Російський геноцид: міжнародна відповідальність та виклики для світу

На початку жовтня на цьогорічній конференції Варшавського безпекового форуму війна Росії проти України залишалася головною темою. Це відображає сприйняття загроз, які випливають із російської війни не лише для країн Європи, але й для всього трансатлантичного простору.

Визнання злочинних дій Росії геноцидом проти українців

Однією з ключових панелей форуму була дискусія про визнання дій Росії в Україні геноцидом. Це питання повинно вийти за межі обговорення виключно дослідниками й правниками, та нарешті визначати наповнення зусиль міжнародної спільноти щодо протидії злочинній політиці Росії.

З 2014 року Росія веде систематичну і цілеспрямовану політику знищення української нації, як носія державотворчості. Саме існування самобутньої української ідентичності як такої, руйнує основи кремлівської ідеології рашизму, якою виправдовуються імперські зазіхання Москви на наших людей і нашу землю. Відтак, глибинна суть злочинної політики Росії полягає у знищенні українців, а не просто захопленні нових територій, як багато хто у світі воліє вдавати.

Від самого початку війни Росія здійснює організовану й керовану політику вчинення масових злочинів проти українців. Лише з лютого 2022 року зареєстровано понад 137 000 воєнних злочинів. Більше 20 тисяч українських дітей було депортовано до Росії, 6 тисяч українських солдатів і приблизно 14 000 цивільних осіб опинилися в полоні у Росії. Російські злочинці з особливою жорстокістю поводяться зі всіма, хто сприймається ними як носій української ідентичності.

Москва здійснює систематичну і цілеспрямовану кампанію навмисного знищення цивільних об’єктів: критичної інфраструктури енергогенерації і постачання, теплопостачання, водопостачання, лікарень, навчальних закладів, житлових будинків, культурних осередків, портів, комерційних підприємств з метою створити умови, непридатні для проживання в українських містах і селах. Станом на зараз задокументовано пошкодження більше 84 000 об'єктів цивільної інфраструктури.

Росія здійснює незаконні депортації українських дітей щоб стерти їхню національну ідентичність, й, тим самим, знищити молодий пагін нового покоління українців. Завдяки величезному тиску репресивного апарату, Росія викорінює українську ідентичність на окупованих територіях також і серед дорослих, зомбуючи наших громадян ненавистю.

Окремою загрозою є кремлівські погрози застосування ядерної зброї. Це ще один прояв терору, котрий спрямований проти українського народу, й заразом несе небезпеку для всього людства.

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала Росію терористичною державою та її уряд — неонацистським. У заяві йдеться, що Росія вчиняє геноцид, зокрема через масові вбивства в містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та інших. У тому ж році парламенти семи держав світу – Польща, Естонія, Латвія, Канада, Австралія, Чехія та Ірландія – зробили політичні заяви, засуджуючи цей геноцид.

В листопаді 2022 року Парламентська асамблея НАТО офіційно визначила Росію як державу-спонсора тероризму і виступила з ініціативою щодо створення спеціалізованого Міжнародного трибуналу для переслідування та покарання відповідальних за скоєні злочини. Згодом, також і Європейський парламент прийняв резолюцію, в котрій Росія визнавалась державою-спонсором тероризму.

Нещодавно Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) у своїй липневій Бухарестській заяві визнала, що злочинні дії збройних сил Росії та її політичного та військового керівництва є геноцидом українського народу.

ПА ОБСЄ також проголосила, що "деколонізація Росії є запорукою сталого миру". Це відповідь тим у світі, хто шукає фальшивий "мир" коштом нашої безпеки.

Зимова загроза

З жовтня 2022 року до вересня 2024 року українська енергетична інфраструктура зазнала 1024 атаки з боку Росії. Внаслідок цих злочинних дій було зруйновано дві третини енергетичних потужностей України, а відновлення інфраструктури стало практично неможливим.

Москва з холодним розрахунком продовжує реалізувати свій намір заморозити Україну. Гуманітарна катастрофа для цивільного населення послабить армію. Атаки на енергетичні об'єкти призводять до відключень електрики, тепла та водопостачання, що зневірює суспільство і спонукає людей до відмови від боротьби.

На тлі цих подій, захист українського неба, зокрема об’єктів критичної атомної інфраструктури, є пріоритетом. Кілька країн-членів Європейського Союзу підтримують зняття обмежень на використання зброї проти Росії, а також на постачання Україні необхідних озброєнь, включаючи ракети та системи ППО. Проте Україна потребує більш рішучих дій щодо посилення заходів міжнародного тиску на Москву.

Міжнародне визнання злочинних дій Росії проти України як геноциду стане потужним сигналом для Кремля, підкреслюючи, що ці злочини не тільки не залишаться безкарними, але й що світ готовий їм протидіяти. Світова спільнота повинна усвідомити, що єдиний спосіб зупинити геноцид – це позбавити Росію усіх спроможностей здійснювати свою злочинну політику знищувати українців.

Трибунал для путіна

На Варшавському безпековому форумі було наголошено на важливості створення міжнародного трибуналу для судового переслідування Путіна та його прибічників. Хоча остаточний формат трибуналу ще не визначений, ми повинні домогтися від світової спільноти забезпечити правосуддя задля справедливості для жертв в Україні і запобігання повторенню подібних злочинів у майбутньому.

В березні 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду вже видала ордер на арешт Путіна на підставі звинувачення у вчиненні воєнного злочину. Окрім цього, суд розслідує ще чотири справи, що охоплюють злочини проти мирного населення. Ці справи стосуються відповідальності за жорстокі дії: катування, незаконні ув’язнення, вбивства та інші акти насильства.

Водночас, важливо розуміти, що Путін діє не один. Злочинну політику сіяння смерті втілює в життя владний режим, який підтримується політичною верхівкою, військовими, релігійними та іншими соціальними структурами. Система рашистського режиму заточена на агресію і руйнування міжнародного права. Проблема ускладнена тим, що понад 70% населення Росії підтримує цей режим і його цілі.

Міжнародна відповідь на російську загрозу

Незважаючи на ухвалення багатьох політичних рішень, ні Європа, ні Захід, ні ширша міжнародна спільнота досі не вжили дієвих заходів аби зупинити російські злочини. Окремі країни, навпаки, продовжують вести бізнес заради прибутку і прагнуть нормалізувати відносини з Москвою.

Втім, перемога України важлива не лише для нас. Вона матиме глобальні наслідки, надаючи сигнал країнам Індо-Тихоокеанського регіону, таким як Тайвань, а також державам Близького Сходу, що агресія та імперіалізм не мають місця в сучасному світі.

Міжнародне визнання російського геноциду є нагальним завданням. Нам потрібно переконувати наших партнерів у світі більш дієво підтримувати українські зусилля для захисту наших громадян від геноциду, і державу від знищення. 

Ми повинні також наполягати на відновленні міжнародного порядку, включно із відновленням територіальної цілісності нашої держави. Жодні мирні угоди на умовах Росії не можуть бути прийнятими, адже усі попередні спроби завершилися відомим крахом.

Наша мета – спільно зупинити російський агресивний геноцидний імперіалізм, а наша місія – взяти лідерство щоб створити ефективні запобіжники від повторення геноциду щодо інших народів в будь-якому куточку земної кулі.

Ганна Гопко – голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС Україна, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, членкиня виконавчих комітетів Нацради реформ і Центру протидії корупції. Народний депутат України у 2014-2019 роках та голова комітету у закордонних справах.

Роман Сон – експерт з міжнародного права, дослідник російського геноциду, координатор міжнародної кампанії за визнання Росії державою-агресором, голова Міжнародного центру досліджень України "Пряма Ініціатива", старший радник Центру Східно-Європейської Демократії.

Аріяна Ґіць – канадська політична і правова аналітикиня, директорка Міжнародного центру досліджень України "Пряма Ініціатива", старша радниця Центру Східно-Європейської Демократії. Перебуває під санкціями Російської Федерації.