Заради порятунку недоброчесних суддів Велика Палата Верховного Суду поламала власну практику та зманіпулювала законом: аналіз рішення ВС

13 червня Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення, яке може значно вплинути на впровадження судової реформи та очищення судів. У цій справі суддя Господарського суду Харківської області Віталій Усатий оскаржував процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів. 

У 2019 році під час проходження кваліфікаційного оцінювання він отримав висновок Громадської ради доброчесності (ГРД) про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики через численні питання до походження його статків. Попри це колегія з трьох членів попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) визнала, що суддя відповідає посаді. Це рішення мало набрати чинності вже після розгляду пленарним складом ВККС в одинадцять членів. Останнє суддя заперечував вважаючи, що ВККС вже визнала його відповідним посаді, і рішення колегії цілком достатньо. Текст рішення було опубліковано 2 липня.

За попередніми оцінками, це рішення може допомогти вийти сухими з води близько 180 суддям, які вже отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності. 

У професійній спільноті виникла дискусія: наскільки шкідливим є це рішення та які саме наслідки воно може мати. 

Центр протидії корупції (ЦПК) підготував власний аналіз рішення. Ось наші найголовніші висновки. 

По-перше, це рішення – черговий доказ, що Україна має терміново почати очищення Верховного Суду. Питання очищення ВС гостро стоїть ще з часу вручення підозри від НАБУ ексголові ВС Всеволоду Князєву. Зокрема тому, що хабар, який знайшли у Князєва, ймовірно призначався і для деяких інших суддів Великої Палати. Також в останні роки Верховний Суд відзначився численною сумнівною практикою та недоброчесністю окремих суддів ВС, в тому числі членів Великої Палати. Критично важливо відновити суспільну довіру, як до суддів Верховного Суду, так і до рішень, які вони виносять

По-друге, немає жодних сумнівів, що це рішення Велика Палата ВС прийняла саме в інтересах недоброчесних суддів, підігравши судовій мафії. Суддя-доповідач у цій справі Олег Кривенда у 2017 році також отримував висновок ГРД про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. ЦПК впевнений, що сумнівні персонажі у Вищій раді правосуддя (ВРП) та Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) спробують трактувати його так, аби не лише допомогти недоброчесним 180 суддям, а й підірвати майбутні процедури кваліфоцінювання.

Найбільшою несподіванкою цього рішення став той факт, що цього разу ВП ВС раптово відійшла від своєї попередньої практики (детально про це – нижче). 

Нагадаємо, що саме Верховний Суд, зокрема Велика Палата переглядають рішення ВККС та ВРП щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, їхнього звільнення та дисциплінарної відповідальності. Наразі кваліфоцінювання ще мають пройти близько 1800 суддів, зокрема судді одіозного Окружного адміністративного суда Києва  та Печерського районного суду Києва.

У чому суть рішення?

По суті, йдеться про те, скільки членів ВККС мають голосувати за підтримку судді, якщо раніше Громадська рада доброчесності (ГРД) склала висновок про недоброчесність цього судді. Це 11 у пленарному складі або 3 у складі колегії ВККС. 

Наприклад, тільки за кілька місяців кваліфікаційного оцінювання вже новою ВККС близько 13 одіозних суддів з негативними висновками ГРД змогли підтвердити свою відповідність посаді в колегії ВККС (де всього 3 члени) і НЕ змогли підтвердити її в пленарному складу (де мають проголосувати 11 членів ВККС у разі призначення всіх 16). 

Очевидно, що недоброчесному судді набагато легше пройти процедуру оцінювання, якщо рішення про його оцінювання приймає 3 людини, а не 11.

До цього рішення в ВП ВС усталеною практикою, яка відповідала закону, був підхід, коли в разі негативного висновку ГРД фінальне рішення про відповідність судді займаній посаді мали прийняти 11 членів ВККС – тобто, його пленарний склад. 

Нагадаємо, що свого часу створення ГРД та її участь в оцінці доброчесності суддів вважалися одним із головних досягнень судової реформи, запровадженої в результаті Революції Гідності. Саме тоді Верховна Рада окремим законом передбачила спеціальну процедуру подолання висновку ГРД – пленарний склад ВККС з 11 голосів. 

Це мало надати більшу вагу висновкам громадськості в процесі кваліфікаційного оцінювання суддів. Така процедура працювала майже 8 років. Її визнавали і попередній, і чинний склад ВККС. Так само його визнавала і Велика Палата, яка раніше у кількох рішеннях визнала цей підхід законним. Зокрема у рішенні щодо екссудді Солом’янського районного суду Києва Марії Зелінської та судді Господарського суду Київської області Павла Горбасенка. 

Тепер же Велика Палата раптово та кардинально змінила власну позицію, скориставшись буквальним тлумаченням закону, який діяв на той час. 

ВП ВС також спробувала пояснити зміну своєї позиції, але зробила це дуже невдало. Зокрема, судді вказали, що змінюють практику через те, що законодавець змінив закон, а ВККС – власний регламент, нібито запровадивши нові правила. Хоча фактично такі нормативні зміни мали на меті привести правила у відповідність до того, як їх тлумачать на практиці і як їх раніше вже тлумачив Верховний Суд.

Таке обгрунтування є маніпуляцією з боку ВП ВС. Адже за такого підходу з кожною новою зміною закону доведеться змінювати сформовану до цього практику застосування старого закону. Так може дійти і до визнання незаконними рішень, ухвалених у відповідності до старої редакції закону, тільки через те, що він змінився, навіть якщо на момент прийняття рішення воно було цілком законним (зокрема, відповідало судовій практиці).

Які наслідки матиме це рішення Верховного Суду?

В першу чергу рішення ВП Верховного Суду у справі судді Усатого допомагає близько 180 суддям, які вже отримали негативний висновок від Громадської ради доброчесності та яких розглянули колегії Вищої кваліфкомісії суддів у складі 3 членів і визнали цих суддів відповідними посаді. У понад 160 випадках мова йде про рішення колегій ще попереднього складу Комісії.

До цього рішення ВП Верховного Суду усі вони мали пройти ще й пленарний склад ВККС в 11 голосів. З великою ймовірністю ці судді могли провалитися та не пройти оцінювання. Як наслідок – ці судді б підлягали звільненню за умови підтримки рішення ВККС Вищою радою правосуддя. 

На практиці після такого рішення ВС є кілька варіантів розвитку подій щодо звільнення/незвільнення вказаних суддів: 

1. ВККС та ВРП можуть продовжити оцінювання за підходом, який був раніше. На думку ЦПК, це був би правильний шлях, оскільки постанова ВП ВС є рішенням в справі окремого судді. А з огляду на те, з якою швидкістю та наполегливістю ВП ВС змінює підходи, то в наступній скарзі підходи вчергове можуть оновитися. 
2. Окремі члени ВККС та ВРП підтримають підхід Великої Палати Верховного Суду та будуть вимагати застосувати його автоматично до усіх 180 суддів з негативними висновками ГРД, що означатиме автоматичне збереження цих суддів на посаді. 

Те, який підхід оберуть члени ВККС та ВРП, – стане справжнім тестом для обох інституцій та перевіркою на спроможність.

Кого із суддів може врятувати рішення Верховного Суду?

Серед близько 180 суддів, яких може стосуватися це рішення, в першу чергу – одіозні судді з суддів м. Києва та скандального вже ліквідованого ОАСКу:

• Наталія Притула, суддя Шевченківського районного суду м. Києва. Суддя Майдану;
• Володимир Сердинський, суддя Броварського міськрайонного суду Київської області. Викритий НАБУ на хабарі у 4000 доларів;
• Вікторія Джарти, суддя Господарського суду Києва. Полюбляє люксові речі та володіє елітною нерухомістю;
• Олександр Луценко, суддя Оболонського районного суду м. Києва. Суддя Майдану;
• Сергій Чванкін, голова Київського районного суду Одеси. Сім’я Чванкіна володіє елітними апартаментами в Маямі;
• Павло Горбасенко, голова Господарського суду Київської області. Володіє елітною нерухомості та захмарними статками;
• судді Дмитро Костенко та Андрій Федорчук, Окружний адміністративний суд міста Києва. Федорчук зокрема відомий тим, що скасував націоналізацію Приватбанку та призупинив перейменування УПЦ московського патріархату.

Серед 180 суддів, які вже мають рішення колегії ВККС, варто окремо згадати ще про 13 особливо одіозних суддів, яких невідповідними посаді вже визнав пленарний склад ВККС. Оскільки на момент рішень пленарного складу ВККС сумнівної постанови ВП ВС у справі судді Усатого не було, то немає жодних підстав говорити про незаконність цих рішень ВККС. Отже, такі судді і надалі підлягають звільненню після рішення ВРП. Проте, тут так само може спрацювати бажання окремих членів ВРП підіграти судовій мафії. Тож ВРП може відмовитися від звільнення цих суддів.

Серед таких осіб також присутні одіозні прізвища, наприклад: 

• Олена Ізовітова-Вакім, суддя Харківського окружного адміністративного суду. Суддя Майдану; 
• Андрій Ключник, суддя Святошинського районного суду міста Києва - Суддя Майдану; 
• Світлана Серга, суддя Полтавського окружного адміністративного суду. Суддя Майдану;
• Отрош Інна, суддя Господарського суду м. Києва. Стала суддею менше ніж за місяць без необхідного стажу, а переведення у столицю відбувалося без відповідного конкурсу. 

За позитивного сценарію ВРП розгляне і звільнить цих суддів, але тоді рішення Великої Палати Верховного Суду відкриває останнім поле та нові аргументи для оскарження вже рішення Вищої ради правосуддя.

Важливо також, що подібний підхід і зміна судової практики, крім цілком очевидного негативного впливу на оцінювання конкретних суддів, створює поле для подальших маніпуляцій із процесом кваліфікаційного оцінювання та прийняттям рішень ВККС. 

Останні зміни до закону в грудні минулого року мали б гарантувати, що процес кваліфікаційного оцінювання має продовжуватися за вже усталеним підходом відповідно до закону і без шансів на маніпуляції принаймні у випадку решти 1800 суддів, які мають пройти кваліфікаційне оцінювання. Проте сумнівні рішення Великої Палати змушують насторожуватись.

Сам по собі прецедент різкої і безпідставної зміни практики свідчить про те, що попереду можуть бути інші рішення, які у підсумку можуть повністю поховати очищення судової системи.

А отже – очищення Верховного Суду і відновлення довіри до нього має стати для суспільства нагальним питанням. 

Олена Щербан, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції