Українська правда
Постійне посилання: https://www.pravda.com.ua/inozmi/deutsche-welle/2012/03/16/6960813/

Нечітке візове законодавство ЄС створює ризики для українців

Христина Бондарєва _ П'ятниця, 16 березня 2012, 16:12

Нещодавнє затримання сімох українських туристів неподалік Дрездена обурило багатьох українців. Утім, через недосконалість законодавства і необізнаність українців неприємні інциденти виникають регулярно. 

Днями німецька поліція затримала сімох українських туристів, які вирушили в екскурсійний тур Львів-Краків-Дрезден. Німецькі правоохоронці звинуватили їх у нецільовому використанні шенгенських віз та запідозрили у підробці документів. Потім візи анулювали та депортували туристів до України. Депортовані подорожували у складі великої туристичної групи із 42 осіб. В межах поліцейського рейду у них виявили польські ділові візи, а оскільки мета поїздки (туристична) не була відповідною до мети, що заявлена у візі (бізнес), їх було затримано і відправлено на допит в імміграційну службу міста Ґерліц, повідомив DW речник саксонського управління федеральної поліції Саша Райхельт. Подальшою долею українців опікувалися у Берліні. "Чи анульовувати візи, чи ні - не у нашій компетенції. Після нашого допиту туристів направили у відповідні імміграційні органи в Берліні. Частина з них вирушили туди поїздом, а частина винайняли автомобілі".

Поліцейські заявляють, що просто виконали свій обов'язок. Однак з цим зовсім не погоджується координатор програми "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко: "Представники німецької поліції вчинили жорстоко та безапеляційно, хоча й у відповідності до існуючих положень Шенгенського права. Для початку вони могли б надіслати запит польському консульству щодо справжньості віз, але цього не зробили, безпідставно стверджуючи, що візи можуть бути підроблені". Експерт стверджує, що заявники мають повне право використовувати шенгенські візи, не важливо, у посольствах яких країн вони їх отримували, аби подорожувати територією шенгенського простору.

Коментар посольства Німеччини

З огляду на скандал з депортацією українських туристів, посольство Німеччини в Україні у четвер розмістило на своєму сайті короткий коментар. "З шенґенською візою можна в’їжджати на територію будь-якої країни-члена Шенґенської угоди. Так, наприклад, польську шенґенську візу можна використати також для поїздки до Німеччини", - йдеться у повідомленні посольства.

Водночас, у дипломатичному представництві наголошують, що видану візу слід "переважно використовувати для в’їзду в ту країну, посольство якої видало цю візу".

У посольстві нагадують, що під час в´їзду на територію шенґенської зони або у будь-який момент під час перебування в одній з країн простору можуть здійснюватися рутинні процедури контролю. "Тоді подорожуючий повинен бути у змозі надати достовірні дані, з якою метою він звернувся по візу і що є причиною його нинішнього перебування на території шенґенської зони", - наголошується у заяві посольства.

Прогалини Шенгенського права

Згідно з положеннями Візового Кодексу та Шенгенського права, реальна мета поїздки має відповідати меті, що заявлена у візі. В іншому разі це може слугувати підставою для анулювання візи, недопуску через кордон або навіть депортації, розповідає Ірина Сушко. Однак ця ситуація виявила серйозні прогалини у Шенгенському праві, зазначає експерт: "У ньому немає чіткої норми щодо використання багаторазових шенгенських віз, коли йдеться про різні можливі цілі поїздки".

Умовно кажучи, громадянин, який має багаторазову шенгенську візу із задекларованою метою візиту "бізнес", не має права поїхати на вікенд відпочити в одній з країн шенгенського простору. "Але це абсурд, тим більше, якщо брати до уваги, що людина хоче залишити гроші в країні, куди приїхала відпочити, сприяючи таким чином середньому чи дрібному бізнесу країн ЄС. Натомість людина отримує депортацію!", - обурюється Сушко.

Постраждати можуть тисячі українців 

Оскільки в одному паспорті не може бути двох відкритих віз, цілком логічно, що подорожуючі використовують багаторазові візи із множинними цілями поїздок. Стосовно інциденту оранізація "Європа без бар’єрів" на своєму сайті оприлюднила коментар, застерігаючи, що від недоліків Шенгенського права можуть постраждати тисячі українців: "Виявлена проблема має широке суспільне значення, адже потенційно жертвами правової колізії можуть стати понад 300 тисяч громадян України, які нині мають діючі багаторазові шенгенські візи і користаються ними в рамках закону, який прямо не вимагає ідентичності цілей всіх здійснюваних ними поїздок", - йдеться у коментарі.

Організація закликає надати необхідну допомогу постраждалим українським туристам, у тому числі, коли справа дійде до суду. А також розглянути можливість внесення змін до існуючих міжнародних документів для усунення виявленої проблеми. Українське МЗС уже доручило посольству України в Німеччині з'ясувати причини анулювання віз та норми, якими керувалися представники німецької поліції.

Утім, часто причиною непорозумінь між туристами і внутрішніми правоохоронними органами країни стає брак інформації та незнання основних міжнародних документів. "Турист, який подорожує за кордон, має озброїтися всією необхідною інформацією від туристичного оператора", - говорить прес-секретар Асоціації лідерів туристичного бізнесу Юлія Олійник. Якщо він самостійно отримує візу, йому слід прочитати про правила в'їзду і перебування на території країни.

Олійник також застерігає, що за візи, якими подорожуючий опікується самостійно, туроператор жодної відповідальності не несе. Тому у разі виникнення проблем із законом туристи мають бути готовими самі відповідати за них. Особливо, коли йдеться про підробку чи отримання візи обманом. Олійник наголошує: "Кожна людина, яка вирушає за кордон, має розуміти, що вона є відповідальною за свою мандрівку".

Необхідна для туриста інформація міститься у Візовому кодексі та Угоді про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, з яким можна ознайомитися, зокрема, на сайті посольства. Із собою в подорож варто взяти усі документи, які можуть знадобитися для підтвердження мети поїздки.

Автор: Христина Бондарєва

Редактор: Євген Тейзе

© 2000-2017 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua