбування на тілі та обличчі. Ще кілька років тому такі картинки було неможливо уявити. Тому що пишатися Німеччиною було " непристойним". Надто обтяжена країна своїм минулим. Але після футбольної першості світу 2006 року все різко змінилося. Показувати прапор раптом стало пристойним. Під час дебютного матчу ЧС-2006 Німеччина-Коста-Ріка німецькі гравці, коли лунав гімн, стояли обнявшись. Тисячі фанів на стадіонах і на майданчиках Public Viewing робили те саме. Це було новим для німців.
Потім це явище описували та вітали як "невимушений патріотизм". Мовляв, нарешті німецьке населення відкрило у собі здорову національну гордість. Після 2006 року цей феномен, як правило, повторюється кожні два роки, під час великих футбольних змагань.
Пониження інших груп
Берлінський соціопсихолог Даґмар Шедіві для своєї книжки "Цілком розкуто у чорно-червоно-золотому?" опитала протягом попередніх трьох турнірів німецьких фанів на вулиці. Результат такий: для більшості головне - висловити приналежність до своєї країни. Однак із соціопсихологічного погляду це є небезпечним, пише Шедіві. Тому що гордість за власну групу завжди тісно пов'язана зі знеціненням інших груп.
Цю тезу підтримують і автори довгострокового дослідження "Німецькі відносини" Інституту дослідження конфліктів та насильства Білефельдського університету. Воно підтверджує, що опитані після ЧС-2006 були налаштовані більш націоналістично, ніж учасники минулих соціологічних опитувань. Фрайбурзький дослідник спорту Дітгельм Блекінґ інтенсивно відстежує ці тенденції, але не хоче робити з них далекоглядних висновків: "Існує лише два наукових дослідження на цю тему, які є не особливо репрезентативними". Зокрема для білефельдського дослідження було опитано менше тисячі респондентів.
Науково не доведено
Даґмар Шедіві для своєї роботи опитала теж лише кілька сотень осіб, зауважує Блекінґ. Разом з тим експерт погоджується з тезою авторки книги про те, що 2006 року стався "вихід національних почуттів".
Але цей процес почався не з ЧС-2006, а ще з об'єднання Німеччини 1990 року, продовжує Блекінґ: "Ще 1998 року письменник Мартін Вальзер у своєму знаменитому виступі у франкфуртській Паульскірхе закликав звільнитися від історичного тягара. Після цього всі присутні підвелися і, стоячи, йому аплодували."
Короткочасний ефект?
Спортивний експерт Блекінґ упевнений, що такі події мають лише короткочасний ефект, який швидко вивітрюється. Інакше чим пояснити те, що за кілька тижнів після прекрасного виступу на ЧС-2010 поліетнічної німецької збірної, який порадував багатьох німців, стала бестселером книга Тіло Сарацина "Німеччина самоліквідується".
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
IP: 31.172.30.---
Opponent of the Vegetable _ 29.06.2012 18:37
Почему неукраинцы считают, что они имеют право на украинское гражданство, даже зная украинский язык ? Украина - это страна, созданная украинцами для себя, а не для того, чтобы превратить Украину в международный приют для неукраинцев и раздавать направо и налево украинское гражданство.
Посмотрите на русских в Украине. Они себя ведут как свиньи, почему-то считая, что они у себя дома. Русские не знают украинского языка, не собираются его учить, откровенно пренебрегают украинской культурой, требуют сделать русский вторым государственным, отказываются учить своих детей в украинских школах в Украине ! Если неукраинцы подобным образом ведут себя в Украине, то они заслуживают только одного к себе отношения - быть лишёнными украинского гражданства, собранными, засунутыми в товарные вагоны (как свиньи) и вывезенными из Украины на свою родину.
IP: 31.172.30.---
Opponent of the Vegetable _ 29.06.2012 18:25
Я украинец, патриот Украины, националист (с недостатком, характерным для многих украинцев, родившихся в СССР - русским языком в повседневном общении). Мне непонятно, почему лозунг "Украина для украинцев" является фашистским ? Почему Украина должна быть ещё для кого-либо, кроме украинцев ? Потому что эти неукраинцы так хотят ? Украина - это что, проходной двор какой-то ? У неукраинцев есть своя родина, вот пусть и будут гражданами своей родины. Хотят неукраинцы жить в Украине ? - Ок, нет проблем. Я не против при условии, что неукраинцы будут вести себя как гости и будут уважать украинцев и украинскую культуру в Украине. Пусть неукраинцы получают право на ПМЖ, пусть регистрируются предпринимателями и занимаются бизнесом, пусть официально трудоустраиваются, если они нужны украинским работодателям. Но при чём тут гражданство ? Почему неукраинцы считают, что они имеют право на украинское гражданство не зная украинского языка ?
IP: 31.172.30.---
Opponent of the Vegetable _ 29.06.2012 18:18
Наконец-то немцы начинают чувствовать себя немцами, хозяевами на своей немецкой земле.
Не понимаю, почему нынешнее поколение немцев должно нести ответственность за ошибки предыдущего поколения, которое выбрало NSDAP в парламент.
Национализм - это нормально. Ненормально - это фашизм и шовинизм.
Когда я, например, во Франции слышу "Франция для французов", в Германии - "Германия для немцев", то я не чувствую для себя никакой угрозы или какого-либо неуважения. Я во Франции и в Германии гость, веду себя соответственно и не собираюсь французам и немцам "качать права" на их родной земле, как, например, требовать статус беженца, право на ПМЖ или, тем более, на гражданство.
IP: 176.36.179.---
Ivan Sirko _ _ 28.06.2012 22:15
це чудово, єдина країна де націоналізм викликає страх це Росія
їхній націоналізм дуже схожий на фашистський: "Весь світ лайно, лише расіяни вища раса"
Facebook
Twitter
Вконтакте
