Екологічне спустошення від війни: проблеми, які будуть вирішуватись поколіннями
На жаль, вплив на довкілля в багатьох війнах використовується як безпосередня зброя, руйнівні наслідки якої надзначні та довготривалі.
Лісові пожежі. Значне збільшення викидів CO₂ від вибухів та роботи важкої техніки. Хімічні викиди, спричинені обстрілами промислових об'єктів. Загроза радіаційних аварій. Втрата та забруднення водних ресурсів. Усі ці злочинні діяння росії в Україні проти природи мають три компоненти екоциду. Тобто такого впливу на атмосферу, біосферу, гідросферу тощо, що спричинив значні зміни в їхній структурі із серйозними наслідками для власне довкілля й людини.
З початку повномасштабної війни в Україні, згідно з даними Міністерства захисту довкілля в додатку "Екозагроза", на кінець липня 2024 року зафіксовано понад 5 тисяч злочинів проти довкілля. Збитки від них становлять більш ніж 2,5 трильйони гривень (56 мільярдів доларів).
Насправді ж реальну шкоду для довкілля ми зможемо оцінити після завершення війни. І вона не вимірюється лише в грошовому еквіваленті. Проте ми вже зараз маємо усвідомлювати – наслідки будуть відчутними ще не одне покоління. Відчутними не лише для українців, а й для всього світу.
А щоб розв'язати деякі екологічні проблеми, спричинені воєнними діями, навіть за наявності величезних бюджетів, знадобляться сотні років. Частина змін вже безповоротні. Усе, що можливо зробити в деяких патових ситуаціях для екології – лише зменшити негативний вплив на довкілля.
Для порівняння: сума дорівнює дворічному бюджету України в мирний час. Або 10-річним бюджетам всесвітньої організації ООН
У теперішній ситуації Україні вкрай необхідна підтримка світової спільноти, щоб зупинити росію та притягнути агресора до міжнародно-правової відповідальності за скоєні злочини проти довкілля.
Наразі вкрай важливо фіксувати та документувати прояви екоциду в Україні, щоб використати факти злочинів проти довкілля для того, щоб обчислити завдані збитки, а також для розслідування Міжнародного кримінального суду.
Масштаби знищення українських лісів
Тисячі гектарів українського лісу можуть вигорати від пожеж та обстрілів за один день. І такі дні, на жаль, не рідкість. Сотні тисяч окуповані та заміновані, загалом же війною охоплено мільйони гектарів.
За даними Рахункової палати України, станом на кінець 2022 року в державі вже постраждало від окупації та бойових дій 3 мільйони гектарів лісів (3 мільйони гектарів було окуповано військами рф). Це становить майже третину лісового фонду країни – до початку вторгнення офіційна площа лісів сягала 10,4 мільйона гектарів. 2,2 мільйона гектарів на сьогодні звільнено. Велика кількість цих територій замінована та потребує відновлення. Понад 850 тисяч гектарів залишаються окупованими. Ще приблизно 60 тисяч гектарів лісу було затоплено внаслідок підриву Каховської ГЕС.
Значна частина навіть поверненого під контроль України лісу, приблизно 700 тисяч гектарів лишаються замінованими. Станом на зараз, розміновано лише орієнтовно 70 тисяч гектарів. Частина деокупованих лісів знищена пожежами, частина складається з пошкоджених уламками та вибухами зламаних дерев.
Сам алгоритм відновлення лісів непростий та потребує великої кількості ресурсів і часу. Після того, як територія опиняється в безпечній зоні, проводяться роботи з розмінування. Здебільшого очищення лісів від вибухонебезпечних предметів відбувається ручними засобами.
Спеціалісти мають проходити пішки території з ручними міношукачами та виявляти вибухонебезпечні предмети. Лише потім працюють інженери зі знешкодження. І тільки після цього можна розпочати роботи з відновлення лісу. Зокрема йдеться про висадку нових дерев, сприяння природному поновленню та видаленню (за потреби) пошкоджених дерев.
Держава поки не виділяє гроші на гуманітарне розмінування, тому його проводять за кошти іноземних донорів. Вартість повного гуманітарного розмінування України порахувати важко. ЗМІ пишуть про 400–900 мільярдів доларів.
Ліси природного походження мають більше шансів на самовідновлення, пристосовуючись до змін в екосистемі. Для штучних лісів, особливо хвойних, наслідки пожеж можуть бути фатальними. В умовах зміни клімату самовідновлення не завжди можливе, і великі території можуть роками лишатись не залісненими, тож відновлення штучного лісу буде тривалішим і потребує значно більше зусиль.
Починати потрібно з нуля й тільки після робіт з розмінування. Заліснення ускладнюється й змінами клімату: опади зменшилися, вітри посилилися, температура повітря підінімається.
Ліси мають прямий вплив на якість повітря та клімат
Україна й світ перенасичуються вуглекислим газом, отруюючи живі організми та суттєво впливаючи на клімат (парниковий ефект). Загроза здається незначною, але її вплив ми відчуваємо вже зараз. І він буде прогресувати, це один із незворотних процесів.
Ось деякі розрахунки:
1 доросле дерево поглинає 50–150 кілограмів CO₂ на рік (беремо середній показник 100 кілограмів)
В 1 гектарі лісу росте 300–400 дерев (беремо середній показник 350 дерев на 1 гектар)
= 1 гектар лісу поглинає 35 тонн CO₂ на рік
Візьмемо велику пожежу на 3 тисячі гектарів погорілих дерев за день. Отримуємо 105 000 тонн непоглинутого CO₂ за рік. Якщо помножити кількість років, за які виросте доросле дерево (приблизно 30), то отримуємо шкоду для планети, яка становить 3 мільйони 150 тисяч тонн лише за один день пожежі на 3 тисячах гектарів.
Тільки в національному парку "Святі Гори" згоріло понад 9500 гектарів. Як наслідок, 9 мільйонів тонн CO₂ не будуть поглинуті цими лісами.
Наприклад, за даними Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні, у 2021 році викиди парникових газів склали 341,5 мільйона тонн CO₂-екв.
Якість повітря та вплив війни на клімат і світові антикарбонові програми
За даними Міндовкілля, станом на 6 травня 2024 року, загальна оцінка парникових газів, пов'язаних зі збройною агресією росії проти України становить 150 мільйонів тонн CO₂-екв.
Для порівняння в 2023 році всім країнам Європейського Союзу в рамках антикарбонових програм вдалося скоротити свої викиди приблизно на 5% (якщо співставляти з 2022 роком), що становить орієнтовно 175 мільйонів тонн (показник дуже близький до рівня викидів CO₂ внаслідок війни в Україні).
Об'єм викидів CO₂ країнам ЄС вдається скорочувати завдяки відповідним ініціативам і законам, які включають податкові, ринкові та регуляторні інструменти стимулювання скорочення викидів CO₂. Про це пише Reuters із посиланням на дані Eurostat.
При цьому в світі в 2023 році викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива зросли приблизно до 37 мільярдів тонн (де 5% це війна росії в Україні).
Масштабність екологічної катастрофи, спричиненої військовими діями, ілюструють дані щодо додаткових викидів парникових газів.
Викиди парникових газів не лише впливають на локальне довкілля, але й сприяють глобальному потеплінню, посилюючи кліматичні зміни на всій планеті. Вуглекислий газ і продукти горіння є головним чинником, який впливає на створення парникового ефекту.
Парниковий ефект – це підвищення температури земної поверхні в результаті нагрівання нижньої атмосфери внаслідок накопичення парникових газів. Він призводить до незворотних наслідків, таких як зміна клімату та глобальне потепління.
Можливо, літня аномальна спека вже є результатом значного підвищення викидів на нашій території.
Війна прискорює процес деградації ґрунту
Водночас внаслідок військових дій відбувається механічне, фізичне та хімічне руйнування ґрунту. Будівництво окопів, пересування важкої техніки, вирви від розірваних снарядів, хімічні та токсичні речовини, що потрапляють до ґрунту, радіоактивний та тепловий вплив порушують структуру та функції землі.
Забруднює довкілля і вся хімічна складова снарядів. Частина забруднює повітря, щось надходить у ґрунт та вимивається водою, потрапляючи до наземних та підземних вод. Так земля фактично просочується важкими металами. Внаслідок окиснення вибухівки в повітрі, ґрунті та воді опиняються сполуки сірки й азоту. Щойно починають іти дощі, сірка об'єднується з водою і може сформувати сірчану кислоту. Вона випалює все, коли поєднується з іншими компонентами.
Показником здорового ґрунту є наявність у ньому мільярдів мікроорганізмів. Їхня кількість у досліджуваних ґрунтах з місць ведення бойових дій вимірюється лише десятками тисяч. Наслідком таких змін є зниження родючості української землі. Приміром, за деякими даними, землі Херсонської та Миколаївської області втратили родючість до 40%.
Деградація ґрунту – це не лише українська проблема, це виклик міжнародного значення. Планета втрачає десятки мільярдів тонн родючих ґрунтів щорічно. Якщо така тенденція зберігатиметься, вже за чверть століття деградація ґрунтів у світі може становити 95%.
Від ґрунту залежить і якість харчових продуктів. Деякі поля стають непридатними для вирощування органічної продукції. Не обов'язково на їхньому місці мають вестися бойові дії – навіть проліт ракети й викиди токсичного палива отруюють землю й живі організми. Це прямо впливає на економіку країни, статус аграрної держави та експорт продукції.
Стан водних ресурсів і наслідки підриву Каховської ГЕС
Окрім замінованих ґрунтів, спалених лісів і забрудненого повітря, отруюються й водні ресурси.
Внаслідок воєнних дій було пошкоджено нафтосховища, що призвело до забруднення води. Снаряди, військова техніка, хімічні речовини, що потрапили до річок, тривалий час розкладатимуться у водоймі.
Продукти розкладання погіршуватимуть якість питної води. Адже 80% питної води в Україні отримують з поверхневих водойм. Зокрема річка Дніпро є найбільшим джерелом водопостачання для українців.
Нікуди не зникає і небезпека від морських мін.
Кричущим актом екоциду став підрив греблі Каховської ГЕС. Окрім водозабезпечення, водосховище виконувало багато інших функцій. Втрату 14 мільйонів кубів ми відчуємо через зміни ландшафту, вплив на енергосистему та виклики для промисловості.
Людина не встановлює кордонів довкіллю, глобально від злочинних дій росії страждає екосистема. Внаслідок підриву Каховської ГЕС щонайменше 150 тонн нафтопродуктів потрапили в Дніпро, а після й у Чорне море.
На узбережжях України, а також Болгарії та Туреччини було зафіксовано 1000 смертей дельфінів і понад 120 смертей китоподібних.
Висновок
Військові дії прискорюють зміни клімату, і ми не можемо відкидати фактор впливу на довкілля як другорядний. Наслідки, перед якими постане світ в результаті змін в екосистемі, вимагають уваги та дій на міжнародному рівні. Відповідальність за них не лише на країні-агресорі, а й на міжнародній спільноті.
Екологія – тиха жертва війни, яка часто залишається поза увагою через інші негайні проблеми, такі як втрати людей, руйнування та окупація територій. Ми повинні усвідомлювати, що екологічна проблема після війни буде значною.
Коли екоцид включать як основний міжнародний злочин до Римського статуту, це стане важливим кроком для того, щоб забезпечити відповідальність за зниження якості життя на планеті. Прокурори та міжнародні правові організації мають відігравати ключову роль у цьому процесі, щоб гарантувати справедливість і забезпечити захист глобальних ресурсів для майбутніх поколінь.
Важливим інструментом, який має запустити новий механізм захисту довкілля, стане й Екологічний договір для України, розроблений Міжнародною робочою групою щодо екологічних наслідків війни.
Робоча група разом із українськими органами влади та неурядовими організаціями створила системний документ. Це 50 рекомендацій для України та світової спільноти, які втілюють уніфікований підхід до оцінки впливу російської війни в Україні на довкілля, визначають підходи до компенсації за заподіяну шкоду, а також пропозиції щодо "зеленого" відновлення.
В парламенті також створено об'єднання з народних депутатів, які мають готувати та ухвалювати необхідні законопроєкти, постанови та спільні міжнародні резолюції з цієї тематики. А також наголошувати на цій проблемі на міжнародних майданчиках і серед профільних всесвітніх організацій.
Щодня у важких боях Україна виборює право жити на рідній землі. Визнання злочинів росії на міжнародному рівні є важливим для нашої країни та світу, зокрема злочинів проти довкілля.
Визнання екоциду дозволить сформувати міжнародну правову базу та запровадити міжнародне судочинство, щоб притягнути до відповідальності країну-агресора.
Володіючи повною інформацією та залучаючи провідних світових експертів, можна створити ефективний план з відновлення природних ресурсів. Для цього спершу необхідно отримати чітке уявлення про поточний стан наших екосистем. Це передбачає проведення всебічних досліджень і фіксацію екологічних злочинів.
І доки Україна впроваджує збір даних про екологічні наслідки війни, на міжнародному рівні мають запрацювати регуляторні інституції, які дозволяють розпочати перший розгляд щодо екоциду.
Дмитро Нальотов
