Скільки ще буде побитих ветеранів?
"Водій автобуса висадив ветерана", "Водій маршрутки побився з ветераном з ампутацією" – цих реальних ситуацій з кожним місяцем ставатиме більше. Обговорення "хто винен у ситуації, що ветерана висадили, побили, принизили" часто мають геть відірвані від реалій висновки. Здається, що це втома від війни чи протистояння в суспільстві. Насправді все банально – гроші. Ціна питання – 8, 20, 50 гривень.
Програма реінтеграції ветеранів IREX провела якісне дослідження "Про ветеранську реінтеграцію", під час якого запитувала ветеранів та керівників громадських об’єднань щодо різних аспектів ветеранської політики. Зокрема, які болі й виклики постають перед захисниками при спробі скористатися обіцяними державою пільгами.
За словами лідерів ветеранських організацій та експертів, є інституційний конфлікт між державою, що призначає пільги колишнім військовим, і місцевою громадою, коштом бюджету якої вони мають бути відшкодовані. Часто громада банально не має на це грошей. Саме цей конфлікт, на думку опитаних лідерів ветеранських об’єднань, стає частою причиною того, що водії маршруток відмовляються возити безплатно ветеранів та військових з УБД.
Ветерани можуть купувати джинси та жуйки? Або що не так з пільгами
Система пільг для захисників і захисниць мала б балансувати ті послуги, які не завжди доступні для різних груп ветеранів по країні. Це база справедливого розподілу соціальних благ. На думку опитаних, система пільг частково працює, але, крім частковості, вона є також хаотичною та застарілою. Респонденти нагадували, що донедавна діяла пільга на встановлення радіоточки, також досі діє пільга на оплату користування стаціонарним телефоном.
Звісно, правки вносяться, закони редагуються, але досі діє норма Закону України №3551 "Про статус ветеранів війни…", яка дає ветеранам право "на позачергове забезпечення продовольчими товарами поліпшеного асортименту та промисловими товарами підвищеного попиту". Також цей закон пропонує створювати для ветеранів окремі магазини і секції. Така "класова сегрегація" діяла за часів радянського союзу, коли бійців часів Другої світової обслуговували окремо. У часи дефіцитів їм були доступні товари, які складно було придбати у звичайному магазині. Та чи актуально це зараз?
У США діє система знижок для ветеранів, зокрема, на їжу, та іноді їхні сім’ї можуть економити до 25% сімейного бюджету. В Україні приватний бізнес часто надає знижки захисникам та захисницям, але ця історія має відверто несистемний характер. При цьому респонденти зазначають, що часто соромляться питати про знижки чи показувати кожен раз посвідчення. Впевнений, що цифрова країна може легко впоратись з цим питанням, враховуючи, що завдяки Держдепартаменту США та IREX вже працює Єдиний державний реєстр ветеранів війни.
Паперовий блюз тягнеться місяцями
Найперше із чим зіштовхується кожен майбутній ветеран – демобілізація. Процес переродження із людини в формі в людину в цивільному триває місяцями, а часом може затягнутися на роки. Зараз деякі категорії колишніх військових мають отримувати декілька окремих довідок у різних місцях, створення кожної іноді займає 2-3 тижні. Система мала б працювати за мінімальної залученості захисників. Ну і авжеж, в ідеальному світі вся бюрократична процедура мала б бути цифровізованою, без потреби робити ксерокс на копію, що завірена "згідно з оригіналом".
Що стосується можливості отримати інші пільги чи послуги, то тут опитані ветерани сходяться на думці, що найпоширеніші проблеми – складність оформлення, численні бюрократичні процедури, нерозуміння того, які саме блага має отримувати людина. Відтак є запит, щоб у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) працював фахівець, який би допомагав ветеранам оформляти пільги, в ідеалі – військовий юрист. Труднощі, з якими стикаються захисники при оформленні пільг, окрім бюрократії, зумовлені дефіцитом персоналу. Також, ветерани, які мешкають у сільській місцевості, скаржаться на відсутність електронного документообігу. Часто для оформлення пільг вони змушені виділяти окремий день на приїзд до міста.
До речі, дефіцит персоналу та відсутність інфраструктури підтверджуються іншим дослідженням – "Соціальні послуги для ветеранів та ветеранок у громадах: виклики та потреби", авторства аналітичного центру Cedos та ГО "Правозахисний центр для військовослужбовців "Принцип". Дослідження стало можливим завдяки програмі "Український фонд швидкого реагування", що втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
Представники громад майже в унісон зазначили такі ключові проблеми при наданні послуг ветеранам та ветеранкам, як брак фахівців, а також коштів для залучення спеціалістів, відсутність транспортних засобів, особливо адаптованих для перевезення осіб з інвалідністю, а також відсутність безбар’єрних приміщень де можна було б надавати послуги.
Отже, систему пільг необхідно терміново переглянути, з урахуванням сучасних реалій. За словами опитаних, "плюшок" може бути менше, але важливо, щоб вони були доступними на всій території країни та для усіх ветеранів. Тверде ні патерналізму.
Побратими вважають, що надавані пільги мають допомагати захисникам, зберігати активну життєву позицію, відкривати додаткові можливості, а не сприяти формуванню залежності ветерана від соціальної допомоги та загальної пасивності.
Потрібно дозволити родичам захисників оформити пільги за них, а також запровадити "єдине вікно" оформлення пільг. Потрібно наблизити можливості для ветеранів і ветеранок, які живуть у сільській місцевості: розширити перелік послуг, які були б доступні онлайн та посилити електронний документообіг. Запровадити мобільні пункти надання пільг або виїзні програми для надання допомоги в сільській місцевості, мінімізуючи необхідність для захисників подорожувати на великі відстані.
А ще захисників і захисниць необхідно залучати до формування ветеранської політики, долучаючи нас у дорадчі ради та фокус-групи. Відповідно, представники державних структур мають час від часу збирати відгуки щодо роботи системи й надавати зворотний зв’язок, що робиться для покращення чи вирішення ситуацій. Пишаюсь, що ми в IREX вже маємо напрацювання в кожному з цих напрямів і не плануємо зупинятись.
Костянтин Татаркін, радник з питань ветеранів IREX, ветеран
