Гірше, ніж при Авакову: як новий закон про поліцію легалізує кумівство у призначеннях

77% корупційних злочинів розслідує нереформована і неочищена Національна поліція. Це пряма відповідь на питання "чому корупція залишається внутрішнім ворогом №1 в Україні?". 

Топполіцейські, як наприклад головний зброяр Києва Юрій Нерух, "купують" автівки по 3 тис. грн та квартири по 15 тис. грн. Це – результат ручних призначень на керівні посади без конкурсів і повна відсутність перевірки на доброчесність.

Чого тільки варті нещодавні скандали – від придбання автівок Е-класу по 2,5 млн грн для Нацполіції до російського громадянства дружини ексзаступника голови поліції Тишлека, маєтку з виходом до води голови поліції Київської області генерала Щадила, а також багатої тещі керівника поліції у Чернігівській області Іщенка.

Ці скріни – наглядно демонструють, що щось не так із поліцією.

Нині реформа поліції – у фокусі уваги Єврокомісії, яка вказувала, що "українська поліція продовжує страждати від корупції". Затягування із перезавантаженням поліції віддалятиме вступ України до ЄС.

У Раді зареєстрували законопроєкт №12159 від МВС "Про внесення змін до ЗУ "Про Національну поліцію" щодо підвищення ефективності службової діяльності поліції". 

Він швидше "для галочки" перед міжнародниками, бо зовсім не про реформу поліції. Фактично він про навпаки – замість прозорих конкурсів може лише легалізувати поліцейське свавілля у питаннях призначень та укріпить систему вертикального впливу МВС-Нацпол.

Перше – законопроєкт писався поліцейськими, що в корені руйнує натяк на реформу. 

Друге – обіцяний міністром МВС Клименком міжнародникам прозорий відбір керівників поліції всіх рівнів залишиться на рівні обіцянок.

Поліції 2.0 не буде? Про що законопроєкт на три сторінки

Сам законопроєкт – в дусі "яких вам ще реформ не вистачає". Три сторінки – про видимість конкурсів, а не про реальну спробу перезавантаження Нацполу. Адже він є швидше формальним виконанням вимог міжнародників та пункту Державної антикорупційної програми, ніж реальним запровадженням конкурсного добору, як це працює в НАБУ, НАЗК, САП та буде в БЕБ. Ляпас міжнародникам, не інакше.

Висновок НАЗК щодо законопроєкту – негативний, законопроєкт  містить корупціогенні фактори, зокрема, щодо встановлення непрозорої процедури призначення на посади та просування по службі у системі Національної поліції, а також потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Ми проаналізували текст на відповідність незалежним конкурсним призначенням та наявність корупційних ризиків.

Ось, що не так.

"Конкурси", але за вказівкою МВС

Перше, де відбувається підміна понять – запровадження конкурсів на керівні посади в поліції, але (!) "згідно з затвердженим МВС переліком". 

Тобто МВС таким чином закріплює за собою право на власний розсуд обирати і змінювати перелік посад на конкурси. Умовно, потрібно призначити певну кандидатуру на керівну посаду – змінили перелік, прибрали посаду з "конкурсних". І такі козирні комбінації можна проводити до безкінечності. Більше того, поняття "керівного складу" може стосуватися керівників відділів чи департаментів, але не перших осіб у поліції. Таким чином голова Нацполу та його заступники навряд чи потраплять у перелік посад на конкурси.

Друге, що не так – конкурси без залучення міжнародників у склад конкурсних комісій. Тобто про прозорість та незалежність конкурсних комісій поки не йдеться.

Найгірше – у цьому тексті законопроєкту залишається типовий порядок проведення конкурсу, який не передбачає ні міжнародних експертів у складі конкурсної комісії, як є при відборі керівників НАБУ, НАЗК і вже БЕБ, ні прозорих етапів, ні реального конкурсу. Натомість – тестування, перевірка фізпідготовки та співбесіда – за зачиненими дверима.

Такий "конкурсний" відбір змінить абсолютно нічого. Адже МВС зберігає за собою вплив на призначення в Нацполі. 

"Принцип доброчесності" замість перевірки на доброчесність

Законопроєктом передбачається, що "поліцейський проходить службу в поліції з дотриманням принципу доброчесності, перелік критеріїв якого затверджується Міністерством внутрішніх справ України". Визначати критерії буде знову МВС.

Тобто про перевірку на доброчесність, яку до прикладу, проходять кандидати на голову НАЗК, можна забути. Водночас саме тест на доброчесність мав би стати ключовим етапом, якби був складовою конкурсної та атестаційної процедур. Адже він полягає не лише в аналізі офіційних доходів, а й перевірці майна, зв'язків, способу життя чиновника та його наближених осіб, дотримання етичних норм та ін. параметрів за чеклістом. 

Знову атестація на папері

Атестування рядового складу поліції – без змін. Натомість невеликі зміни можуть бути під час атестування поліцейських, які займають керівні посади. 

Зокрема, до складу такої атестаційної комісії пропонують включити 25% представників громадськості. А саме оцінювання компетенцій проводити в електронній системі управління персоналом із публікацією результатів на сайті органу поліції.

Включення громадськості у комісії – це плюс. Однак на практиці лише 25% громадськості у складі може не вплинути на результат роботи комісії, яка повністю формується та контролюється керівником органу. 

Нині ж атестація – формальна процедура з можливістю звільнення неугодних. 

Таку атестацію, як і перевірку на доброчесність за критеріями МВС, з легкістю пройшов би ексзаступник голови поліції Дмитро Тишлек, відомий скандалом щодо російського паспорту дружини. Внутрішня перевірка не виявила підстав для його звільнення. Скандальний генерал Щадило, нинішній начальник ГУНП Київської області, який має маєток із власним виходом до води, теж без проблем пройшов би таку процедуру.

Як висновок, запропоновані МВС підходи до конкурсів, доброчесності та атестації не мають нічого спільного з справжнім перезавантаженням системи. 

Три ключові правки до законопроєкту

Понад 20 громадських організацій, антикорупційних центрів та медіа виступили проти законопроєкту з "видимістю" конкурсів та направили заяву до Верховної Ради щодо доопрацювання законопроєкту. Зокрема, організації наполягають на включення до тексту включення трьох важливих правок – про незалежний конкурс на голову та заступників поліції – за участю міжнародників, конкурс на керівників територіальних підрозділів та перевірку доброчесності. Громадськість закликає нардепів не ухвалювати законопроєкт у такому вигляді, як він поданий МВС.

Крім того, у Брюсселі під час презентації Єврокомісії "тіньового звіту" (альтернативного офіційному) щодо виконання Україною антикорупційних зобов'язань представники громадськості адвокатували реформу поліції із 3 ключовими кроками.

1. Незалежні конкурси – мають бути на всі вищі керівні посади в поліції. Починаючи від голови Нацполу і до запуску конкурсів на керівників ГУНП в регіонах. Це знизить політичний тиск та посилить незалежність керівників.
2. Міжнародники із переважним правом голосу у складі конкурсних комісії. Це працює в НАЗК і невдовзі, попри спроби ручного управління з боку Уряду, запрацює в БЕБ. 
3. Перевірка на доброчесність має бути складовою як конкурсної процедури, так і атестаційної. Вона включає повний моніторинг способу життя поліцейського, його близьких осіб та, як показала практика перевірки кандидатів з багатими тещами до НАЗК, є дієвою.

Поки ж "поліцейський" законопроєкт нагадує шоу Авакова, який у Фейсбуці оголошував конкурс на керівника поліції як одноразову акцію. Так і з цим законопроєктом – визначати посади "на конкурс" і "без конкурсу" хоче МВС. У Раді мають цього не допустити, інакше про ЄС і довіру міжнародників не йтиме мова. 

Найбільш очікувана реформа – боротьба з корупцією – залишається неможливою без реальної реформи поліції.

Мартина Богуславець