Чи допоможе криптовалюта вивести Telegram із кризи?
Останніми роками російський Telegram перетворився з напів анонімного месенджера на підпільний ринок, де можна купити практично все, починаючи з наркотиків і закінчуючи зброєю та підробними документами. Але ця популярність має і зворотний бік.
Попри заяви про 900 мільйонів активних користувачів на місяць, Telegram і досі є збитковим проєктом. Заявлена анонімність, з одного боку, приваблює користувачів, що піклуються про свою безпеку, а з іншого – перешкоджає платформі заробляти гроші на звичній контекстній рекламі. Адже для неї доведеться визнати, що дані користувачів збираються та аналізуються самим Telegram або передаються рекламним платформам. Про це пише Крємлєграм, аналізуючи матеріал видання Fortune.
2018 року Дуров запустив власну криптовалюту Gram на базі блокчейн-мережі TON (Telegram Open Network). Але Комісія з цінних паперів і бірж США дійшла висновку, що Gram – це цінні папери, а за законами США, їхній емітент має оприлюднити інформацію про фінансовий стан своєї компанії, чого Дурови робити не хотіли. Крім того, продавати ці папери вони змогли б лише акредитованим інвесторам, а це суперечило б самій суті анонімної криптовалюти. Тож від ідеї довелося відмовитися, а отримані $1,7 млрд від продажу токенів Дуров із відсотками повернув інвесторам.
2021 року Telegram створив рекламну платформу, а 2022-го – почав продавати платну підписку, але обидва проєкти мали обмежений успіх. 2023 року Дуров повернувся до ідеї криптовалюти, розглядаючи її як можливе розв'язання фінансових проблем та обходу тиску з боку регуляторів. Для цього TON перейменували та перезапустили як The Open Network (Toncoin), формально незалежний від Телеграму проєкт. Відтоді Toncoin поступово інтегрується у Telegram, забезпечуючи відносно анонімні платежі просто в месенджері. Як приклад, можна навести виплати прибутків від реклами власникам каналів або продаж імен користувачів за криптовалюту.
Окрім цього, Telegram активно інтегрує так звані "клікери": ігри, де за прості, майже автоматичні дії, користувачі можуть отримувати віртуальні бали, які можна конвертувати у вбудовану криптовалюту. Однією з найпопулярніших таких ігор є "Hamster Combat", також відома як "Хом’як". У неї грають 200 млн гравців, кожен п’ятий користувач Telegram. І це однозначний успіх, адже станом 2023 рік у всьому світі налічувалося 420 мільйонів користувачів криптовалют.
Експерт із криптовалют Вадим Груша пояснює, що для отримання виплат, користувач має активувати вбудований у Telegram криптогаманець. А завдяки обіцянкам невеликого, але дуже легкого заробітку, криптовалютою в Telegram користуються навіть люди, дуже далекі від крипторинку.
Експерт американського фонду Pantera Capital Космо Дзян (Cosmo Jiang) вважає, що криптовалюта дозволить Telegram сплачувати рахунки без необхідності ставати публічною компанією. А отже Telegram і надалі зможе дозволити собі залишати в тіні свої фінансові потоки та співпрацювати з Кремлем, адже серед його інвесторів є чимало близьких до Путіна олігархів та навіть Фонд прямих інвестицій уряду Росії. Схоже, що криптовалюта дозволила Дурову обійти контроль фінансових регуляторів.
Але Telegram також відомий небажанням модерувати контент і співпрацювати з урядами західних країн. Іншими словами, платформа дозволяє публікувати буквально все, і правоохоронці не мають важелів впливу на неї. Це приваблює не лише людей, що не люблять цензуру. Telegram з роками перетворився на тіньовий торговельний майданчик у кишені кожного восьмого жителя планети, де екстремісти можуть майже без наслідків поширювати пропаганду та вести незаконну торгівлю.
Розвернувшись із заходу на схід, Telegram рухається в бік "суперпрограм", схожих на китайський WeChat. Там можна робити практично все: від замовлення таксі до знайомств і онлайн-платежів. Але ця програма працює під наглядом і з дозволу уряду КНР, який збирає дані про кожну дію жителів своєї країни.
Схоже, що цим же шляхом іде й Telegram. Лояльність Дурова до Кремля стала очевидною влітку 2020 року, коли Telegram погодився співпрацювати з російською владою для "протидії тероризму". Тим часом як запити демократичних урядів Заходу й досі лишаються без відповідей.
Назар Токар, програміст, редактор Вікіпедії, керівник проєкту Kremlingram
