П'ять кроків для посилення незалежності України

Для того щоб Україна змогла подолати наслідки війни та перетворитися на привабливу країну для життя та ведення бізнесу, необхідно впроваджувати трансформаційні зміни вже сьогодні. Війна не має стати виправданням для зволікання, адже світ не чекатиме. І геоекономічні та геополітичні виклики, суспільний запит на зміни та нагальні базові потреби, а також кліматичні питання вимагають негайних дій. 

Україна має унікальну можливість, спираючись на досвід країн, які змогли здійснити значні прориви та досягти домінуючого положення в інноваційній економіці, а також на доступ до їхніх політик та розуміння їхніх пріоритетів, розробити стратегію довгострокового зміцнення власних позицій. Ця стратегія повинна включати високотехнологічний розвиток, технологічну самостійність у ключових галузях, зелений економічний підхід та справедливий розподіл економічного зростання. Реалізація такої стратегії посилить незалежність України та забезпечить їй статус держави, з якою рахуються на світовій арені.

Якісне економічне зростання та швидкий якісний інноваційний розвиток

Це мета, яку повинна ставити перед собою Україна. Це не лише перехід від економіки сировинного типу та низькотехнологічного виробництва до економіки з високою доданою вартістю, орієнтованої на інновації, а й закладення та культивування нової філософії – навчання, роботи бізнесу та інституцій. Це філософія не інновацій заради інновацій і заради трендів, а фокус на вирішенні важливих соціальних та екологічних питань, філософія стійких інновацій. Це може стати національною економічною ідеєю.

Так, можна і варто вивчати досвіди, наприклад, китайського Шеньчженя або ізраїльської версії Силіконової Долини як прикладів створення та розвитку спеціальних економічних зон, спрямованих на розвиток технологій і наукових досліджень.

Уявімо такі хаби в Україні, які будуть залучати як внутрішні, так і міжнародні таланти, стимулюючи розвиток стартапів у галузі штучного інтелекту, кібербезпеки, біотеху, новітньої енергетики та кліматичних технологій. І можна піти ще далі, працюючи на передньому краї з відновлення біорізноманіття (в США сьогодні обговорюються законодавчі зміни, які дозволяють власникам земельних угідь заробляти на зростанні їх капіталізації через відновлення та розвиток природних екосистем, наприклад).

Відновлення біорізноманіття, ревайлдинг (відновлення дикої природи) – це один з трендів, який лише набуває популярності. Для України він буде актуальним не лише через війну. У країні досі існує низка практик, які буквально знищують її капіталізацію в майбутньому світі, де чисті річки, родючі ґрунти та первозданні ліси стають коштовними активами, які підвищують привабливість держави. Інші напрямки сталих інновацій також є надзвичайно актуальними та можуть забезпечити Україні лідерство в певних нішах. 

Понад те, для цього є передумови: чим більше українці цікавляться своїми співгромадянами, тим більше прикладів ми знаходимо, так як до розвитку певних стратегічних напрямків у світі ми, як нація, вже були і є причетними. Не потрібно далеко ходити. З 2025 року, наприклад, в ЄС розпочне діяти директива щодо переведення водного транспорту на екологічно чисті види палива. А чи знаєте ви, що півтора десятиліття тому ми вперше в Європі заправили теплохід біодизелем у Києві і здійснили на ньому рейс по Дніпру з близько сотнею людей на борту? Тоді це здавалося фантастичним, а на сьогодні ми носії унікального інноваційного досвіду, який вплинув на магістральний поворот у розвитку галузі пароплавства.

Україна може стати регіональним лідером у експорті зелених технологій, подібно до того, як Китай зайняв позиції у виробництві сонячних панелей, систем зберігання енергії та водню.

Україні дуже важливо навчитися отримувати дивіденди від таких інновацій та множити їх – як через оперативні зміни до законодавства, так і через інформаційну політику.

Справжній патріотизм – це коли ти примножуєш успіх представників свого народу. Коли представниця чи представник Ізраїлю робить певний інноваційний прорив, система соціальних зв'язків і машина державних інституцій вмикається для розкрутки цього кейсу та допомоги перетворити це на успіх на міжнародній арені. На жаль, коли подібне стосується українців, це часто працює в іншу сторону.

Нам потрібно культивувати філософію, в якій є розуміння і вища ціль – світ визнає українські інновації і інновації, створені українцями, лише тоді, коли самі українці навчаться їх розпізнавати, надавати їм кредит довіри та підтримувати.

Важко переоцінити важливість справедливого доступу до фінансових ресурсів у забезпеченні якісного зростання. Коли грантові кошти міжнародних організацій на інноваційні проєкти йдуть на фінансування проєктів компаній, які належать українським олігархам, у той час як сотні і тисячі талановитих молодих українців розчаровуються у спробах започаткувати свій інноваційний проєкт чи стартап через відсутність фінансування на всіх етапах – від науки до малого бізнесу, ми повинні чітко усвідомлювати, що для досягнення українського економічного дива все в цій історії має бути навпаки, і впроваджувати відповідні зміни.

Так, майбутнє України – це також цифровізація економіки та інтеграція цифрових рішень у систему управління. Крім того, величезний потенціал полягає у зростанні технологічності сільського господарства, де, знову ж таки, важливо розрізняти інновації від того, що ними не є. Зокрема, потенціал для розвитку полягає в інтеграції передових даних, штучного інтелекту та сталих методів ведення сільського господарства для підвищення продуктивності та експортного потенціалу, орієнтація на стійкий рослинний напрямок у харчуванні та розвиток напрямків садівництва та переробки з високою доданою вартістю.

Технологічна та військова самодостатність

Розвиток потужної національної оборонної промисловості та технологічної бази має стати одним із ключових пріоритетів України не лише у післявоєнний період, але й вже сьогодні. Самодостатність у критичних технологіях, таких як безпілотники, кіберзахист, системи протиракетної оборони та технології розвідки, є необхідною умовою для забезпечення безпеки та незалежності країни. Україна повинна активно підтримувати дослідження і розробки в цих сферах, а також сприяти тісній співпраці з цивільним технологічним сектором для створення технологій подвійного призначення.

Стратегічним напрямком також має стати розвиток України як центру кібербезпеки, здатного надавати експертні знання та рішення як на регіональному, так і на глобальному рівнях. 

Інвестиції в розвиток відновлюваних джерел енергії, технологій "розумних" мереж та зеленої енергетичної інфраструктури для транспорту також повинні стати пріоритетом. Зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії не лише посилить економічну самодостатність України, але й захистить країну від геополітичного тиску, пов'язаного з енергопостачанням.

Особливу увагу варто приділити розвитку власного виробництва, зокрема в сфері обладнання для енергетики, таких як системи збереження енергії та охолодження. Створення сильного hardware-сектора допоможе Україні стати менш залежною від імпорту та сприятиме зростанню національної економіки.

Сьогодні розвинуті країни усвідомлюють негативні наслідки політики, яка призвела до перенесення виробництв в регіон Азії. Локалізація та відновлення виробничого потенціалу – це те, що ми бачимо як тренд, який зараз набуває все більшої актуальності і в США, і в ЄС.   

Питання про те, як будувати виробництва в умовах війни, є викликом, але досвід сучасних підземних шкіл-укриттів показує, що можливості для інновацій існують навіть у таких складних умовах. Впровадження таких виробничих рішень може стати важливим кроком на шляху до зміцнення національної стійкості та розвитку.

Стратегічне геополітичне позиціонування

Посилення позицій України як ключового геополітичного гравця в Європі та за її межами шляхом використання стратегічного розташування, альянсів та інноваційних політичних рішень – це ще один важливий елемент для стратегії захисту незалежності України.

Україна повинна не лише посилювати існуючі альянси з НАТО, ЄС та США, але й активно розширювати свою співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки. Наприклад, стратегічне партнерство з країнами, що розвиваються, може допомогти Україні зміцнити свій вплив у міжнародних організаціях, забезпечуючи підтримку українських ініціатив на глобальному рівні.

Крім того, важливо використовувати енергетичні ресурси як інструмент дипломатії, пропонуючи себе як надійного постачальника енергії для Європи. Так, це може звучати одіозно на тлі зруйнованої інфраструктури і постачання електроенергії з Європи, утім ми маємо розглядати це як тимчасову ситуацію, адже потенціал України відповідає амбіціям стати постачальником енергоресурсів. Це включає спільні проєкти з відновлюваної енергетики та розвиток інфраструктури для експорту зеленого водню. 

Крім того, важливо формувати міцні союзні відносини з країнами Центральної та Східної Європи, Балкан та Чорноморського регіону, пропонуючи спільні інфраструктурні проєкти, що з'єднують регіональні ринки та підвищують економічну стійкість всього регіону.

Макроекономічна стабільність та стійкий розвиток

Україна повинна надавати стратегічну увагу макроекономічній стабільності та створенню стійкої економіки, здатної ефективно протистояти зовнішнім та внутрішнім потрясінням. Це включає не лише суворе фінансове регулювання, але й обережну та зважену фіскальну політику, спрямовану на ефективне управління національним боргом.

Для порівняння, країни, які зуміли зберегти макроекономічну стабільність під час глобальних криз, такі як Німеччина, використовували суворі механізми контролю за державними витратами та зосереджувались на збалансованому бюджеті.

Ключовим завданням для України є диверсифікація торговельних партнерств і експортних ринків. 

Україні важливо зосередитися на розширенні експорту до нових ринків, особливо у сферах високих технологій та агропромислового комплексу. Колись Сполучені Штати відкрили свій ринок для практично всіх товарів з Японії, включаючи автомобільну індустрію та електроніку, хоча на той час економічне підґрунтя для такого кроку було відсутнє. Це було сильним геополітичним рішенням, яке згодом принесло економічні дивіденди для обох сторін. Сьогодні союзниками України є ті країни, які надають пряму фінансову та військову допомогу. Проте Україні варто домагатися і економічної підтримки, пов'язаної з доступом на ринки збуту українських товарів. Це стане основою довгострокового економічного розвитку для України.

Ще одним критично важливим напрямком є інвестиції в стійку інфраструктуру, здатну протистояти як фізичним, так і кіберзагрозам. Це означає не лише оновлення існуючих інфраструктурних об’єктів, але й впровадження передових технологій для розвитку "розумних" міст, транспортних мереж і енергетичних систем. Наприклад, Сінгапур, який став глобальним лідером у розвитку "розумних" міст, демонструє, що інтеграція технологій у міське управління не тільки підвищує ефективність, але й забезпечує високий рівень безпеки та готовності до майбутніх викликів. Для України це має стати пріоритетом у розвитку міст, де сучасні технології забезпечать не лише комфорт, але й стійкість перед новими загрозами.

Соціальна стійкість та інклюзивне зростання

Переорієнтація з інтересів власників ключових фінансово-промислових груп на інтереси усіх громадян є необхідною умовою трансформації України в сильну незалежну державу. Інклюзивність та рівність – це фундаментальні принципи, на яких має базуватися українське суспільство. Якщо навіть у Китаї, де існує централізована влада, ці поняття пропагуються на рівні масових кампаній, то для України, яка будує демократичне суспільство, вони повинні стати нормою без будь-яких винятків. Метою є побудова стійкого суспільства з міцним соціальним контрактом, де економічне зростання приносить користь усім громадянам.

Україна має завдання забезпечити соціальні гарантії та працювати над зменшенням нерівності у доходах, гарантуючи, що економічне зростання буде інклюзивним і справедливим. Серед важливих напрямків для досягнення цієї мети є захист прав жінок та гендерна рівність. Жінки повинні мати рівний доступ до всіх сфер життя, включаючи економічну та політичну діяльність. Наприклад, Швеція досягла високого рівня гендерної рівності через цілеспрямовані державні програми та закони, що забезпечують однакові можливості для жінок і чоловіків. Україна може наслідувати цей приклад, впроваджуючи програми підтримки жіночого підприємництва, збільшення представництва жінок у керівних органах та зменшення гендерного розриву в оплаті праці.

Іншим важливим напрямком є інтеграція ветеранів у суспільство. Важливо не лише забезпечити їх соціальними гарантіями, але й створити програми професійного навчання та перекваліфікації, що дозволять їм знайти своє місце на ринку праці. В цьому гарним прикладом є США.

Розширення можливостей для людей старших 45 років – ще один спосіб посили державу. Україна повинна визнати величезний потенціал людей старшого віку. Замість того, щоб вважати їх "пенсіонерами", варто створювати програми з опанування нових навичок і технологій, що дозволять цим людям залишатися активними учасниками економіки. Наприклад, Японія активно впроваджує політики щодо розширення можливостей для людей старшого віку, залучаючи їх до роботи в нових галузях та стимулюючи їхню економічну активність.

Україні варто запроваджувати програми, що сприяють нормалізації залучення людей з різними соціальними, культурними, віковими та расовими особливостями до робочих місць. Наприклад, Канада, з її політикою мультикультуралізму, показує, що інклюзивне суспільство, де кожен має рівні можливості, створює більш стійку економіку та зміцнює соціальну тканину країни.

Інвестуючи в людей і забезпечуючи рівні можливості для всіх, Україна може створити суспільство, де кожен громадянин відчуває себе частиною спільної мети та успіху країни.

***

Усі перечислені вище пункти не будуть працювати без зміцнення верховенства права. Для того щоб Україна стала сильною та незалежною державою, з якою рахуються на світовій арені, необхідно негайно впроваджувати трансформаційні зміни, орієнтовані на розвиток високих технологій, стійкої економіки та соціальної справедливості. Ключовими елементами цієї стратегії є зміцнення верховенства права і викорінення корупції, розвиток інноваційних науково-технологічних хабів, створення інклюзивного суспільства з рівними можливостями для всіх громадян, а також залучення та повернення талантів з усього світу. Лише так Україна зможе подолати наслідки війни, забезпечити стійке зростання та зайняти гідне місце в глобальній економіці.

Юлія Давій-Березовська, співголова Sustainable Innovations Council, президент Українського Клубу Берклі