Війську потрібні і дрони, і люди: як знайти баланс між армією та виробництвом
Українська армія потребує не лише військових, а й зброї. Дрони, боєприпаси, засоби РЕБ, зв’язок, комплектуючі – все це критично важливо для бою. І все це виготовляють наші приватні та державні оборонні підприємства. Саме тому їхніх працівників можна бронювати від приєднання до війська, щоб вони продовжувати виробництво.
Бронювання – це не про привілеї. Це про раціональний розподіл ресурсів у воюючій країні. Проте цей механізм складний, оскільки включає велику кількість підприємств, установ та державних органів. Але сам процес бронювання для оборонних підприємств — максимально спрощений і цифровий, та не передбачає фізичного контакту з людиною.
Час від часу з’являються резонансні випадки призову працівників оборонної галузі. Вони створюють у суспільстві викривлене уявлення, що держава хаотично "забирає" людей, відриваючи їх від виробництва критично важливої продукції. Це не так.
Насправді таких ситуацій одиниці, якщо порівнювати із загальною кількістю призваних громадян. Але вони стають публічними, а отже, формують загальний інформаційний фон недовіри та зневаги до ЗСУ.
В державі ні в кого немає завдання залучити до війська якомога більше працівників оборонних підприємств. Але процес бронювання має бути справедливим для всіх — і для тих, хто виготовляє зброю, і для тих, хто нею потім воює.
Як працює бронювання для оборонки?
Бронювання військовозобов’язаних працівників оборонної промисловості регулюється окремим порядком, затвердженим постановою Уряду №76.
Бронюванню підлягають 100% військовозобов’язаних тих підприємств, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
Процес бронювання повністю автоматизовано через портал "Дія". Міноборони, ТЦК не залучаються до нього. Подана через "Дію" заявка опрацьовується повністю автоматично протягом 72 годин, якщо військовозобов’язаний, якого бронюють, перебуває на обліку, має трудові відносини з критично важливим підприємством, уточнив персональні дані та не перебуває у розшуку. Все прозоро та просто.
Таких військовозобов’язаних бронюють швидко, автоматизовано та відкрито, а всі відповідальні органи одразу мають інформацію про статус бронювання.
Як виникають проблеми з бронюванням?
Якщо військовозобов’язаний не оновив дані, не став на облік, але влаштувався на роботу в оборонне підприємство, перш, ніж його забронювати, необхідно усунути наявні порушення правил військового обліку та закону про проходження військової служби.
Поки цього не сталося, і у військовозобов’язаного немає бронювання, немає інших підстав для відстрочки, держава розглядає його як потенційне поповнення війська.
Сам факт наявності військовозобов’язаного документів про працевлаштування на критично важливому підприємстві або підтвердження про подачу на бронювання, за законом не є підставою ані для відстрочки, ані від приєднання до війська. Тим більше, перевірити достовірність таких документів працівники мобільних груп оповіщення не можуть, тому і доставляють громадян в центри комплектування для уточнення даних.
Також існують непоодинокі випадки зловживання самими підприємствами статусом критичності, що вимагає прискіпливої перевірки таких документів у військовозобов’язаних громадян.
Візьмемо два нещодавніх випадки, що набули розголосу і спробуємо розібратися в деталях.
Випадок в компанії PtashkaDrones. Працівника компанії затримали поліцейські, бо в нього не було військово-облікових документів. В системі "Оберіг" даних про бронювання не було. Військово-облікових документів чоловік ніколи не отримував. Вів себе зухвало, ображав та погрожував представникам поліції та центру комплектування. Чоловіку оформили військово-обліковий документ. Не був призваний.
Випадок в компанії "Око камера". Працівник компанії прийшов оновити дані та повідомив, що має бути заброньований. Однак законних підстав для відстрочки від призову не мав, як і військово-облікових документів. Після перевірки інформації чоловіку видали військово-обліковий документ для оформлення бронювання. Не був призваний.
Як вирішити проблему?
По-перше, нам потрібно оптимізувати комунікацію між усіма учасниками процесу – підприємствами, військовими та державними органами. Всі сторони мають однаково розуміти правила гри, мати доступ до актуальної інформації та оперативно вирішувати потенційні конфлікти – без репутаційної шкоди для війська.
По-друге, варто забезпечити справедливість процесу бронювання, щоб уникнути зловживань. Якщо хтось справді працює на оборону – він має залишатися на своєму місці. Якщо ні – закон має діяти без винятків.
Так, військовозобов’язаний громадянин має стати на військовий облік та уточнити персональні дані в ТЦК або через Резерв+. І навіть якщо дані уточнено з порушенням строків, його все одно можливо забронювати.
По-третє, оборонні та інші підприємства з правом бронювати працівників, мають здійснювати контроль та вести облік військовозобов’язаних у себе. Так визначено законом. Зокрема, не приймати на роботу військовозобов’язаних, які не перебували на військовому обліку та проводити щорічну звірку списків військовозобов’язаних з відповідними центрами комплектування.
Ну і центри комплектування також мають працювати як сучасні рекрутингові офіси, а не каральні органи.
Україні потрібна зброя. Але зброя – це не просто залізо, це результат роботи сотень тисяч спеціалістів, які її проєктують, виготовляють і модернізують. Ми воюємо на полі бою, але також маємо перемагати на рівні ефективного управління нашими обмеженими ресурсами.
Баланс між армією та оборонною промисловістю – один із найважливіших викликів цієї війни. І його потрібно вирішувати швидко та системно.
Командування Сухопутних військ
