Росіяни в Парижі: Олімпійські ігри та воєнні злочини

Дві третини (десять з п'ятнадцяти) росіян, які змагатимуться під нейтральним прапором у Парижі, підтримують російські військові злочини. Новина про це минулого тижня облетіла світові та українські ЗМІ. Лише Міжнародний олімпійський комітет (МОК) продовжує закривати очі на ці факти.

Юристи міжнародної правової фундації Global Rights Compliance (GRC), який консультує українську прокуратуру в розслідуванні воєнних злочинів, контактували з МОК, неодноразово надсилаючи докази того, що російські та білоруські спортсмени порушили "правила нейтралітету" МОК, які він сам і розробив та затвердив. Але Олімпійський комітет вважає за краще заплющувати очі на власні правила і політику в галузі прав людини, а заразом і на міжнародне право в цілому. Свідоме ігнорування МОК олімпійського духу та власних обов'язків відповідно до Керівних принципів ООН з бізнесу та прав людини, які зобов'язують поважати права людини, є різким і недвозначним.

Що означає статус нейтралітету і які санкції передбачені за його порушення?

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Міжнародний паралімпійський комітет за день до зимових Ігор 2022 року заборонив російським і білоруським спортсменам брати участь у іграх у Пекіні.

Міжнародний олімпійський комітет спочатку дотримувався такого ж підходу, рекомендуючи заборонити всім російським і білоруським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях.

Але разом із тим, як російська агресія посилювалася, а кількість воєнних злочинів і злочинів проти людяності стрімко зростала, МОК вирішив, що настав час пом'якшити умови для участі росіян і білорусів у Парижі. Він дозволив представникам країн-агресорів змагатися за олімпійські медалі як так званим "нейтральним спортсменам". Це означало, що вони мають бути одягнені в іншу форму без національного прапора, виступати під спеціально створений гімн для нейтральних спортсменів, а завойовані медалі не належатимуть Росії чи Білорусі, а лише спортсменам. При цьому МОК затвердив спеціальні правила "нейтральності", які означали, що в разі, якщо спортсмени якимось чином підтримають війну, вони порушать цей "нейтральний" статус і обов'язково будуть відсторонені від участі в змаганнях.

Важливо й те, що МОК чітко визначив, що саме означає "підтримка війни". Порушення включали в себе:

• Будь-який публічний прояв підтримки війни Росії проти України;  
• Використання символу російської агресії "Z", георгіївських стрічок, військової символіки та гасел на змаганнях або у ЗМІ (включаючи соціальні мережі через ретвіти, репости тощо);  
• Будь-які зв'язки з армією або іншими воєнізованими структурами, пов'язаними з силовими структурами Російської Федерації або Республіки Білорусь (такими як Центральний спортивний клуб армії (ЦСКА) або товариство "Динамо" тощо).

І саме за цими правилами, прописаними чорним по білому, ми, GRC, провели розслідування щодо так званих "нейтральних" спортсменів МОК. Виявилося, що більшість із них підтримують війну проти України або мають безпосереднє відношення до воєнізованих структур, які продовжують скоювати злочини проти невинних чоловіків, жінок і дітей в Україні.

Дві третини російських спортсменів підтримують воєнні злочини!  

Щойно з'явилися перші списки потенційних учасників з Росії та Білорусі, ми з командою почали аналізувати докази. І з самого початку стало абсолютно ясно, що більшість росіян і білорусів однозначно і неодноразово порушували правила нейтралітету. Ми вирішили допомогти МОК і надіслали їм листа з інформацією про серйозні порушення з боку спортсменів з цих двох країн. Спочатку ми отримали обнадійливу відповідь від МОК: "Ви можете бути впевнені, що Комісія з розгляду індивідуальної нейтральності спортсменів (AINERP) дуже серйозно ставиться до свого завдання. Вона розглядає індивідуальні справи нейтральних спортсменів відповідно до рішення Виконавчої ради МОК та встановлених принципів. Група може скористатися новою інформацією з різних джерел".

15 липня 2024 року МОК опублікував перший список тих, кого вважав "нейтральними". Після цього юристи GRC взялися перевіряти висновки МОК. Ми використовували тільки дані з відкритих джерел. І врешті, знайшли переконливі докази того, що спортсмени порушували принципи і правила МОК, зокрема, підтримували незаконне російське вторгнення та злочини, скоєні на території України. Крім того, робота, проведена українськими журналістами та громадськими організаціями, зокрема журналістами Watchers.media (Ольгою Худецькою та Артемом Худолєєвим) та "Base of Ukrainian Sports", також виявила докази порушень. GRC надіслав ще одного листа до МОК із закликом позбавити права на участь у змаганнях тих, хто порушив правила. Незважаючи на неодноразові спроби, МОК відмовчувався і відмовлявся розглядати докази.    

Олімпійський дух?

Серед російських спортсменів, включених до досьє, є велосипедистка Альона Іванченко, яка відкрито підтримувала пости в соціальних мережах, що ставили під сумнів саме право України на існування. Іншими словами, Іванченко підтримує ідею про те, що українців, які відмовляються прийняти російську ідентичність, слід затримувати, "виправляти" або знищувати.

Тенісистка Альона Весніна порушила правила, підтримавши так звані "військові подвиги" російських солдатів, які вбивають українців. Вєсніна не лише підтримує ці воєнні злочини, але й пишається російським символом війни та агресії "Z" – символом, який тепер стоїть поряд зі свастикою як знак всього найгіршого в людській природі.

До складу білоруського контингенту входять веслувальник, молодший сержант Збройних сил Білорусі Євген Залатий, а також плавчиня Анастасія Шкурдай, яка представляє Спортивний комітет Збройних сил Білорусі.

То що ж сталося з принципами Міжнародного олімпійського комітету? Що сталося з повагою МОК до Керівних принципів ООН з бізнесу та прав людини? Що сталося з думкою Томаса Баха, президента МОК, про те, що "змагання зі спортсменами, які поважають Олімпійську хартію, може слугувати каталізатором діалогу, який завжди є першим кроком до досягнення миру"? А як бути з тими, хто не поважає Хартію? Які кроки роблять вони, а тепер і МОК?

Вейн Джордаш, королівський адвокат, президент міжнародної правової фундації Global Rights Compliance