Мобілізація замість вироку: як обвинувачені у корупції судді ховаються від правосуддя в армії

Українські судді, яких обвинувачують у корупції, знайшли несподіваний спосіб уникнути відповідальності. Замість того, щоб захищатися в суді у змагальному процесі, вони масово мобілізуються, використовуючи положення закону, щоб зупинити свої справи. Ця юридична лазівка загрожує не лише справедливості, але й підриває авторитет правосуддя і може призвести до закриття справ без жодних наслідків для їх фігурантів.

Положення Кримінального процесуального кодексу говорять про те, що суд зупиняє розгляд справи, якщо обвинувачений мобілізований до війська, і продовжується слухання лише після його звільнення з військової служби. При цьому строки давності для притягнення до відповідальності не зупиняються. Завдяки такій особливості десятки обвинувачених у корупції можуть уникнути потенційного покарання. Загалом же, за даними NGL.media, за 2022-2024 роки майже 11 тисяч кримінальних справ в Україні зупинили через мобілізацію обвинувачених. Офіційної статистики таких справ Державна судова адміністрація України не веде.

Два роки тому "Автомайдан" вже звертав увагу на те, як мобілізація стала поширеним інструментом затягування справ про корупцію саме серед українських суддів. Тоді ми говорили про вісім справ щодо мобілізованих суддів, яких звинувачують у корупції. За два роки практично ніхто із них так і не отримав остаточного вироку:

• справи щодо суддів Ігоря Мінаєва, Володимира Закревського, Романа Потапенка та Ольги Панченко досі зупинені через мобілізацію;
• у справі судді ліквідованого ОАСК Олени Власенкової триває стадія дебатів;
• провадження щодо судді із Дніпра Вадима Галічого встигли відновити, бо він звільнився з лав ЗСУ за сімейними обставинами. Але в лютому 2025 року його звільнили від останніх 7,5 місяців ув’язнення через закінчення строку давності;
• київський суддя Ігор Петрик продовжує використовувати військову службу для затягування, навіть попри те, що отримав відмову в зупиненні провадження. Новою тактикою судді стали постійні переведення з однієї військової частини до іншої. Станом на зараз, відомо, що обвинувачений змінив як мінімум 3 військові частини. Командир останньої із них повідомив суд, що у Петрика буде можливість брати участь у слуханнях не тільки онлайн, а й приїжджати до Києва і бути на засіданнях фізично. Тож у черговому клопотанні про зупинення провадження відмовили;
• і лише у справі полтавського судді Сергія Кононенка за два роки все ж встигли ухвалити новий вирок. Його визнали винуватим у двох епізодах отримання хабаря. Нещодавно апеляційний суд пом’якшив призначене покарання з 6 до 5 років позбавлення волі.

Ми з’ясували, що за два роки проблема лише загострилася, і знайшли ще чимало випадків, коли судді, ймовірно, використовують мобілізацію для затягування справ і уникнення відповідальності.

Сергій Лазюк, ймовірні хабарі у $500 та 75 тис. грн

Суддю Дзержинського райсуду Харкова Сергія Лазюка звинувачують у двох епізодах: отриманні $500 за заочне рішення у справі про усунення перешкод у користуванні квартирою та вимаганні 75 тисяч грн за стягнення позики у півмільйона гривень.

У серпні 2022 року ВАКС визнав його винним та призначив 7 років ув’язнення з конфіскацією майна. У тексті вироку судді зацитували красномовний фрагмент розмови по одному з епізодів:

Суддя Лазюк: "Ну…честно говоря это…10% это кисленько, если Вы хотите, чтобы мы сразу все действия сделали".

Заявник: "Сколько? Я нормальный человек, я понимаю".

Суддя Лазюк: "Ну вообще, обычно подходят с такими вопросами: 20-25%. Если Вам надо".

Адвокати судді подали апеляцію, а ще через рік сам Лазюк мобілізувався до війська. За даними майнової декларації, суддя обіймає посаду головного сержанта-командира міномета. Апеляційна палата ВАКС за клопотанням захисників зупинила провадження. Водночас прокурор вважав таке рішення передчасним і просив суд хоча б перевірити можливість Лазюка брати участь у судових засіданнях онлайн. 

Строки давності у цій справі спливають вже наступного року. До речі, мобілізація не завадила Лазюку отримати у 2024 році 460 тис. грн грошового забезпечення судді.

Олександр Лисюк, ймовірні хабарі у $2,5 тис. та 500 тис. грн.

Колишнього голову Баришівського райсуду Київської області Олександра Лисюка звинувачують у проханні та одержанні $2,5 тисяч за "потрібні" рішення у цивільній справі про стягнення 1,3 млн грн. Також його звинувачують у вимаганні 500 тисяч грн за ухвалення рішення в іншій справі – про стягнення 11 млн грн.

У березні 2023 року ВАКС призначив Лисюку 8,5 років ув’язнення з конфіскацією майна. Що цікаво, після отримання $2,5 тисячі суддя поклав їх у внутрішню кишеню піджака, після чого пішов до внутрішнього двору суду, озирнувся на всі боки, дістав гроші з кишені та, присівши, сховав їх під деревʼяною дошкою, яка накривала вигрібну яму. Як пише "Судовий репортер", сам Лисюк визнав, що погодився на пропозицію хабаря, але заперечував, що отримав гроші. Він стверджував, що не клав долари у вигрібну яму, а лише перевіряв її наповненість, а гроші туди нібито підкинули правоохоронці.

Після вироку захист подав апеляцію, а сам Лисюк вирішив не випробовувати долю та у жовтні 2023 року мобілізувався до лав одного із підрозділів Державної прикордонної служби на посаду офіцера відділу управління безпілотниками. 

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, вказуючи, що обвинувачений має можливість брати участь у розгляді апеляції. Водночас командування військової частини повідомило суд, що це залежатиме від службових завдань Лазюка. Апеляційна палата ВАКС же вирішила зупинити провадження до звільнення Лисюка з військової служби. Додамо, що строк давності у цій справі сплине тільки у 2032 році, а у грудні цього року Лисюку виповнюється 60 років.

Ілля Лонський, ймовірний хабар у $2 тис.

За версією обвинувачення, у 2023 році суддя Приморського райсуду Одеси Лонський був залучений у корупційній схемі й сприяв отриманню позитивного рішення у справі про керування військовим авто у стані сп'яніння. Він мав допомогти своєму товаришу-адвокату Євгену Берестовому вплинути на суддю Анжеліку Русєву. Хабар у $2 тисяч вони разом з адвокатом нібито розділили між собою.

У травні 2024 Лонський мобілізувався на посаду "оператора РЕБ з БПЛА". Захист обвинуваченого подав клопотання про зупинення провадження. Прокурор виступав проти зупинення розгляду і заявив, що у справі невеликий об'єм доказів, тож їх можна заслухати за кілька засідань (зокрема, обшуки – 2 години, негласні слідчі дії – 2 години та допит свідків – 2 години). Суд надіслав запит до Генштабу щодо можливості у Лонського брати участь у засіданнях. У відповідь на запит з військової частини надійшла довідка про те, що Лонський перебуває у польових умовах і не може брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції. У результаті ВАКС зупинив провадження.

Адвокат-спільник судді пішов на угоду з прокурором та отримав вирок, а у грудні 2024 року Перша дисциплінарна палата ВРП рекомендували звільнити Іллю Лонського з посади судді через порушення норм суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду. Наразі суддя Лонський відсторонений від здійснення правосуддя. Тепер рішення Дисциплінарної палати має підтвердити Вища рада правосуддя.

Лалі Новік, ймовірний хабар $2,5 тис.

Суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Лалі Новік звинувачують в отриманні хабаря у $2,5 тисячі за ухвалення рішення в інтересах фізичної особи у цивільній справі.

Відповідно до матеріалів обвинувачення,  говорячи про хабар, фігуранти в розмовах вживали завуальовану фразу "два с половиной часа":

Суддя Новік: "…Ну, вот смотрите, я его поставила на 16:30, чтобы можно было пойти… В совещательную комнату. Попробуем мы пойти в совещательную. Ну, и что мы там с тобой как-то говорили?"

Свідок: "Ну, вы сказали два часа и еще полчаса".

Суддя Новік: "Угу, угу. Да".

У першій інстанції, фактично уже перед самим вироком, захист подав клопотання про зупинення справи, оскільки суддя Новік планувала мобілізувати у званні "солдат" на військову службу і в день вироку вже була в ТЦК. Однак суд у задоволенні клопотання відмовив і в результаті ухвалив обвинувальний вирок. Судді Новік призначили 5 років ув’язнення з конфіскацією автомобіля та земельної ділянки, а наступного дня вона вже мобілізувалася.

У результаті Апеляційна палата ВАКС все ж зупинила провадження. У тексті ухвали вказано, що суддя мобілізована і це є безумовною підставою зупинити провадження до звільнення обвинуваченої з військової служби. При цьому у тексті рішення немає жодної інформації, чи судді хоча б намагалися з’ясувати у командира військової частини можливість у Новік брати участь у засіданнях.

У червні 2024 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила застосувати до Новік дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Справу розглянули за скаргою юристів Автомайдану. Щоб рішення стало остаточним, його ще має підтримати Вища рада правосуддя.

Цікаво, що нещодавно підозру отримав один зі свідків, який надав неправдиві показання на користь судді. Під час розслідування він свідчив проти судді, однак у суді кардинально змінив свою думку. Судячи із матеріалів слідства, причиною цього стали $50 тисяч і обіцянка роботи в Харкові від людей, пов’язаних з обвинуваченою:

Свідок: "Які преференції?"

Співрозмовник: "П’ятдесят тисяч доларів… та робота у Харкові".

Свідок: "І що там… Хоч якісь… Де я житиму? Що мені даватимуть? Як я існуватиму?"

Співрозмовник: "У тебе буде п’ятдесят тисяч доларів, ти чуєш мене? Тобі за те, що ти це зробиш, дадуть п’ятдесят тисяч доларів. І дадуть роботу. Ти зароблятимеш гроші, існуватимеш, у тебе буде жировий запас грошовий".

А щоб слідство не завадило плану, підготовка була досить ретельною:

Свідок: "Тобто краще поки що взагалі з дому не виходити?"

Співрозмовник: "Та не "не виходити". (...) Після суду зайшов на суд – відкричався. Вийшов, тебе посадили у машину люди, які охороняють. У тебе охорона буде, і поїхав. І там на місяць-два десь загубишся. Ну там, загубишся це умовно, десь житимеш. Найкраще у Харкові. Там є команда людей, які й тему даватимуть, і прикриють. Щоб за місяць-два заспокояться і НАБУшники та решта. Щоб вони його перестали шукати. Ось і все".

Людмила Салтан, ймовірний хабар у $4 тис

Суддю Київського районного суду Одеси звинувачують в отриманні $4 тисяч доларів за ухвалення рішення у справі про стягнення $14,2 тисячі та 15 тисяч грн боргу. Спершу справа рухалася дуже швидко: від затримання судді до скерування обвинувального акту до суду пройшло лише 3 місяці. Однак уже після того, як дослідили усі докази та допитали свідків, захисник Салтан подав клопотання про зупинення провадження у зв’язку із її мобілізацією на посаду матроса резерву запасної роти.

Суд звернувся до Міністерства оборони України, Головного управління Військової служби правопорядку та командира військової частини, де проходить службу Салтан, щоб з’ясувати, чи може вона брати участь у судових засіданнях. З отриманих відповідей стало зрозуміло, що вона може користуватися мобільним та інтернетом і вільно пересувається по Одесі. У зв’язку із цим у зупиненні провадження суд відмовив.

У лютому 2025 року Друга дисциплінарна палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Салтан. Цікаво, що члени ВРП Сергій Бурлаков і Віталій Саліхов намагалися призупинити розгляд до вироку, щоб "дотриматися презумпції невинуватості". Саліхов навіть заявив: те, що суддя Салтан хоч і визнавала свою провину, а її викривальні показання збігалися з результатами негласних слідчих дій і допитів, без вироку це "ще нічого не значить".

І це при тому, що у січні 2025 року Салтан притягнули до відповідальності за появу на території військової частини у стані сп’яніння: вона мала нестійку ходу, почервоніння очей та обличчя, нечітку мову, від неї пахло алкоголем. Суд оштрафував її на 17 тисяч грн.

Володимир Сердинський, ймовірний хабар у $4 тис.

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області у 2023 році був викритий на отриманні хабаря в розмірі $4 тисяч за ухвалення потрібного рішення. Також він отримав підозру у ще одній справі про підробку документів. Рік тому суддя Сердинський формально нібито брав участь у конференції, присвяченій підтримці переселенців та сиріт з України. Але суддя збрехав, бо разом зі співмешканкою насолоджувався 18-денною подорожжю на круїзному лайнері на Карибах, а конференції, на яку нібито вирушав суддя, взагалі не існувало. Запрошення виявилося підробкою, а сам захід ніколи не проводився.

Кримінальне провадження щодо нього ВАКС зупинив у січні 2025 року через мобілізацію. На запит суду військова частина, де служить Сердинський, повідомила, що він проходить службу на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецької роти, а його участь в судових засіданнях, у тому числі й в режимі відеоконференції, неможлива через місце дислокації підрозділу.

У листопаді 2024 року ВРП звільнила Сердинського з посади судді за скаргою Автомайдану. 

Його дії мали ознаки умисного істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, а також поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Від звільнення Сердинського не врятувала ані картина судді в образі Цезаря, що прикрашала його дім, ані затягування розгляду справи: спершу він відмовлявся знайомитися з матеріалами, а потім раптово занедужав за 20 хвилин до засідання.

Валентин Заверюха

У січні 2025 року Перша Дисциплінарна палата ВРП одноголосно рекомендувала звільнити ще одного недоброчесного суддю. Мова про Валентина Заверюху, суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. За даними НАБУ, суддя Заверюха, разом із ще двома суддями Боярським та Савицьким, за неправомірну вигоду, у тому числі шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи діловодства суду, ухвалювали незаконні рішення про місце проживання дитини з батьком, чим допомагали чоловікам уникнути мобілізації. Справу розглядали за скаргою Національного антикорупційного бюро. 

Суддя Заверюха разом зі своїм адвокатом намагалися затягнути розгляд скарги у ВРП. Наполягали, що розгляд треба зупинити, оскільки Заверюха служить у Силах Оборони України. А після того, як клопотання відхилили, вони почали заявляти відводи усім членам Дисциплінарної палати. Очікувано, жоден із них не задовольнили. Адвокат заявив, що ВРП нібито "перешкоджає реалізації прав" сторони захисту. Палата все ж розглянула справу та ухвалила рішення. Заверюха може його оскаржити. Допоки не ухвалять кінцеве рішення, суддя відсторонений від здійснення правосуддя.

28 березня 2025 року Вища рада правосуддя надала дозвіл на утримання судді під вартою. Раніше до Заверюхи застосували запобіжний захід у вигляді застави у 3 млн грн, однак він не вніс заставу.

***

Як бачимо, судова практика у ВАКС все ж наближається до того, щоб з’ясовувати, чи може мобілізований обвинувачений брати участь у судових засіданнях, а не одразу зупиняти провадження. Очевидно, що норми КПК щодо зупинення судового розгляду через мобілізацію обвинувачених мають застосовуватись в сукупності з розумністю строків кримінального провадження. Разом з тим, законодавчі формулювання залишають можливість для неоднозначного тлумачення і практики. 

Мобілізація не має ставати інструментом для уникнення відповідальності. Коли судді, звинувачені в корупції, ховаються в армії від потенційного покарання, це не лише спотворює саму суть військової служби, але й підриває довіру до судової системи. Кожен день, який ці служителі Феміди "відслужують" у війську, наближає їх до моменту, коли термін притягнення до відповідальності мине, і вони зможуть повернутися до своїх крісел безкарно. 

Щоб цього не сталося, окрім належної судової практики, слушним було б внести зміни до законодавства і зупиняти перебіг строків давності у таких справах. Так зловживання мобілізацією втратило б свій сенс. В іншому разі ми ризикуємо отримати ситуацію, при якій завтра справи у судах вирішуватимуть ті самі люди, які зрадили присягу заради власної вигоди.  Дуже сподіваємося, що хоча б розголос про такі випадки допоможе уникнути такого сценарію.

Катерина Бутко