Як мерія Івано-Франківська та забудовники знищують місто та зіштовхують між собою ветеранів

Уявіть собі місто без парків, де немає тіні в спекотний день, де діти не можуть погратися на свіжому повітрі. Саме таку перспективу зараз бачать мешканці Івано-Франківська через рішення міської влади.

Івано-Франківськ — невеликий обласний центр на заході України. Найбільш відомий як транзитний пункт до відпочинку в Карпатах, а також екстенсивною, неконтрольованою багатоповерховою забудовою.

Для цього в місті часто змінюють функціональне призначення земель, приймають все нові й нові детальні плани території (ДПТ). Водночас в місті геть бракує парків відпочинку, рекреаційних зон та просто дерев вздовж вулиць. 

Багатьох мешканців міста давно обурює такий стан справ і подібні схеми збоку мерії та забудовників. Проте, останньою краплею стало рішення Івано-Франківської міської ради щодо забудови зеленої зони біля міського озера. 

2 серпня 2024 року. Важлива дата, запам’ятайте її.

Рішення №176-45 від 02.08.2024 року "Про оголошення інвестиційного конкурсу по залученню інвестора до інвестиційного проєкту для будівництва реабілітаційно-оздоровчого комплексу в межах вул. Гурика та Центрального міського озера в м. Івано-Франківську"

Спершу може здатися, що звучить в інтересах громади: оздоровчо-реабілітаційний центр, але є низка нюансів.

• Кому належить земля? У чому суть конфлікту?

Мова про останні залишки зеленої зони біля міського озера, неподалік Південного Бульвару та вул. Гурика. Від центру міста – 1,1 км. Це ласий шматок для будь-якого бізнесу:

• близькість до центру (20 хв пішки від Ратуші);
• рекреаційні зони (міське озеро та центральний парк поблизу);
• поряд інший дитячий розважальний центр.

Ця територія складається з п’яти ділянок, усі вони в комунальній власності міста. Більша частина з них перебуває в оренді у приватного власника.

Проте, найбільш суперечливий інтерес викликає ділянка вздовж дамби, саме для її забудови мерія шукає інвестора.

Відповідно до Рішення № 73-37 від 25.02.2020 р, ця ділянка мала бути на балансі профільного комунального підприємства: КП "Центр розвитку та рекреації". 

Однак, станом на зараз, це комунальне підприємство землю на баланс не отримало. Щобільше, того ж самого 2 серпня 2024 року було прийнято ще одне рішення. Про передачу цієї землі на баланс іншого суб’єкта – Управління капітального будівництва. Відповідно цільове призначення ділянки Землі житлової та громадської забудови, а не Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (як центральний парк).

Тобто, якби мерія виконала рішення від 2020 року, то ми б уже мали новий зелений парк, натомість – громада має боротися за цю ділянку і не дати її забудувати.

• Реабілітація чи бізнес?

Як з’ясувалося в процесі, активними лобістами забудови тут є частина військовослужбовців. Буцім-то вони від своїх громадських організацій подали ідею мерії, а та ідею підхопила, погодила та вирішила провести цей інвестиційний конкурс. БЛАГА мета – реабілітація військових. 

Проте, самі ж лобісти заявили, що 80% забудови тут має бути комерційного призначення і лише 20% від побудованого – комунальний заклад для реабілітації.

Після суспільного розголосу та невдоволення громади, риторика авторів проєкту змінювалась, а процентні співвідношення варіювались. Наразі достеменно невідомо, яка частка планується під мед заклад

По суті, це черговий комерційний проєкт, що під виглядом допомоги ветеранам загрожує перетворити зелену зону на забудовану територію.

Пропозиції щодо альтернативних ділянок лобісти забудови повністю відкидають, мовляв "Реабілітаційний центр має бути тут і крапка"! Хоча, в Україні поширеною є практика створення реабілітаційних відділень/центрів на базі наявних лікарень в безпосередній близькості.

У нашому випадку, розташувати реабілітаційний центр можна на території Центральної міської лікарні, яка розташована в 300 м від скандальної ділянки. Поблизу все того ж міського озера та має прямий вихід до нього. Такий варіант є найбільш оптимальним з погляду практичності, функціональності, логістики

Однак, лобісти забудови не розглядають такий варіант (цікаво чому).

Ключову роль у складному процесі реабілітації відіграє команда професіоналів, що складається із спеціалістів різних напрямків. Фахівці, що можуть надавати реабілітаційні послуги, потребують специфічних клінічних знань. Таких в Івано-Франківську є критично мало.

За 10 років війни місто не спромоглося налагодити систему освіти для майбутніх реабілітологів, збудувати реабілітаційний центр при міській лікарні. І тільки зараз взялися за це і виключно за рахунок зеленої зони.

• Протистояння військовослужбовців на тлі скандального конкурсу

Найгірше в цій ситуації – це штучно створене протистояння чинних військовослужбовців. Як з боку захисників зеленої зони, так і з боку лобістів забудови озера. Питання реабілітації військових є актуальним і важливим для всіх, але воно перетворилося на поле маніпуляцій, де військових використовують у бізнесових цілях.

Такі дії з боку міської влади виглядають аморальними, адже вона фактично самоусунулася від вирішення проблеми, яку ж і створила.

• Поточний стан справ

Тиск громадськості почав давати результат. Міський голова Руслан Марцінків повідомив, що на найближчій сесії міської ради буде розглянуте питання про втрату чинності рішення щодо оголошення інвестиційного конкурсу.

29  жовтня 2024 була скликана позачергова сесія міської ради, де в порядок денний виносилося це питання. Проте, голосування не відбулося. Міський голова запропонував перенести його та депутати підтримали цю пропозицію. Новий розгляд питання призначили на 14 листопада 2024 року. .

В останній момент мер запропонував перенести це питання та запропонував створити незрозумілу комісію з розгляду питання про інвестиційний конкурс.

Захисники озера продовжують свої активності, вимагають створення Парку Ветеранів України, проводять толоки, встановлюють вуличні меблі, проводять опитування, аби запропонувати вигляд майбутнього парку. Зрештою, отримують просто багато слів підтримки з боку містян за цю боротьбу.

Замість висновків

Збереження площ озеленення в містах є важливою умовою для створення здорового та комфортного середовища для проживання. Зелені зони не лише покращують екологічний стан, а й сприяють соціальному та економічному розвитку міст. Тому збереження та розвиток зелених насаджень має бути пріоритетом міської політики.

Важко порахувати, на скільки зменшилася площа озеленення міста за останні 10-18 років. Втім, якщо поглянути на ці порівняння з супутника – стає моторошно. Нижче наведено декілька прикладів зменшення площі озеленення на користь забудові.

Саме тому активісти захищають цю останню зелену зону в центрі міста та виконують роботу мерії зі збереження площ озеленення та біорізноманіття, поки сама поки мерія грає брудні бізнес-ігри, використовує ветеранів для лобіювання інтересів та знищує місто.

Авторка: Катерина Лозовенко

Рецензенти та співавтори: Аліна Садовська, Максим Сич