Повоєнне відновлення місцевих громад: як на це вплинуть урбанізація та зміни клімату
Післявоєнне відновлення місцевих громад в Україні варто планувати не тільки у контексті сьогоднішніх потреб, а й у довгостроковій перспективі, аби доцільно витрачати ресурси. Наприклад, чи буде кому ходити через 5-7 років у школи, у відбудову яких ми зараз вкладаємо мільйони?
Ключовим викликом стане конкуренція місцевих громад за людей, які приноситимуть із собою нові бізнеси, ідеї, робочі місця, податки. Тому для ефективного планування економічного відновлення потрібно розуміти, який потенціал розвитку має той чи інший населений пункт, які локальні та глобальні тренди впливатимуть на процеси відбудови.
Розповідаємо, яку роль зіграють тренди урбаністичної та кліматичної міграції у майбутньому відновленні місцевих громад. Дані представлені зі спеціального дослідження Saturday Team для Ukraine Support Team в рамках проєкту економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади.
Урбанізація триває, громадам доведеться об’єднуватись
Щотижня близько мільйона людей у світі переселяються до міст, й частка населення в великих населених пунктах зростає. Чи можна цей тренд зупинити і чи варто?
В Україні за часів незалежності рівень урбанізації спадав лише у відносно "голодних" 1996-2002 роках, коли люди переїздили у села, щоб вижити. У світі за останні 10 років рівень урбанізації впав тільки у 16 із 218 країн та територій. Що цікаво — серед них, наприклад, Польща, але там це розглядається як проблема, що пов’язана із колапсом економіки міст, залежних від одного підприємства, високою смертністю у містах порівняно із селами тощо. Отже схоже, що глобально тренд незворотній, і пояснюється переважно економічними чинниками, про що — нижче.
У країнах із великою площею та великою кількістю населення рівень урбанізації вищий. В Україні на початок 2022 року в містах жило приблизно 70% населення. Для порівняння: у Німеччині це 78%, Франції — 82%, і це країни зі схожим з Україною кліматом. У північних країнах із суворішим кліматом цей рівень ще вищий: у Норвегії – 84%, Фінляндії – 86%. Середній рівень урбанізації у ЄС загалом – 76%.
Що значить для України досягнути рівня урбанізації Франції? Те, що в міста переселиться ще як мінімум 3 мільйона людей. Для порівняння: це сумарне населення Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей на початок 2022 року.
Хто переселятиметься першим? Ми очікуємо, що це будуть жителі сильно пошкоджених чи зруйнованих населених пунктів на ще окупованих територіях, у тому числі ті, хто зараз перебуває за кордоном або служить в лавах Сил безпеки й оборони.
Куди вони переселятимуться? Необхідно очікувати міграцію населення до міст-мільйонників. Там легше знайти роботу за прийнятні гроші, там буде простішою ситуація з енергетикою за рахунок наявності грошей для побудови розподіленої генерації, там вірогідніше здобути якісну освіту для себе і дітей, легше масштабувати практики інклюзивності. Зрештою, великі міста безпечніші у випадку, якщо неврівноважений сусід надумає взяти реванш.
Які задачі ставить тренд урбанізації для відбудови та подальшого розвитку територій? Як мінімум, потребу в розумінні реальної кількості людей в громадах та їхніх планів щодо міграції та майбутнього загалом. Ситуація проясниться після перепису населення та проведення соціологічних опитувань. Якщо виявиться, що у громаді залишиться менше населення, ніж потрібно для утримання інфраструктури, яка знаходиться на балансі (шкіл, лікарень тощо), то чи не варто допомогти її жителям об’єднатись з іншою громадою?
В такому випадку найбільший приплив населення вірогідно очікуватимуть Київ та Дніпро: перше приваблює мешканців всієї країни через високі зарплати та можливість реалізації кар’єри, друге приваблює жителів східного регіону через ті ж причини. Як Дніпру, так і Києву доведеться продумувати ситуацію зі створення умов для життя та зайнятості сотень тисяч нових людей: розширювати спальні райони, продовжувати метрополітен, залучати нових вчителів та лікарів, розбудовувати технопарки.
Вплив кліматичних змін: місць, придатних до життя, поменшає, громадам потрібно починати адаптацію вже зараз
За даними дослідження "Вода близько", до 2100 року варто очікувати затоплення до 1,5 млн га територій України через підняття рівня моря, спричиненого глобальним потеплінням. Для порівняння: це – 2,5% від загальної площі України чи 60% території Донецької області в кордонах 1991 року.
Як наслідок, повністю затопленими можуть бути Затока, Гола Пристань, Лазурне, частково – Одеса, Херсон, Миколаїв, Бердянськ, Керч, Маріуполь. Зрозуміло, що затоплення не відбудеться раптово у 2100 році, наслідки почнуть відчуватися поступово. Якщо б затоплення територій відбувалося рівномірно, то це означало б, що за рік Україна втрачає 185 кв. км території – еквівалент 5 площам такого міста як Бахмут.
У свою чергу, на Україну впливатиме і "суходільний" напрям зміни клімату: ставатиме спекотніше. Так, якщо глобальне потепління не вдасться загальмувати, то за даними Університету Меріланду, вже за 60 років в Києві клімат буде як на півночі Італії в районі Феррари: зима на +6 градусів Цельсія тепліша, літо – на +7 градусів спекотніше. Якщо спрощено – буде як на курорті. А коли уряди таки серйозно візьмуться за зміну клімату, то спекотніше стане всього на +3 градуси – це як на кордоні між Румунією та Болгарією, а там температура цього літа вже доходила до +40 градусів (для порівняння – у Києві цього літа вона доходила "всього" до +36). Особливо відчутна зміна клімату, зі слів кліматологині Світлани Краковської, станеться з 2030-х років, коли природний цикл потепління поєднається із наслідками глобального потепління.
Як це має бути враховано при відбудові та плануванні розвитку громад?
По-перше, плани розвитку та відбудови територій повинні враховувати зміни клімату. Наприклад, за результатами моделювання Екодії, є висока вірогідність, що під затоплення морем потрапить частина промислової зони Маріуполя. Так у разі повернення "Азовсталі" варто врахувати цей фактор в разі прийняття рішення про відновлення комбінату.
По-друге, у містах має ставати більше парків та зелених насаджень. Уже зараз, коли UST проводить інтерв’ю в Бородянці, то найчастіший запит від мешканців громади — це не тільки відбудувати будинки, а й облаштувати більше парків.
По-третє, потрібен перегляд будівельних норм, поширення практики садів на дахах та дахів з охолоджувальним покриттям (cool roof), щоб дозволити будинкам не нагріватися/охолоджуватися з мінімальними витратами енергії.
Ми очікуємо, що з 2030 року, з початком циклу природного потепління, запит українців на адаптацію їхніх громад до кліматичних змін зросте, і таким громадам стане легше залучати до себе нових мешканців. Забудовники, які реалізують пристосовані до зміни клімату проєкти, зможуть позиціонувати це як конкурентну перевагу (а відповідно — закладати премію до ціни житла). Враховуючи, що побудова одного багатоповерхового будинку займає 2-3 роки, а вирішення питання із землею, розроблення проєкту, підведення комунікацій можуть тривати роками, то вже зараз необхідно почати підготовку до зведення таких будинків.
Проєкт з економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO та Ukraine Support Team в партнерстві з Saturday Team за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Звіт дослідження — за посиланням.
