"Кагарлицька справа". Історія розкриття
На початку листопада Київський апеляційний суд залишив без змін вирок у справі про зґвалтування та катування жінки двома поліцейськими в Кагарлику. Відповідно до рішення суду першої інстанції ексначальнику кримінальної поліції Миколі Кузіву та колишньому оперуповноваженому Сергію Сулимі було призначено покарання у вигляді 11 років позбавлення волі.
Для мене це провадження стало справою честі, щоб ці перевертні сіли за грати. Я добре пам'ятаю цей випадок, на початку травня 2020 року мене призначили заступником прокурора Київської області. А наприкінці місяця, в ніч з 23 на 24 травня у Кагарлицькому відділенні поліції сталися події, які потім сколихнуть всю країну. До мене надійшла оперативна інформація, що в лікарню звернулась жінка з численними побоями, яка стверджує, що її згвалтували двоє працівників поліції прямо у відділку. Мовляв, її викликали туди як свідка у справі про крадіжку магазина.
"Ще б година і ці докази були б знищені"
В мене батько більше 20 років пропрацював у прокуратурі. Починав з самого низу, в ті часи його молодості прокурори безпосередньо займалися розслідуванням, виїжджали на місце злочину, збирали докази, опитували свідків. І він мене вчив, що запорукою успішного розслідування є швидкий збір доказів. "Час руйнує все, навіть, метал…" – казав він. А в розслідуваннях злочину важлива кожна хвилина.
Розслідування злочинів скоєних поліцейськими це прерогатива Державного бюро розслідувань. Разом з тим саме прокуратура здійснює процесуальне керівництво над всіма кримінальними провадженнями в Україні, зокрема й тими, які повʼязані зі злочинами які скоїли правоохоронці.
Я доручив своєму співробітнику негайно виїхати на місце злочину в Кагарлик, також звернувся до ДБР, які теж направили слідчого. Разом вони ретельно перевірили все Кагарлицьке відділення поліції і територію поруч. І аж на смітнику знайшли вкрай важливі докази… Як згодом з'ясувалося, поліцейські вдягали на жінку протигаз, кайданки та стріляли із табельної зброї над головою. Після цього кілька разів її зґвалтували…
Так от, саме протигаз з кров'ю потерпілої і був знайдений на місці злочину, фотографія, якого потім облетіла всі ЗМІ. Додаткові докази були знайдені і в одному з кабінетів відділку.
Ще б година і ці докази були б знищені. Все б помили, затерли, спалили і так далі.
Читайте також:
"Катування і зґвалтування у поліцейському відділку Кагарлика. Все, що відомо"
"Усе боліло, але думала, аби тільки сховатися". Розповідь жертви катувань і згвалтування в Кагарлику
Постраждали й інші
За інформацією Офісу Генерального прокурора України, у рамках провадження було заявлено понад 50 свідків, досліджено всі докази обох сторін та інші матеріали справи, які ретельно збиралися слідчими й прокурорами та були розглянуті в суді. Слідство виявило цілу низку випадків катувань, було встановлено, що зазначені працівники Кагарлицького відділення поліції катували та незаконно позбавляли волі людей, "вибиваючи" таким чином зізнання.
Досудове розслідування та судовий розгляд у кримінальному провадженні, в якому експравоохоронцям було інкриміновано катування, насильницьке зникнення та зґвалтування (ст. 127, ст. 146-1, ст. 152 КК України), тривали протягом трьох років і в квітні 2023-го двоє фігурантів справи отримали справедливі судові вироки.
Своєчасно зібрана доказова база стала міцним фундаментом у справі, на якому вже інші прокурори будували державне обвинувачення.
До речі, "Кагарлицька справа" стала поштовхом внесення змін до Кримінального кодексу України з метою посилення відповідальності за катування, які, зокрема, передбачають відсутність строку давності щодо притягнення до відповідальності по цій категорії злочинів для представників держави.
***
Проблема правоохоронної системи полягає в тому, що "вибиваючи" зізнання, правоохоронці хочуть "розкрити" злочини, "повісити" його на першого ліпшого. Одна з причин "вибиття" зізнань є система показників, які зобов’язанні виконувати співробітники правоохоронних органів у своїй роботі. Одним із найголовніших є показник розкриття злочинів, тобто кількість кримінальних проваджень, переданих до суду. І система показників побудована таким чином, що кожного року вони зростають. Її вже давно треба скасувати. Для цього не обов'язково вносити зміни до законодавства, достатньо адміністративних наказів Генерального прокурора України та керівників інших органів правопопорядку.
Основним показником має стати запобігання злочинам. Це кардинально змінить ефективність всієї правоохоронної системи.
Роман Мудрий, доктор юридичних наук
