Дуже некрасивий і несвятковий текст про військову медицину і 2025 рік
Цей текст – реакція на допис "Гнів і правда: про катастрофу військової медицини" керівниці медичної служби "Ульф" Аліни Михайлової.
"Українська правда" частково залишила лексику авторки. З оригіналом можна ознайомитися тут.
Це дуже тупо надіятись, що в цьому році ми не бачитимемо
– витікших, білих як полотно, порожніх тіл, яким не перелили кров, бо якийсь дебіл не читав наказ (що переливання крові – ЄДИНЕ лікування геморагічного шоку). Не вчився ніколи нормально, бо в універі викладали професори "часів пірогова", бо прийшовши в армію, він сам не подумав повчити сучасні протоколи, а командування тим паче не подумало його чомусь навчати. "Бумажка, бл*ть? є якась про бурсу? Молодєц приймай посаду".
– молодих в свідомості чуваків з фіолетовою кінцівкою, яку 100% зараз відріжуть, а на ній навіть показань для турнікета не було, просто якийсь дегенерат наклав турнікет і не перевірив кінцівку. А поранений терпів 12 годин поки чекав евак, і ніхто за ці 12 годин не знав, що робити з турнікетом, тому що замість навчань вони **** на розподільчому центрі, тому що інструкторам не дали часу, не дали кабінету, змусили писати "відповіді на бумажки" замість вчити, вчити, вчити.
– витікшу людину з однієї крихітної дірочки, і китайський турнікет на ній, який не дотягнув чи тріснув, бо його начмед-ідіот взяв, "що видали" або ще гірше "намутив сам" х**ню. Не хотів сваритись, не хотів розбиратись, хотів, щоб його лишили в спокої, і писати відповіді на звіти звіти, с**а, звіти начмеду ОТУ, який і сам не знає, нащо вони нужні, просто його поставили на цю посаду, а що на ній робити крім, як вимагати звітів, х** знає!
Ми будемо бачити все, що й попереднього року:
Найкращу в світі статистику, 99% поранених вертаються у стрій (так, це легко, якщо важкі поранені швидко переходять в категорію "загиблі". Звісно всі легко контужені і поцарапані вертаються в стрій).
Профнепридатних ідіотів з комплексом бога на керівних посадах у військовій медицині, яких не можна зняти, бо вони по ШПК (штатно-посадова категорія – ред.) підходять, "ми що, б**ть, лейтенанта вонючого на посаду поставимо???".
Бойових медиків "курси три дня", зато з красивою бумажкою з підписами генералів, всім все подобається.
Відсутність закупівель засобів тактичної медицини: партнери нададуть турнікети, слава Богу, тепер хоч нормальні і хоч нададуть. А от на "еті ваші внутрікостні доступи", без яких неможливо підколоти важку крововтрату, на "еті ваші ноші волокуші", які єдині, с**а єдині витягують з пекла, з й*****го пекла на землі, з переритої снарядами глиняної землі, "на еті ваші гемостатики, холодильники для крові, да, с**а, на нормальні антибіотики" – збирайте самі, і не забудьте, що вас ще ви***ть за неузгоджені збори!
Збори також будуть, на фігню – недоказові дорогущі витяжки з рога єдинорога для лікування "контузії", які лікарі в госпіталях виписують і не видають – " купіть самі, купіть, капайте, купіть, капайте, а на ВЛК не приходьте, капайте 30 днів і пензлюйте назад.
Мільйон гарненьких донорських проєктів з реабілітації будуть обовʼязково, це всім дуже подобається, ми в кожному гаражі, б***ь, відкриємо реабілітаційний центр і байдуже, що немає кому там працювати. Байдуже, що до реабілітації треба дожити – ні донорські кошти не можуть піти на захищені РЕБом еваки, давайте на ремонт чергового й***ного санаторію, де вміють робити електрофорез, а фантомний біль лікувати не вміють. Кричи по ночах, друже, коли налбуфін, ми тобі виписали, а якщо забудемо видати рецепт – байдуже, купиш в аптеці, його завжди так продадуть. Коли підсядеш на нього і не зможеш без нього спати – от тоді не приходь, це ми не вміємо, у**буй, у**буй, у**буй, у**буй звідси.
Академія буде стояти, на кістках загиблих від лікування за академічними підручниками, буде стояти, хоть би світ зруйнувався – закрити її не можна, реформувати не можна, вона просто буде стояти і давати лікарям офіцерські звання замість хоч якихось знань. Російські джерела з підручників академії не дінуться нікуди, ніколи, це неможливо. Всі в одній країні вчились, хорошо жили, ніяких ваших ТССС (Tactical Combat Casualty Care – надання допомоги пораненим в бойових умовах, – ред.) не знали, кліпали самоварів в Афгані і получали ордена.
Бувай, 10 років великої війни, ми не зробили висновків а тільки набрались упевненості, ми герої в халатах, ми янголи охоронці.
Постарайтесь обрати бригаду самі, хоча б по її медичній службі.
Марія Назарова
