Президент попри все має підписати законопроєкт щодо посилення гарантій медіа

У січні, нехай із перешкодами, Рада прийняла законопроєкт 11321 мого авторства щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. Фактично ця ініціатива повертає роботу медійників до нормального стану, який був іще до ковідних обмежень.

Основні положення закону:

• запровадження онлайн-трансляцій засідань комітетів (також відеозаписи розміщуватимуть протягом 24 годин після завершення засідання);
• інформування про порядок денний за 24 години до початку засідання;
• оприлюднення актів комітетів, прийнятих за результатами підготовки законопроєктів до розгляду в першому читанні, не пізніше 5 робочих днів з дати завершення засідання комітету;
• доступ журналістів і громадськості до засідань.

Цей законопроєкт – про медіа, для медіа та відповідь на запит журналістського середовища, яке справедливо вимагає більше доступу до інформації. Здавалося би, абсолютно позитивна ініціатива, яку, втім, примудрилися перекрутити на щось нечувано страшне.

Розмах інформаційної атаки

На наступний день після прийняття законопроєкту я став свідком справжньої зливи новин, які писали, м’яко кажучи, не про те, що насправді передбачає ця ініціатива. У законопроєкті є пункт про те, що ЗМІ може видалити коментар користувача під статтею чи дописом в разі відкриття судового провадження щодо поширення неправдивої інформації. Раніше ж медіа мало нести відповідальність за коментарі своїх користувачів та брати участь у всій судовій тяганині.

І мова тут не про заборону писати негативні коментарі про чиновників, як це подали низка ЗМІ. Мова про заздалегідь неправдиві коментарі, заклики до повалення влади та тероризму, дезінформацію тощо. Ніхто не забороняє користувачам писати будь-які гнівні думки про держслужбовців, це загалом суперечить принципам свободи слова. 

Але попри фокус законопроєкту на відкритті комітетів, заголовки в деяких медіа по-справжньому вражали. Наприклад:

• "ЗМІ каратимуть за негативні коментарі читачів про чиновників, якщо їх не видалять протягом 3 днів: ухвалено законопроєкт"; 
• "ЗМІ мають видаляти негативні коментарі під новинами – інакше світить покарання";
• "ВР ухвалила законопроєкт про покарання для онлайн-ЗМІ за "невидалення" негативних коментарів про посадовців".

Страх, кошмар, наступ на свободу слова та демократію – десь такі меседжі підхопили й російські інформаційні помийки, аби показати "розквіт" диктатури в Україні.

За кілька тижнів після інциденту я отримав інформацію від Центру протидії дезінформації при РНБО, де мені підтвердили, що це була цілеспрямована атака на законопроєкт з ціллю показати нашим міжнародним партнерам Україну як недемократичну країну, де існують значні загрози для свободи слова. Трохи ексклюзивної інформації:

• Першоджерелом стало медіа sud.ua;
• Загальна аудиторія, до якої дійшли негативні меседжі – понад 90 мільйонів (це Україна та рф);
• Ключовим каналом поширення став Telegram;
• В РФ меседжі підхопили провідні пропагандистські ЗМІ: комсомольська правда, TASS.ru, Life.ru, Regnum, Страна.UA та ТГ канали  "Топор Live", "Colonelcassad", "Блокнот Россия 18+", член громадської палати РФ "Максим Грирогр'єв та інші.

Це точно не наступ на свободу слова?

Перед створенням ініціативи ми провели низку заходів, круглих столів із запрошенням журналістів, редакторів та медіаекспертів, аби заручитися їхньою підтримкою та переконатися в тому, що ця ініціатива дійсно для них. Інститут масової інформації, Центр протидії корупції, Детектор медіа, Громадянська мережа ОПОРА, Фундація DEJURE та інші організації допомагали в адвокації ініціативи, бо бачили в цьому користь для журналістів.

Ба більше, уже після ухвалення Радою ініціативи ми отримали позитивний висновок від Ради Європи щодо 11321:

"Очікується, що впровадження цього закону сприятиме розвитку незалежного та стійкого медіасередовища в Україні, захистить права журналістів і розширить можливості громадянського суспільства для більш ефективної участі в громадських справах, дотримуючись міжнародних та європейських стандартів прозорості, підзвітності та свободи вираження поглядів", — йдеться у висновку.

Паралельно з тим, із підтримкою законопроєкту публічно вийшли "Репортери без кордонів" (RSF), одна з ключових міжнародних організацій, яка займається захистом прав журналістів:

"Медіамоніторинг роботи депутатів є важливим для прозорості суспільного життя в Україні. RSF вітають голосування парламенту за відкриття засідань комітетів для журналістів і закликають президента Зеленського швидко ввести в дію цей закон. Потрібно йти значно далі: журналісти повинні мати можливість бути присутніми на дебатах у залі та взаємодіяти з депутатами", — наголосила керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє. 

Є всі підстави вважати, що ініціатива піде на користь нашому медіасередовищу. Але вона досі не підписана.

За крок до прийняття

20 січня законопроєкт відправили на підпис Президенту України. І з цього часу ми в режимі "fingers crossed" чекаємо, що документ отримає президентський підпис та повноцінно набере чинності.

Так, я уявляю, що на президентському столі зараз багато законопроєктів, які чекають свого підпису. Але цей важливий для підтримки української демократії та відповідності європейським стандартам, про що кажуть у Раді Європи.

На тлі такої інформаційної атаки підписання ініціативи відверто "підвисло". Таке тло створили свідомо для того, щоби Президент та його команда могли вагатися щодо підписання законопроєкту. Але це той випадок, коли діяти треба не з думками про репутацію чи рейтинги, а з ціллю посилити українську демократію. 

Тож, пане Президенте, очікуємо вашого підпису. Медіасередовищу потрібен законопроєкт 11321, що стане законом. 

Ярослав Юрчишин