Постійний біль військових: що важливого відбулося з "реформою" рапортів

З початку своєї діяльності "Принцип" брався за ті завдання, які справді потребували нових рішень, і робота з рапортами – була одним з таких. Це біль, з яким до нас постійно приходили військові. Бюрократія і відсутність зрозумілої інформації призводили до того, що вони не могли користуватися функцією рапортів, тому ми розробили "Правовий навігатор" і виклали в доступ багато безплатних шаблонів рапортів. Але ми й далі зіштовхувалися зі скаргами про те, що рапорти часом просто неможливо подати. 

Реальні проблеми, з якими військові зіштовхуються під час подання рапорту

Рапорт – це основний і часто єдиний інструмент для військового, щоб повідомити про свої проблеми та потреби. Його подають на безпосереднього командира, а той вже вирішує – чи "рухати" це далі до вищого командира, чи відмовити військовому. 

Ми розуміли, що ця тема потребує системних й вагомих рішень, а такі "революції" важливо починати з аналізу даних. Для цього команда аналітиків та юристів "Принципу" реалізувала закрите дослідження для МОУ та ЗСУ, щоб зрозуміти: як, коли, на яких рівнях виникають проблеми з рапортами. Врахували чинну правову рамку, провели бізнес-аналіз процесів на рівнях бригади, батальйону, роти, взводу, відділення, провели серію глибинних інтерв’ю із військовими різного рівня. Дослідили шлях, який проходить рапорт, ланцюжок людей, через який він проходить, та проблеми, які виникають в цьому процесі. Особливу увагу приділили тому аби зрозуміти, як вимоги до форми подачі рапорту, які прописує військова частина, можуть впливати на прийняття та розгляд документа, та як військових інформують про порядок подачі і розгляду рапорту.    

Очевидно, що громадські організації мають обмежений доступ до інформації та обмежені інструменти аналізу. Але наша аналітична записка слугувала відправною точкою для поглибленої роботи із питанням рапортів.  

Головні проблеми із рапортами, які ми виявили 

1. Рапорти губляться/зникають, їх знищують без пояснень причин.
2. В подачі рапорту можуть відмовити на будь-якій ланці, яка передує стройовій частині.
3. Немає уніфікованих шаблонів. Стройові частини самостійно придумують свої шаблони, відмовляють в реєстрації рапорту через порушення шаблону чи норм написання. 
4. Неможливо простежити статус поданого рапорту (військовослужбовцю, діловоду, стройовій частині). Рапорту для військової та стройової частин не існує до моменту його реєстрації.
5. Немає єдиного джерела інформації для військових про те, як подавати рапорт. Наявна інформація є часто хаотичною і незрозумілою для них.  
6. Військові, які знаходяться в зоні бойових дій – особливо незахищені, бо не мають доступу до стройової частини.
7. Для подачі рапорту використовують месенджери, тому що це єдиний ефективний спосіб подати рапорт, коли немає доступу до стройової частини. 
8. Недостатня кількість кадрового, юридичного персоналу і діловодів у військових частинах. 
9. Військовослужбовці бояться скаржитися на командирів, коли ті відмовляються приймати їхній рапорт. 
10. Забагато паперового обігу. Стройова частина або діловод мають проблеми з автоматизацією збору та обробки даних, ведення електронного документообігу.  

Чіткі правила гри щодо рапортів: наказ Міністра оборони 

Аналіз та подальші обговорення із різними фахівцями, як з цивільного сектору, так і з військового, підсвітили нам ще одну важливу проблему – є різне розуміння і трактування рапорту. Стало очевидним, що потрібні чіткі правила гри, які не будуть залежати  від стройової частини чи настрою командира. Крім того, оскільки вже було анонсовано впровадження електронних рапортів – більшої ясності потребував порядок їхньої подачі. 

Спільними зусиллями Міноборони, команди Департаменту юридичного забезпечення, Центрального управління захисту прав військовослужбовців, Директорату цифрової трансформації, Департаменту кадрової політики та Директорату цифрової трансформації – ми напрацювали текст Наказу Міністра оборони N 531 про порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі МОУ.

Що змінює новий Порядок? 

• Строки розгляду. Паперові та електронні рапорти прямі командири повинні розглядати з моменту подання, а не з моменту реєстрації: невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин, що стосується питань військової дисципліни, обов’язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров’я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; не більше 14 днів з дня подання – щодо інших питань.
  
• Форма подачі. Військовому не можуть відмовити у розгляді рапорту, якщо він не дотримався вимог щодо форматування документа або зробив граматичні помилки. Це важливе нововведення, адже чимало військових раніше страждали від довільних правил стройових частин чи сваволі командирів, які "завертали" рапорт. 
• Відмова у розгляді рапорту. Відмова з боку безпосереднього командира має бути вмотивованою, водночас вона не перешкоджає подальшому руху рапорту на розгляд іншою особою, яка може приймати рішення щодо запиту військового. 
• Попереднє погодження. Командирам заборонили вимагати від військовослужбовців попереднє усне погодження паперового чи електронного рапорту перед його фактичним поданням.
• Електронні рапорти. Врегульовано права та обов'язки командирів та особового складу щодо подачі електронних рапортів через мобільний застосунок Армія +.
• Відповідальність. Керівники органів військового управління, командири військових частин та підрозділів організовують та забезпечують дотримання встановленого порядку та строків розгляду рапортів військовослужбовців. 

Після публікації наказу Міністра оборони та релізу мобільного застосунку Армія+ розпорядження "спустили" на війська. Очікується й проведення навчань для військових частин по тому, як користуватися додатком та трактувати новий порядок. 

Любов Галан, голова Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип"