Врятувати недоброчесних суддів чи звільнити: що вирішить Вища рада правосуддя
Судді з мільйонними непоясненими статками, судді, які відмазували п’яних водіїв, судді, які забороняли Майдан... 19 вересня Вища рада правосуддя як орган, який відповідальний за очищення судової влади, вирішить, чи зможуть такі служителі Феміди зберегти свої посади і надалі ухвалювати рішення іменем України та отримувати високі зарплати.
Усі судді рівні, але деякі рівніші за інших
Ще з Революції Гідності суспільство намагається очистити владу від недоброчесних. Якщо починалося все з так званої "сміттєвої люстрації", яка була масовим виявом гніву та недовіри суспільства до державних інституцій. Згодом, з оновленням влади, з’явилася надія на більш системне рішення за допомогою процедур. Для судів таким рішенням стало кваліфікаційне оцінювання усіх, хто на 2016 рік були в системі. Внаслідок цього оцінювання служитель Феміди міг лишитися без посади. Проводити його мала Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС).
Наступним великим досягненням, після запровадження самого оцінювання, стала участь громадськості в процедурі – утворювалася Громадська рада доброчесності (ГРД), яка могла надати негативний висновок щодо судді. Невдовзі після запровадження оцінювання цьому висновку надали і вагу – якщо з висновком не погодиться колегія ВККС (3-4 члени), то рішення, що суддя залишається на посаді, має ввести в дію 11 членів ВККС на засіданні повним складом. Це так зване право "вето" робило участь громадськості не повністю ілюзорною.
За таким правилом відбувалося кваліфікаційне оцінювання до 2019 року. Однак в комісії того часу було понад 11 членів, які готові були лишати недоброчесних на посаді, тож з оцінених тоді 3000 суддів втратили посади менше одного відсотка. Дехто навіть піднявся по кар’єрній драбині та став суддею Верховного Суду. За такий провал оцінювання тодішня комісія поплатилася, і у 2019 році Верховна Рада з соромом припинила їхнє повноваження. До 2023 року тривала боротьба суспільства за те, як відбиратимуть нову комісію, щоб унеможливити повторення історії. У результаті, за допомогою міжнародних експертів під час відкритих співбесід вдалося відібрати 16 нових членів ВККС, які мали продовжити оцінювання майже 2000 суддів спільно з ГРД.
У листопаді 2023 року оцінювання відновилося і суспільство нарешті почало бачити в стрічці заголовки "Суддю Майдану подали на звільнення". Після перших рекомендацій на звільнення багато суддів почали його уникати — не з'являтися та подавати у відставку. Водночас Верховний Суд (ВС) підійшов до цього питання системніше — прийняв рішення, яке дозволяє уникнути завершення оцінювання 180 суддям, які мали негативний висновок Громадської ради доброчесності. Зокрема, ВС зробив висновок, що для 180 суддів достатньо розгляду 3-4 членів ВККС, а завершення оцінювання повним складом не має відбутися. Примітно, що доповідачем з цього питання у Верховному Суді був Олег Кривенда, який також свого часу під час конкурсу отримав такий висновок. Саме рішення суду було неочікуваним поворотом власної практики, який раніше мав зовсім протилежну позицію.
Завершити оцінювання цих 180 суддів і звільняти їх чи ні зараз залежить від позиції двох органів — Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. 16 вересня ВККС вже показали свою позицію — внесли в порядок денний питання щодо перевірки однієї із таких служительок Феміди. І хоч вона на засідання не з’явилася, сигнал від органу доволі чіткий — немає суддів, які рівніші за інших, усі проходять однакову процедуру оцінювання. 19 вересня свою позицію зможе показати Вища рада правосуддя, яка або виправдає покладені очікування щодо очищення судової влади або зацементує недоброчесних суддів у системі на десятиліття уперед.
Хто залишиться на посадах
З цих 180 суддів 14 вже завершили оцінювання та отримали рекомендації на звільнення від нового складу ВККС. Вони пройшли засідання повним складом Комісії за участі представників Громадської ради доброчесності. Однак, зараз такі рекомендації Вища рада правосуддя може залишити "без розгляду".
Інна Отрош-молодша, суддя Господарського суду міста Києва
Інна Отрош-молодша дочка відомої екс-голови Печерського районного суду міста Києва Інни Отрош-старшої, за якої став вживаним термін "печерське правосуддя". І це не випадок, коли діти за батьків не відповідають, адже свою посаду в київському суді Отрош-молодша виглядає, що отримала завдяки матері через порушення процедури.
Суддя також володіє мільйонними статками, які не мають пояснення та виглядають нелегальними, адже ні власного доходу, ні доходу матері було явно недостатньо для їхнього набуття. Зокрема, Інна Отрош-молодша стала власницею трьох квартир у Києві, будинку в передмісті, двох паркомісць та авто Lexus.
Також суддя їздила до тимчасово окупованого Криму та Санкт-Петербурга. На співбесіді суддя пояснила свої візити "нагальною потребою спілкуватися з близькими", і взагалі "це вина державних органів, які не забезпечили безпеку кордонів у певний час".
Марина Лозинська, суддя Солом'янського районного суду міста Києва
У 2014 році суддя кинула під варту одного з учасників Майдану щодо якого завели кримінальну справу за участь у протестах. Суддя не лише вирішила кинути протестувальника за ґрати у явно політичній справі, але й не надала жодного значення відомостям про його побиття. Зокрема, чоловік мав струс мозку, забої та садна, однак попри свій обов’язок, суддя це проігнорувала.
Під час співбесіди з повним складом ВККС, пояснення судді звелися до того, що хоч тримання під вартою і є найтяжчою мірою у кримінальній справі, але воно по факту не виконувалося, адже чоловік одразу відправився на лікування. Пояснень, як це виправдовує дії судді не було, тож вона отримала свою рекомендацію на звільнення.
Юлія Берлімова, суддя Генічеського райсуду Херсонської області
У висновку Громадської ради доброчесності йдеться, що після окупації Берлімова не лише залишилася в т. о. Генічеську — вона ще й брала участь у конкурсах до так званих "судів", які утворювала окупаційна влада. Важливо, що обовʼязковою вимогою до кандидатів на таку "посаду" є російське громадянство, а отже майже очевидно, що Берлімова його отримала.
У листопаді 2023 року ВККС мала провести кваліфікаційне оцінювання судді Берлімової, проте вона очікувано не зʼявилася на співбесіду. Відтак її визнали такою, що відмовилася проходити оцінювання. У квітні 2024 року Вища рада правосуддя постановила звільнити суддю, однак Берлімова зможе колись оскаржити це рішення у Верховному Суді, користуючись позицією того ж суду.
Хто може залишитися на посадах, але так і не бути оціненими
Більша частина з цих 180 суддів ще не пройшли засідання у повному складі ВККС. Водночас якщо слідувати позиції ВС, то таке може навіть і не відбутися, тобто судді збережуть посади.
Михайло Романюк, суддя Апеляційного суду Львівської області
Суддя отримав дуже щедрий подарунок від батька — сім з половиною мільйонів гривень. Останній працював в управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків у Львівській області, де навряд були такі високі зарплати. Як з’ясувалося пізніше, батько начебто взяв ці кошти в борг, щоб зробити такий подарунок сину. Двоє з трьох членів ВККС такій історії повірили.
Також родина судді в сумнівний спосіб і незрозуміло за які кошти набула у власність старовинний будинок площею близько 500 кв.м у Львові. Дружина Романюка позичала майже вісім мільйонів гривень Громадській організації "Фонд допомоги "Місія добра", яка на той момент орендувала ту стару будівлю, де розміщувався дитячий дошкільний навчальний заклад. У 2017 році ГО ліквідувалась, а майно потрапило у власність суддівської родини, адже та надавала позику. Надалі нерухомість переписали на батька Феодосія Васильовича. За інформацією медіа, завдяки вкладеним коштам, після ремонту вартість будинку може складати 54 мільйони гривень.
Сергій Луценко, суддя Оболонського районного суду міста Києва
Луценко є суддею Майдану — у розпал Революції Гідності позбавляв протестувальників прав керування транспортними засобами нібито за невиконання вимог працівників міліції про зупинку. До того ж суддя не надіслав ці рішення до судового реєстру і не вказав у декларації свою причетність до переслідування протестувальників.
Витрати Луценка та його дружини з 2017 по 2020 роки перевищили задекларовані суддею доходи й заощадження. Також він більш ніж пів року очевидно уникав кваліфікаційного оцінювання, надаючи довідки про незадовільний стан здоровʼя. При цьому практично відразу після неявки на чергове засідання без проблем продовжує здійснювати правосуддя.
Олександр Вільчинський, суддя Вінницького окружного адміністративного суду
Суддя Вільчинський ймовірно товаришує з одіозним суддею Окружного адмінсуду Києва Євгенієм Абловим, день народження якого відвідував у 2019 році, а також у тому ж році за допомогою Житомирського окружного суду скасував висновок про свою невідповідність критеріям доброчесності, хоча такі рішення за законом оскарженню не підлягають.
Олександр Вільчинський і його родина відомі своїм хистом здобувати дорогу нерухомість за явно наднизькою вартістю. Вільчинський живе в особняку площею понад 600 кв. м у передмісті Вінниці, який коштує невідомо скільки і належить його матері. У 2017 році суддя придбав квартиру для дочки в елітному районі Києва ймовірно в 4 рази дешевше від реальної ринкової. Навіть якщо повірити в таку ціну, то сім’я Вільчинських однаково витратила більше, ніж мала офіційних доходів. У 2020 році дружина Вільчинського придбала землю в Козині начебто за тисячу доларів за сотку, коли насправді ділянки там коштували від 8-35 тисяч доларів за сотку.
Тест на спроможність оновлених органів
Рішення Верховного Суду — тест на спроможність і готовність до справжнього очищення судової системи оновлених органів суддівського врядування, яких очікували та за які боролися з часів Революції Гідності.
Вища кваліфікаційна комісія суддів, хоч і не одноголосно, але все ж проголосувала за внесення в порядок денний розгляду питання щодо судді зі списку 180. Це однозначно дало сигнал суспільству, що всі судді рівні між собою і будуть оцінені відповідно до їхньої роботи.
Завтра, 19 вересня, свій вибір має зробити і Вища рада правосуддя під час розгляду питання щодо судді Зоріка, яка або продовжить цю позитивну тенденцію, або ж зацементує недоброчесних суддів в системі. Доповідачем щодо судді є член ВРП Олексій Мельник, а відповідальним за проєкт порядку денного — голова Ради Григорій Усик. Щоб розглядати це питання, "за" також мають проголосувати члени ВРП. Сподіваємося, що Вища рада правосуддя не підведе покладених на неї суспільством надій та завдань і все ж доєднається до ВККС на шляху очищення судової влади. Інакше ВРП нівелює не лише єдиний дієвий механізм участі громадськості в оцінюванні, але й багаторізні зусилля суспільства з перезапуску цих органів.
Вероніка Крейденкова, співкоординаторка Громадської ради доброчесності, адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE
