Дипломатія більше не привілей лише дипломатів
Завдяки технологіям сьогодні будь-чий голос може бути почутим навіть на рівні законодавців, урядів, президентів. Будь-чий голос може мати вплив. І нам варто використовувати цю можливість, аби діяти на користь України.
Досягнути наймасштабніших цілей
Дипломатія трансформувалася. Її трансформували технології, надавши публічні майданчики кожній людині та дозволивши будь-кому бути народним дипломатом. Соціальні мережі та незалежні новинні сайти дозволяють активістам швидко поширювати правдиву інформацію та протистояти дезінформації, полегшуючи доступ до медіа.
Платформи як Facebook, X (Twitter), Instagram, Telegram тощо стали ключовими інструментами не тільки для поширення інформації, а й для організації протестів, координації масових акцій та залучення суспільної підтримки. Вони дозволяють громадянам швидко об'єднуватися навколо спільних інтересів, організовувати флешмоби, поширювати петиції та збирати ресурси для громадських ініціатив. Нагадаю, що Революція гідності почалася саме з допису в Facebook.
Поєднання народної дипломатії та можливостей, які соцмережі відкривають для цифрового активізму – реальний шлях до досягнення наймасштабніших цілей. Подивіться тільки як українські активісти змушували західні корпорації закривати свої бізнеси в росії, та як технологічні платформи служили базою для координації цих заходів.
Бути почутими в усьому світі
Технології розширили можливості міжнародної співпраці активістів, дозволяючи створювати глобальні коаліції для обміну досвідом та спільного тиску на уряди й міжнародні організації, що особливо важливо під час світових криз, таких як кліматичні зміни, політичні репресії чи порушення прав людини.
Також саме ця міжнародна координація між проукраїнськими активістами грає стратегічну роль у спротиві України проти військової агресії. Наприклад, саме так з’явилася Strichka – спільнота українців, що діють за кордоном. З бажання об’єднати проактивних українців в усьому світі, синхронізувати їхні дії та використати це для досягнення цілей на користь нашої країни.
Народна дипломатія не противага традиційній, а навпаки – може її підсилити. До того ж на відміну від традиційної, вона не має такої кількості політичних та юридичних обмежень. З цієї причини Strichka активно реагує на актуальні виклики чи завдання України в міжнародній політиці.
До прикладу, до цьогорічного Дня захисників і захисниць стартувала ініціатива Let Ukraine Strike Back, щоб підсилити вектор міжнародної дипломатії нашої країни та вкотре наголосити: Україні потрібно дозволити бити у відповідь. І чим швидше це станеться, тим більше життів українців вдасться зберегти.
Технології загалом та соціальні мережі зокрема дозволили навіть невеликим групам активістів досягати мільйонів людей, поширюючи свої ідеї та привертаючи увагу до важливих питань. Люди отримали можливість впливати на глобальний дискурс, що раніше було майже неможливо без медіапідтримки чи політичної влади. Цей феномен спостерігається по всьому світу на прикладі таких подій, як "арабська весна", рух Black Lives Matter, екологічні протести та інші великі суспільні зміни останніх років.
Виклики цифрового активізму та як з ними боротися
Однак, попри численні можливості, технології також несуть нові виклики та загрози для активістів.
Кібербезпека
Однією з головних проблем є кібербезпека. Незахищені канали комунікації та збереження даних можуть призвести до витоку інформації або переслідування з боку владних структур чи хакерів.
У деяких країнах уряди використовують технології для стеження за активістами, блокування їхніх ініціатив або розповсюдження фейків, щоб підірвати довіру до протестних рухів. В інших, наприклад в росії чи Китаї, йдуть далі й намагаються регулювати доступ до інтернету, контролюючи з яких джерел та яку інформацію можуть споживати громадяни країни, а яку ні.
На щастя, існує низка технологій та інструментів, які допомагають активістам захистити свої дані та комунікації. Наприклад, використання VPN (віртуальних приватних мереж) дозволяє шифрувати інтернет-трафік і приховувати місцеперебування. Інструменти для шифрування повідомлень, вбудовані в месенджери, такі як Signal або WhatsApp, забезпечують конфіденційність розмов, тоді як двофакторна аутентифікація додає додатковий рівень захисту для доступу до особистих даних та акаунтів. Водночас важливо підвищувати рівень обізнаності активістів у питаннях цифрової безпеки та конфіденційності.
Дезінформація
Крім того, в епоху інформаційних війн, дезінформація та фейкові новини стали потужною зброєю проти активістів та громадських рухів. Фальшиві звіти, сфабриковані новини або навіть маніпулятивні кампанії можуть знижувати довіру до правдивих повідомлень, сповільнювати мобілізацію і навіть сіяти розбрат всередині громадських рухів.
За прикладами далеко ходити не треба, бо росія перетворила дезінформацію на ще одну свою зброю. Вона створює в соцмережах фейкових військових згенерованих ШІ, намагається видавати власні злочини за наші, спонсорує десятки псевдоукраїнських анонімних телеграм-каналів. І саме тому, під дописами про Україну приходить навала ботів, що намагається розхитати українське суспільство.
Єдине довгострокове рішення цієї загрози – підвищення рівня медіаграмотності. Маніпуляції та фейки працюють тоді, коли люди не вміють їх розпізнавати. Ми вже маємо безкоштовні ініціативи від EdEra, Дія.Освіта, Prometheus, що допомагають розвивати навички критичного мислення у споживанні інформації. Проте робота над медіаграмотністю серед українців має бути системною, адже з розвитком технологій трансформуватимуться й методи маніпуляцій.
Швидкий спад інтересу
Новина живе три дні. В епоху розквіту соціальних мереж – навіть такий результат неймовірний. Коли в межах доби кілька трендів встигають з’явитися й зникнути – викликом для активістів стає те, як утримувати увагу на дійсно важливих питаннях.
Приклади показують, щоб тема не зникла з такою ж швидкістю, як з’явилася – вона має викликати дискусії, обговорення та залучати людей, які першочергово не були ініціаторами акції.
Яскравий приклад: флешмоб, який став вірусним у Х (Twitter), коли один за одним з’являлися пости однакового змісту: "Я платник податків своєї країни. Ніщо не робить мене щасливішим, ніж те, що мої податки витрачаються на підтримку України та боротьбу зі злом". Пост однієї людини знайшов відгук та залучив до ініціативи сотні інших.
Діяти спільно
Якщо в звичній дипломатії працює періодичність обговорення конкретної теми, то в народній – акцент на масовості. Саме тому ми додали в Strichka функцію квестів, аби синхронізувати дії проактивних громадян для ефективного досягнення цілей.
Чим більше людей говоритиме, тим гучнішим буде голос й тим важче буде проігнорувати його.
Ми в проєкті Strichka активно працюємо над тим, щоб допомогти активістам використовувати нові інструменти для мобілізації громадськості та розширювати міжнародний вплив на підтримку України. Наша мета – створити безпечне та ефективне цифрове середовище, де кожен активіст матиме змогу працювати на благо своєї Батьківщини, задля перемоги та розвитку України в майбутньому. Незалежно від того, де українці знаходяться зараз та будуть знаходитись у майбутньому.
Дмитро Шоломко, СЕО та співзасновник Strichka
